Подольска 2

У сфері живопису на початку та в сер. 20-х рр. в Україні організуються різні творчі об'єднання художників: в Одесі — Товариство ім. Костанді, у Києві - АХЧУ (Асоціація Художників Червоної України) і з 1927 р. - ОСМУ (Об'єднання Суч. Митців України).

Ці об'єднання мали свої філіали в Харкові, Одесі та ін. містах України. Згодом у Києві виникає ОММУ (Об'єднання Мист. Молоді України), до складу якого входили представники реалістичного напрямку в укр. мистецтві.

Реалістичні традиції передвижників найбільше збереглися в Товаристві ім. Костанді та в АХЧУ. Активними членами АХЧУ були художники-реалісти І. їжакевич, О. Кокель, Ф. Кричевський, П. Носко, Г. Світлицький, І. Шульга та ін. В об'єднання входили і художники-модерністи, такі як Ю. Михайлов, Т. Фраєрман. До групи АРМУ входили переважно художники-"бойчукісти", послідовники М.Бойчука та формалісти - такі як В. Седляр, І. Падалка, Е. Шехтман, О. Богомазов, В. Єфімов, художники-реалісти — В. Касіян, С. Кишинівський. Ю. Бернадський, С. Прохоров та ін.

Початок 20-х рр. XX ст. відзначається появою нового худ. напряму — конструктивізму. Цей напрям бере свій початок у роботах авангардистів, тому даний термін досить часто застосовують до ін. авангардних течій XX ст. - абстрактного або супрематичного живопису. Проте конструктивізм - це значний та самост. худ. напрям, у якому головну роль відкрають форми, ідеї, а також принципово нова методика творчої діяльності, що заснована на об'єднанні усіх галузей мистецтва - живопису, архітектури, прикладного мистецтва, скульптури, основним принципом яких є функціональність. Сама назва даного напряму вперше з'являється у 1922 р. під час виставки в Москві художників К. Медуницького та братів Георгія та Володимира Стенбергів. Такі художники, як О. Родченко, Е. Лисицький, Л. Попова, відсуваючи фігуративний живопис на другий план, займаються пошуками, пов'язаними з конструкцією, кольором та лінією. Змінюється сам зміст живопису. Використовуючи досвід іт. футуристів, аналітичний кубізм П. Пікассо та супрематичні пошуки К. Малевіча, художники демонструють матер. та техн. цінність своїх проектів, підкреслюють їх соц. призначення.

"Конструктивне мистецтво розраховане на маси. Проте воно не здатне до розвитку в умовах заг. анархії бурж. суспільства. Майбутнє на даний час не має ніякого зиску від мистецтва пролетаріату. Вихідною вимогою цього є світова пролетарська революція".

А. Кемеиі. Конструктивне мистецтво

Розвиток конструктивізму припадає на друге десятиліття XX ст. (у 1920 р. в Москві відкриваються ІНХУК (Інститут худ. культури) та ВХУТЕМАС (Вищі худ.-техн. майстерні), що в 1927 р. перетворюється на ВХУТЕІН -Вищий худ.-техн. інститут). Це період, коли художники проголошують „смерть" мистецтва, стверджують необхідність служіння творчості соціаліст. виробництву. Конструктивісти вважають себе більше інженерами-конструкторами, ніж художниками, підкреслюють колективний і анонімний характер своєї творчості.

"Мистецтво вмерло! Мистецтво, як і релігія, - це небезпечна слабкість, відхід від дійсності... Давайте відмовимося від створення картин, від цієї спекулятивної дійсності, та пристосуємо здорові основи мистецтва — кольори, лінії, форми, матеріали — до реальної дії, до конструкції".О. Ган. Конструктивізм

Одним з найвидатніших представників конструктивізму є Володимир Татлін (1885— 1953). Народившись у Харкові, В. Татлін досить рано залишає навчання у школі і стає моряком. У 1914 р. В. Татлін у Парижі зустрічається з П. Пікассо. Ця зустріч надихає його на створення «живописних рельєфів», які вибудовуються з матеріалів, що трапляються в повсякденному житті, - металевих пластин, скла, гіпсу, фанери, частин предметів побуту. Видаляючи зі своїх робіт задній план, художник створює контррельєфи -зібрані з різних матеріалів абстрактні просторові конструкції, які є комплексними та автономними худ. об'єктами.

Чудовим прикладом таких робіт є твір «Контррельєф» - на дерев'яну основу художник прикріплює частини цинкової пластини, створюючи динамічну структуру з внутрішньою напругою.

В архітектурі 20-х рр. з'являються риси конструктивізму. В арх. формах будинку Держпрому в Харкові, Критого ринку у Києві та інших будівель помітне прагнення виявити властивості матеріалу і конструкцій, оголити такі конструктивні елементи, як балки, кронштейни балконів, конструкції перекрить тощо.

Будівля Держпрому - перша грандіозна за своїми об'ємами споруда, збудована в Україні за рад. часів. Вона складається з трьох корпусів, з'єднаних між собою переходами в різних поверхах. План кожного корпусу має досить складну конфігурацію, що нагадує геометризовані літери X (крайні корпуси) та Ж (середній корпус); Об'ємна композиція кожного корпусу ступінчаста.

Незважаючи на зайве нагромадження подрібнених об'ємів, у арх. стилі тогочасної столиці України відбиті уявлення про майб. урбанізацію та технізацію життя людей соціаліст. суспільства.

Масол

Дата добавления: 2015-07-25