Організація і методики емпіричного дослідження

Дослідження спрямоване на визначення мотивації до військово-професійних завдань військовослужбовців військової служби за контрактом. Емпіричне дослідження проводилось на базі військової частини А0222. Кількісний склад вибірки становить 60 осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом, віком від 20 до 28 років.

Для організації та проведення дослідження нами було використано наступні психодіагностичні інструментарії:

1. Діагностика мотиваційної структури особистості В. Мільмана;

2. «Структура мотивації трудової діяльності» К. Замфіра.

3. Мотиваційний тест Х.Хеккхаузена;

Методика №1. Діагностика мотиваційної структури особистості В.Мільмана.

Методика дозволяє діагностувати мотиваційний і емоційний профілі особистості, та виявити деякі стійкі тенденції особистості: загальну і творчу активність, прагнення до спілкування, забезпечення комфорту і соціального статусу та ін. На основі результатів методики можна визначити робочий і життєвий мотиваційний профілі особистості. Методика дозволяє оцінити мотивацію особистості за такими шкалами: життєзабезпечення (Ж); комфорт (К); соціальний статус (С); спілкування (Сп); загальна активність (За); творча активність (Та); соціальна корисність (Ск). Кожна з семи мотиваційних шкал представлена в чотирьох підшкалах:

З – загальножиттєва, відноситься до всієї сфери життєдіяльності;

Р - робоча (навчальна), відноситься тільки до робочої або учбової сфери;

Ід – «ідеальний» стан мотиву, рівень спонукання;

Ре – «реальний» стан те наскільки досліджуваний розцінює даний мотив задоволеним в даний момент, а також те, скільки зусиль для цього затрачується.

Також дана методика має шкали емоційного профілю:

Ест - спрямованість на емоційні переживання стенічного типу;

Еаст - спрямованість на емоційні переживання астенічного типу;

Фст - стенічний тип переживання та поведінки в стані фрустрації;

Фаст - астенічний тип переживання фрустрації.

Шкала корекції. Для побудови перевірочної шкали, «шкали корекції» в ряді пунктів, за якими існує ймовірність для того хто заповнює прикрасити свій портрет, передбачена прохання уточнити свою відповідь конкретними даними.

Наприклад, якщо випробуваний позитивно відповів на питання 3g – про «Хобі», то у відповідному місці бланка заповнення він повинен уточнити,в чому саме воно полягає. Якщо він цього не робить, або робить

непереконливо, то оцінка даної відповіді коригується експериментатором: замість 3 або 2 балів ставиться 1 або 0. Відповіді за цією

шкалою, крім можливостей перевірки та корекції, несуть в собі також

додаткову інформацію про досліджуваного.

Методика №2. Структура мотивації трудової діяльності» К. Замфіра.

В основу даної методики покладено концепцію про внутрішню і зовнішню мотивації. Про внутрішній тип мотивації слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо ж в основі мотивації професійної діяльності лежить прагнення до задоволення інших потреб, зовнішніх по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, зарплати і т.д.), то в даному випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію.

Мотивація трудової діяльності включає три компоненти: внутрішню мотивацію (ВМ), зовнішню позитивну мотивацію (ЗПМ) і зовнішню негативну мотивацію(ЗНМ). Відповідно в опитувальнику є 7 позицій, що відносяться до цих компонентів.

Методика № 3. Мотиваційний тест Х.Хеккхаузена.

Дана методика являє собою психологічний інструмент для вивчення сили і спрямованості мотивів. При розробці даного тесту в якості основи Хекхаузен використовував тематичний апперцептивний тест Мюррея - ТАТ. У своїй модифікації мюрреївського ТАТА Хекхаузен обмежив пошук психологічних феноменів мотиваційною сферою. Він вважає, що дослідження мотивації має бути орієнтоване на вивчення активності людини з точки зору питання «Навіщо?» Мова йде про довільну активність, яка спрямована на досягнення певної мети. Це активність, при якій переслідувана мета усвідомлена і яка контролюється по ходу подій, що розгортаються. Вона протікає на тлі більш-менш виразних очікувань передбачуваного результату діяльності[53, ст.2].

В якості стимульного матеріалу, провокуючого обстежуваного неусвідомлено виявити силу і спрямованість своєї мотиваційної сфери, Хекхаузен використовує 6 картинок, що відрізняються від картинок тесту ТАТ в основному тим, що на них зображені фрагменти службово-виробничих ситуацій. За створеним обстежуваним особою сюжетам за допомогою описаного нижче «ключа» виділяються ті основні позиції (ознаки), простий підрахунок яких дозволяє обчислити і зіставити два провідних мотиви, спрямованих на досягнення мети і на уникнення невдачі[53, ст.2].

Відповіді досліджуваного кодуються наступним чином: B - потреба в успіху, I - інструментальна діяльність, направлена на успіх, E - чекання успіху, L - похвала, G+ - позитивні відчуття, Bm - прагнення уникнути неуспіх, Im - інструментальна діяльність, направлена на уникнення неуспіху, Em - чекання неуспіху, T - осуд, G- - негативні відчуття, M - неуспіх.

Дата добавления: 2015-08-17