Курсова робота

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ

ВП «ОДЕСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ І БІЗНЕСУ»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність»

на тему «Історія виникнення спічрайтерства»

Студентки III курсу

групи ДМ-162 О

заочної форми навчання

Навал Марини Михайлівни

Науковий керівник:

Мірошніченко О.В.

Одеса – 2015

Зміст

Введення……………………………………………………………….………….3

Розділ I. Теоретико-методологічні підходи до поняття спічрайтерство….….5

1.1 Визначення поняття спічрайтинг....................................................................5

1.2 Історичні аспекти розвитку спічрайтерства………………..………….…....6

1.3 Спічрайтер як багатофункціональний фахівець з питань зв’язків з громадськістю……………………………………..………………………..…….8

1.4 Публічні виступи – загальні та відмінні ознаки……………………….….12

Розділ II. Спічрайтерство в державному управлінні та політиці………….…20

2.1 Поняття політичного спичрайтинга…………………………….…..…..….20

2.2 Оформлення службового листа спічрайтером………………..…….…..…26

Висновок………………………………………………………………........…....28

Список використаної літератури……………………………………..….…..…30

Введення:

Експериментальні дослідження, що стосуються тенденцій розвитку спічрайтінгу на сучасному етапі, представляють науковий і практичний інтерес. Є досить мізерні відомості про це питання в загальнодоступній літературі. Наявні в літературі дані часто суперечать і не відповідають один одному.

Для успішної реалізації мети в курсовій роботі сформульовані і вирішуються наступні завдання: вивчити поняття спічрайтінг, визначити, як воно влаштоване, з чого складається, як функціонує. Виявити перспективи його розвитку в майбутньому. Проаналізувати публічні виступи політичних лідерів, з'ясувати, в чому полягають особливості професії спічрайтера, а також визначити з якими проблемами стикається спічрайтер при написанні текстів. Крім того, дослідження сфери спічрайтінг в реальних умовах пов'язане з великими труднощами, тому що найчастіше інформація, необхідна для повного і планомірного розкриття теми є закритою.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є багатоаспектний аналіз спічрайтерства, як виду референтської діяльності, а саме – структурно-семантичних прагмалінгвістичних, аргументаційних та денотативно-дискурсивних особливостей спічрайтерства як професії. Це викликало необхідність вирішити таке коло завдань:

- визначити загальні соціолінгвістичні параметри спічтрайтерства та його роль у політичному житті в умовах глобалізації;

- розглянути вимоги до оформлення документів спічрайтерами;

- розглянути прагмалінгвістичні особливості побудови плану повідомлення та його складових одиниць; розглянути аргументаційні прийоми, що застосовується у такому типі дискурсу

Об`єктом дослідження є спічрайтерство, як вид взаємозв'язку з громадськістю.

Предметом дослідження є історичний аспект розвитку спічрайтерства.

Методи дослідження:

• теоретичні – аналіз джерел з даної проблеми, систематизація і узагальнення наукового матеріалу, зібраного у процесі дослідження;

• практичні – опис зібраного практичного матеріалу, узагальнення спостережень над ним.

Методологічну основу роботи склали теорія пізнання, філософські вчення про свідомість, історичні процеси, людське буття, ідеї вчених, філософів, зокрема Ніцше, Шопенгауера, Ейнштейна, дослідження психологів та психоаналітиків. Джерельна база роботи. Під час виконання роботи було використано щонайменше 10 джерел, з них: підручники таких авторів як А. Колесніков, Н. Гоманьков, Е. Калиновський, В. Кулябина. Також була використана література Наталії Земної і газета Зелена планета плюс. Крім того були використані різні інструкції, постанови і розпорядження.

В останнє сторіччя світ став більш динамічним і мінливим, а політики більш публічними з частими виступами перед різною аудиторією. Це призвело до того, що спічрайтинг став важливою складовою частиною сучасного політичного життя. Багато політиків і громадські діячі не користуються послугами спічрайтерів в прямому розумінні, але можуть використовувати їх працю для пошуку фактів з того чи іншого напрямку, наприклад, відомий американський президент Джон Ф. Кеннеді не мав попередньо написаних промов взагалі. Його спічрайтери допомагали йому в підборі тих чи інших історичних або статистичних матеріалів по потрібній проблемі, з яких він робив собі тезово записи, які в свою чергу були основою його «імпровізованих» виступів. Наше сьогоднішнє суспільство неможливо уявити собі без інтенсивних інформаційних обмінів - останнє десятиліття XX століття ознаменувався розвитком і формуванням нової комунікаційного середовища, коли інформаційні потоки поступово стають важелями управління суспільними процесами.

Дата добавления: 2015-08-17