Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Управління екологічною діяльністю у сфері забезпечення екологічної безпеки

Структура органів державного екологічного управління Одеської області. | Управління екологічною діяльність у сфері охорони атмосферного повітря Одеської області. | Управління екологічною діяльність у сфері охорони водних ресурсів Одеської області. | РОЗДІЛ № 3 | Одеське обласне Головне управління земельних ресурсів | УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО СВІТУ | УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПРИРОДНИХ ТЕРИТОРІЯХ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ | УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ҐРУНТІВ ТА НАДРОКОРИСТУВАННЯ | Управління екологічною діяльність в енергетиці | Управління екологічною діяльність на транспорті |


Читайте также:
  1. II. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ.
  2. III . Правила безпеки
  3. III. Правила безпеки
  4. IV. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
  5. IX. Забезпечення охорони провідних фахівців фірми, їх сімей і власності.
  6. VІІ. Матеріали методичного забезпечення
  7. а сучасними теоріями вирізняють такі функції управління.

Головною метою функціонування системи екологічної безпеки України має бути вироблення концептуальних засад загальної стратегії у сфері раціонального природокористування та захисту навколишнього середовища, а також втілення їх у практику з метою сталого економічного та соціального розвитку держави. При цьому передбачається формування нових типів технологічних процесів, соціальної організації та управління, здатності розв'язувати екологічні проблеми та зменшувати будь-які екологічні небезпеки, що становлять значну загрозу національній безпеці України.

Створення системи екобезпеки разом із вдосконаленням соціально-економічної системи безпеки є новим елементом національної безпеки. Підґрунтям цієї системи мас стати адекватний організаційно-правовий, соціально-політичний, господарський механізм управління природокористуванням, що базується на кількісних даних, результатах математичного моделювання та прогнозування, сучасних інформаційних технологіях, можливості протидії антропогенній і природній деструкції біосфери.

Екологічно безпека виступає як заперечення екологічної за грози, що виявляється у локальних, регіональних і глобальних масштабах як екологічні стихії, соціальні кризи та техногенні катастрофи. Забезпечення екологічної безпеки це основний спосіб розв'язання екологічних проблем, що гарантує громадянам Україні розвиток і проживання в біосферосумісній формі. Створення системи екологічної безпеки означає задоволення екологічних вимог суб'єктів екосистеми, яка повинна мати пріоритет серед інших аспектів традиційної національної безпеки.

Контроль об’єктів підвищеної екологічної небезпеки на території Одеської області здійснює управління Держпромгірнагляду по Одеській області, яке стверджує, на 01.01.2012 р. в області налічується 692 об’єкти підвищеної небезпеки.

Екологічна безпека включає в себе також і радіаційну безпеку. Нижче наведена система стандартів, яких притримуються при встановленні екологічної безпечності об’єктів

· ДСТУ 2156–93 Безпечність промислових підприємств. Терміни і визначення.

· ДСТУ 2256–93 Система стандартів безпеки праці. Виробництво.

· ДСТУ 2293–99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять

· ДСТУ 3038–95 Гігієна. Терміни та визначення основних понять

· ДСТУ 3273–95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги. Лазерна безпека. Терміни та визначення

· ДСТУ ІSО 3925–2001 Речовини радіоактивні негерметизовані. Ідентифікація та сертифікація.

· ДСТУ ISO 7503–1–2001 Захист від радіації. Оцінювання забруднення поверхні. Ч.1. Бета– та альфа– випромінювачи.

· ДСТУ ISO 7503–2–2001 Захист від радіації. Оцінювання забруднення поверхні. Ч.2. Забруднення поверхні тритієм.

· ДСТУ ISO 8194–2001 Одяг для захисту від радіоактивного забруднення. Проектування, вибір, методи випробувань та використання.

· ДСТУ ISO 9696–2001 Захист від радіації. Вимірювання альфа– активності у прісній воді. Метод концентрованого джерела.

· ДСТУ ІSО 9698–2001 Захист від радіації. Визначення об'ємної активності тритію. Метод підрахунку сцинтиляцій у рідкому середовищі.

· ДСТУ ІSО 10703–2001 Визначення об'ємної активності радіонуклідів методом гамма– спектрометрії з високого роздільною здатністю.

· ДСТУ БА. 1.1–67–95 Радіаційна безпека в будівництві. Терміни та визначення.

Терміни та визначення основних понять безпеки підприємств та безпеки праці згідно із ДСТУ 2156–93, ДСТУ 2256–93, ДСТУ 2293–99, ДСТУ 3038–95, ДСТУ 3941–2000, ГОСТ 12.0.002–2003. Стандарти розглядають безпечність промислових підприємств, професійну безпеку та промислову гігієну, систему стандартів безпеки праці на різних стадіях виробництва, терміни та визначення основних понять з охорони праці. Зміст стандартів: терміни і визначення – аварія на промисловому підприємстві, безпека (населення, матеріальних об'єктів, навколишнього середовища), безпечність промислового підприємства, ідентифікація небезпеки, критерій безпеки, культура безпеки, небезпека, показник безпеки працівників (населення регіону) показник безпечності, показник безпечності (промислового підприємства) нормований, аналіз і контроль ризиків – ризик вимушений, ризик віддалених наслідків, ризик добровільний, ризик індивідуальний, ризик колективний, ризик промислового підприємства.

Джерела небезпеки та вимоги безпечності промислових підприємств згідно із ДСТУ 3273–95, ДСТУ 3941–2000, ГОСТ 12.1.001–89, ГОСТ 12.1.008–76, ГОСТ 12.1.010–76, ГОСТ 12.4.077–79. Стандарти розглядають джерела небезпеки – джерела біологічної (або хімічної) небезпеки, вибухонебезпечні, пожежної небезпеки, радіаційної небезпеки, шуму;

Небезпечні підприємства – підприємство потенційно небезпечне, вибухонебезпечне, пожежонебезпечне, біологічно небезпечне, радіаційне небезпечне, шумонебезпечне; загальні положення та вимоги безпечності промислових підприємств – лазерна і ультразвукова безпека, біологічна безпека, вибухобезпечність.

Санітарно–гігіснічні вимоги до повітря робочої зони згідно із ГОСТ 12.1.005–89. Стандарт розглядає загальні санітарно–гігієнічні вимоги до повітря робочої зони. Зміст стандартів: загальні санітарно–гігієнічні вимоги до показників мікроклімату і припустимому вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони, загальні вимоги до методів вимірювання і контролю показників мікроклімату і концентрації шкідливих речовин.: оптимальні і допустимі величини показників мікроклімату у виробничих приміщеннях, вимоги до методів вимірювання і контролю показників мікроклімату, гранично допустимий вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, вимоги до методів і засобів вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Шкідливі речовини, класифікація і загальні вимоги безпеки згідно із ГОСТ 12.0.003–74, ГОСТ 12.1.007–.76, ГОСТ 12.3.002–75, ГОСТ 30333–95. Стандарти розглядають загальні вимоги безпеки, які вміщуються в сировині, продуктах, напівфабрикатах і відходах виробництва при їх виробництві, використанні і зберіганні. Зміст стандарту: класифікація шкідливих речовин, вимоги безпеки, вимоги до санітарного обмеження вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони, основні вимоги до контролю за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Терміни і визначання.


 


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ| УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У В АГРОПРОМИСЛОВІЙ ГАЛУЗІ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)