Цей податок утримують рекламні агенти, які щокварталу подають звіт до податкових інспекцій і перераховують суми податку не пізніше 20 числа кожного місяця.

При розгляді механізму справляння податку з реклами, необхідно відзначити, що Харківською міськрадою також затверджене Положення про порядок розміщення й експлуатації об'єктів зовнішньої реклами і склад міської художньої ради[156]. Це Положення визначає порядок розміщення рекламоносіїв і об'єктів зовнішньої реклами у Харкові і є обов'язковим для виконання всіма юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності. Об'єктами зовнішньої реклами і рекламоносіями є стенди, щити, плакати, тощо. Місцем для розміщення реклами вважається частина території міста, об'єкти, майно, виділені рекламодержателю.

Для видачі дозволу на розміщення реклами подається письмова заява на ім'я начальника відділу дизайну міського середовища. Разом з ним подаються архітектурно-художня форма, ескіз-ідея і фото об'єкта. Після одержання дозволу рекламодержатель зобов'язаний у 20-денний строк приступити до монтажу і розміщення об'єктів, інакше такий дозвіл анулюється. Розміщення об'єктів зовнішньої реклами уздовж автомобільних доріг підлягає обов'язковому узгодженню з ДАІ, а у границях «зелених зон» — з управлінням комунального господарства міськвиконкому. У випадку відмовлення рекламодавця від реєстрації об'єкт зовнішньої реклами підлягає демонтуванню.

Ставки податку на рекламу рішенням Харківської міської ради встановлені в таких розмірах: 0,1% вартості послуг за установку і розміщення одноразової реклами і 0,5% — за установку і розміщення реклами на тривалий час (більш одного дня) чи неодноразової реклами. При цьому, яка реклама є одноразовою, а яка неодноразовою не встановлюється. На практиці ставки податку з реклами залежать від багатьох факторів, серед яких видрізняється вид рекламного носія (телебачення, радіо, преса, тощо), відношення такої реклами до видів товарів чи послуг, тощо

Пільги по сплаті податку з реклами Декретом не встановлені. Однак такі пільги в принципі можуть надаватися органами місцевого самоврядування. Позитивними в даному випадку є положення російського законодавства, відповідно до якого пільги при сплаті податку з реклами встановлюються у випадках, якщо: 1) реклама не носить комерційної мети; 2) рекламуються благодійні заходи; 3) відомості мають попереджувальний характер; 4) інформація носить дані про функції органів державної влади; 5) інформація розміщається у приміщеннях, що використовуються для реалізації товару.

Комунальний податок. Платниками цього податку відповідно до Декрету є юридичні особи, за винятком бюджетних, планово-дотаційних і сільгосппідприємств. Об'єктом обкладання виступає річний фонд оплати праці, розрахований виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Гранична ставка встановлена у розмірі 10% річного фонду оплати праці. Облік здійснюють податкові інспекції на місцях. Джерело сплати даного платежу — прибуток (доход), що залишається в розпорядженні юридичних осіб.

Справляння цього податку здійснюється на підставі відповідних положень, які затверджуються міськими радами. Наприклад у Харкові він справляється на підставі Положення про порядок числення і сплати комунального податку, затвердженою рішенням виконкому Харківської міськради народних депутатів від 08.06.1994 зі змінами і доповненнями. Даним положенням трохи уточнюється і розширюється коло платників по платежу, якими є юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, що є, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями і їх філії, а також інші відособлені підрозділи, що мають відособлений баланс і розрахунковий рахунок у банку, міжнародні неурядові організації і міжнародні об'єднання з місцезнаходженням у м. Харкові. Відзначимо, що платниками комунального податку є юридичні особи, навіть ті, які тимчасово не здійснюють виробничу діяльність. Якщо вони подають у статистичні органи звітність про середньодобову чисельність штатних працівників, то звільнення чи відстрочка по сплаті комунального податку входить до компетенції виключно органів місцевого самоврядування. Виходячи з цього, підприємства, у статуті яких передбачено здійснення господарської діяльності, розглядаються як платники комунального податку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Це підтверджується положенням, відповідно до якого комунальний податок відноситься на собівартість продукції, товарів і послуг[157].

Від сплати комунального податку звільняються (на додаток до зазначеного вище) наступні суб'єкти:

— метрострой і метрополітен;

— державні комунальні підприємства, що одержують дотації з бюджету;

— підприємства й організації,, що звільняються цілком від податку на прибуток.

— благодійні організації, що існують лише на членські внески і благодійні пожертвування;

— громадські організації ветеранів війни і підприємства ветеранів війни, на яких не менш чим 60% від среднесписочной чисельності працюючих, складають учасники бойових дій і учасники війни;

— громадські організації і підприємства сліпих у частині фонду оплати праці, нарахованої на чисельність працюючих інвалідів за зором I і II груп;

— громадські організації, у яких відсутні штатні працівники і фонд оплати праці не створюється;

— суб'єкти малого підприємництва, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Крім цього, за рішенням органів місцевого самоврядування від оподаткування можуть бути звільнені й інші суб'єкти господарювання.

Об'єкт обкладання припускає обчислення фонду оплати праці, що розраховується виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого законодавством у звітному періоді, незалежно від виплаченої заробітної плати. Виходячи з цього, цей податок встановлено залежно не від результатів виробничої діяльності підприємств, а від кількості трудящих на ньому.

Обчислення средньосписочної чисельності працівників підприємств провадиться за методикою, закріпленої в Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у господарстві України[158]. Відповідно до Інструкції, існує два варіанти обчислення средньосписочної чисельності:

— средньосписочна чисельність штатних працівників облікового складу;

— средньосписочна чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості.

Відзначимо, що при обчисленні комунального податку необхідно користатися першим варіантом. Причому, обчислюючи средньосписочну чисельність, працівник враховується один раз (за місцем основної роботи) незалежно від терміну трудового договору і тривалості робочого часу. Тому сюди не входять працівники, прийняті на роботу за сумісництвом.

Ставка комунального податку по Харківській області встановлена у розмірі 10% від офіційно встановленого розміру неоподатковуваного податком мінімуму доходів громадян, що на сьогодні складає 1 гривню 70 копійок на кожного працюючого на підприємстві.

Розрахунок сплати комунального податку платники подають до податкових інспекцій одночасно з подачею квартальної і річної звітності. Сплачується комунальний податок не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Готельний збір справляється з метою фінансування заходів щодо розвитку готельного господарства. Відповідно до Декрету, платниками цього збору є особи, що проживають у готелях. Об'єктом обкладання виступає добова вартість знятого житла, що розраховується без додаткових послуг. Граничний розмір ставки встановлений у розмірі 20% добової вартості. Облік платників здійснюється адміністрацією готелю. Джерело оплати цього платежу – собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти.

Готельний збір, наприклад, у м. Харкові справляється відповідно до Положення про порядок справляння і перерахування до бюджету готельного збору, що затверджено рішенням ХХІ сесії Харківської міської ради народних депутатів від 20.03.1993 р. зі змінами і доповненнями. Ставка збору встановлена в розмірі 20% вартості обліку послуги, без обліку ПДВ. Оплата даного збору здійснюється одночасно з розрахунком за проживання з виділенням зазначеного збору в платіжних документах окремим рядком. Причому, плата за проживання провадиться попередньо наймачем житла за певний строк. Перерахування даного податку до місцевого бюджету здійснюється адміністрацією готелю.

Збір за паркування автотранспорту. Платниками цього збору відповідно до Декрету є юридичні і фізичні особи, що паркують автомобілі в спеціально відведених чи обладнаних місцях. Об'єкт обкладання — одна година паркування автотранспорту. Граничний розмір ставки— 3% мінімальної заробітної плати у спеціально обладнаних місцях і 1% у віддалених місцях. Облік платників визначають органи місцевого самоврядування. Джерелом оплати збору є собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти. Оплата провадиться водієм на місці паркування автотранспорту.

Збір за паркування автотранспорту на території м. Харкова введений рішенням Харківської міської ради народних депутатів з 1 червня 1995 року, у зв'язку з чим був визначений перелік місць і границь частин міста, де справляється така плата. Відзначимо, що звільняються від сплати збору інваліди, що користаються транспортними засобами з ручним керуванням. Крім того, не є платниками збору інваліди війни й інші особи, яким відповідно до законодавства передбачені пільги по сплаті місцевих податків і зборів. Збір справляється працівником контролюючої організації, що видає квиток установленого зразка з відміткою року, місяця, дня, місця і часу стоянки. Ставка збору встановлена в розмірі 3% неоподатковуваного мінімуму доходів за кожну годину стоянки. Причому, збір за стоянку менше однієї години обчислюється також по такій ставці.

Організація, що виконує функції по справлянню збору, зосереджує кошти на власному розрахунковому рахунку і не пізніше 15 числа наступного місяця перераховує їх на рахунок міського фінансового управління. При цьому, взаємини між такими суб'єктами регулюються договором.

Ринковий збір. У Декреті ринковий збір визначений як плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, площадках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію й інші товари. Відзначимо, що в Указі Президента України „Про упорядкування механізму сплати ринкового збору” від 28.06.1999 р. (далі – Указ) міститься трохи інше визначення ринкового збору, під яким розуміється плата за право заняття місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, що вбачається найбільш правильним. Виходячи з цього визначення, платниками збору є юридичні і фізичні особи, які реалізують відповідну продукцію[159]. Об'єкт обкладання по даному зборі – торгове місце (на ринках, у павільйонах, на площадках, з автомашин, візків, тощо). Граничний розмір ставок збору встановлений окремо для фізичних осіб – 20% мінімальної заробітної плати; і для юридичних осіб — 3 мінімальні заробітні плати. Причому розмір ставки може коливатися залежно від ринку, його територіального розташування і виду продукції[160]. Податкові відрахування провадяться за кожний день торгівлі. Облік платників веде адміністрація ринку. Строк оплати — до початку реалізації продукції. Джерелом оплати є собівартість продукції або особисті кошти.

Декретом не встановлені пільги по сплаті ринкового збору. Однак в Указі закріплено, що ринковий збір не справляється з підприємств торгівлі, суспільного харчування, побутового обслуговування, розташованих у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, наметах) на території ринку, і з власних торгово-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаного місця. Крім того, певні пільги можуть також встановлюватися органами місцевого самоврядування. Так, Положенням про порядок справляння ринкового збору з юридичних і фізичних осіб, що діє в м. Харкові звільнені від сплати цього збору інваліди війни.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

У випадку виявлення на ринку при проведенні контрольної перевірки працівниками органів державної податкової служби торговців без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, з цих торговців стягується штраф у сумі, еквівалентної п'ятьом розмірам ринкового збору, а з адміністрації ринку - у розмірі 10 неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян. У випадку виявлення у торговців неналежним чином оформлених з вини адміністрації ринку касових чеків адміністрація ринку за кожен випадок сплачує штраф у сумі, еквівалентної 20 неоподаткованим податком мінімумам доходів громадян.

Кошти, що надходять від ринкового збору, у повному обсязі (100 %) зараховуються до місцевого бюджету. Відповідальність за нарахування ринкового збору і своєчасність його сплати в місцевий бюджет покладена на адміністрацію ринку.

Збір за видачу ордера на квартиру. Платником цього збору відповідно до Декрету є одержувач ордера. Об'єкт обкладання — послуги, пов'язані з видачею ордера на квартиру. Граничний розмір ставки не повинний перевищувати 30% неоподаткованого мінімуму доходів громадян під час оформлення такого ордера. Облік платників здійснюється органами обліку і розподілу житла, які до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають у податкові органи звіт про кількість виданих ордерів і суми платежу, перерахованих у бюджет. Даний збір оплачується через установи банків до одержання ордера. Документом про сплату збору є квитанція, видана такою установою. Оплата здійснюється за рахунок особистих коштів одержувача ордера.

Збір із власників собак. Платниками збору є громадяни — власники собак, що проживають у будинках державного і суспільного житлового фонду, а також у приватизованих квартирах. Об'єкт обкладання — кожна собака. Граничний розмір ставки встановлений у сумі 10 % неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент нарахування збору. Сплата збору здійснюється щорічно. Джерело оплати — особисті кошти платників. Пільги по даному збору Декретом установлені тільки щодо громадян, які утримують службових собак. Однак, відповідно до Тимчасового положення про порядок числення і сплати в бюджет із громадян – власників собак, затвердженому Харківською міською радою від 19.04.1995 р. зі змінами і доповненнями, крім цього звільняються від сплати збору: самотні інваліди і пенсіонери; сліпі громадяни, які використовують собак як поводирів; а також інші категорії громадян за рішенням райвиконкомів.

Дата добавления: 2015-08-02