Географія підприємств соціальної сфери

Соціальна сфера має певні територіальні відмінності у рівні розвитку та структурі. Значно вищий рівень її розвитку у великих містах України порівняно із сільською місцевістю. Економічно більш розвинені регіони мають більш широкий спектр послуг у порівнянні з менш розвиненими аграрними регіонами. Так, саме у великих містах розміщені фірми, які надають новітні види ділових послуг, підприємства інформаційного та реклам­ного обслуговування, фінансові установи — банки тощо. Саме у великих обласних центрах зосереджені установи державного управління, заклади вищої школи, редакції газет та журналів, телестудії тощо. Але більшість підприємств соціальної сфери розміщені скрізь. Підприємства культурно-освітнього комплексу (навчальні за­клади, бібліотеки, клуби, радіо та ін.) та соціально-побутові й лікувально-оздоровчі установи розміщені в усіх населених пунктах України. Житлово-комунальне господарство задовольняє потреби людей у житлі, забезпечує функціонування житлових будинків, готелів, установ. Побутове обслуговування включає широкий спектр послуг: індивідуальне виготовлення та ремонт одягу, взуття, послуги перукарень, майстерень з ремонту побу­тової техніки та ін. Торгівля та громадське харчування охоплю­ють підприємства роздрібної торгівлі та заклади громадського харчування.

Географічні відмінності існують у розміщені підприємств рекреаційно-туристичного господарства. Це пояснюється на­явністю природних умов та ресурсів для розвитку відповідних видів послуг.

Рекреація — відновлення фізичних і духовних сил людини, які вона витратила в процесі праці.

Туристична рекреаційна підгалузь є важливою складовою соціальної інфраструктури України. Вона з року в рік стабільно нарощує обсяги виробництва туристичного продукту. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бю­джетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.

Світовий ринок туристичних послуг у 2007 р. перебільшив найкращі сподівання, кількість туристів склала 898 млн чол., що на 52 млн більше, ніж у 2006 році. Туристична галузь дає десяту частину світового ВВП, у ній працює кожен дванадця­тий житель світу. Прогнозується, що кожне наступне десяти­річчя доходи від туризму будуть збільшуватися на 4 %. На фоні таких динамічних світових тенденцій Україна має гарні перспективи для туристичного бізнесу. Позитивними рисами для розвитку туризму в Україні є: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство при­родного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів.

Пріоритетним видом туризму для України залишається іноземний (в’їзний) туризм як вагомий чинник поповнення валютними надходженнями державної скарбниці та створення додаткових робочих місць. Нині Україна має понад 4,5 тис. за­кладів розміщення туристів і відпочиваючих на 620 тис. місць, але вони потребують модернізації та реконструкції відповідно до міжнародних стандартів. За даними Адміністрації державної прикордонної служби в 2007 році Україну приїхало 23,1 млн іноземних туристів, що на 22 % більше, ніж у 2006 році. Для збільшення туристичного потоку Україні потрібно підтримувати в належному стані рекреаційні зони, пам’ятки культури та ар­хітектури України, інші об’єкти туристичних чи екскурсійних послуг. Однією з проблем галузі є той факт, що українці пере­важно відпочивають за кордоном і на сьогодні наші громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн. Адже покращення внутрішнього туризму, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків змогло б щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд дол.

Дата добавления: 2015-08-20