Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Власність та типи економічних систем

Завдання та методичні рекомендації до організації САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ студентів | Потреби, ресурси, виробничні можливості | Ринкова економіка, попит і пропозиція | Нецінові фактори попиту і пропозиції | Конкуренція в ринковій економіці | Класифікація ринкових структур | Підприємство в системі ринкових відносин | ДОХОДИ, їх джерела та розподіл | Макроекономіка та проблеми макроекономічної нестабільності | Держава в ринковій економіці |


Читайте также:
  1. A Гальмування парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
  2. A. Лімбічна система
  3. C) система нормативных правовых актов регулирования семейных отношений.
  4. DSM — система классификации Американской психиатрической ассоциации
  5. I По способу создания циркуляции гравитационные системы отопления.
  6. I этап реформы банковской системы относится к 1988-1990 гг.
  7. I. Общая характеристика и современное состояние системы обеспечения промышленной безопасности

 

Зміст теми (у тому числі й питань, які винесені на самостійне опрацювання) розкритий у таких джерелах: [1, c. 59–86, 94–102]; [2, c. 112–145]; [5, c. 93–132]; [6, c. 45–75]; [8, c. 135–191]; [9, c. 30–34, 35–46, 80–100]; [10, c. 53–79]; [11, c. 52–98]; [13, c. 39–77]; [15, c. 43–46]; [16, c. 31–43]

 

Вивчення теми варто розпочати зі з’ясування ролі власності в економічній структурі, розкриття її впливу на становище людини в суспільстві, вирішального значення у координації економічної діяльності суб’єктів, сприянні ефективному використанню рідкісних ресурсів. При цьому необхідно звернути увагу на те, що власність – не тільки економічна, але й юридична, філософська, культурологічна, етична, психологічна та теологічна категорія, що відображає сукупність певних суспільних відносин між людьми з приводу об’єктів власності.

При розгляді даного питання необхідно розкрити альтернативні підходи до проблем власності в рамках різних економічних шкіл та філософських течій. Зокрема варто наголосити на особливостях тлумачення власності в рамках класичної школи, маржиналізму, марксизму, неокласицизму, кейнсіанства, інституціоналізму та неоінстуціоналізму, окреслити сутність сучасних підходів до аналізу відносин власності: політико-економічного, економіко-юридичного та етико-економічного. Більш детальної уваги потребує економіко-юридичний підхід в рамках якого власність розглядається як так звані права власності, правові форми її реалізації (зокрема, володіння, користування, розпорядження). Права власності не є абсолютними, адже завжди певним чином обмежуються. З одного боку, існують суспільні обмеження, з іншого – самообмеження.

При з’ясуванні типів, форм та видів власності необхідно наголосити на їх співвідношенні та наявності різноманітних критеріїв класифікації власності. Найбільш поширеним є підхід, відповідно до якого в основу класифікації власності покладено тип власника (суб’єкта власності). У світовій практиці найчастіше виділяють дві ключові форми власності – приватну та державну, що мають свої різновиди Приватна власність означає закріплення права контролю за економічними ресурсами і життєвими благами за окремими людьми або їх групами. Державна власність означає закріплення права контролю об’єктів за державою. Відчуження державної власності на користь інших суб’єктів називається приватизацією.

Слід усвідомлювати, що відносини власності відіграють важливу роль у процесі суспільного розвитку. Так, у межах формаційного підходу до аналізу явищ і процесів суспільного життя, запропонованого К. Марксом, залежно від домінуючої форми власності, виділяють три великі формації: первинна (архаїчна), до якої належить первіснообщинний і азіатський способи виробництва; вторинна, основана на приватній власності (рабство, кріпосництво, капіталізм); комуністична суспільна формація. За К. Марксом комунізм це історична епоха, що включає ряд способів виробництва, основним змістом якої є знищення приватної власності. Формаційний підхід дозволив К. Марксу виявити закономірні ступені в історичному розвиткові суспільства і виділити п’ять способів матеріального виробництва(первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний і соціалістичний) на основі твердження про те, що вирішальна роль у суспільному виробництві належить безпосередньому процесу виробництва або способу виробництва.

Окрім формаційного в економічній літературі робляться спроби застосування інших критеріїв для аналізу явищ і процесів суспільного життя. Сучасна зарубіжна економічна думка на основі використання критерію “ступінь індустріального розвитку суспільства” виділяє: доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне (неоіндустріальне, інформаційне) суспільство (Дж. Гелбрейт, Р. Арон, Д. Белл), або першу, другу та третю хвилі цивілізації (О. Тоффлер), а також передмодерністський, модерністський та постмодерністський стан (П. Дракер, А. Тойнбі).

Важливо розуміти, що сучасний світогосподарський розвиток відбувається у межах декількох економічних систем. У загальноприйнятому визначенні економічна система – це частина суспільної системи, сфера людської діяльності, у якій здійснюється виробництво, обмін, розподіл та споживання продуктів, послуг і чинників виробництва.

Економічна система вирішує три головних питання: що виробляти, тобто який набір і яку кількість товарів та послуг можливо і потрібно виробити? як виробляти, тобто, за допомогою яких матеріальних і людських ресурсів та із застосуванням яких технологій? для кого виробляти, тобто яким чином будуть розподілятися товари та послуги?

Зазначені проблеми в економічній науці називають головними проблемами організації виробництва. Залежно від того, як вирішуються три головні проблеми економічної організації суспільства, та який тип власності при цьому домінує чи переважає розрізняють наступні типи економічних систем: традиційну, ринкову, командну, змішану економіку. Економічна система виникає у вигляді так званої традиційної економіки, де визначальним чинником економічної поведінки виступають традиції та звички, що передаються з покоління у покоління. Основу традиційної економіки складає натуральне господарство.

Ринкова економіка – тип економічної системи, який характеризується вільною грою ринкових сил, У такій економіці держава здійснює мінімальне регулювання економічних процесів, а основу розвитку складають сили вільної конкуренції, ринкового саморегулювання. Характерними рисами такої ринкової економіки виступають: приватна власність; вільне підприємництво та особистий інтерес; “невидима рука ринку” тобто ринкове саморегулювання; вільна (або досконала) конкуренція; мінімальне державне втручання в економічні процеси.

Командну економіку інакше називають централізовано-плановою економічною системою. В ній основним економічним суб’єктом виступає держава, яка визначає: які потреби є найважливішими і підлягають першочерговому задоволенню. На противагу ринковій командна економіка описується як система, в якій домінує суспільна (державна) власність на засоби виробництва, колективне прийняття економічних рішень, централізоване керівництво економікою за допомогою державного планування. До основних рис централізовано-планової системи належать: переважання державної власності; недопущення приватного підприємництва; жорстка централізація розподілу ресурсів та результатів виробництва; відомчий монополізм; директивне планування.

Під змішаною економікою розуміють тип економічної системи, який синтезує елементи ринкової і командної систем, тобто механізм ринку доповнюється активною діяльністю держави. В змішаній економіці економічна влада розподіляється між державою, підприємствами і профспілками. При цьому демократичним чином обраний парламент виконує роль арбітра, спираючись на чіткі конституційні норми. Змішана економіка базується на конкурентних ринкових відносинах і активному державному регулюванні, в ній рівноправно співіснують і взаємодіють різні форми власності. Змішана економіка класичного типу сформувалася у багатьох країнах Західної Європи та США.

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Крива виробничих можливостей| ПОДІЛ ПРАЦІ, РОЗВИТОК ОБМІНУ, ГРОШІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)