Читайте также:
|
5 серпня 1772р правителі Австрії, Росії та ПРусії→ 1-ий поділ Польщі. До Габсбургів: часткраківського воєводства, сандомирського, руського, бельзького, подільського і волинського воєводств. З цих терит утв. Провінцію «Королівство Галичини і Лодомерії». Столиця – Львів. Буковина відійшла за константинепольською конвенцією 7 травня 1775р. Вона малоземельна.
Основним джерелом права вважалася воля монарха, який керував виконавчою й судовою владою. Допоміжні функції – особиста канцелярія. Колегіальний орган - Надвірна канцелярія ств 1620р, очолюв канцлер. Вищим органом влади в Галичині –губернаторство, яке склад з губернатора, президента або віце-призедента, к-ох радників двору, д-ка губерніальних радників, канцелярії, ділилися на департаменти. Терит Галичини поділ на 18 циркулів. Ця влада склад з старости, 3 циркулярних комісарів, секретаря, канцелярії. Компетенція циркулярів: міграція населення, статистика; екрутація; торгівля, промисли; мита і податки; нагляд над духовенством. Терит осередки –домінії. Після р-м 1870-80х вона розпалась на двір і громаду. Адмін функції виконув юстиціар в судочинстві і мандар в політ сфері. З 1854р Вищим оганом держ влади було Галицьке намісництво . 1-ий австр губернатор Перген. Буковина: до 1786 нею управляла військова адміністрація;приєднана до Галичини., до 1817 була окремою провінцією. Поділ на 4 повіти: Сучавський, Чернігівський, Вижецький, Русько-довгопільський. Закарпаття: у 13-14 входило до складу Угорщини. 4 комітети: пд.-мараморський, угочанський, зх.берегівський, унгларський.
7. Реформи «освіченого абсолютизму» в Габсбурзькій монархії. Українське австрофільство. Мета р-м –зміцнення позицій правлячих кіл. Селянська р-ма: 1772 р Марія Тереза запачаткув укладання інвентарів. 1775 введено рустикальний податок-це посімейний податок на кожне селянське господарство. Цим патентом вона забороняла панам вимагати у селян більше того, що зазначалось у інвентарях. Мета -обмеження свавілля земельної аристократії і врегулювання поземельних відносин. Селяни отр право здобувати землю у приватну власність, право переходу до ін. станів. Патентом 5 квітня 1782р ліквід підданське невільництво і селянам надано: особисті свободи, одружуватись без дозволу пана, віддавати своїх дітей до школи або ремесла. Панщина 3 дні на тиждень. 1785 р- землі на рустикальні і домініальні. Поміщики не мали права переділяти чи скорочувати селянські наділи. Селянські землі переходили у спадкове користув.
Р-ма поліцейського суду → пани складали спец. іспит, щоб бути суддями, а хто не робив цього мав утримувати своїм коштом спец запрошеного суддю –юстицісаря або мандатора. Введено інституцію присяжних засідателів.
Р-ма податкової с-ми: 70% прибутків мало залиш селянину, 18% належало пану, 12% сплачувалась д-ві. Церковна р-ма: зрівняня в правах і статусі уніатську та католицьку церкву. 1774р Марія Терезія запровадила нову офіц.назву уніатської церкви-греко-католицька. Патент 1774р забороняв відробляти панщину попам і дякам. При церкві свВарвари у Відні заснували Барберіум – семінаріум для уніатів.
Земська р-ма 1864 р: поширювалась на Лівоберж. та південні укр. губернії ств місцеві органи самоврядування. В основ-принцип всеставності та виборності. Структура за х-ром влади розпорядча (повітові і губернаторські зібрання) та виконавчу(повітові та земські управи). Без схвалення Міністерств внутр.справ низка постанов земських не набувала значення.
Міська р-ма 1870р: усестановість, майновий ценз, розподіл розпорядчої і виконавчої влади та самоврядування міської громади у межах міського самоврядування.
Австрофільство: приязне ставлення до Австрії в середовищі греко-католицького духовенства і селян. Важливою складовою тут була позиція греко-католицького духовенства. На поч. ХХ ст. авст.лоялізм - вдячність за покращення матеріального і соц.становища всього стану. Авст. влада намагалась викор. Українців саме тому, що була переконана у відсутності в них, на відміну від поляків, нац.-держ прагнень.Відень утвердж. у середовищі укр.селянства думку, що цісар може власноруч на користь селянина полагодити спірні пит., натомість пани-поляки докладують усіх зусиль аби не допустити селянських представників до цісаря. Міф про доброго цісаря поч. формув у селян відразу після смерті Йосипа ІІ на підставі тези, що він хотів покращити становище селянства, однак шляхта йому перешкодила. Формув. образу доброго цісаря було планомірною політикою Відня. В інструкції 1830х для циркулярних органів влади сказано, що уряд повинен переконати підданих в тому шо вони під опікою.
8. Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії…
Революція 1848-9рр започаткувала перетворення Габсбурської монархії на конституційну д-ву. В жовтні 1860р Йосип ІІ видав Жовтневий диплом. Р-ми 1860-х остаточно закріпили за польською елітою монополію пол. влади у Галичині. Ця монополія забесп. системою виборів послів до гал сойму, який поч. діяти 1861р. Вибори проводились по окремим куріям. Під час виборів польська еліта додатково збільшувала своє представництво завдяки фальшуванням результатів виборів, підкупу або прямого тиску на селян. Селян перед голосуванням нерідко садили за столи, де їх вгощали горілкою; не знали мови.
Польська монополія влади забесп і завдяки активній підтримці верхівки місцевого європ. нас. Р-ми 1860х скасували легальні обмеження накладені на євреїв ще напр. 18 ст.
Під час децентралізаторських перетворень 1860-х німецькі чиновники здебільшого виїхали з Галичини. У родинах, які залишались частішали мішані шлюби, здебільшого з поляками. Уже 2-3 покоління в б-сті чиновницьких родин повністю полонізувалися. Після конституційних р-м нім нас Галичини не було якоюсь помітноюгрупою з виразними нац.-політ. домаганнями. Гострота протистояння перейшла з лінії німець-поляк на поляк-українець. Груднева конституція 1867 розмежувала повноваження і визнали спільні для обох част монархії справи. В §19 основного закону про заг право громадн закріплював принцип нац. рівності, і саме на нього посилалися українці домагаючись нац. прав. Головним представницьким органом стала Держ рада, угорської – Угорський сейм. Для розв’язання спільних справ був ств представницький орган –«Спільні делегації». У ході децентралізованих перетворень зазнав змін адмін. устрій Галичини. Замість циркулів провінцію було поділено на 74 повіти на чолі зі старостами. Судову владу було реформовано в напрямі остаточного розмежування адміністрації та судівництва, скасування патримоніальних судів і забесп суддям незалежності. Р-ми спричинили збільшення адмін. Функцій і швидке зростання чисельності чиновників.
Наслідки р-м: -політика модернізації краю; -посилення нім впливу і відсторонення українців від управління; - поширення серед селянства та греко-католицького духовенства позитивного ставлення до правлячої династії Габсбургів; - поновлення панщини та збільшення селянських повинностей(данина, чинш, військова служба); - б-ість селян малоземельні, збільшення к-сті безземельних, селян заробітчан; - інтелігенція малоземельна; - шляхта відсутня(полонізована, ромунізована).
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 166 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Модернізація політичної влади на початку ХХ ст.: приклад підросійської України. | | | Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах. |