Чи чули ви коли –небудь

Чи чули ви коли – небудь

Зірок ясних розмову?

Чи не хотіли зрозуміть,

Ту їх прекрасну мову?

Ось місяць вийшов і до них,

Привітно посміхається.

Проміння кинув врізнобіч,

Так, ніби він вітається.

Якусь розмову почали,

Бо зійшлись у коло

Яка чудова диво-ніч,

Яка краса навколо.

А місяць, наче голова,

Тієї чудо – ради

Посередині гордо став

І всім дає поради.

Предивна їх розмова та,

Не висловиш словами.

Про що ж у небі гомонять,

Там місяць з зіроньками.

Мабуть, шепочуться вони,

Про незбагненний шар земний.

Палке кохання, немов жар,

Що лине пташкою до хмар.

Якби ж судилося мені,

Збагнути їхню мову.

Тоді б відкрився світ новий,

Таємно – загадковий.

Любіть життя своє, без меж

Хоч мало в світі я прожила,

Багато вже пережила.

Бувала й радісна й щаслива

І вбита горем я була.

Та все ж іду життєвим полем,

Після падінь устаючи.

Не нарікаючи на долю,

Свій хрест смиренно несучи.

Життям милуюсь цим прекрасним,

Його я п’ю, немов нектар.

Ми тільки раз живемо власне,

Життя Всевишнього нам дар.

Нехай залишать вас тривоги

Летять кудись у небуття.

Яка б не слалася дорога,

Любіть, як я, своє життя.

Бо в нім не завжди чорна смуга,

Не завжди біла вона теж.

То ж, проганяйте з сердець тугу,

Любіть життя своє, без меж.

Дата добавления: 2015-08-17