Висновки. За результатами теоретичного аналізу проблеми розвитку самооцінки професійно

За результатами теоретичного аналізу проблеми розвитку самооцінки професійно значимих здібностей студентів з різним рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога можна зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз проблеми самооцінки показав, що у вітчизняних психологів (Л.С. Виготського, М.І. Лісіної, І.І. Чеснокова) самооцінка є центральним утворенням особистості. Самооцінка в значній мірі зумовлює соціальну адаптацію особистості, є регулятором поведінки та діяльності, акумулює весь життєвий досвід людини.Вивчення поглядів зарубіжних психологів на самооцінку (А. Адлера, У. Джеймса, К.Рoджеpса) підтверджують думку про те, що той чи інший рівень розвитку самооцінки відбивається на сприйнятті навколишнього світу і власних дій.

2. Ціннісно-мотиваційна готовність до професії психолога, за означенням О.Л. Музики, пов’язана не з розвитком педагогічних здібностей (яких ще бути не може за означенням, оскільки абітурієнти, як правило, ще не бути включені у педагогічну діяльність), а з розвитком загальних здібностей, які можуть увійти згодом до структури педагогічних здібностей (комунікативних, організаторських тощо).Загалом, ціннісно-мотиваційну готовність характеризує наявність і моральнісних, і діяльнісних цінностей, системна участь у регуляції активності яких дозволяє нам робити висновок про існування особливого регулятивного утворення – суб’єктивних цінностей – утворення індивідуальної свідомості, в якому закріплено ефективні індивідуально значимі діяльнісні стратегії досягнення визнання.

3. Аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з високим рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації розвитку студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь («розв’язання проблемних задач», «спілкування з людьми», «розуміння людей»), або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних («малювати», «писати книгу»). Середній показник оцінки значимості виділених умінь знаходиться в діапазоні від 7 до 10 балів, а середній показник самооцінки цих умінь варіює від 4,5 до 7,5 балів. Така тенденція свідчить про усвідомлення можливостей розвитку виділених умінь та здібностей. Виділяючи дії та операції, досліджувані схилялися більш детально аналізувати вміння, які відносяться до найбільш значимих умінь. Поверхово описувалися вміння, оцінка значимості яких була нижчою і які не були оцінені референтними особами.

До референтних осіб віднесені люди, які належать до найближчого оточення (батьки, брати, сестри, друзі). Особистісні якості переважно відносяться до найбільш значимих умінь.

4. Аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентів з достатнім рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, не зумовила появу професійно значимих умінь. Виділені уміння більше стосуються сфери дозвілля і спрямовані на розвиток захоплень та хобі («вишивати», «плавати», «грати у волейбол»). Середній показник оцінки значимості виділених умінь знаходиться в діапазоні від 8,5 до 11,5 балів, а середній показник самооцінки цих умінь варіює від 8,5 до 10 балів. Це свідчить про латентний етап у розвитку здібностей та вказує на необхідність та брак соціального схвалення.

Виділяючи дії та операції, досліджувані схилялися більш детально аналізувати вміння, які відносяться до найбільш значимих умінь. Поверхово описувалися вміння, оцінка значимості яких була нижчою і які були низько оцінені референтними особами.

До референтних осіб віднесені люди, які належать до найближчого оточення (батьки, брати, сестри, друзі). Особистісні якості переважно відносяться до найбільш значимих умінь.

5. Аналіз результатів дослідження рефлексії здібностей студентки з низьким рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога свідчить, що зміна соціальної ситуації студента, пов'язана з навчанням в університеті, зумовила появу професійно значимих умінь, або умінь, які необхідні для особистісного розвитку та розвитку творчих здібностей досліджуваних («вміння співати», «художні здібності», танцюю»). Середній показник оцінки значимості виділених умінь 10 балів, а середній показник самооцінки цих умінь 7,5 балів.

Виділяючи дії та операції, досліджувана схилялися більш детально аналізувати вміння, які відносяться до найбільш значимих умінь. Спостерігається закономірність: самооцінка дії вища, ніж оцінка значимості. Це говорить про те, що більш за все виділені дії та операції досліджувана не розвиватиме.

До референтних осіб віднесені люди, які належать до найближчого оточення (батьки, брати, сестри,). Серед референтних осіб досліджувана не виділила однолітків тв. друзів. Особистісні якості можна віднести швидше до соціально бажаних («щирість», відвертість»).

Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз проблеми розвитку самооцінки професійно значимих здібностей у студентів з різним рівнем ціннісно-мотиваційної готовності до професії психолога. Перспективи дослідження вбачаються у повторному проведенні дослідження із студентами третього курсу та порівнянні результатів.

Дата добавления: 2015-08-17