Облік, а також справляння збору з власників собак здійснюється житлово-комунальними господарствами.

Курортний збір. Справляння цього збору здійснюється в курортних місцевостях, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України[161]. Платникам курортного збору є громадяни, що перебувають у курортній місцевості. Об'єкт обкладання — проживання в межах курортної місцевості. Ставка встановлена в сумі не більш 10% неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Облік платників здійснюють адміністрації готелів, квартирно-посередницькі організації, органи внутрішніх справ, які контролюють дотримання паспортного режиму. Збір утримується під час реєстрації чи при направленні на поселення в приватному житлі не пізніше 3-денного строку з дня прибуття. Джерелом оплати є особисті кошти платників. Даний вид збору передбачає широкий перелік пільг, наданих громадянам. Так, у відповідності зі ст. 7 Декрету від сплати курортного збору звільняються: діти до 16 років; інваліди й особи, що їх супроводжують; учасники ВОВ, тощо

Збір за участь у бігах на іподромі. Платниками є юридичні і фізичні особи, що виставляють своїх коней на іподром у змаганнях комерційного характеру. Об'єкт обкладання — за кожного коня, виставленого на таких змаганнях. Граничний розмір ставки збору встановлений у сумі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Облік платників здійснюється адміністрацією іподромів. Сплата збору відбувається до початку змагань за рахунок прибутку (доходу) платників.

Збір за виграші на бігах. Платниками є особи, що виграли на тоталізаторі при грі на іподромі. Об'єкт обкладання — сума виграшу. Гранична ставка збору встановлена в сумі не більш 6% від суми виграшу. Облік платників здійснює адміністрація іподромів, що і утримує збір під час видачі їм виграшів. Строки перерахування в бюджет визначаються місцевими органами самоврядування. Джерело оплати — особисті кошти громадян.

Збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі, на іподромі. Платники — особи, що приймають участь у грі на тоталізаторі, на іподромі. Об'єкт обкладання — плата за участь у грі на тоталізаторі у формі процентної надбавки до плати за участь у грі. Граничний розмір ставки не повинний перевищувати 5% від суми такої надбавки. Облік платників покладений на адміністрацію іподромів. Збір утримується під час придбання квитків на участь у грі й у відповідності зі строками, що затверджуються місцевими органами самоврядування. Оплата здійснюється за рахунок особистих коштів громадян.

Збір за право використання місцевої символіки. Платниками збору є юридичні і фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Об'єктом обкладання виступає вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. Граничний розмір ставки встановлений окремо для юридичних осіб - 0,1 % вартості зробленої продукції; і для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти платника.

Так, місцевою символікою відповідно до Положення про порядок обчислення і сплати збору за право використання місцевої символіки, затвердженим рішенням Харківської міськради від 24.09.1997 р., є: герб і прапор м. Харкова; назви і зображення архітектурних пам'ятників м. Харкова. Використанням місцевої символіки вважається: 1) включення в найменування суб'єктів господарювання слів, похідних від назв архітектурних і історичних пам'ятників м. Харкова; 2) включення в найменування чи використання в оформленні виробленої продукції, товарному знаку, оформленні пакувальних матеріалів, рекламних матеріалах, тощо елементів, що є місцевою символікою. Причому, перелік об'єктів і назв, що відносяться до місцевої символіки, затверджується міськвиконкомом за узгодженням з постійною комісією з гуманітарних питань. Цим Положенням також передбачені пільги при сплаті збору. Так, від сплати звільняються: 1) організації й установи, що цілком фінансуються з державного чи місцевого бюджетів; 2) суспільні і релігійні організації; 3) благодійні організації, установи і фонди, що здійснюють свою діяльність виключно за рахунок пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Дозвіл на використання місцевої символіки видається ДУ по гуманітарних питаннях міськвиконкому: – юридичним особам – безстроково; - фізичним особам – терміном на один день з наступним продовженням на черговий рік.

Збір за право проведення кіно- і телезйомок. Платниками збору є комерційні кіно- і телеорганізації, у тому числі закордонні, яким при зйомках необхідні додаткові заходи, наприклад, виділення міліції, оточення території зйомки, тощо Об'єкт обкладання — витрати на проведення таких додаткових заходів. Розмір ставки збору не повинний перевищувати фактичних витрат на проведення подібних заходів. Сплата провадиться за рахунок прибутку кіно- і телеорганізацій.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Платники цього збору – юридичні і фізичні особи, що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Об'єктом обкладання є вартість заявлених на місцеві аукціони, лотереї, тощо товарів, виходячи з їх початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір збору не повинний перевищувати 0,1 % від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея. Крім того, Декретом установлюється також граничний розмір збору за право проведення лотерей - з кожного учасника не більш трьох неоподаткованих мінімум доходів громадян. Укажемо, що відповідно до Положення про збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей у м. Харкові, ставка збору зменшується на 20% для платників, що проводять аукціони, конкурсний розпродаж, лотереї в благодійних цілях, більш 70 % прибутку яких спрямовується на благодійні заходи. Коло платників по цьому збору визначається органами місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Справляється збір за три дні до проведення аукціону, тощо, або під час одержання дозволу на випуск лотерей. Оплата провадиться за рахунок прибутку (доходу), що залишається у розпорядженні юридичних осіб і громадян.

Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Платниками збору є юридичні і фізичні особи. Об'єкт обкладання — транспортний засіб. Ставка збору встановлена для двох категорій суб'єктів: 1) для юридичних осіб і громадян України – у розмірі до 0,5% неоподаткованих доходів громадян залежно від марки і потужності автомобіля; 2) для іноземних громадян і юридичних осіб – від 5 до 50 доларів США. Облік платників здійснюють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту. Оплата здійснюється за рахунок прибутку юридичних осіб і власних коштів фізичних осіб[162].Відзначимо, що без сплати цього збору дозвіл на проїзд транспорту, що слідує за кордон, по території областей не видається і відповідно автотранспорт за кордон не випускається.

Особливістю цього збору є те, що він установлюється виключно обласними радами народних депутатів.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Даний збір Декретом визначений як плата за оформлення і видачу дозволу на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях. Платниками є юридичні і фізичні особи, що реалізують продукцію. Об'єкт — оформлення і видача дозволів на торгівлю в спеціально відведених місцях. Граничний розмір збору встановлений у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно торгують і один неоподаткований мінімум доходів громадян у день за одноразову торгівлю. Облік здійснюють організації, яким надані подібні права і до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, передають дані податковим органам. Збір сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні юридичних осіб чи особистих коштів громадян.

[1]) Див.: О системе налогообложения: Закон Украины от 18 февраля 1997г.//Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№16.-Ст.14.

[2]) Див.: О порядке применения косвенных методов определения объема операций, которые облагаются налогом на добавленную стоимость: Постановление Кабинета Министров Украины от 18 декабря 1998г.//Офиц. вестн. Украины.-1998.-№51.-Ст.1877;

[3]) Рассчитано по.: О государственном бюджете Украины на 2000 год: Закон Украины от 17 февраля 2000 г. //Ведом. Верхов. Рады Украины.-2000.-№14-15-16.-Ст.121 (приложение).

[4]Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3.04.1997 г.//Ведом. Верхов.Рады Украины.-1997.-№21.-Ст.156.

[5]) Див.: Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник.-Харьков: Консум, 1998.- С.311-312.

[6]) Див.: Александров С.В., Кучерявенко Н.П. О налоге на добавленную стоимость. Об акцизном сборе /Научно-практический комментарий.-Х.: ООО Одиссей, 1998.-С.16.

[7] Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3.04.1997 г.// Ведом. Верхов.Рады Украины.-1997.-№21.-Ст.156.

[8]) Див.: Положение о Едином государственном реестре предприятий и организаций Украины: Постановление Кабинета Министров Украины от 22 января 1996 г. // Собрание Постановлений Украины.- 1996.- №6.-Ст.193.

[9]) Див.: Положение о Реестре плательщиков налога на добавленную стоимость: Приказ Государственной Налоговой Администрации Украины от 1 марта 2000 г. // Офиц. вестн. Украины.-2000.-№14.-Ст.584.

[10]) Див.: Кучерявенко Н.П. Основы налогового права: Учебное пособие - Харьков: Легас, 2001.-С.97.

[11]) Див.: О системе налогообложения: Закон Украины от 18 февраля 1997 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№16.-Ст.6.

[12]) Треба зауважити, що для розрахунку суми податку, яку необхідно перерахувати до бюджету, визначення лише об’єкта оподаткування недостатньо. Для цього необхідно використовувати (відповідно до законодавства) кількісні характеристики останнього. Як відомо, база оподаткування являє собою конкретну, вартісну або іншу характеристику певного об’єкта оподаткування. Тому податкова база буде відрізнятися від кількісних ознак самого об’єкта. Вона необхідна саме для обчислення податку, але не визначається як безпосередня обставина, що породжує обов’язок сплатити податок, тобто об’єкт оподаткування.

[13]Див.:Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник.- Харьков: Легас, 2001.- С.349.

[14] Див. подробнее: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3 апреля 1997 года// Ведом. Верх. Рады Украины. – 1997. - № 21.- Ст.3.

[15]) Див.: О едином таможенном тарифе: Закон Украины от 5 февраля 1992г. // Ведом. Верхов. Рады Украины.-1992.-№19.-Ст.259.

[16]) Див.: Порядок определения таможенной стоимости товаров и других предметов в случае перемещения их через таможенную границу Украины: Постановление Кабинета Министров Украины от 5 октября 1998г. //ЗУНА Украины. – 1999. - №8. – Ст. 1 п. 1.

[17]) Див.: Козырин А.Н. Комментарий к Закону РФ «О таможенном тарифе».- М.: Спарк, 1997.- С.108.

[18]) Див: О системе налогообложения: Закон Украины от 18 февраля 1997 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№16.-Ст.7.

[19]) Див.: О налогообложении прибыли предприятий: Закон Украины от 22 мая 1997г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№27.-Ст.10.

[20])Див.: Налоги и налогообложение /Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина.-М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.-С.342.

[21]) Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 20 декабря 1991 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1992.-№14.-Ст.6 ч.1.

[22]) Див.: Перед прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України“Про податок на додану вартість” із ставкою в 20 відсотків робився акцент в поясненнях посадових осіб Державної Податкової Адміністрації України, що зниження ставки податку викликає об’єктивну необхідність припинення використання цілого ряду пільг щодо податку на додану вартість. Такий крок був зрозумілим: зменшується, фактично, на третину ставка і щоб не збільшувати дефіцит Державного бюджету від скорочення надходжень з податку на додану вартість Податкова Адміністрація відмовляється від деяких пільг. Таке пояснення було зрозумілим та об’єктивним. Але після відновлення ставки в 28 відсотків через 3 місяці скорочений перелік пільг так і залишився.

[23]) Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3 апреля 1997 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№21.-Ст.6.

[24]) Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3 апреля 1997г. // Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№21.-Ст.156.

[25]) Див.: Кучерявенко М.П. Налоговое право: Учебник.-Харьков: Консум, 1998.- С.320.

[26]) Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3 апреля 1997 г. // Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№21.-Ст.5.

[27]) Див.: Об освобождении от налога на добавленную стоимость иностранных дипломатических представительств в Украине и дипломатических представительств Украины за границей: Письмо Государственной Налоговой Администрации Украины от 7 февраля1995г.// Бюллетень законодательства и юридической практики.-2000.-№ 2.-С.510.

[28]) Загальні підстави порядку обчислення податку виходять з того, що платник самостійно обчислює його суму, яка підлягає сплаті за податковий період, виходячи із податкової бази, податкової ставки та податкових пільг. При цьому для здійснення дій платника по обчисленню не треба додаткових вказівок, а дії по обчисленню суми податку та перерахуванню їх до бюджету здійснюється у порядку, який закріплено у законі.

[29]) Див.: Про податок на додану вартість: Закон України від 20 грудня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України.-1992.-№14.-Ст.7 ч.1

[30]) Див.: Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997р.// Відомості Верховної Ради України.-1997.-№21.-Ст.7 ч.1

[31]) Див. докладніше.: Кучерявенко М.П. Основи податкового права: Навчальний посібник.- Харків: Легас, 2001.-С.187-189

[32]) Див.: О налоге на добавленную стоимость: Закон Украины от 3 апреля 1997 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1997.-№ 21.-Ст.7,п.7.3.

[33]) Див.: Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів: Закон України від 2 березня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України.-2000.-№19. – Ст.3

[34]) Див.: Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р.// Відомості Верховної Ради України.-1997.-№21.-Ст. 7 п.7.3., 7.4.

[35]) Див.: Про тимчасовий порядок оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та деяких паливно-мастильних матеріалів: Закон України від 2 березня 2000р.//Відомості Верховної Ради України.-2000.-№ 19.-Ст.145

[36]) Див.: Кучерявенко М.П. Основи податкового права: Навчальний посібник.- Харків.: Легас, 2001.- С.130

[37]) Див.: Налоговый кодекс РФ. Часть І. Постатейний комментарий/ Под общ. ред. В.И. Слома.- М.: Статут, 1999.- С.139-140.

[38] Див.: «Порядок возмещения налога на добавленную стоимость»: Приказ ГНАУ и ГКУ от 21.05.2001 г.//Офиц. вестник Украины.-2001.-№ 24.-Ст.1087.

[39] Див.: Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у рахунок погашення наданих платнику податку або його кредитору (кредиторам) кредитів, залучених під гарантії держави та державних позичок: Наказ МФУ, ДКУ, ДПАУ від 11 березня 2002 р.//Офіц. вістник України.-2002.-№12.-Ст.635.

[40] Див.: Дяківський Д.А. Проблема бюджетного відшкодування ПДВ// Фінанси України. – 2002. - № 3. – С. 58-64.

[41]Див.: Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання: Наказ ДПАУ від 30.05.1997 р.// Офіц. вістник України.-1997.-№28.-Стор.39.

[42]) Див.: Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть вторая.- М.: Ось-89, 2001г. – Ст. 171

[43]) Там же [116] Ст. 200

[44]) Див.: Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997р.// Відомості Верховної Ради України.-1997.-№ 21.-Ст.7 п.7.2.6.

[45])Див.: Об утверждении Инструкции о порядке выдачи министерствам и другим центральным органам исполнительной власти, предприятиям, учреждениям, организациям, хозяйственным объединениям и гражданам разрешений на право открытия и функционирования штемпельно-граверных мастерских, изготовления печатей и штампов, а также порядок выдачи разрешения на деятельность по открытию и функционированию штемпельно-граверных мастерских, изготовления печатей и штампов...: Приказ Министерства Внутренних Дел от 11 января 1999 г.// Офиц. вестн. Украины.- 1999.-№ 17.-Ст.765.

[46] Див.: О порядке погашения обязательств плательщиков налога перед бюджетом и госсударственными целевыми фондами: Закон Украины от 21.12.2000 г.//Ведом. Верхов.Рады Украины.- 2001.-№10.-Ст.44.

[47] Див.: Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання: Наказ ДПАУ від 30.05.1997 р.// Офіц. вістник України.-1997.-№28.-Стор.39.

[48]) Див.: Налоги: Учебное пособие/ Под ред. Черника Д.Г.- М.: Финансы и статистика, 1999.- С. 11

[49]) Див.: Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн.- К.: Вища школа, 1994.-С.348

[50]) Див.: Львов Д. Курс финансового права. - Казань.: Тип. Императорского Университета, 1888.- С.375

[51]) Див.: Марьяхин Г.Л. Очерки истории налогов с населения в СССР.- М.: Финансы, 1964.- С.83-91, 165-168

[52]) Докладніше див.: Налоговое право: Учебное пособие/ Под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: ИД ФБК Пресс, 2000.- С.277, 279

[53]) Див.: Ю. Иванов. Акцизный сбор: нюансы-2001 //Бухгалтерия.-2001.-№22.-С.15-21

[54]) Див.: Об акцизах: Закон Российской Федерации от 6 декабря 1991 г.// Ведомости Верховного Совета РСФСР.- 1991.- № 52.- Ст. 1

[55]) Див.: Политическая экономия: Словарь/Под ред. М.И. Волкова. – М.: Политиздат, 1983.-С.391

[56]) Див.: Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть вторая. – М.: Ось-89, 2001. – Ст. 181

[57]) Див.: Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: Закон України від 15 вересня 1995 р. //Відомості Верховної Ради України.- 1995 р.- № 32.- Ст.1

[58]) Див.: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України.-1999.-№40.-Ст.365

[59]) Див.: Положення про порядок надання висновків, щодо визначення операцій, як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною: Наказ Міністерства Зовнішньоекономічних Зв’язків і торгівлі від 12 лютого 1996р. //Бюллетень нормативних актів України.-1996.-№ 5.- С.24

[60]) Див.: Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби: Закон України від 15 вересня 1995 р.// Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№ 40.-Ст.2

[61]) Див.: Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19 грудня 1995 р.// Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№ 46.-Ст.7

[62]) Див.: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991p// Відомості Верховної Ради України.- 1991.-№ 21.-Ст.1

[63]) Див.: Інструкція про порядок застосування охорони і супроводження підакцизних товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України: Наказ Державного Митного Комітету і Міністерства Внутрішніх Справ України від 25 липня 1996р. //Бізнес.-1996.-№ 38.-С.8 (Вкладиш)

[64]) Див.: Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір": Закон України від 22 березня 2001 р. //Офіційний вісник України.- 2001.-№ 16.-Ст.1

[65]) Див.: О внесении изменений в Декрет Кабинета Министров Украины «Об акцизном сборе» Закон Украины от 18 ноября 1999 г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.-1999.-№ 52.-Ст.7.

[66]) Див.: Порядок позбавлення статусу податкового агента: Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.01.2000 р.// Офіц. вісн. України.-2000.-№3.-Ст.96.

[67]) Див.: Об акцизном сборе: Декрет Кабинета Министров Украины от 26 декабря 1992г.// Ведом. Верхов. Рады Украины.- 1993.-№ 10.- Ст. 3.

[68]) Див.: Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої": Закон України від 7 грудня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України.- 2001.-№ 4.-Ст.18

[69]) Див. Вільховий Ю. Реалізація вина, що виготовляється українськими виробниками із сировини різного походження, та оподаткування його акцизним збором:// Вісник податкової служби України.-2000.- № 34-С.45-46

[70]) Див.: Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору и ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них”: Закон України від 12 червня 1997р.//Відомості Верховної Ради України.-1997.-№ 34.-Ст.212

[71]) Див. докладніше: Шепенко Р.А. Акцизы.-М.: Дело, 2001.-С.71-81

[72]) Див.: Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов‘язків доставки товарів до митниць призначення: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1996р.// Зібрання Постанов.- 1996.-№ 18.-Ст.518

[73]) Див.: Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них”: Закон України від 12 червня 1997 р. //Відомості Верховної Ради України.-1997.-№ 34.-Ст.4

[74]) Див.: Про проект Закону України: Про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України: Постанова Верховної Ради України від 5 травня 1996р.//Урядовий кур’єр. - 1996.-№ 92- 93.-С.7

[75]) Див.: Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р.// Відомості Верховної Ради України.- 1993.-№ 10.-Ст.4

[76] Див.: Положення про порядок нарахування, терміни сплати та подання розрахунку акцизного сбору: Наказ Державної Податкової Адміністрації України від 19.03.2001р.// Офіц. вісник України. – 2001.- № 14.-Ст.3.

[77] Див.: Положення про порядок нарахування, терміни сплати та подання розрахунку акцизного сбору: Наказ Державної Податкової Адміністрації України від 19.03.2001р.// Офіц. вісник України. – 2001.- № 14.-Ст.636.

[78]) Див.: Треба пам’ятати і ще про один із видів обов’язкових платежів податкового характеру, який діяв на території України, і мав дуже схожий механізм сплати – гербовий збір. Він визначався як загальнодержавний збір, який підлягав обов’язковій сплаті суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності при ввезенні на митну територію України товарів, предметів і транспортних засобів.

[79]) Див.: Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби: Указ Президента України від 18 вересня 1995 р.// Урядовий кур‘єр.-1995.-№145-146.-С.5

[80]) Див.: Про запровадження марок акцизного збору на імпортні алкогольні напої з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць та внесення змін і доповнень до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо порядку реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 р.// Офіційний вісник України.- 1998.-№ 50.-Ст.1845

[81]) [153] Див.: Про виготовлення бланків цінних паперів та документів суворого обліку: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р.// Офіційний вісник України.- 1997.-№ 35.-Ст.1

[82] Див.: Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник.- Харьков: Легас, 2001.- С.459.

[83] Закон України «Про плату за землю» // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 45.

[84] Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 13. – Ст. 178.

[85] Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 45. – Ст. 425

[86] Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 4. – Ст. 18

[87] ЗП України. – 1994. - № 17. – Ст.471.

[88] Лист Державної податкової адміністрації України «Щодо термінів сплати податку з власників транспортних засобів громадян» // Налоги и бухучет. – 1997. - № 9

[89] Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 15. – Ст.117.

[90] Ведомості Верховної Ради України. – 1994. - № 36. – Ст. 3

0.

[91] Відомості Верховної Ради України – 1997. - № 16. – Ст.119.

[92] Інструкція про порядок обчислення та справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету: Наказ Держкомгеології і ДПА України від 23.06.1999 р.// Офіц вісн. України. – 1999. - № 29. – Ст. 1509.

[93] Офіційний вісник України – 1999. - № 5. – Ст. 169.

[94] Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 17. – Ст. 99; Офіційний вісник України. – 1998. - № 27. – Ст. 997; Інструкція про механізм справляння збору за спеціальне використання лісних ресурсів і користування земельними ділянками лісного фонду: наказ Держкому лісного господарства України від 15.10.1999 // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 46. – Ст. 2285.

[95] Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. – Ст. 189.

[96] Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. // Зібр. Пост. Уряду України. – 1992. - № 9. – Ст. 217; Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення: постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. // Зібр. Пост. Уряду України. – 1992 - № 9. – Ст. 217.

[97] Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту: Пост. Кабінету Міністрів України від 16.08.1999р. // Бухгалтерія. – 2002. - № 38/1-2. – С. 208.

[98] Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст. 546; Инструкция о порядке исчисления и взимания сбора за специальное использование водных ресурсов и сбора за использование водами для нужд гидроэнергетики и водного транспорта: приказ Минфина, ГНАУ, Минэкономики, Министерства окружающей природной среды Украины от 01.10.1999. // Офіц. Вісн. України 1998. - № 42. – Ст. 2179.

[99] Про затвердження нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів і плати за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту: Пост. Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 20. – Ст. 889.

[100] Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст.546; 1994. - № 36. – Ст. 340; Право і практика. – 2002 - № 22-23 – С. 91; Офіційний вісник України. – 1998. - № 3. – Ст. 98.

[101] Інструкція про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобутку корисних копалин: Наказ Мінекології, Мінфіну, ДПА і Мінпраці України від 13.06.2000р. // Офіц. вісн. України. – 2000. - № 27. – Ст. 1151.

[102] Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 16. – Ст.119.

[103] Порядок установления нормативов сбора за загрязнение окружающей природной среды и взимания этого сбора: постановление Кабинета Министров Украины от 01.03.1999. // Оф. вест. Украины. – 1999. - № 9. – Ст. 347; Инструкция о порядке исчисления и уплаты сбора за загрязнение окружающей природной среды: приказ Мин-ва охраны окружающей природной среды и ГНАУ от 19.07.1999 // Оф. вест. Украины. – 1999. - № 32. – Ст. 1692.

[104] Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 10. – Ст. 77.

[105] Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 10. – Ст. 77.

[106] Перелік видів оплати праці й інших видів виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування і які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій: Пост. Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 // Офіц вісн. України. – 1998. - № 20. – Ст. 741.

[107] Порядок сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій: Постанова Кабінету Міністрів України від 3.11.1998 // Офіц вісн. України. – 1998. - № 44. – Ст. 1632; Інструкція про порядок розрахунку і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове пенсійне страхування: Постанова правління Пенсійного фонду від 19.10.2001 // Бухгалтерія. – 2002. - № 50/2.

[108] Відзначимо, що відповідно до цього нормативного акта, категорія «збір» на обов'язкове соціальне страхування замінена категорією «внесок».

[109] Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №.14. – Ст. 71.

[110]Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 22. – Ст. 171.

[111] Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 47. – Ст. 403.

[112] Бухгалтерия. – 2002. - № 38/1-2. – С. 173.

[113] Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства: Постанова Кабінету Міністрів від 29.06.1999р. // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 26. – Ст. 1243. Про затвердження форми звіту про суми нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та Порядку його ведення та подання, а також форми довідки про суму визначеного збору: наказ ДПА України від 28.03.2002 г // Бухгалтерія. – 2002. – № 19/1.

[114] Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 16. – Ст. 19.

[115] Див. детальніше: Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Х.: Легас, 2001. – С. 545.

[116] Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 20. – Ст. 82

[117] Офіційний вісник. України. – 1998. – № 28. – Ст.1049

[118] Про затвердження форм бланків торгових патентів та змін до Порядку заповнення бланків торгових патентів: наказ ДПА України від 13.03.1998 р. № 107. //

[119] Офіційний вісник України. – 1995. - № __. – Ст. __

[120] Див.: Кучерявенко Н.П. налоговое право: Учебник. – Х.: Легас, 2001. – С. 548.

[121] Перелік послуг, які відносяться до побутових та підлегають патентуванню: Постанова Кабміну України від 27.04.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. - № __. Ст. __

[122] Про затвердження переліку територій, на яких у порядку експерименту застосовується спеціальний торговий патент: Пост. Кабміну України від 08.06.1998 // Офіц. вісн. України. – 1998. - № __. Ст. __.

[123] Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № __. – Ст. _.

[124] Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 28.06.1999 г. // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 26. – Ст. 1230.

[125] Укажемо, що хоча Указ Президента ніде не визначається той «що має силу закону» як, наприклад декрету Кабміну України, для регулювання окремих відносин при оподаткуванні він має важливе значення і згідно ст. 106 Конституції України «є обов’язковим до виконання на території України»

[126] Наказ ДПА України от 12.10.1999 р.// Офіц. вісн. України. – 1999. - № 42. – Ст. 2117.

[127] Див.: Наказ ДПА України от 12.10.1999 г. // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 42. – Ст. 2118.

[128] Див.: Наказ ДПА України от 12.10 1999 г. // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 42. – Ст. 2116.

[129] Див.: Наказ ДПА України от 29.10.1999 г. // Офіц. вісн. України. – 1999. - № 44. – Ст. 2197.

[130] Поняття і вимоги, що пред’являються до суб'єктів малого підприємництва закріплені в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. - № 51-52. – Ст. 447.

[131] У листі ДПА України від 30.12.1999 р. «Про застосування окремих норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» міститься ряд роз'яснень із приводу того, чи можливий перехід на єдиний податок певним підприємствам, і приводяться деякі приклади,// Право і практика. – 2001. - № 36. – Стр. 25.

[132] Сьогодні спірним і чітко законодавчо не урегульованим виступає питання про сплату платниками єдиного податку податків на репатріацію і на дивіденди. Укажемо, що «єдино податники» не є платниками податку на прибуток, різновидами якого згідно зі ст. 7 Закону України «Про прибуток підприємств» є податок на дивіденди і на репатріацію. Однак ДПАУ в листах від 15.06.1999 р., від 15.02.2000 р. і від 20.04.2001 зробила висновок про необхідність сплати останніх, // Бізнес. – 1999. - № 28. – Вкл. 22; - 2000. - № 12. – Вкл. 35; - 2000. - № 26/1. – Вкл. 10.

[133] Відзначимо, що платники єдиного податку не сплачують податок на землю, яка використовується такими суб'єктами саме для виробничої діяльності, при цьому вони не звільняються від орендної плати за землю./ Див.: Про єдиний податок і оренду землі: Лист Держкомпідприємництва від 26.03.2001 р. // Податки і бухгалтерський облік. – 2001. - № 35.

[134] Звільнення від сплати цього податку не можна розглядати як реальне, оскільки суб'єкти малого підприємництва ні як не можуть бути платниками податку на промисел згідно зі ст. 1. Декрету КМУ «Про податок на промисел» // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – 19. – Ст. 208.

[135] Внески у Фонд соціального захисту інвалідів носять характер штрафних санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів, а не характер податкових обов'язкових платежів, які закріплені Законом України «Про систему оподаткування».

[136] Див. докладніше: Іванов Ю. Взаимосвязь единого налога с другими налогами и сборами // Бухгалтерія. – 2001. – № 38. – С. 98-100.

[137] Про роз'яснення Указу Президента України від 3.07.1998: Пост. Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2000. - № __. – Ст.

[138] Про затвердження Інструкції з чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві: Наказ Мінстату від 07.07.1995 р. // Право і практика. – 2002. - № 6. – Ст. 79.

[139] Див.: Бізнес. – 2000. - № 6. – Вкл. 68; - 2001. - № 38. – Ст. 45.

[140] Порушення цієї вимоги не спричиняє застосування фінансових і / чи адміністративних санкцій, але при цьому, такий платник позбавляється права сплачувати єдиний податок, починаючи з наступного звітного періоду.

[141] Бізнес. – 2000. - № 19. – вкл. 38.

[142] У зв'язку з цим досить цікавою є позиція ДПАУ, викладена в листі від 08.10.2001 р., відповідно до якої при здійсненні підприємницької діяльності, на яку місцевою радою не встановлена ставка єдиного податку, доходи, отримані від неї необхідно обкладати податками за загальною системою. Однак, на наш погляд, установлювати ставки за усіма видами діяльності, наприклад, відповідно до Державного класифікатора України ГК 009-96 «Класифікатор видів економічної діяльності», що затверджений наказом Держстандарту від 22.10.1996 р. № 441, просто не доцільно, оскільки їх досить велика кількість. Виходячи з цього, затверджуються ставки саме по деяким (основним) видам діяльності і додається «Інші види діяльності (послуг)».

[143] Про впровадження у порядку експерименту єдиного фіксованого податку для сільськогосподарських товаровиробників: Закон України від 15.01.1998 // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 25. – Ст. 147.

[144] Про фіксований сільськогосподарський податок: Указ Президента України від 18.06.1998 // Офіц. вісн. України. – 1998. - № 25. – Ст. 907; Про фіксований сільськогосподарський податок: Закон України від 17.12.1998 // Відом. Верхов. Ради України. - 1999. - № 5-6. – Ст. 39.

[145] Офіційний вісник України. – 1999. - № 19. – Ст. 858.

[146] Лист ДПА України від 18.02.2002р. // Бухгалтерия. – 2002. - № 9/2

[147] Відзначимо, що компетенція органів місцевого самоврядування не поширюється на ці податкові важелі і тому вони не входять у місцеву систему оподаткування (систему місцевих податків і зборів).

[148] Див.: Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Х.: Легас, 2001. – С. 570-571.

[149] Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141; 1997. - № 16. – Ст. 119; 1993. - № 30. – Ст. 336; 1997. - № 24. – Ст. 170.

[150] Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

[151] Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 16. – Ст. 119

[152] У Російській Федерації закріплений трохи інший перелік місцевих податків і зборів до яких відносяться: земельний податок; податок на майно фізичних осіб; податок на рекламу; податок на спадкування чи дарування; місцеві ліцензійні збори, а також податок на будівлі, приміщення, спорудження, реєстраційний збір з фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, податок на будівлю об'єктів виробничого значення в курортній зоні; цільові збори на благоустрій територій; збір на убирання територій населених пунктів; збір на відкриття грального бізнесу; податок на утримання житлового фонду й об'єктів соціально-культурної сфери, тощо, причому багато з них не введені в дію і тому не справляються.

У проекті Податкового кодексу України передбачено введення наступний місцевих податків і зборів: податок з реклами; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг; шкільний податок; податок на використання місцевої символіки; ринковий збір; готельний збір; збір за паркування автотранспорту; курортний збір; збір за організацію гастрольних заходів; збір за видачу дозволів на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва будинків і гаражів.

[153] Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 30. – Ст. 336.

[154] Див. докладніше: Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Х.: Легас, 2001. – С. 571 и др.

[155] Про рекламу: Закон України від 03.07.1996// Відом. Верхов. Ради України. – 1996. - № 39. – Ст. 181.

[156] Відзначимо, що підґрунтям цього положення є Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Пост. Кабміну України від 23.09.1998 // Офіц. вісн. України. – 1998. - № 38. – Ст. 408.

[157] Це положення закріплене також і положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством, відносяться на собівартість продукції.

[158] Праця і зарплата. – 1995. - №17. – С.6.

[159] Згідно з Указом, платниками збору є юридичні особи усіх форм власності, їх філії, відділення, представництва й інші окремі підрозділи, а також фізичні особи.

[160] Указом ставки ринкового збору визначені більш конкретно, але в межах ставок, закріплених у Декреті6 для фізичних осіб – у розмірі від 0,05 до 0,15 неоподаткованого мінімуму доходів громадян; для юридичних осіб – від 0,2 до 2 неоподатковані мінімуму доходів громадян за кожне торгове місце.

[161] Перелік населених пунктів, віднесених до курортних: Постанова Кабміну України від 15.12.1997. // Офіц. вісн. України. – 1997. - № 51. – Ст. 19.

[162] Іноді ототожнюють даний збір і збір за проїзд по автомобільних дорогах України, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 1993 року, однак це принципово відмінні платежі: по-перше, за джерелом надходження (державний валютний фонд і рахунки ДАІ МВС) і, по-друге, за платником (іноземні власники транспортних засобів; власники транспортних засобів держав колишнього СРСР; українські власники транспортних засобів, габарити яких перевищують параметри).

Дата добавления: 2015-08-02