Управління екологічною діяльність у сфері охорони атмосферного повітря Одеської області.

Суб’єкти управління екологічною діяльністю у сфері охорони атмосферного повітря Одеської області:

· Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області

· Гідрометцентр Чорного та Азовського морів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

· Державна екологічна інспекція в Одеській області.

Задачі, які виконують ці суб’єкти подані в таб. 2.1.1:

Таб. 2.1.1 Функції відповідальних органів у сфері охорони атмосферного повітря

Задачі суб’єктів управлянні	Підсистеми управління екологічним станом	Відповідальний орган
1. Збір і обробка інформації про забруднення атмосферного повітря; створення і ведення баз даних показників забруднення атмосферного повітря.	1.1. Підсистема спостереження за забрудненням атмосферного повітря
1.1.1 Спостереження за вмістом забруднюючих речовин (ЗР) у атмосферному повітрі населених пунктів:
а) у місцях проживання і відпочинку населення (у т. ч. на природних територіях курортів).	- ОблСЕС;
б) в імпактних і фонових районах населених пунктів (вимірювання в автоматичному режимі та відбір проб на мережі стаціонарних постів) – базові спостереження	- ГМЦ ЧАМ;
в) у зонах впливу промислових підприємств та інших виявлених чи потенційних джерел забруднення атмосферного повітря (технологічні накопичувачі промислових стоків; сміттєзвалища; полігони для зберігання та захоронення промислових відходів; сховища екологічно небезпечної продукції (мінеральних добрив, отрутохімікатів) тощо)	- суб’єкти господарювання (регулярні спостереження); - держекоінспекція (періодичні спостереження); - облСЕС (періодичні спостереження);
2. Збір і обробка інформації про метеорологічні умови формування полів і рівнів забруднення атмосферного повітря; створення і ведення баз даних метеорологічних параметрів.	2.1 Підсистема спостереження за метеорологічним режимом
2.1.1 Спостереження за метеорологічними параметрами на державній мережі пунктів спостережень	- ГМЦ ЧАМ (регулярні спостереження на мережі стаціонарних постів гідрометеослужби);
3. Збір і обробка інформації про викиди в атмосферне повітря; створення і ведення баз даних промислових викидів в атмосферу	3.1 Підсистема спостереження за промисловими викидами в атмосферу
3.1.1 Спостереження за обсягом промислових викидів в атмосферу та вмістом в них забруднюючих речовин	- суб’єкти господарювання (регулярні спостереження); - держекоінспекція (інспекційні виміри);

Регулювання господарської діяльності у сфері охорони атмосферного повітря передбачає постійне спостереження за його станом. Для ведення довгострокового моніторингу стану атмосферного повітря наверені суб’єкти використовують наступні державні стандарти України:

· ДСТУ І5О 4226:2004 Якість повітря. Загальні положення. Одиниці вимірювання.

· ДСТУ ISO 6879–2003 Якість повітря. Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря.

· ДСТУ ISO 7168–1–2003 Якість повітря. Обмін даними. Частина 1. Загальний формат даних

· ДСТУ ISO 7168–2–2003 Якість повітря. Обмін даними. Частина 2. Стислий формат даних.

· ДСТУ ІSО 7708–2003 Визначення розміру фракцій під час відбирання проб частинок, які впливають на здоров'я людини.

· ISO 1000:1992 Одиниці СІ, рекомендації по використанню.

· ISO 3534–1:1993 Статистичні дані. Глосарій та символи.

· ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених пунктів від забруднення хімічними і біологічними речовинами

Основні стандарти з методів визначання забруднюючих речовин у повітрі

· ДСТУ ISO 4219:2004 Визначення газоподібних сірчистих сполук в навколишньому повітрі. Обладнання для відбирання проб.

· ДСТУ 2608–94 Аналізатори газів для контролю атмосфери. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

· ДСТУ 130 9359–2003 Метод пошарового відбирання проб для оцінювання якості навколишнього середовища.

· ДСТУ 2603–94 Аналізатори газів для контролю викидів промислових підприємств. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 6879, ІSО 6879 і ISO 3534–1. Стандарти визначають умови та використовувані характеристики, що стосуються методів визначання якості повітря. Величини робочих характеристик визначені згідно з пов'язаними серіями методів випробовування, призначених для того, щоб визначити, наскільки відповідний метод оцінювання якості повітря підходить у конкретному випадку. Зміст стандартів: Для визначання робочих характеристик використовують три терміни, що є базовими в процесі вимірювання, а саме: величина, що характеризує якість повітря, вихідний сигнал і виміряне значення. Настанови: показник якості повітря, проба повітря, нульовий показ, відмова, системи, вимірний складник, виміряне значення, вихідний сигнал, еталонний матеріал. Робочі характеристики: точність, відхилю, калібрувальна функція, межа вирішення, межа чутливості, стабільність, період роботи, строк роботи, точність, повторність тощо. Ключові слова: повітря, якість, вимірювання, характеристика, виконування, визначання, словник.

Одиниці вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 4226, ISO 4226 і ISO 1000 визначають одиниці та символи, які застосовують під час підготовки результатів дослідження якості повітря з посиланням на Міжнародної системи одиниць – Одиниці СІ та рекомендації по використовуванню десятинних кратних та дольних від них та деяких інших одиниць. Зміст стандартів: розглядаються основні одиниці вимірювання речовин: для газів та пару за показниками – об'ємної долі і масової концентрації основних компонентів, газоподібних забруднювальних речовин; для часток за показниками – масової концентрації завислих речовин, розміру часток, атмосферного пилу, біологічних, мікробіологічних та інших завислих речовин; для одиниць вимірювання стану газу за показниками –термодинамічної температури, тиску, відносної вологості; для метеорологічних показників – швидкості і напрямку вітру, інтенсивності опадів, освітлення, атмосферного тиску.

Правила контролю якості повітря населених пунктів згідно із ГОСТ 17.2.3.01 і СТ СЭВ 1925. Стандарти встановлюють правила контролю якості повітря населених пунктів – якості повітря селітебних територій існуючих населених пунктів і які тільки забудовуються. Зміст стандарту: організація контролю встановлення трьох категорій постів спостереження за забрудненням атмосфери: стаціонарний, маршрутний, пересувний (під факельний); розміщення і кількість постів спостереження, програма і терміни спостереження; відбір проб, характеристика забруднення атмосфери – концентрація домішок (разова, середньодобова, середньомісячна, середньорічна), правила їх розрахунку.

Дата добавления: 2015-08-10