Соціальне розшарування населення

Перехід до ринкової економіки вилинув на зміну соціальної структури суспільства: відбулося розшарування населення, змінилася загальна шкала суспільних цінностей.

Якщо у радянську добу серед них домінували влада та доступ до матеріальних цінностей, що виступали своєрідним гарантом матеріального благополуччя, то в пострадянський період – багатство, фінансова забезпеченість визначають престиж особи та ступінь її впливу на владу.

У структурі населення України заявилися злиденні, бідні, малозабезпечені верстви. Питома вага їх у 1990 р. становила 18,2%, а в 1992 р. – вже 63,9% у загальному складі населення.

Характерно, що в цей же період простежувалася тенденція до збільшення частки дуже багатих у складі заможних прошарків (5% – у 1990 р., 7% – у 1991 р., 8% – у 1992 р.).

Після проведеної лібералізації цін у 1992 р. основна маса населення опинилася за межею бідності: його доходи різко скоротилися.

Якщо у 1990 р. частка заробітної плати у національному доході становила майже 60%, то в 1993 р. вона знизилась до 39%, а в 1997 р. складала лише 25 – 30%.

Виникла велика різниця між мінімальною та середньою заробітною платою. У жовтні 1992 р. мінімальна заробітна плата була в 10 разів нижчою від середньої в народному господарстві, тоді як у розвинених країнах із ринковою економікою середня заробітна плата, як правило, не перевищує мінімальну більш як у 3-4 рази.

Зміни в соціально-класовій структурі не сформували середнього класу– надійного гаранта суспільної стабільності, а навпаки – різко зросла суспільна напруга між полюсами «багаті» – «бідні».

Різко упала купівельна спроможність населення. Протягом 1991-1994 рр. вона фактично знизилась у 5 разів. Близько 70% сімейного бюджету почало витрачатись на придбання продуктів харчування. У США\, Франції, Італії, наприклад, ці витрати становлять лише 18-20% доходів.

Верховна Рада України своїм законом у липні 1991 р. визначила так званий «споживчий кошик», який, на думку розробників, мав забезпечити громадянам нормальне проживання. За висновком вчених-гігієністів, закладені в «кошик» норми харчування розраховані на людину, «яка зайнята дуже легкою фізичною працею». А спеціалісти Світового банку прийшли до іншого висновку: у третини населення України (а це 17 млн. чоловік) загальний рівень споживання продуктів майже на 10% нижчий від рівня фізичного виживання. І це підтверджує статистика: у 1992 р. за межею бідності перебувало 11% населення, а в 1996 р. – вже 74%.

Дата добавления: 2015-08-20