Методичні рекомендації щодо роботи класного керівника з учнями підліткового віку

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1.Учитель має бути особистістю привабливаю для дітей.

2 Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.

3 Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.

4 Учитель має бути веселим, жартівливим.

5 Учитель має раціонально використовувати свій час.

6 Учитель має бути доброзичливим.

7 Учитель має постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.

8 Гасло вчителя: "Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням"

9 Учитель повинен реалізовуватиііндивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.

10 Класний керівник має створити учнівський колектив у якому панують доброзичливі стосунки.

11 Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.

12 Учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.

13 Учителеві необхідно виховувати в дітей самодисципліну.

Поради щодо встановлення довіри між підлітком і капосним керівником у кризовий для них стан

1 Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його Не перебивайте, не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2 Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдутьт. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3 Поцікавтесь, що найбільше в даний частурбує підлітка.

4 Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми - не нашкодити.

5 Використовуйте слова - речення, які будуть сприяти встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6 В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим, і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, може мати позитивну оцінку своїй діяльності.

7 Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8 Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

Поради класному керівнику для досягнення ефективності виховної роботи

1 Підвищувати рівень організованості класного колективу (дисциплінованістьт, робота учнівського самоврядування).

2 Різноманітність позаурочного життя класу.

3 Слідкувати за динамікою динамічного зростання рівня вихованості учнів.

4 Підвищувати рівень розвитку класного колективу(згуртованість, активність, ініціативність учнів виховний вплив колективу на цого членів, рівень розвитку громадської думки).

5 Активно співпрацювати класному керівнику з класом.

6 Тримати тісний звязок із сімєю.

7 Проводити роботу з проблемними учнями, надавати їм педагогічну підтримку на основі індивідуального підходу.

8 Створити умови захищеності та комфортності перебування кожного вихованця у класі, школі.

Вихідна методологічна позиція класного керівника - у формуванні дитини, підлітка, юнака, дівчини як індивідуальності, коли педагог прагне перетворити зовнішні соціально-цінні спонукання у внутрішні стимули поведінки особистості школяра, коли вона самостійно прагне до досягнення мети, проявляючи цілеспрямованість, волю Одним словом, виховна ефективність виникає тоді, коли цілісний педагогічний процес з врахуванням вікових особливостей переміщується із сфери зовнішніх впливів у сферу внутрішніх стимулів діяльності, коли виховання на кожному етапі вікового розвитку особистості переростає у самовиховання Звичайно, перший і найбільш відчутним наслідок виховання, на думку В.О.Сухомлинського, і тому, щоб людина стала думати про саму себе, замислитися над запитанням: що в мені гарне, а що погане? Процес самовиховання надзвичайно складний. Розглянемо його структуру на таблиці

Таблиця. Процес самовиховання:

- Самостійне планування діяльності із засвоєння знань, умінь і навичок, способів поведінки.

- Розв'язання проблемних ситуацій навчально-виховного процесу.

-Самоорганізація діяльності: раціональний розподіл етапів діяльності, часу, зусиль в ході діяльності.

- Самоконтроль в діяльності аналіз кінцевих наслідків діяльності, співставлення їх з визначеною метою, виявлення розходжень та їх причин і проектування нових перспектив і завдань.

Такий розгляд суті педагогічної діяльності класного керівника дозволяє сформулювати основні його функці:

- Організаторська - плануванні і координація всієї виховної роботи з класом (спільно з учнями організовує процес національного виховання; надає допомогу учнівській організації класу; встановлює зв'язки із загальношкільним колективом, батьками, громадськістю, домагається єдності педагогічних вимог до учнів; веде документацію в класі; сприяє розвитку самоврядування в колективі);

- Аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування індивідуально-психологічних особливостей кожного учня класний керівник сприяє всебічному його розвитку;

- Коордннаційно-інформаційна, яка передбачає забезпечення узгодженості в роботі чотирьох провідних колективів (учнівського, вчительського, батьківського, трудового; де працюють батьки);

- Психо-гігієнічна, змістом якої є встановлення довірливого контакту з вихованцями, необхідність зняття, психічних напружень в учнівському колективі;

- Стимулюючо-гальмуюча, яка забезпечує можливість в залежності від спрямованості учнівської діяльності активізувати чи гальмувати її.
На перший погляд, вони не нові. Але принципова їх новизна в тому, щоб відійти від гасел, лозунговості, а підійти до реалізації завдань національного виховання без фізичних і психічних перенавантажень вихованців, щоб зберегти їх емоційне благополуччя, оптимістичне ставлення до життя.

Нині, спираючись на все цінне, що витримало випробування часом, класний керівник визначає зміст та пріоритетні напрями своєї діяльності, базуючись на положенні - учні мають педагогічно правильно виховуватись, їх діяльність - змістовна і особистісно значуща.

Зміст роботи класного керівника:

· Вивчення учнів

· Робота по створенню і розвитку учнівською колективу

· Спільна діяльність і дитячими та молодіжними організаціями

· Зв'язок з культосвітніми і позашкільними установами

· Робота з батьками, громадськістю

· Зв'язок із шкільним психологом

Організація виховуючої діяльності:

1) Пізнавальної

2) Трудової

3) Художньо-естетичної

4) Суспільно-гуманістичної

5) фізкультурно-оздоровчої

6) Організаторської

7) Цілісно-орієнтаційної.

8) Індивідуальна робота

9) Планування роботи

10) Форми роботи

11) Засоби і прийоми виховного впливу

Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

У XIX ст. цими питаннями займалися звільнені від уроків наглядачі, класні дами, вихователі. Після 1917 р. їх посади були скасовані (подекуди залишилися на громадських засадах), у 1935 р. поновлені як додаткові до основної учительської посади. У сучасній школі звільнення класного керівника від учительської роботи не передбачене, оскільки на уроках педагог має змогу вивчати дітей. Проте часто класні керівники вважають, що їхні функції обмежуються лише організаційно-педагогічними справами.

У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з іншими шкільними працівниками. Із заступником директора школи з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем організації виробництва з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання — участь у підготовці і проведенні спартакіад та ін. Тому класними керівниками призначають найдосвідченіших учителів-вихователів. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань школярів.

Дата добавления: 2015-08-10