Лебединська

Походження. Створена методом відтворного схрещування місцевої худоби, переважно сірої української, з бугаями швіцької породи.

Екстер'єр і продуктивність. Найбільш характерним типом конституції є міцний щільний та ніжний щільний. Кістяк і мускулатура розвинені добре при пропорційності третин тулуба. Тварини мають добре розвинені молочні ознаки, пристосовані до машинного доїння. М'ясні форми відповідають вимогам комбінованого типу, кінцівки міцні і вірно поставлені. Основними екстер'єрними вадами є недостатній розвиток широтних промірів, а також наявність небажаних форм вим'я. Тварини лебединської породи великі. Жива маса повновікових корів 500-600 кг, бугаїв-плідників 800-1000 кг, телят при народженні 37-45 кг. Порода досить скоростигла, телиці досягають господарської зрілості у віці 17-19 міс. Масть бура з відтінками від сірої до темно-бурої. Середній надій досягає 4000-5000 кг молока жирністю 3,7-3,9%, а у деяких корів навіть: 4,8-5,0%. Індекс вим'я в середньому становить 44,2%; швидкість молоковіддачі 1,41 кг/хв. Рекордистками породи є корови: Леді 5372 (6 -н 12434-4,29), Мережка 0410 (5-12349-3,93), Мутна 1008 (б-11391 - 3,83). М'ясні якості достатньо високі, середньодобовий приріст досягає 900-1000 г, забійний вихід 55-60

Етапи еволюції. Порода затверджена в 1950 році.

І - початок XX ст. - вбирне схрещування місцевої худоби, зокрема сірої української, з бугаями швіцької породи. Відбір кращих тварин за ознаками молочності та скоростиглості. Помісей бажаного типу розводили "в собі". П - 20-і - 30-і рр. XX ст. - створення племінних господарств, контрольних союзів і товариств, систематизація роботи із швицізованим поголів'ям. Ш - середина XX ст. - поширення лебединських швіців у господарствах, цілеспрямований і плановий характер роботи, закріплення в популяції молочності від швіців та пристосованості до місцевих умов від сірої української породи.

IV - друга половина XX ст. — поліпшення породи за молочною продуктивністю, типом тілобудови і придатністю до прогресивних технологій шляхом використання генетичного потенціалу швіцької худоби американської та західноєвропейської слекції.

V - кунець XX ст. - початок XXI ст. ~ створення нового молочного типу методом схрещування і отримання тварин з генотипом 62,5-75% за поліпшуючою швіцькою породою, формування генеалогічної структури популяції.

Стан та використання. Лебединську худобу розводять головним чином у Сумській області, її чисельність в 1995 р. складала 230 тис. голів. Нині поголів'я різко зменшилось. У породі в 1998 р. затверджений північно-східний молочний тип бурої худоби, який переважає лебединських ровесниць за рівнем молочної продуктивності, типом тілобудови,

технологічністю вим'я, маючи добрі показники м'ясної продуктивності. Загальна чисельність тварин типу складає 11 тис. голів, в тому числі маточного поголів'я - 5 тис. голів. Передбачається збільшення племінної бази до 10 тис. корів.

Бажаний тип. Тварини великих розмірів, міцної конституції, молочний тип тілобудови, висока пристосованість до умов промислової технології виробництва молока. Високі сиропридатні якості молока Середньорічний!; надій 5000-6000 кг молока жирністю 4,0% і білковістю 3,5%, Жива маса; дорослих корів становить 600-650 кг при висоті в холці 138-142 см. Середньодобові прирости бугайців на відгодівлі ~ П 00-1200 г.

Методи удосконалення. Схрещування із швіцами американської та західноєвропейської селекції з метою створення нової бурої породи. Чистопорідне розведення популяції нової бурої породи для консолідації і. ознак і лебединської худоби для збереження її генофонду.

Дата добавления: 2015-08-10