Стаття 157.

Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спосте­рігача

1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого
права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності
іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії
з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референ­
думу, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при вико­
нанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом,або примушу-
ванням,-

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

2. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи
пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи
пошкодження майна, або іншим способом,-

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені
за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою
службовою особою з використанням свого службового становища,-

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбав­ленням волі на той самий строк, з позбавленням права'Ьбіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

4. Втручання службової особи з використанням службового становища у
здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень,
установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з ме­
тою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму,-

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

(Стаття 157 в редакції Закону № 3504-IV від 23.02.2006 р.)

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ У

157

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

1. Суспільна небезпека злочинів, передбачених цією статтею, полягає у тому, що
вони посягають на конституційні права громадян, пов'язані з їх волевиявленням череі
вибори та референдуми. До таких прав відносяться: право громадян України обирати
або бути обраним до органів державної влади або органів місцевого самоврядування,
право вимагати проведення референдуму та право голосу (участі) на референдумі. Крім
того, такі злочини посягають на права громадян, реалізація яких забезпечує належну
організацію підготовки та проведення виборів і референдумів, а саме: брати участь у
виборчому процесі як його суб'єкта, в роботі виборчої комісії, комісії з референдуму,
ініціативної групи референдуму як їх члена, а також бути офіційним спостерігачем на
виборах.

Внаслідок передбачених цією статтею посягань при проведенні виборів до органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть потрапити особи, які фактично не були до них обрані, і навпаки, можуть не потрапити кандидати, які отри­мали (чи за умови дотримання положень закону при проведенні виборів могли б отри­мати) підтримку більшості виборців. У результаті цього окремі органи державної влади чи органи місцевого самоврядування можуть виявитися фактично нелегітимними. Вна­слідок передбачених цією статтею посягань при призначенні (проголошенні) та прове­денні референдумів можуть бути створені перешкоди у збиранні підписів під вимогою про проведення референдуму, в організації підготовки та проведенні референдуму, а зрештою - у прийнятті громадянами України шляхом голосування рішень з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення, які можуть бути предметом рефе­рендумів.

2. Основним безпосереднім об'єктом злочинів, передбачених частинами 1-3 ст. 157,
є право громадян України: обирати і бути обраним (виборче право); на вимогу референ­
думу та участь у ньому; на участь у виборчому процесі у статусі суб'єкта такого про
цесу, члена виборчої комісії, а в референдумному процесі - здійснювати Діяльність
члена ініціативної групи референдуму чи комісії з референдуму; на спостереження за
виборами. Додатковим об'єктом злочинів, передбачених частинами 2 і 3 ст. 157, є пси­
хічна та фізична недоторканність особи, право власності, правильна (нормальна) діяль­
ність державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окре­
мих організацій, установ, підприємств. Основним безпосереднім об'єктом злочину,
передбаченого ч. 4 ст. 157, є нормальна діяльність виборчої комісії чи комісії з рефе­
рендуму.

3. Потерпілими від злочинів, передбачених ст. 157, можуть бути: громадяни, які
мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в ор-
ганах державної влади та органів місцевого самоврядування); громадяни, які мають
право брати участь у референдумі; особи, діяльність яких відповідно до законодавства
спрямована на забезпечення реалізації суб'єктивного права громадянина бути обраним
до вказаних органів або на забезпечення участі у виборчому процесі, таких його
суб'єктів як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники
партій (блоків), уповноважені особи (партій (блоків); члени виборчих комісій (ЦВК,
окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій); члени ініціативних груп
референдуму; члени комісій з референдуму; офіційні спостерігачі (від партій (блоків),
кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій)
Не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину претенденти на виборні посади,
вибори яких не регламентуються виборчим законодавством (наприклад, претенденти на
посаду суддів КС, членів ВРЮ, Голови ВР, його заступників та голів парламентських
комітетів), а також особи, які вже обрані депутатами, Президентом України чи сільсь
кими, селищними, міськими головами.

4. Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, може виражатись у
формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчої і'

іцесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комі- члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного іерігача при виконанні ними своїх повноважень (частини 1-3 ст. 157); 2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення <>рчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом ст. 157).

Гака форма цього злочину як перешкоджання полягає у будь-яких діях чи без-іі.пості, спрямованих на створення перепон зазначеним суб'єктам у здійсненні їхніх їв або в іншій законній діяльності, пов'язаних з проведенням виборів до органів дер-і німої влади чи органів місцевого самоврядування або референдумів. Йдеться про про­їм ія будь-якого виду виборів (вибори Президента України, вибори народних депута­ті України, місцеві вибори - вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки і рим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) або будь-якого виду референ-■ \ (всеукраїнського чи місцевого). За змістом закону перешкоджання може бути спря-йне проти: 1) вільного здійснення громадянином таких його конституційних прав як орче право та право брати участь у всеукраїнському та місцевому референдумах; ¹1 пильності іншого суб'єкта виборчого процесу (іншого - значить будь-якого із суб'єк-'> ниоорчого процесу, крім виборця, кримінально-правова охорона прав якого виділена емо). За виборчим законодавством суб'єктами виборчого процесу є, зокрема: вибо-ниборчі комісії; кандидати; партія (блок), які висунули кандидатів (місцеві органі-іі партій (блоки); офіційні спостерігачі від партій (блоків). Закони, які регламентують шішцію підготовки та проведення президентських, парламентських та місцевих юрів, визначають виключний перелік суб'єктів виборчого процесу окремо з кожного виборів; 3) діяльності колегіальних суб'єктів, до повноважень яких віднесено орга-

.... о підготовки та проведення референдумів,- ініціативної групи референдуму та ко-

і і референдуму; 4) діяльності окремих членів цих суб'єктів та члена виборчої комісії і никонанні ними своїх повноважень; 5) діяльності офіційного спостерігача при вико-N ним своїх повноважень.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може шийсь, зокрема, у: безпідставній відмові в реєстрації кандидатом; невключенні їй іянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні грома-іа із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові ви­нені у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; при-іуианні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претен-іи в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа; примушуванні мнжою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, нтів) до голосування за конкретного кандидата; бездіяльності службової особи, ні чповідно до свого службового становища, зобов'язана вжити заходів щодо за-іення реалізації виборчих прав громадянина; примушуванні кандидата зняти і андидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом; створенні перепон і прибуття виборця на виборчу дільницю для голосування тощо. 11 їмо ознакою охоплюється також перешкоджання діяльності довірених осіб канди-у Президенти України, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, 'пішого, міського голови, представника кандидата у Президенти України або партії) у ЦВК, які допомагають реалізувати зазначеним громадянам їх суб'єктивне бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Водночас перешкоджання діяльності інших осіб, які не є учасниками виборчого су, але які певним чином причетні до виборчої кампанії, не утворює складу зло-поредбачених ст. 157, оскільки воно безпосередньо не посягає на їх об'єкт. Такі і а явності для того підстав слід розглядати як відповідний злочин проти життя та и'я особи, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самовря-- інни та об'єднань громадян, злочин у сфері службової діяльності чи інший злочин, и іад, це стосується перешкоджанню службовим особам органів виконавчої влади

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ І

< таття 157

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

чи місцевого самоврядування у здійсненні їх повноважень щодо складання загаль­них списків виборців, матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів.

Цією формою злочину охоплюються також випадки створення перешкод для нор­мальної діяльності виборчої комісії (дільничної, територіальної, окружної, Централь­ної) чи її окремого члена або будь-яке неправомірне втручання у вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції щодо організації та проведення виборів, якщо такі дії були спрямовані на перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права. Наприклад, це може проявитися в організації зриву засідання комісії з тим, щоб не допустити реєстрації певної особи кандидатом у депутати чи на іншу виборну поса­ду. За відсутності такого спрямування дії винної особи за наявності підстав можуті. розглядатися як інший відповідний злочин, у т. ч. проти життя чи здоров'я особи, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднані, громадян (статті 341, 356), проти громадського порядку (ст. 296), або як адміністратив не правопорушення, передбачене ст. 212-19 КАП. Якщо ж перешкоджання вільному здійсненню громадянином його виборчого права шляхом створення перешкод для нор­мальної діяльності виборчої комісії було вчинено службовою особою з використанням службового становища у формі втручання у здійснення виборчою комісією своїх пок-новажень, скоєне, за наявності передбачених законом ознак, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 157. З урахуванням зазначених обставин має даватися правова оцінка перешко­джанню діяльності комісії з референдуму чи її окремого члена.

-Як перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права ми же бути кваліфіковане створення перепон громадянам України, партіям (блокам) та іншим суб'єктам вести передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати перед виборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Воїн» може проявитись у зриві проведення зборів, мітингів чи зустрічей з кандидатами (їх прямій забороні, недопущенні виборців, кандидатів чи інших осіб до місця їх провс дення, ненаданні приміщення, умисного виведення з ладу технічного обладнання, не­обхідного для проведення таких заходів, відключення електроенергії, несвоєчасному повідомленні про місце і час таких заходів тощо), наданні необгрунтованих переваг чи встановленні безпідставних обмежень для передвиборних виступів кандидатів, їхніх довірених осіб у відповідних ЗМІ, безпідставній відмові у виготовленні матеріалів пе редвиборної агітації, їх незаконному вилученні або знищенні, порушенні правил транс лювання ЗМІ агітаційних телерадіопрограм тощо.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі може полягати, зокрема, у: безпідставному невключенні громадянина до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або виключенні з такого списку; невидачі громадянину, який включений до зазначеного списку, бюлетеня для голосування; примушуванні до участі або неучасті в голосуванні на референдумі тощи.

Перешкоджання діяльності інших суб'єктів, зазначених у ч. 1, можуть становиш будь-які діяння, які створюють перешкоди таким суб'єктам в їх законній діяльності, м реалізації ними своїх повноважень. Це може бути, зокрема: стосовно члена ініціативної групи референдуму - заборона здійснювати збирання підписів під вимогою про пронс дення референдуму, перешкоджання здачі до визначеного законом органу місцевого са моврядування підписних листів із підписами громадян під зазначеною вимогою; стосон но члена виборчої комісії чи члена комісії з референдуму - домагання не брати участі ) діяльності комісії чи розгляді нею конкретних питань; стосовно політичної партії (блоку і чи кандидата - недопущення представника партії (блоку), її уповноваженої особи чи до віреної особи кандидата до участі в засіданні виборчої комісії; стосовно офіційного сію стерігача - блокування його доступу на виборчу дільницю для здійснення спостережем ня, перешкоджання здійсненню фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозапису.

Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину: 1) підкуп 2) обман; 3) примушування; 4) застосування насильства; 5) знищення чи пошкодження

Майна; 6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна. Пер­ші гри з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три — кваліфікований (ч. 2). Крім того, кваліфікований склад перешкоджання утворює вчинення його іншим, крім і,ішачених, способом (ч. 2).

Підкуп полягає у схилянні особи шляхом надання, пропозиції чи обіцяння винаго­роди матеріального характеру (грошей, матеріальних цінностей або послуг) до вчинен­ня певних дій чи утримання від них (до бездіяльності), пов'язаних з реалізацією грома­дянином свого виборчого права чи права брати участь у референдумі, діяльністю інших суб'єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, ми конанням своїх повноважень членом виборчої комісії, членом ініціативної групи ре­ферендуму, членом комісії з референдуму або офіційним спостерігачем. Такий підкуп, ічинений стосовно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання (•бара і додатково кваліфікувати за ст. 369.

Обман - це введення конкретної особи чи групи осіб (ініціативної групи референ­думу, виборчої комісії, комісії з референдуму) в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення громадянином своїх виборчих прав • права брати участь у референдумі, до діяльності інших суб'єктів, зазначених у ч. 1. іан може виразитись як у повідомленні таким особам неправдивих відомостей (на­приклад, про час та місце голосування, порядок заповнення бюлетенів тощо), так і в юному замовчуванні фактичних обставин, які винний зобов'язаний був повідомити, и.і приклад, як голова чи член виборчої комісії (неповідомлення виборцям про зняття і онкретним кандидатом своєї кандидатури з балотування або про розгляд певного пи-і.піня на засіданні виборчої комісії тощо).

Примушування передбачає застосування до потерпілого насильства, спрямованого

и,і те, щоб схилити його до певної поведінки (вчинення дії чи утримання від неї) і та-

і чином перешкодити вільному здійсненню громадянином свого виборчого права

і права брати участь у референдумі, законній діяльності певних учасників виборчого

м рефрендумного процесів. Примушування, передбачене ч. 1 ст. 157, може полягати у

||) і осуванні шантажу або будь-якого примусу, за винятком тих видів фізичного та

Психічного насильства, що передбачені ч. 2 ст. 157.

І Іерешкоджання у формі втручання службової особи у здійснення виборчою комі- • то чи комісією з референдуму їх повноважень (ч. 4 ст. 157) з об'єктивної сторони іктеризується тим, що воно: 1) здійснюється службовою особою з використанням її нового становища; 2) стосується здійснення повноважень виборчої комісії чи ко-гї з референдуму, установлених законом; 3) вчиняється шляхом незаконної вимоги •пі вказівки. Таке втручання утворює склад цього злочину лише тоді, коли воно має не-| к пиний характер, а саме: коли ним перешкоджається здійсненню передбачених зако­ном повноважень виборчої комісії чи комісії з референдуму і способом його вчинення є іконна вимога чи вказівка. Відповідно для з'ясування характеру втручання необхід-кожному конкретному випадку з'ясовувати два моменти: а) чи була законною кнювана виборчою комісією чи комісією з референдуму діяльність, втручання в яку місце з боку службової особи. Це передбачає звернення до відповідного виборчо- іакону чи закону про референдум, який визначає статус відповідної комісії; б) чи пила службова особа, яка втрутилася у здійснення повноважень виборчою комісією комісією з референдуму, за межі своїх повноважень і чи носить пред'явлена нею юга або дана нею вказівка незаконний характер. Під вимогою у даному разі слід ро-і и висловлене службовою особою до виборчої комісії чи комісії з референдуму ання (побажання) щодо прийняття нею відповідного рішення, яке не припускає іперечень і підлягає виконанню комісією. Вказівка як спосіб незаконного втручання у йснення повноважень виборчою комісією або комісією з референдуму полягає у дачі ювою особою такій комісії керівної настанови, яка передбачає неухильне сліду-і їй комісією при прийнятті нею відповідного рішення. Незаконною визнається it и;і чи вказівка, яку службова особа не могла пред'являти (давати) комісії, виходячи

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

і таття 157

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

зі своїх повноважень. Виборче законодавство передбачає, що ніхто не має права втру­чатися в діяльність виборчих комісій, крім як у випадках, передбачених законом.

Якщо незаконне втручання в діяльність виборчої комісії поєднане з незаконним впливом на члена ЦВК з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю зло­чинів, передбачених статтями 157 та 344.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у перешко­джання референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостері­гача (частини 1-3 ст. 157) або з моменту фактичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

5. З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умис­
лом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157,
є мета - вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

6. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний, а злочину, передбаченого
ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа). Про поняття службової особи див. примітки
1 і 2 до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу XVII Особ­
ливої частини КК.

7. Кваліфікуючими ознаками перешкоджання здійсненню виборчого права або
права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи
діяльності офіційного спостерігача закон передбачає вчинення його у поєднанні: 1) із
застосуванням насильства; 2) знищенням чи пошкодженням майна; 3) погрозою засто­
сування насильства або знищення чи пошкодження майна; 4) вчинення перешкоджання
іншим способом (ч. 2 ст. 157), а особливо кваліфікуючими ознаками - вчинення пе­
решкоджання: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) членом виборчої комісії або
іншою службовою особою з використанням свого службового становища (ч. З ст. 157).

Під насильством у ст. 157 розуміється застосування фізичної сили, яке може вира­зитись у нанесенні побоїв, ударів, позбавленні чи обмеженні волі, заподіянні тілесних ушкоджень, насильницьке вилучення у потерпілого паспорта чи іншого документа, не­обхідного для реєстрації кандидатом або відкриття рахунка для фінансування виборчої кампанії, одержання виборчого бюлетеня тощо. Якщо застосоване насильство містить ознаки більш тяжкого злочину, ніж перешкоджання здійсненню виборчого права, воно потребує самостійної кваліфікації, зокрема, за статтями 115, 121, ч. 2 ст. 122 або іншою статтею КК.

Про поняття знищення чи пошкодження майна див. ст. 194 та коментар до неї. Якщо знищення чи пошкодження майна вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих роз­мірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- воно потребує кваліфі­кації за сукупністю злочинів, передбачених частинами 2 або 3 ст. 157 та ч. 2 ст. 194.

Під погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна слід розуміти залякування потерпілого негайно або у майбутньому застосувати до ньо­го фізичне насильство, привести у непридатність майно, у збереженні якого він зацікав­лений. Погроза вбивством охоплюється змістом поняття «погроза застосування насиль­ства» і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

Під іншим способом перешкоджання слід розуміти будь-який інший спосіб, крім зазначених у частинах 1 та 2 ст. 157, яким винний перешкоджає громадянинові у здійс­ненні виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та коментар до неї.

Членом виборчої комісії визнається особа, яка відповідно до виборчого законодав-< і на включена до складу дільничної, територіальної, окружної чи Центральної виборчої КОМІСІЇ. Відповідного статусу особа набуває з моменту складення присяги члена такої ІІСІЇ, а втрачає з моменту припинення повноважень члена комісії, у т. ч. дострокового. 11 ід іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена виборчої комісії, І іужбову особу.

Обов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його чле­ном виборчої комісії чи іншою службовою особою є здійснення зазначеного перешко-і і.шия такими особами з використанням влади або службового становища.

Якщо такі дії потягли за собою тяжкі наслідки, вчинені працівником правоохо­ронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, за ііфікуючих обставин, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (частини 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424). У разі, коли перешкоджання службовою ібою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування здійсненню ви- борчого права одночасно створювало перепони законній діяльності об'єднань грома-ічп, у т. ч. політичних партій або їх органів (наприклад, шляхом надання привілеїв та прияння певним політичним партіям, що беруть участь у виборчому процесі, і уше-пні прав інших), вчинене за наявності підстав слід додатково кваліфікувати 1 і і. 170.

8. Такі діяння як, зокрема: порушення права громадянина на ознайомлення в уста-іп піненому законом порядку зі списком виборців, списком громадян, які мають право "р.пи участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивова­ним) рішення про відхилення його скарги (заяви) про внесення змін до списку виборців, і писку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або порушення строків іачі копії такого рішення; надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи ірукованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (бло-їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, іп.ірчими працівниками засобів масової інформації; порушення встановленого законом іва кандидатів, політичних партій (блоків) на використання на рівних умовах будин-[ приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної н і гації; відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи служ­бових обов'язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена Виборчої комісії; звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії,-|| иіовідно до КАП розглядаються як адміністративні правопорушення і тягнуть за

■ ннно адміністративну відповідальність, передбачену статтями 212-8, 212-9, 212-12,

19 КАП.

Конституція України (статті 38, 69, 71, 72, 76, 103, 141).

іакон України «Про вибори Президента України» в редакції від 18 березня 2004 р. (стат­ ті І, 2, 3, 6, 8, 9, 12, 21, 22, 25-36, 57-64).

Закон України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005 р. \тті 1, 2, 3, 6, 9, 12, 24-38, 39-47, 65-71).

іакон України «Про Центральну виборчу комісію» від ЗО червня 2004 р. (статті 26—29). Іакон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місце- рад та сільських, селищних, міських голів» від б квітня 2004 р. (статті 3, 4, 6, 9, 12, 19-28, •3,50-56).

Іакон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (статті 7, 6 18, 24-32). Конституція Автономної Республіки Крим (статті 1, 6). Затверджена Законом України

■ ІІ/чі іатвердження Конституції Автономної Республіки Крим» від 23 грудня 1998 р.

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і ми­
стецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворен­
ня, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх
незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, диске­
тах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і
суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі,-

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або по­збавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально викори­стовувались для їх виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою
групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі,-

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх при­мірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, вико­нань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службо­
вою особою з використанням службового становища або організованою групою,
або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі,-

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією всіх при­мірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, вико­нань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

Примітка. У статтях 176 та 177 цього Кодексу матеріальна шкода вважа­ється завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів пе­ревищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі -якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум до­ходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Стаття 176 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003; із змінами, внесе­ними згідно із Законом № 3423-IVeid 09.02.2006 p.)

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ V

І таття 176

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є авторське право та суміжні права.
Його додатковим факультативним об'єктом може бути встановлений порядок здійс­
нення службовими особами своїх повноважень.

2. Обов'язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути: 1) суб'єкти ав­
торського права: а) автор - фізична особа, творчою працею якої створено твір та яка
має особисті (немайнові) і майнові права на нього; б) спадкоємці автора та особи, яким
автор чи його спадкоємці передали свої авторські майнові права; 2) суб'єкти суміжних
прав: а) виконавець творів - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або
інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті,
танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори
народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також дири­
гент музичних і музично-драматичних творів; б) його спадкоємці та особи, яким на за­
конних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; в) виробник фоно­
грам - фізична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший
звукозапис виконання або будь-яких звуків; г) його спадкоємці (правонаступники) та
особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;
д) виробник відеограм - фізична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідаль­
ність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень; є) його спад­
коємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні май­
нові права щодо відеограм.

3. Предмет злочину, яким є відповідні об'єкти авторського права і суміжних прав, у
різних його формах дещо відрізняється. Зокрема, у перших двох його формах ним є
твір науки, літератури, мистецтва, комп'ютерна програма, база даних, виконання, фо­
нограма, відеограма і програма мовлення, у третій - тільки виконання, фонограма, відео­
грама і програма мовлення, у четвертій - будь-який об'єкт авторського права і суміж­
них прав.

Загалом об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і фор­ми вираження, є: а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-дра­матичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; б) фонограми, відеограми; в) передачі (програми) організацій мовлення.

Твір - це оригінальний, як обнародуваний, так і необнародуваний, продукт творчої праці вченого, письменника, художника та ін. До творів належать: літературні письмові твори (книги, брошури, статті, комп'ютерні програми тощо), їх сценічні обробки, а так само обробки фольклору, придатні для сценічного показу; лекції, проповіді та інші усні твори; музичні і драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу; аудіовізуальні твори; скульптури, картини, інші твори образо творчого мистецтва і фотографії; твори архітектури; твори прикладного мистецтва, ілюстрації, карти та інші твори, що стосуються географії, геології та інших галузей науки; переклади, аранжування, деякі інші переробки творів і обробки фольклору (по­хідні твори); наукові результати, зафіксовані на носіях наукової інформації у формі зш ту, наукової праці, наукової доповіді, монографічного дослідження, наукового відкри і тя тощо; інші твори, у т. ч. дизайн-проекти інтер'єрів приміщень, вивіски, емблеми ті інші елементи візуальної інформації, рекламні буклети тощо. Предметом цього злочину може бути і службовий твір, тобто створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, сим волів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (ЦІ поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихіл ному або об'єктному кодах).

Дата добавления: 2015-08-02