Нецінові форми і методи конкуренції

Нецінові форми конкуренції поділяються на три групи: законна не-цінова конкуренція; недобросовісна конкуренція; пряма боротьба фірм за обмеження дій своїх конкурентів.

Кожна із зазначених форм нецінової конкуренції має свої методи. На товарному ринку усі форми та методи нецінової конкуренції зас­тосовуються досить активно й широко.

До законних методів конкуренції належать:

· проведення науково-дослідних і конструкторських робіт з метою створення принципово нових товарів;

· диференціація товарів;

· надання додаткових послуг;

· рекламування товарів і фірми;

· різноманітність пропонованого асортименту.

Проведенню науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) приділяється значна увага великими та спеціалізованими виробничими фірмами, оскільки новизна товарів, їх унікальність, краса ліній, зручність у користуванні й у процесі експлуатації, ко­рисність для споживача, а також частота зміни моделей є основою для успішного функціонування будь-якої фірми на товарному ринку.

Створення принципово нових товарів на основі досягнень науко­во-технічного прогресу з використанням передових технологій — це нецінова функціональна чи видова конкуренція, що відбувається між фірмами на рівні товарів, що задовольняють ту саму потребу, чи на рівні взаємозамінних, але різнорідних товарів.

Із середини 70-х років через загострення енергетичної та сировин­ної кризи виникла потреба у виробах з вищою енергоекономічністю, меншою металомісткістю, з низьким рівнем забруднення навколиш­нього середовища. Тому нові товари, що відповідають новим вимо­гам покупців, — це вияв і наслідок нецінової конкуренції. Виробник, який випускає товари з невеликою енергомісткістю, з меншою масою і з пристроями, що не забруднюють навколишнє середовище, у ході конкурентної боротьби має виграш.

Один з методів конкуренції — диференціація товарів. Товари мож­на вважати диференційованими, якщо є істотна підстава вважати, що між ними є відмінність. Така відмінність може бути реальною чи фор­мальною, аби покупці відчували ці відмінності, оскільки саме вони визначають ступінь диференціації товарів, віддаючи перевагу обра­ному товару порівняно з іншими товарами.

Під диференціацією товару розуміють:

· наявність певних особливостей товару, наприклад, торгової мар­ки, фірмової назви, оригінальної упаковки;

· наявність індивідуальних особливостей товару, що пов'язані з його якістю, формою, кольором, фасоном тощо;

· умови продажу товару (зручне місце розташування продавця, психологічна атмосфера в магазині, репутація магазину й симпа­тія до його персоналу, можливість одержати консультацію та ін.).

Остання ознака диференціації товару має особливе значення у процесі роздрібного продажу товарів (хоча може відігравати вирі­шальну роль при закупівлі партій товарів у виробничих і оптових фірм). Тут йдеться про товари, що диференційовані у просторовому відношенні, а отже, про просторову конкуренцію та просторову мо­нополію, якщо остання існує на даному регіональному ринку. Відо­мо, що покупці воліють купувати товари в певному місці. Ті, хто вва­жає місце розташування магазину найзручнішим (щодо свого будин­ку, звичних маршрутів на роботу й з роботи), бажають купувати товари в найближчому від свого будинку магазині та в магазині, роз­ташованому на шляху просування. Тому роздрібна фірма має цілко­виту й абсолютну владу над пропозицією свого диференційованого товару, що відрізняється від товарів інших конкурентів тим, що має таку істотну перевагу для покупців, як зручність придбання (у по­трібний час у потрібному місці).

Разом з диференціацією товару з'являється монополія. З посилен­ням диференціації товару монополія стає більш вираженою. Наприк­лад, магазин, що розташований у зручному для покупців місці, буде монополістом на своєму, нехай і невеликому, регіональному ринку, незважаючи навіть на нижчі ціни у віддалених магазинах. Виробник зубної пасти для курців є монополістом на ринку цього товару, не­зважаючи на наявність безлічі інших видів зубних паст.

Кожен виробник, продавець прагне до монопольного становища у своїй сфері діяльності. А цього можна досягти диференціацією то­вару, що дає змогу продавцю мати абсолютну монополію на свій то­вар, хоча він і відчуває конкурентний тиск з боку інших продавців товарів-замінників.

Завдяки наявності товарів-замінників жоден власник диференці­йованого товару не має монопольної влади.

До законних методів конкуренції належить надання разом з то­варом великого комплексу додаткових, супутніх послуг, технічної документації, інструкцій, рецептів, що полегшують експлуатацію й користування товаром, безкоштовне навчання персоналу покупця та ін. Наприклад, у процесі продажу комп'ютерів фірми нерідко на­дають послуги з їх встановлення, підключення до мережі Інтернет. У ціну меблів, як правило, входить їх збирання вдома чи в офісі по­купця.

Рекламування товарів і послуг — один з наймогутніших і найефек­тивніших методів нецінової конкуренції. Рекламування фірми також є одним з методів законної конкуренції і здійснюється з метою заво­ювання суспільної довіри не лише до товарів фірми, а й до неї самої. Рекламування товарів і фірми зазвичай відбувається одночасно. Да­ремно рекламувати товар, яким торгує також і конкурент. Тому рек­ламування будь-якого товару має цільовий характер — залучити по­купців саме в ту фірму, що рекламує товар.

Рекламування товарів на ринку — це процес передачі потенційно­му покупцеві спеціально створеної інформації. Причому фірма праг­не не стільки передати йому нові знання, скільки сформувати його думку, змінити його наміри на користь своїх товарів, змусити його відчути потребу в даному товарі. Надалі фірма починає керувати за­доволенням цієї потреби, пропонуючи нові диференційовані товари, що призначені для різних покупців і "на усі випадки життя". Звичай­но, в ході конкуренції вирішальним є вибір засобів рекламування та його організація на відповідних ринках з метою підвищення ефектив­ності впливу на потенційного покупця.

Після рекламування фірми, а надто після того, як покупці переконаються у високій якості її товарів, попит на ринку на її продукцію закріплюється на довгі роки й навіть десятиліття. Це стосується швейцарських годинників, американських авторучок Завдяки їх високій якості вигоду мають не лише споживачі, а й фірми-виробники, торгові підприємства, що реалізують ці товари. І хоча на ринку поряд з товарами відомих фірм-лідерів можна побачи­ти безліч ідентичних товарів, що не поступаються їм якістю, ціни на них нижчі. Покупець переплачує за престиж фірми та отримує мо­ральне задоволення від володіння її товаром. Ієрархія престижності товарів на ринку досить стійка, й зміни в ній відбуваються набагато повільніше, ніж у споживчих властивостях товарів-аналогів різних марок.

Серед методів законної нецінової конкуренції слід виокремити різноманітність асортименту (його широту та глибину). Психологія покупця, як оптового, так і роздрібного, така, що він воліє купувати всі потрібні йому товари "під одним дахом", в одному місці, за одну поїздку. Різноманітність асортименту залучає дрібних торговців на оптові бази, що пропонують широкий вибір товарів різноманітного асортименту (тканин — різних видів і розцвіток, одягу та взуття — різних фасонів, моделей, розцвіток у діапазоні всієї шкали розмірів, росту і повноти). Населення також прагне купувати товари в одному місці. Тому великою популярністю користуються ті торговельні підприємства, які пропонують більш широкий і глибокий асорти­мент, де можна вибрати з усієї різноманітності товарів, порівнюючи їх за цінами й споживчими властивостями. Глибина асортименту (кількість видів, різновидів у межах товарної групи) визначає межі зон торгового обслуговування торговельних підприємств та їхню просторову монополію на певному регіональному ринку.

Поряд із законними, чесними методами конкуренції в арсеналі конкурентної боротьби є й методи, про використання яких фірми воліють замовчувати. Це методи недобросовісної конкуренції. їх пе­релік наводиться в Законі України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Економічне шпигунство, крадіжка промислових секретів є метода­ми нецінової незаконної конкуренції, що зумовлені приватною влас­ністю, прагненням отримати максимальний прибуток.

Приватний інтерес власників будь-якої фірми перетворюється на форму комерційної таємниці, що поступово виходить за межі сек­ретів виробництва. Конкуренція змушує фірму раціоналізувати ви­робництво, і це забезпечує їй отримання додаткового прибутку. За таких умов цілком природним стає бажання її власників приховува­ти нові методи, рецептури, технології, матеріали тощо, завдяки яким фірма існує й розвивається. Власник зацікавлений у технічних удос­коналеннях лише на підприємствах, які йому належать, і за допо­могою патентів, товарних знаків намагається захистити своє вироб­ництво від конкурентів. Держава також сприяє йому в цій справі за­стосуванням норм законодавства і контролем над їх дотриманням.

Однак історія людства вчить, що ані правові, ані етичні норми не можуть устояти перед законами конкуренції. Полювання за чужими секретами ґрунтується на прагненні фірм-конкурентів без значних зусиль і витрат налагодити випуск нової продукції чи вдосконалити продукцію, що вже виробляється.

Значного поширення набула діяльність фірм-"імітаторів". "Імітатори" не здійснюють дорогих, оригінальних досліджень і роз­робок, тому що вони не мають для цього фінансових коштів. Зате вони вигідно використовують імідж великої фірми, користуючись тим, що за зовнішнім виглядом найчастіше неможливо відрізнити підробку від справжніх товарів.

Шпигунство як метод конкуренції часто спостерігається у сфері виробництва модних виробів і аксесуарів. Звичайно ціни на скопійо­вані товари в два рази нижчі за ціни відомих фірм.

Серед методів недобросовісної конкуренції — підкуп посадових осіб. Фірма може вдатися до підкупу, якщо має на меті отримати ви­гідне замовлення, або бажає домогтися певних цілей за допомогою державного апарату, міжнародних організацій.

До методів прямої боротьби з конкурентами належать усілякі фінансові махінації, шахрайство, нелегальний бізнес, погрози та фізична розправа над підприємцями, тобто все те, що кваліфікується як економічний і карний злочин.

Дата добавления: 2015-07-21