Мовні, культурні та інші проблеми.

Компанії, що працюють у зарубіжних країнах, стикаються зі спільними для них проблемами у сфері зв'язків із місцевою громадськістю. По-перше, їм доводиться постійне дбати про формування та підтримку сприятливого соціального клімату навколо себе для виконання ділових операцій. По-друге, їм необхідно постійно здійснювати моніторинг та оцінку потенційно несприятливих ситуація, що час від часу виникають, і шукати шляхи їх подолання. По-третє, зарубіжним компаніям доводиться запобігати конфліктним та кризовим ситуаціям або вчасно долати їх, перш ніж вони завдадуть серйозних збитків.

Такого ґатунку проблеми можуть часто загострюватися під впливом нижченаведених обставин:

· Непорозумінь, що виникають завдяки мовним розбіжностям в умовах багатомовності населення.

· Збільшення ланцюга проходження управлінських розпоряджень та зворотного зв'язку між центральним керівництвом компанії та її співробітниками, що працюють у віддалених регіонах світу.

· Наявності як очевидних, так і прихованих розбіжностей у традиціях і звичках представників різних країн.

· Розбіжності у принципах, формах і методах зв'язків як із засобами масової інформації, так і широкою громадськістю, що традиційно складаються у тих чи інших країнах світу.

· Підозри до «іноземців», що зберігається в багатьох країнах з тих чи інших причин.

· Неприязні до представників певних країн, що виникає на основі таких явищ, як національна гординя, колишні образи, ідейно-полі­тичні суперечності, колишні війни тощо.

Одночасно слід навести й деякі інші причини, насамперед ко­мунікативного характеру, що певним чином впливають на сферу PR. Наприклад:

· Для французів, які вирізняються своєю емоційністю та схильністю до драматизації, особливе значення має стиль міжособистісного та ділового спілкування.

· Німці, навпаки, віддають перевагу фактам і написаному слову.

· У представників азіатських та африканських країн пряме спілкування часто має другорядне значення. Для ефективної комунікації з ними іноземці мають навчитися «читати між рядками».

· Араби під час комунікації віддають більшу перевагу формі спілкування, ніж службовому становищу співбесідника; ефекту, ніж точності; враженню, ніж змісту.

· Американці, навпаки, намагаються головним чином повідомляти інформацію, роблять наголос на службовій функції, а отже, и на змістові, важливості та точності.

Одні й ті самі слова у різних народів сприймаються по-різному. Наприклад, керівництво компанії «Шевроле» ніяк не могло збагнути, чому автомобіль моделі «Шева Нова» не користувався попитом у Латинській Америці. Як з'ясувалося, хоча слово Nova на іспанській мові означає «новий», воно виявилося схожим за вимовою на словосполучення «Nova», що означає «нічого не вийде».

Певні пастки під час налагодження зв'язків з місцевою громадськістю можуть приховувати деякі культурні особливості. Наведемо окремі приклади:

· У США білий колір є символом чистоти. В азіатських країнах це колір смерті. Азіатська наречена ніколи не вдягне білу весільну сукню. Вона швидше вдягнеться у червоне - колір, що символі­зує удачу та щастя. У Латинській Америці цей колір символізує пристрасть і кохання.

· У Китаї, коли відбувається прийом гостей, столи ніколи не нумерують. Це сприймається як розмежування гостей на більш чи менш поважних. Для господаря краще посадити гостя, скажімо, за «блідо-жовтий», «малиновий» або іншого кольору стіл.

· У Німеччині та Швейцарії людину вважають невихованою, коди вона звертається до інших по імені. Це особливо не прийнятно під час офіційних заходів.

· Англійці, на відміну від багатьох інших країн, розпочинають і закінчують робочий день пізніше, а тому ділові сніданки у них не заведенні.

· У Кореї, відповідно до загальноприйнятого тут етикету, під час вживання алкогольних напоїв спочатку потрібно наповнити чарку сусіда, а потім свою.

· У Малайзії, щоб уникнути невдоволення з боку тих чи інших засобів інформації, прес-релізи потрібно готувати і поширювати на чотирма мовами.

· Притаманна американцям традиційна звичка вільно вислов­лювати свою думку часто сприймається зарубіжними партнера­ми як надмірна балакучість та впертість у ході обстоювання власної точки зору.

· Коли японський керівник вдихає повітря крізь зуби і вимовляє: «Са! Це буде надто важко» - він фактично має на увазі катего­ричне «ні». Сказане прямо «ні» японці вважають образливим, а тому намагаються висловлюватися евфемістично (пом'якшено). Наведені приклади показують, наскільки важливо PR-фахівцю

знати культурні особливості представників тих країн, з якими вони спілкуються або працюють. Тут часто одного професіоналізму не вистачає. Недостатньо й простого знання мови.

Дата добавления: 2015-08-17