Читайте также:
|
Спеціальна психологія займає важливе місце в підготовці психологів, які спеціалізуються у сфері дитячої практичної психології, психологічного консультування і корекції, оскільки у своїй професійній діяльності вони постійно взаємодіють з дітьми, які мають проблеми в розвитку і в особливостях поведінки.
Спеціальна психологія – це галузь психології, яка вивчає психологічні особливості дітей з порушеннями розвитку. Виокремлення спеціальної психології як цілісної галузі психологічної науки пов’язано з іменем видатного психолога Л.С.Виготського. Він був першим у світовій психології, хто виділив загальні закономірності психічного розвитку дітей при різних дефектах: розумовій відсталості, глухоті, недоліках зору, порушеннях мови, опорно-рухового апарату тощо.
Об’єктом вивчення спеціальної психології є особистість дитини, яка має незначні відхилення у психофізіологічному розвитку (сенсорно-руховій, соматичній, інтелектуально-мовленнєвій сферах) або відхилення в поведінці, які ускладнюють адекватну соціалізацію та шкільну адаптацію. Предметом спеціальної психології є процес диференціювання навчання, виховання й розвитку дітей з психічними і (або) фізичними порушеннями та відхиленнями у поведінці, визначення найбільш результативних шляхів, засобів, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження та подолання відхилень у розвитку та поведінці таких дітей.
Завдання спеціальної психології включають виявлення шляхів компенсації дефекту розвитку психіки в цілому і різних психічних процесів, розробку психологічного обгрунтування питань навчання і виховання аномальних дітей.Проте для кожної категорії дітей із з порушеннями розвитку структура дефекту, його механізми, можливості компенсації і вплив на соціальну адаптацію значно розрізняються між собою. Тому при спільності завдань спеціальної психології завдання, що розробляються кожним з її розділів, мають свій конкретний зміст і специфічні відмінності.
Галузі спеціальної психології
Одним з найбільш розроблених розділів спеціальної психології є психологія розумово відсталих дітей (олігофренопсихологія). Предметом її вивчення є своєрідність психічного розвитку дітей із з порушеннями інтелекту. Над проблемами психології розумово відсталих дітей працювали Занков, Шиф, Певзнер, Морозова, Замський, Рубінштейн тощо. Завдяки їх дослідженням розроблена система навчання розумово відсталих дітей, науково обгрунтована система їх професійно-трудової підготовки. На сьогоднішньому етапі актуальними є питання розробки методик раннього виявлення і ранньої корекції відхилень у розумовому розвитку дітей.
2. Предметом сурдопсихології (психології глухих і слабочуючих дітей) є закономірності і специфічні особливості психічного розвитку дітей ізз порушеннями слуху. У галузі сурдопсихології проводилися широкі дослідження з питань розвитку мови, виховання, пам'яті і мислення (Бось-кис, Шиф, Соловйова, Розанова, Рау, Хватцев) глухих дітей.
3. Тифлопсихологія (психологія сліпих і поганобачачих) займається вивченням психіки дітей зіз глибокими порушеннями зору. Проблеми тифлопсихології вирішуються в умовах сенсорної депривації. Значні успіхи досягнуті в галузі тифлосурдопсихології (психології сліпоглухих дітей). Науково доведена і практично підтверджена можливість досягнення сліпоглухими високого рівня психічного розвитку (Соколянський, Ярмоленко).
4. Відносно молодим розділом спеціальної психології є логопсихологія (психологія дітей, які мають порушення мови, предметом є закономірності психологічного розвитку дітей ізз патологією мови. Дана галузь психологічного знання формується на базі логопедії і в даний час привертає особливу увагу фахівців – психологів, логопедів, лікарів.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Додатки | | | Зв’язок спеціальної психології з іншими дисциплінами |