Документальна ревізія: поняття та види

Найбільш ефективною та розповсюдженою з позиції правоохорон­ної практики є така форма документального і наступного контролю, як документальна ревізія.

Значна кількість злочинів, які пов'язані з розкраданнями держав­ного, приватного та суспільного майна, а також посадових та госпо­дарських злочинів викриваються шляхом проведення документальної ревізії.

Ревізія — це система контрольних дій, за допомогою яких за певний період часу, відповідно до програми ревізії, встановлюється законність, цілеспрямованість та економічна ефективність проведених господарських операцій, а також правильність дій посадових осіб при їх здійсненні. Кон­троль здійснюється на підставі вивчення бухгалтерських й інших докуме­нтів, чому ревізія і називається документальною [26, с.212].

Документальна ревізія є одним із найефективніших інструментів документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, дотриманням законодавства з фі­нансових питань, достовірності обліку і звітності. З її допомогою здій­снюється також виявлення нестач, розтрат, привласнень і розкрадань коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловжи­вань [13, с.168].

Мета ревізії полягає у перевірці первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської і статистичної звітності, матеріалів інвентари­зації грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, розкритті й попередженні розкрадань, порушень державної і фінансової дисциплі­ни, а також виявленні та мобілізації внутрішньогосподарських резер­вів [13. с.168].

Ревізія — перевірка на вимогу ревізійних, слідчих або судових ор­ганів законності, доцільності фінансово-господарської діяльності щодо вирішуваних завдань [13. с 169].

Види ревізій:

1) Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії поділяються:
(позавідомчі ревізії; відомчі ревізії; внутрішньогосподарські ревізії).
Позавідомчі ревізії, спрямовані на захист державних інтересів (повно­
та внесків до бюджету платежів з прибутку підприємствами, правиль­
ність використання бюджетних асигнувань тощо. Внутрішньо­
господарські ревізії при збереженні великих відомчих структур у на­
шій країні не отримали ще досить широкого розвитку.

Захисні функції як відомчої, так і ревізії взагалі залежать від реалі­зації у роботі контрольного апарату наступних принципів організації ревізійної перевірки: її своєчасності, раптовості, цілеспрямованості і всебічності [26, с.213].

2) За принципом організації ревізії поділяються на планові (за пла­ном,) та позапланові (не передбачені цим планом) [26, с.213].

3) За обсягом операцій, що перевіряються, і документів: за пер­шою ознакою (обсяг операцій) виділяють ревізії повні, неповні, част­кові; за другою ознакою (обсяг документів, що перевіряються) розріз­няють тематичні, вибіркові, комплексні. При тематичній ревізії пере­віряється кожний документ, що належить до певного виду операцій, при вибірковій — деякі з таких документів. Комплексною вважається ревізія, де з одних видів операцій документи перевіряються суцільним методом, по інших — вибірково.

4) За ознакою повторюваності контрольних дій ревізії можуть бути: первинними; додатковими; повторними.

Первинна ревізія проводиться за первинним завданням, а також у випадках, коли вперше перевіряються відповідні документи. Повтор­на ревізія призначається тоді, коли необхідно перевірити висновки первинної, наприклад, якщо первинна ревізія була проведена поверхо­во або за відсутності матеріально відповідальних осіб (крім випадків, встановлених законом), при необґрунтованості виведення і в інших випадках. Компетенція ревізорів звичайно визначається у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу України».

5) За методом проведення розрізняють ревізії суцільні й вибір­
кові.

Під час суцільної ревізії перевіряють всі документи, пов'язані з певною операцією. Ця перевірка дає змогу усунути можливість про­пущенім незаконних документів та повне уявлення про діяльність під­приємства.

Під час вибіркової ревізії аналізуються не всі документи бухгал­терської звітності, а тільки деякі з них. Ефективність цього методу за­лежить від способу вибору — хронологічного або систематичного.

За складом ревізійної групи розрізняють бухгалтерські та ком­плексні ревізії. До перших належать такі, які здійснюються ревізора-ми-бухгалтерами, до других — ті, що проводяться групою ревізорів рі­зних спеціальностей. Потреба у комплексній ревізії виникає тоді, коли накопичується значний обсяг інформації, що його ревізор-бухгалтер неспроможний досконально перевірити і необхідні ревізори других спеціальностей або, якщо необхідно, провести ревізію фінансово-господарської діяльності за значний період.

За наявності певних даних про здійснення розкрадань на якійсь конкретній ділянці виробництва можна точно визначити мету і обсяг перевірки та залучити відповідних фахівців, які всебічно перевірять господарську діяльність як з боку фактичного здійснення операцій, так і з боку відображення їх у бухгалтерському обліку.

Для проведення таких ревізій повинні залучатися товарознавці, технологи, економісти, будівельники і інші фахівці, що дозволить зна­чно розширити коло визначених питань.

При проведенні комплексної ревізії на вимогу слідчих органів не­має необхідності перевіряти всі сторони виробничої, фінансової й гос­подарської діяльності.

Дата добавления: 2015-08-02