Потреби, ресурси, виробничні можливості

Зміст теми (у тому числі й питань, які винесені на самостійне опрацювання) розкритий у таких джерелах: [1, c. 39–59, 120–135]; [2, c. 45–82]; [3, c. 36–43]; [5, c. 77–93, 132–133, 156–164]; [6, c. 21–45]; [8, c. 60–78, 94–130]; [9, c. 46–80]; [10, c. 30–37], [12, c. 50–60, 101–108]; [14, c. 38–50]; [15, c. 17–23]; [16, c. 21–28]

Сучасна економічна наука вважає, що діями людей в економічній системі рухають потреби. Людині властиві найрізноманітніші потреби. Розглядаючи питання про потреби людини слід зазначити, що існують різні критерії їх класифікації. Так, відома піраміда А. Маслоу в ієрархію потреб включає такі рівні: фізіологічні, потреби у безпеці та захищеності, соціальні, потреби в повазі та потреби самовираження індивіда. Варто запам’ятати визначення потреб Потреби – це внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини. Людина, як правило, усвідомлює свої потреби і намагається їх задовольнити тим чи іншим способом і в першу чергу ті, які видаються найважливішими і невідкладними.

Слід пояснити такі характеристики потреб, як безмежність та історичність. Далі з’ясовуємо взаємозв’язок потреб і економічних інтересів. Намагання задовольнити свої потреби підштовхує людину до певних дій. Потреби реалізуються через економічні інтереси – спонукальні мотиви свідомої діяльності, спрямовані на задоволення об’єктивно обумовлених запитів, потреб людей. Задоволення потреб відбувається через використання певних благ. Економічне благо – це річ або послуга, яка є результатом виробництва і здатна задовольняти певну людську потребу. На відміну від цього блага, створені природою є природними або вільними благами.

Для виробництва економічних благ використовують економічні ресурси. Зазначаємо, що економічні ресурси – це сукупність факторів, які застосовуються в процесі виробництва економічних благ. Будь-який виробничий процес передбачає використання матеріально-речових та особистого факторів Характеризуємо основні фактори виробництва, звертаючи увагу на появу в 20 столітті таких факторів, як підприємницькі здібності і інформація.

Для здійснення процесу виробництва необхідно, щоб речовий і особистий фактори з’єдналися. Їх поєднання розглядається з точки зору:

а) виробничо-технологічної – здійснення процесу праці й отримання продукту праці. Залежить від рівня розвитку продуктивних сил;

б) економічної – форми і методи залучення працівників у систему суспільного виробництва (добровільні і примусові).

Далі зауважуємо, що у економічній теорії економічні ресурси розглядаються як рідкісні або обмежені. Це означає, що їх кількість фіксована і має певні межі. Обмеженість ресурсів викликає необхідність активних пошуків їх замінників. Замінники певною мірою скорочують обмеженість ресурсів, однак не знімають проблему, оскільки саме їх виробництво базується на використанні рідкісних ресурсів: землі, людської праці.

Ще одна особливість ресурсів – альтернативність їх використання. Один і той же ресурс можна використовувати по-різному, економічні суб’єкти змушені приймати рішення про те, які товари та послуги слід виготовляти, а від яких відмовитися, як витратити обмежену кількості грошей. Подібний вибір відбувається і на рівні підприємства, а також на рівні економічної системи.

Далі розглядаємо, як здійснюється процес виробництва. Виробництво – це вплив людини на речовину природи з метою надання їй властивостей та форм, придатних для задоволення потреб. Процес виробництва можна визначити як процес поєднання факторів виробництва. У процесі виробництва використовуються робоча сила, засоби праці, предмети праці. Оскільки ресурси обмежені, то слід прагнути до досягнення максимальної віддачі від усіх ресурсів при мінімальних витратах, що забезпечить е фективність виробництва.

З’ясовуємо взаємозв’язок між можливостями виробництва і обмеженістю ресурсів. Максимально можливий обсяг виробництва благ при повному та ефективному використанні наявних ресурсів складає виробничі можливості суспільства. Оскільки ресурси обмежені, то обмежені і виробничі можливості. Збільшення виробництва одного продукту (А) можливе у випадку часткової або повної відмови від виробництва іншого (В). Природно, що люди намагаються відшукати такі варіанти використання ресурсів, при яких виготовляється найбільше продуктів А і В, а значить відбувається задоволення потреб найкращим чином. Всі можливі варіанти виробництва двох видів продукції (А і В) можна проілюструвати за допомогою кривої виробничих можливостей.

Дата добавления: 2015-07-25