Читайте также:
|
|
Для переходу на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності юридичні особи – суб'єкти малого підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, повинні відповідати наступним критеріям:
а) за рік середньооблікова чисельність працюючих у такого суб'єкта не повинна перевищувати 50 чоловік;
б) розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинний перевищувати 1 млн. гривень.
Відзначимо, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2000 р. під словом «рік» розуміється календарний рік[137].
Середньооблікова чисельність працюючих визначається відповідно до Указу за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх працівників, у тому числі і тих, які працюють за договорами і за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень і інших відособлених підрозділів. Врахувати всі ці категорії працівників дозволяє Інструкція Міністерства статистики[138].
Під виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відповідно до Указу, розуміється сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок і (чи) у касу за здійснення операцій продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Якщо підприємство має відособлені підрозділи, воно також має право перейти на спрощену систему оподаткування, однак при цьому, для підрахунку розміру виручки і чисельності працівників необхідно також враховувати показники усіх філій і підрозділів. У той же час, відособлений підрозділ підприємства, навіть якщо воно зареєстровано самостійним платником податків, перейти на єдиний податок не може, тому що не є юридичною особою.
Конкретні ставки єдиного податку встановлені Указом тільки для юридичних осіб. Так, передбачено два варіанти ставок:
6% — у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»;
10% — у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Сплата єдиного податку юридичними особами здійснюється щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.
Порядок переходу на єдиний податок для юридичних осіб, що відповідають переліченим вище умовам, детально визначений у Наказі податкової адміністрації від 12.10.1999р. Так, підприємство може перейти на єдиний податок з будь-якого звітного періоду (кварталу). Для переходу необхідно не пізніше, ніж за 15 днів до початку звітного кварталу, подати письмову заяву до податкового органу за місцем державної реєстрації такого суб'єкта. При цьому повинне бути дотримане істотна умова: сплачені усі встановлені податки й обов'язкові платежі за попередній звітний (податковий) період (ст. 4 Указу), строк сплати яких наступив на момент подачі заяви (п. 3 вищевказаного Наказу ДПАУ), тобто не повинно бути ніякого податкового боргу. Роз'яснення центрального податкового органа з цього приводу містяться в листах від 30.12.1999 р. і від 17.04.2000 р.[139], згідно з якими, для цілей даного Указу заборгованістю по податках і зборам (обов'язковим платежам), що виникає в зв'язку з невиплатою заробітної плати, вважається вся сума такої заборгованості, що розраховується на кінець останнього звітного періоду в бухгалтерському обліку суб'єктів підприємницької діяльності, крім суми, нарахованої за останній звітний місяць.
Податковий орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати посвідчення про право сплати єдиного податку, або надати письмове мотивоване відмовлення про це.
Посвідчення видається юридичним особам строком на один рік. Якщо підприємство до закінчення цього строку прийме рішення про повернення до загальної системи оподаткування, воно має право це зробити з початку наступного звітного кварталу, шляхом подачі заяви про таке до податкового органу не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення поточного кварталу. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, незалежно від обраної ставки – 6 чи 10 %, можна прийняти не більш одного разу протягом календарного року. Відзначимо, що на сьогодні законодавчо не урегульований процес зміни ставки єдиного податку, тому перехід зі ставки 6 % на 10 % або навпаки, за аналогією здійснюється на загальних підставах, тобто з подачею відповідного заяви і не раніше, ніж мине календарний рік з моменту переходу на єдиний податок узагалі.
При одержанні Посвідчення про право сплати єдиного податку за ставкою єдиного податку 10 %, необхідно здати до органу податкової служби оригінал і всі нотаріально завірені копії Посвідчення платника ПДВ.
Необхідно також указати що, згідно з п. 1 Указу, юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподатковування, не мають права застосовувати інші способи розрахунків за відпущену продукцію, крім готівкового і безготівкового розрахунку грошима. Виходячи з цього, при здійсненні підприємницької діяльності юридичними особами, які оподатковуються єдиним податком, не можна робити операції, що податковими органами можуть бути кваліфіковані як бартерні[140]. (Фізичних осіб-підприємців, які працюють на умовах єдиного податку, це обмеження не стосується.)
Платник єдиного податку – юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів і витрат. Ця Книга в обов'язковому порядку реєструється в податкових органах.
У випадку порушення умов Указу юридичні особи зобов'язані повернутися до загальної системи оподатковування з кварталу, наступного за тим, у якому було допущено таке порушення.
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 43 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ГЛАВА 38. Єдиний податок | | | Фізичні особи як платники єдиного податку |