Розробка дидактичного проекту уроку

з теми: «Основи програмування мікропроцесорних пристрої»

дисципліни «Основи дискретної автоматики мікропроцесорної електроніки»

Таблиця 2.3 - Визначення способів контролю і коректування базових знань.

Перелік базового матеріалу	Методи і засоби контролю базових знань	Критерії оцінки базових знань	Методи і засоби коректування базових знань
Питання для перевірки базових знань: -мікропроцесори; -контролер; -мікропроцесорна система; - системи числення; - структурна схема мікропроцесора.	Усне опитування. Учням було запропоновано відповісти на такі запитання: -Що таке мікропроцесор? -Яке призначення має мікропроцесор?	80% учнів мають уявлення про призначення мікропроцесора	Короткий перегляд понять про мікропроцесор та його призначення.

Аналіз навчальної літератури

Проаналізувавши підручники та навчальні посібники ми визначили, що для вивчення теми: «Основи програмування мікропроцесорних пристроїв», рекомендуємо учням для підготовки знань і самостійного навчання підручники:

1. Будіщев М. С. «Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка» - Львів, 2001 рік.

2. Черняк Н.Г. та ін Архітектура обчислювальних систем та мереж: Учеб. посібник / Н.Г. Черняк, І.М. Буравцева, Н.М. Пушкіна. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Фінанси і статистика.

3. Овечкін Ю.А. Мікроелектроніка: Підручник для технікумів. - М.: Радіо і зв'язок.

4. Мікропроцесори: Учеб. Посібник У 5 кн. / Під ред. В.А. Шахнова. кн. 3 Організація мікропроцесорних систем / О.Е. Вершинін. - М.: Вища. шк., 1988.

5. Бедрековскій М.А., Кручінкін Н.С., Подолян В.А. Мікропроцесори. - М.: Радіо і зв'язок, 1981.

Створення інформаційних (логіко-змістових) матеріалів:

Тема: «Основи програмування мікропроцесорних пристрої»

План

1. Класифікація команд мікропроцесора

- по довжині

- за архітектурними ознаками

- за функціональними ознаками

2.Види адресації

ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ПРИСТРОЇВ

Команди зміни змісту комірок пам’яті

Команди зміни змісту комірок акумулятора

Команди зміни змісту РОН

Команди зміни вмісту програмного регістру

Команди введення-виведення

Команди виконання операцій зі стеком

Команди виконання операцій в АЛУ

Команди передачі управління

За архітектурними ознаками

За функціональними ознаками

Команди передачі даних

Команди управління

Команди обробки даних

Класифікація команд мікропроцесора

По довжині

Команди довжиною в одне слово

Команди довжиною в два слова  

Команди довжиною в три слова  

Пряма адресація з використанням подвійних слів

Види адресації

Пряма адресація до поточної сторінки

Непряма адресація

Адресація щодо індексного регістра

Адресація щодо програмного лічильника

Пряма адресація з використанням сторінкового регістру

Розробка дидактичного інструментарію проведення уроку

Таблиця 2.4 – Дидактичний інструментарій проведення уроку

Етап організаційної структури уроку та його ціль (задачі)	Час (хв.)	Педагогічний інструментарій	Взаємодія суб’єктів педагогічного процесу
Зміст діяльності викладача (майстра виробничого навчання)	Зміст діяльності учнів
методи	засоби	форми
1.Організаційний момент	(5)	Розповідь	Журнал	Фронтальна	1.Вітає учнів; 2.Проводить перелік учнів.	1. Відповідають на привітання викладача; 2. Встають та відгукуються при переліку; 3.Готують знаряддя для письма.
2. Мотиваційний момент	(5)	Розповідь		Фронтальна	Мотивує вивчення матеріалу: без базових знань та умінь за даною темою ви просто не зможете працювати на РЛС, оскільки перевірка працездатності систем є необхідним і запобігає аварійним ситуаціям при роботі на РЛС. Ця тема закладає необхідну інформацію для подальших занять: лабораторних робіт, практичних робіт та ін. Знання цієї теми необхідно буде застосовувати в майбутній діяльності та в подальшому житті.	1.Слухають та сприймають інформацію, записують тему і мету уроку в конспект.
3. Актуалізація базових знань	(10)	Усне опитування	Запитання: - Що таке мікропроцесор? - що таке мікроЕОМ? - Що входить до складу мікропроцесора?	Фронтальна	Викладач визначає рівень базових знань учнів та застосовує це в викладі нового матеріалу. Задає запитання: - Що таке мікропроцесор? - Яке призначення має мікропроцесор? Згадують усе, що було вивчено раніше та намагаються пов'язати з новими знаннями.	Відповідають на запитання за бажанням, доповнюють відповіді, вислуховують аналіз відповідей і доповнення викладача.
Формування ООД	(25)	Розповідь з елементами пояснення	План: 1. Класифікація команд мікропроцесора - по довжині - за архітектурними ознаками - за функціональними ознаками 2.Види адресації	Фронтальна	Викладає новий матеріал, застосовуючи при цьому розповідь-пояснення, опираючись на базові знання.	Слухають і сприймають новий матеріал, конспектують.
Формування ВД	(20)	Бесіда	Запитання до бесіди: Які команди відносяться до команд пов’язаних із зверненням до пом’яті? Охарактеризуйте непряму адресацію	Фронтальна	Викладач проводить закріплення знань. Питання: Які команди відносяться до команд пов’язаних із зверненням до пом’яті? Охарактеризуйте непряму адресацію	Учні відповідають на задані запитання викладача
Формування КД	(10)	Опитування	Питання: 1. Які команди є за архітектурними ознаками? 2. Яка операція виконується при команді І (логічне помножити)?	Фронтальна	Проводить усне опитування для перевірки розуміння нового матеріалу: Питання: 1. Які команди є за архітектурними ознаками? 2. Яка операція виконується при команді І (логічне помножити)? Вислуховує відповіді. Аналізує відповіді учнів. Відтворення отриманих знань.	1. Відповідають на питання, користуючись конспектами. 2. Доповнюють відповіді. 3. Вислуховують аналіз і доповнення викладача.
Підведення підсумків	(5)	Бесіда		Фронтальна	Оголошення балів, отриманих на занятті і обговорення з учнями справедливості оцінювання.	Обговорюють з викладачем справедливість оцінок.
Видача домашнього завдання	(10)	Розповідь з елементами пояснення	План уроку	Фронтальна	Видача домашнього завдання до нового матеріалу: детально вивчити конспект лекції, підготуватися до самостійної роботи. Додаткова література: Овечкін Ю.А. Мікроелектроніка: Підручник для технікумів. - М.: Радіо і зв'язок.	Уважно слухають і записують домашнє завдання.

ПЛАН УРОКУ

ТЕМА: ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ МІКРОПРОЦЕСОРНИХ ПРИСТРОЇВ

МЕТА: Вивчити: основні команди мікропроцесора, їх класифікацію; види адресації, їх характеристика

НАВЧАЛЬНА: пояснити класифікацію команд мікропроцесора, їх характеристику, розповісти про види адресації.

ВИХОВНА: формування інтересу до майбутньої професії

РОЗВИВАЮЧА: формування елементів техніко-технологічного мислення, узагальнення, додавання нових знань, вибудовування їх в певну систему, залучення до значної кількості термінів і визначень, пов'язаних з програмуванням мікропроцесора

ТИП УРОКУ: комбінований.

Використані методи і прийоми: розповідь – пояснення; усне опитування

Наочні засоби: роздавальний матеріал: класифікація команд

Література: Овечкін Ю.А. Мікроелектроніка: Підручник для технікумів. - М.: Радіо і зв'язок.

Питання для перевірки домашнього завдання:

1. Що таке мікропроцесор?

2. Дайте визначення терміну МікроЕОМ.

3. Що входить до складу мікропроцесора?

План викладу матеріалу уроку:

1. Класифікація команд мікропроцесора

- по довжині

- за архітектурними ознаками

- за функціональними ознаками

2.Види адресації

- Пряма адресація до поточної сторінки

- Пряма адресація з використанням сторінкового регістру

- Пряма адресація з використанням подвійних слів

- Адресація щодо програмного лічильника

- Адресація щодо індексного регістра

- Непряма адресація.

Питання для перевірки розуміння нового матеріалу:

1.Які команди є за архітектурними ознаками?

2. Яка операція виконується при команді І (логічно помножити)?

3. Які команди входять до підгрупи команд, пов’язаних із обігом до регістрів?

4. Охарактеризуйте непряму адресацію

5.Які команди відносяться до команд пов’язаних із зверненням до пам’яті?

6. Чим відрізняється команда умовний перехід з поверненням від команди безумовний перехід з поверненням?

Домашнє завдання:

1. Детально вивчити конспект лекції.

2. Підготуватися до самостійної роботи.

3. Додаткова література: Овечкін Ю.А. Мікроелектроніка: Підручник для технікумів. - М.: Радіо і зв'язок.

2.3 Аналіз занять викладачів, майстрів теоретичного навчання і

студентів – практикантів

Дата 12. 02. 2014

Спеціальність – налагодження верстатів з числовим програмним управлінням і робото технічних комплексів

Курс 3 Група СПР - 11

П.І.Б. викладача Солдатенко Віктор Михайлович

Навчальна дисципліна «Основи Дискретної Автоматики мікропроцесорної електроніки»

Тема заняття « Архітектура мікроЕОМ»

Вид заняття Вивчення нової теми

Місце проведення заняття Електромеханічний технікум

Своєчасність початку і закінчення заняття почалося заняття в 12 год 20 хв, а закінчилося в 14 год 00 хв.

Готовність приміщення, санітарно-гігієнічні умови заняття: підготовка аудиторії до теоретичного заняття була на вищому рівні, санітарно-гігієнічні умови були цілком виконані.

Група СПР - 11, 3 курс має переважний тип темпераменту: холерик, базові знання: «3» - 0%; «4» - 75%; «5» - 25%. Група досить сильна, відношення до майбутньоï професіï серьйозне, з повною відповідальністю.

Для забезпечення розвитку мислення учнів і гнучкості їхніх знань, а також міцності засвоєння теоретичного матеріалу, необхідно вдосконалити методику проведення уроку: теоретичний матеріал викладати безпосередньо з використанням плакатів та графіків залежності одних параметрів від інших; закріплювати викладений матеріал виконанням завдань, розв'язком задач; здійснювати ретельну перевірку правильності виконання завдань з відповідним заохоченням самостійності, ініціативи і спритності учнів. Для відстаючих учнів необхідно розробляти методичні вказівки по виконанню практичних завдань.

Для зацікавленості учнів у придбанні систематичних, великих, глибоких, гнучких і міцних практичних і теоретичних знань необхідно більше розповідати про перспективи вивчення даних тем.

Дидактичне забезпечення уроку. Наявність дидактичного забезпечення: плакатів, креслень, роздавального матеріалу, карток-завдань, літератури, їх технічна грамотність, відповідність змісту уроку, методична ефективність на тему: «Архітектура мікроЕОМ». Наявність у викладача плану і конспекту уроку. Всі ці застосовані засоби сприяли кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку пізнавальних інтересів і активності учнів.

Цілі і задачі уроку. Вивчити архітектуру мікроЕОМ було основною задачею на занятті.

Тип і структура уроку. Комбінований тип уроку. Так як всі учні встигли зробити всі заплановані завдання. То виділений час для структурних елементів уроку в залежності від їх значення був раціональним. Ця тема дуже важлива для учнів. Ця тема не пов’язана з попередніми. На наступні заняття вона допоможе без проблем розібратися в наступній темі.

Зміст уроку. Відповідність змісту уроку навчальній програмі, сучасному рівню науково-технічного прогресу в даній області знань. Міжпредметні та між темні зв’язки, методика їх здійснення. Використання змісту навчання для досягнення виховної мети. Повнота висвітлення теми: «Архітектура мікроЕОМ»: доступність пояснення, логічність, переконливість, образність викладу.

Методи, прийоми, засоби та форми навчання, їх відповідність змісту та типу уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Методи, застосовані для психологічної підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу (опора на життєвий досвід, створення проблемних ситуацій, пізнавальний інтерес до майбутньої теми, парадоксальний матеріал, несподівані порівняння).

Актуалізація опорних знань, необхідних для засвоєння нового матеріалу. Способи активної актуалізації знань учнів за попереднім навчальним матеріалом, життєвим досвідом, позапрограмними знаннями, знаннями з інших начальних предметів, необхідних для вивчення даної теми (фронтальне опитування, картки-завдання). Пасивна актуалізація не застосовувалась, не було ні якої необхідності (навчальний матеріал був легко сприймальний, його тісні міжпредметні зв’язки з багатьма навчальними дисциплінами дуже допомагали).

Організація продуктивної навчальної діяльності учнів. Відповідність системи методів і прийомів навчання змісту, цілям і задачам уроку, інтелектуальним можливостям учнів. На занятті поєднувалися репродуктивні, пошукові і творчі діяльності учнів на уроці. Поєднувалися методи навчання, вибрані для розкриття навчального матеріалу (розповідь з елементами ілюстрації і демонстрації). Поєднувалися форми навчання для розкриття нового матеріалу (групова, фронтальна і індивідуальна) для поліпшення запам’ятовування. Диференційований підхід до учнів не був потрібний.

Контроль результатів навчальної діяльності учнів. Для засвоєння знань, умінь, навиків учнів був організований письмовий контроль. Форми були: групова і індивідуальна, а метод - виконання практичних завдань. Викладач вмів чітко користуватися оцінкою успішності учнів.

Підготовка учнів до виконання домашніх завдань. Принципи вибору домашнього завдання: наявність обов’язкової і необов’язкової частин домашнього завдання.

Особливості діяльності і поведінки учнів. Характеристика реальних навчальних можливостей учнів даної групи, базові знання: «3» - 0%; «4» - 75%; «5» - 25%. Група досить сильна. На занятті була дуже велика активність групи і окремих учнів; учні були зацікавлені матеріалом заняття, їм дуже сподобалось заняття., проведене викладачем, дисциплінованість і організованість була максимально гарною.

Комунікативна діяльність, стиль спілкування. Дотримання вимог педагогічної етики. Викладач вмів керувати навчальним процесом. Тон, стиль відносин, манера спілкування із групою і окремими учнями, створення сприятливого психологічного клімату на занятті – це було одне із завдань викладача, з яким він дуже добре впорався. За рахунок жартів, контакту з групою на занятті підтримувалася психологічна атмосфера. Культура мови. В критичній ситуації викладач поводився спокійно і не боячись нічого.

Висновки. Обсяг і якість знань учнів був на високому рівні. Навчальне, виховне і розвиваюче значення уроку знадобиться в подальшому їхньому житті. Викладачеві вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання.

Рекомендації і пропозиції. На практиці заслуговує поширенню: не боятися аудиторії, знайти вчасно з нею контакт. Недоліків на уроці не було!!!

Дата 13. 02. 2014

Спеціальність – налагодження верстатів з числовим програмним управлінням і робото технічних комплексів

Курс 3 Група СПР - 11

П.І.Б. викладача Маховицька Н.Є

Навчальна дисципліна «Математика»

Тема заняття « Теорія Піфагора»

Вид заняття Вивчення нової теми

Місце проведення заняття Електромеханічний технікум

Своєчасність початку і закінчення заняття почалося заняття в 12 год 20 хв, а закінчилося в 14 год 00 хв.

Готовність приміщення, санітарно-гігієнічні умови заняття: підготовка аудиторії до теоретичного заняття була на вищому рівні, санітарно-гігієнічні умови були цілком виконані.

Дидактичне забезпечення уроку: Плакати. Наявність у викладача плану і конспекту уроку.

Цілі і задачі уроку. Навчальна - ознайомити учнів з доведенням теореми Піфагора. Розвиваюча - розвивати знання учнів з даної теми. Виховна - виховувати свідому необхідність вивчення даної теми.

Тип і структура уроку. Комбінований тип уроку. Так як всі учні встигли зробити всі заплановані завдання. То виділений час для структурних елементів уроку в залежності від їх значення був раціональним.

Зміст уроку. Відповідність змісту уроку навчальній програмі, сучасному рівню науково-технічного прогресу в даній області знань. Міжпредметні та між темні зв’язки, методика їх здійснення. Повнота висвітлення теми: «Теорія Піфагора»: доступність пояснення, логічність, переконливість, образність викладу.

Методи, прийоми, засоби та форми навчання, їх відповідність змісту та типу уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Методи, застосовані для психологічної підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу (пізнавальний інтерес до майбутньої теми, парадоксальний матеріал).

Актуалізація опорних знань, необхідних для засвоєння нового матеріалу. Способи активної актуалізації знань учнів за попереднім навчальним матеріалом, позапрограмними знаннями, необхідних для вивчення даної теми. Пасивна актуалізація не застосовувалась, не було ні якої необхідності.

Організація продуктивної навчальної діяльності учнів. Відповідність системи методів і прийомів навчання змісту, цілям і задачам уроку. Поєднувалися форми навчання для розкриття нового матеріалу (групова, фронтальна і індивідуальна) для поліпшення запам’ятовування.

Контроль результатів навчальної діяльності учнів. Для засвоєння знань, умінь, навиків учнів був організований письмовий контроль. Форми були: групова, а метод - виконання практичних завдань.

Підготовка учнів до виконання домашніх завдань. Принципи вибору домашнього завдання: наявність обов’язкової і необов’язкової частин домашнього завдання. Диференційовані домашні завдання.

Особливості діяльності і поведінки учнів. Характеристика реальних навчальних можливостей учнів даної групи, базові знання: «3» - 25%; «4» - 50%; «5» - 25%. На занятті була дуже велика активність групи і окремих учнів; учні були зацікавлені матеріалом заняття, їм дуже сподобалось заняття, проведене викладачем, дисциплінованість і організованість була гарною.

Комунікативна діяльність, стиль спілкування. Дотримання вимог педагогічної етики. Викладач вмів керувати навчальним процесом. Тон, стиль відносин, манера спілкування із групою і окремими учнями, створення сприятливого психологічного клімату на занятті – це було одне із завдань викладача, з яким він дуже добре впорався. Культура мови.

Дата 19. 02. 2014

Спеціальність – налагодження верстатів з числовим програмним управлінням і робото технічних комплексів

Курс 3 Група СПР - 11

П.І.Б. викладача Кукіна Н.В.

Навчальна дисципліна «Основи електротехніки та електроніки»

Тема заняття « Трансформатори та їх застосування, електричні машини, елементи автоматики»

Вид заняття Вивчення нової теми

Місце проведення заняття Електромеханічний технікум

Своєчасність початку і закінчення заняття почалося заняття в 12 год 20 хв, а закінчилося в 14 год 00 хв.

Готовність приміщення, санітарно-гігієнічні умови заняття: підготовка аудиторії до теоретичного заняття була на вищому рівні, санітарно-гігієнічні умови були цілком виконані.

Дидактичне забезпечення уроку: Збірник завдань, таблиця «електричні машини, трансформатори», плакати.Наявність у викладача плану і конспекту уроку.

Цілі і задачі уроку. Навчальна - сформулювати в учнів уявлення про трансформатори, електричні машини, елементи автоматики. Розвиваюча - розвинути вміння і навички вирішення завдань з електричних струмом. Виховна - виховувати в учнів аналітичне мислення.

Тип і структура уроку. Комбінований тип уроку. Так як всі учні встигли зробити всі заплановані завдання. То виділений час для структурних елементів уроку в залежності від їх значення був раціональним. Тема пов’язана з попереднім матеріалом.

Зміст уроку. Відповідність змісту уроку навчальній програмі, сучасному рівню науково-технічного прогресу в даній області знань. Міжпредметні та між темні зв’язки, методика їх здійснення. Повнота висвітлення теми: «Трансформатори та їх застосування, електричні машини, елементи автоматики»: доступність пояснення, логічність, переконливість, образність викладу.

Методи, прийоми, засоби та форми навчання, їх відповідність змісту та типу уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів. Методи: Розповідь, фронтальне опитування, конспектування почутого, рішення завдань на дошці.

Актуалізація опорних знань, необхідних для засвоєння нового матеріалу. Способи активної актуалізації знань учнів за попереднім навчальним матеріалом, позапрограмними знаннями, знаннями з інших начальних предметів, необхідних для вивчення даної теми (фронтальне опитування, картки-завдання, самостійні повідомлення учнів).

Організація продуктивної навчальної діяльності учнів. Відповідність системи методів і прийомів навчання змісту, цілям і задачам уроку.

Контроль результатів навчальної діяльності учнів. Для засвоєння знань, умінь, навиків учнів був організований письмовий контроль. Форми були: індивідуальна, а метод - виконання практичних завдань.

Підготовка учнів до виконання домашніх завдань. Принципи вибору домашнього завдання: складність спрощеність, наявність обов’язкової і необов’язкової частин.

Особливості діяльності і поведінки учнів. Характеристика реальних навчальних можливостей учнів даної групи, базові знання: «3» - 40%; «4» - 45%; «5» - 15%. Дисциплінованість була гарною.

Комунікативна діяльність, стиль спілкування. Дотримання вимог педагогічної етики. Викладач вмів керувати навчальним процесом. Тон, стиль відносин, манера спілкування із групою і окремими учнями, створення сприятливого психологічного клімату на занятті – це було одне із завдань викладача, з яким він дуже добре впорався. Культура мови.

Висновки: Відвідавши уроки у вищезазначених викладачів, хочу відзничити, що найбільше мені сподобалось на уроці з предмету «Основи Дискретної Автоматики мікропроцесорної електроніки», яку викладає Солдатенко Віктор Михайлович, матеріал викладається з приведенням прикладів, а не сподобалось більше всього на уроці математики, яку викладає Маховицька Н.Є., тому що він викладала сухо, майже без прикладів, монотонно та не зацікавив мене матеріалом.

Складання рекомендацій з удосконалення дидактичного проекту

КЛІШЕ САМОАНАЛІЗУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

по темі: «Основи програмування мікропроцесорних пристроїв»

1. Моїми побоюваннями перед проведенням заняття були: не знайти контакт з аудиторією;

2. Моїми очікуваннями перед проведенням заняття були: очікувала гіршого результату, налаштовувала себе негативно;

3. Якщо ще раз знадобиться розробити заняття по даній темі, я б виключила б такі питання і завдання: питання з актуалізації знань;

4. Якщо ще раз знадобиться розробити заняття по даній темі, я б не доповнювала б його питаннями і завданнями;

5. Найскладнішим і нецікавим при вивченні теми було завдання: структурна класифікації команд;

6. За підсумками заняття виправдалися мої побоювання:все пройшло досить добре, тому мої побоювання не виправдалися;

7. За підсумками заняття виправдалися мої очікування: все пройшло на високому рівні;

8. Проведене заняття вважаю успішним тому що: учням сподобався виклад матеріалу, вони його засвоїли і пішли з пари з гарним настроєм.

2.4 Рекомендації з удосконалення дидактичного проекту:

При проходженні практики я зіткнулася з декількома цікавими методами викладання. Викладач не просто вів практичні заняття, а вдавався до допомоги одного з учнів. Викладач просив одного з учня на протязі 10-15 хвилин охарактеризувати дану тему практичного уроку і виявити, на його думку, недоліки цього матеріалу і запропонувати свої доповнення. Цей нестандартний підхід до викладання підтримується всіма учнями. В аудиторії багато, навіть не підготовлені, учні жваво обговорюють запропоновану їм тему.

При викладі матеріалу викладач переключається з одного учня на іншого, що створює в учнів враження, що робота йде саме з ним. І переходить до викладу наступній частині матеріалу, тільки після того, як усвідомлює, що всі сприйняли викладену частину.

Викладач вміє створити на стільки доброзичливу атмосферу, що учні не відчувають почуття страху і активно ставлять запитання. І в кінці уроку, під час перевірки засвоєння нового матеріалу, учні успішно відповідають на поставлені викладачем запитання, що характеризує хороше освоєння викладеного матеріалу.

Крім зорового контакту, викладач має хороший контакт з аудиторією через пряме спілкування. При викладі матеріалу у викладача присутній природна жестикуляція, що робить пояснення жвавіше й цікавіше. Викладач так само вміло користується паузами. Пауза зроблена перед головною думкою, викликає пожвавлення.

Мені сподобалося, що викладач викладає матеріал у доступній для учнів формі, при цьому постійно робиться установка, що матеріал доступний для кожного учня.

Після закінчення першої педагогічної практики я отримала багато практичних навичок викладання. Сподіваюся, надалі вони мені знадобляться.

Дата добавления: 2015-08-02