Економічна сутність, функції та нормативно-правове забезпечення заробітної плати

Оплата праці є однією з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона з одного боку є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників з метою досягнення цілей підприємства. Саме тому питання організації оплати праці і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, адже вони включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, розрахована, як правило в грошовому виразі, що по трудовому договору власником або уповноваженим органом виплачується робітнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності умов виконання роботи, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства [1].

Серед особливостей заробітної плати як категорії ринкової економіки можна виділити наступні: заробітна плата - це важлива складова виробництва, її рівень пов’язаний як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їх формування не виходить за межі конкретного підприємства. Заробітна плата формується на межі відносин сфери безпосереднього виробництва і відносин обліку робочої сили. Заробітна плата має забезпечувати об’єктивно необхідні для відтворення робочої сили і ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю[].

Заробітна плата визначається як основна частка засобів, яку направляють на споживання і є частиною доходу підприємства, який залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості та якості витраченої праці, реальним трудовим внеском і розміром вкладеного капіталу.

Спираючись на вищезгадані особливості заробітної плати, з'ясуємо її сутність, з точки зору законодавства та науковців, яка наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Визначення заробітної плати

№	Законодавство, науковець	Визначення
	Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р №108/95	Під заробітною платою розуміють винагороду, обчислену, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконануроботу, надані послуги.
	Інструкція статистики заробітної плати, затверджена Наказом Міністерства статистики України від 11.12.96 р. №323	Заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування). Вона встановлюється у, вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних ставок для робітників та посадових окладів для службовців.
	Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р №108/95 ВР із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.01.97 р.	Під заробітною платою розуміють винагороду, обчислену, як правило, в грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконануроботу, надані послуги.

Продовження табл.1.1

	Інструкція статистики заробітної плати, затверджена Наказом Міністерства статистики України від 11.12.96 р. №323	Заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування). Вона встановлюється у, вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних ставок для робітників та посадових окладів для службовців.
	Асташкевичер Е.Т.	Заробітна плата - це частина сукупного суспільного продукту, що розподіляється державою у грошовій формі між працівниками відповідно до економічних законів розподілу праці, тобто виходячи з кількості та якості праці.
	Ведерников М.Д.	Заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді.
	Грішнова О.А.	Заробітна плата - це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.
	Завгородний В.П.	Заробітна плата - це заробіток, розрахований, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу або надані послуги.
	Задоя А.О.	Заробітна плата — це плата за залучення у ви­робництво трудових послуг.
	Луговий В.А.	Заробітна плата - це винагорода згідно із затвердженими на підприємстві ставками (окладами) та відрядними розцінками, на умовах, передбачених трудовим договором.
	Мандибура В.О.	Заробітна плата - грошова винагорода, яку отримує працівник за роботу протягом повного робочого часу (рік, тиждень, день).
	Покропивний С.Ф.	Заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями, щодо розподілу новоствореної вартості (доходу).
	Поклад І.І.	Заробітна плата являє собою економічну форму, яка застосовується суспільством для встановлення міри праці та міри заохочення.
	Енциклопедичний словник бізнесмена: менеджмент, маркетинг, інформація // За загальною редакцією М.І. Молдаванова. - К.: Техніка, 1993. - 856 с.	Заробітна плата представляє собою частину національного доходу в грошовій формі, яка надходить в особисте споживання робітників і розподіляється у співвідношенні з кількістю та якістю витраченої праці та її результатами.

Як свідчать дані, різні економічні джерела по-своєму правильно трактують визначення терміну «заробітна плата», але найбільш точним та чітким є визначення згідно з Законом України «Про оплату праці» (ст.1).

Отже, заробітна плата — це економічна категорія, що відображає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу розміру доходу. Заробітна плата — це елемент ринку, що виступає як ціна, за якою найманий працівник продає свою робочу силу, тобто вона виражає ринкову вартість використання робочої сили.

Для найманого працівника заробітна плата є трудовим доходом, який він отримує в результаті реалізації своїх здібностей до праці, а для підприємства заробітна плата— це елемент витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, послуг і водночас є головним чинником забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів у праці.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Виходячи з комплексного розуміння сутності заробітної плати, з'ясуємо значення притаманних їй функцій. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій (серед вчених-економістів немає єдиної думки щодо їх кількості).

Основні функції заробітної плати наведені на рисунку 1.1.

Функції заробітної плати

Відтворювальна

Стимулююча

Регулювальна

Соціальна

Рис.1.1. Функції заробітної плати

Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці.

Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць.

Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим внеском. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

Порядок нарахування та виплати заробітної плати на підприємствах України, а також їх відображення в бухгалтерському обліку здійснюється згідно чинного законодавста, за недотримання норм сплачується велика кількість адміністративних штрафів, в основному відповідальна особо головний бухгалтер підприємства.

В Українї є значна кількість нормативно – правових актів, що регулюють питання обліку операцій із заробітної плати, вони представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика нормативно- правової бази з обліку розрахунків

із заробітної плати.

№	Назва	Дата реєстрації	Короткий зміст
	Конституція України.	Від 28.06. 1996р. № 254к/96-ВР	Кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації прав.
	Кодекс законів про працю України.	Від 10.12.1971р. № 322-VIII	Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих.
	Господарський кодекс України	Від 16.01.2003р. № 436-IV	Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
	Податковий кодекс України	Від 02.12.2010р. № 2755-VI	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки.

Продовження табл. 1.2.

	Закон України «Про оплату праці».	Від 1.05.1995р. № 108/95-ВР	Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати
	Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».	Від 6.12. 2012р. № 5515-VI	В законі зазначено розмір пенсійного внеску,інших податків утримань і нарахувань із заробітної плати - підвищено розмір прожиткового мінімуму; - підвищено розмір мінімальної заробітної плати(з 01.01.2013р. – 147 грн., з 01.12.2013-1218грн.)тощо.
	Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’яз-кове державне соціальне страхування»	Від 08.07.2010р. № 2464-VI	Визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
	Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».	Від 26.06.1997р. № 400/97-ВР	Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
	Закон України «Про загально-обов'язкове дер-жавне соціальне страхування узв'язку з тимча-совою втратою працездатності та витратами, зумов-леними похованням».	Від 18.01.2001р. № 2240-III	Визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Продовження табл. 1.2

	2
	Закон України «Про загально-обов'язкове дер-жавне соціальне страхування узв'язку з тимча-совою втратою працездатності та витратами, зумов-леними похованням».	Від 18.01.2001р. № 2240-III	Визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
	Закон України «Про відпустки».	Від 15.11.1996р. № 504/96-ВР	Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів.
	Закон України «Про колективні договори і угоди».	Від 01.07.1993р. № 3356-XII	Визначає правові засади розробки, укладеннята виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.
	Закон України «Про бухгалтер-ський облік і фінансову звіт-ність в Україні».	Від 16.07.1999р. № 996-XIV	Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні..
	Постанова КМУ «Про затвер-дження Порядку обчислення середньої заробітної плати»	Від 08.02.1995р. № 100	Обчислення середньої заробітної плати для визначення розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, провадиться відповідно до Правил відшкодування власником підприємства.
	Постанова КМУ «Порядок прове-дення компен-сацій громадян втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів її виплати».	Від 21.02.2001р. № 159	Визначається порядок проведення компенсацій громадян, які втратили частину грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Закінчення табл. 1.2

	Постанова КМУ «Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми,не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві,за рахунок коштів підприємства, уста-нови,організації».	Від 06.05.2001р. № 439	Визначає умови та розмір оплати власником або уповноваженим ним органом перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.
	Постанова КМУ «Порядок проведення індексації грошових доходів населення».	Від 17.07.2003р. №1078	Визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
	П(с)БО №11 «Зобовязання».	Від 31.01.2000 р. № 20	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності.
	П(с)БО №16 «Витрати».	Від 19.01.2000р. № 27/4248	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
	П(с)БО №26 «Витрати працівників».	Від 10.11.2003р.№ 1025/8346	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.
	Інструкція зі статистики заробітної плати	Від 13.01.2004р. № 5	Визначає фонд заробітної плати,який складається з фонду основної заробітної плати;фонду додаткової заробітної плати;інших заохочувальних і компенсаційних витрат.

Отже, проаналізувавши нормативно-правові акти, що регулюють питання обліку операцій із заробітної плати, можемо визначити, що їх існує велика кількість, до того ж відбуваються часті зміни та доповнення, за якими необхідно слідкувати, що значно ускладнює процес обліку заробітної плати. В Україні дуже велика кількість податків та зборів, хоча за останній час держава робить значні позитивні зміни, а саме зменшуючи їх відсотки і кількість. Приклад цьому є у 2010р. об’єднання всіх утримань в один єдиний соціальний внесок.

Дата добавления: 2015-08-10