|
Читайте также: |
Rp.: Infusi floris Chamomillae 1: 10 - 500,0
D.S. Внутрішнє. Теляті. По півсклянки два рази на добу.
#
Rp.: Decocti corticіs Quercus ex 50,0 - 500,0
D.S. Внутрішнє. Корові. На одне введення.
Емульсія – рідка лікарська форма, в якій нерозчинні у воді рідини (жирні олії, бальзами) знаходяться у водному середовищі у завислому стані (у вигляді дрібненьких крапельок). Зовнішньо емульсії нагадують молоко.
За способом виготовлення розрізняють емульсії олійні і насінневі.
Олійні емульсії виготовляють з рідких олій: рицинової, льняної, соняшникової.
Для того щоб з олії і води утворилась емульсія, треба емульгувати олію, тобто розділити її на найдрібніші краплини. Для цього олію змішують з спеціальними речовинами – емульгаторами. Як емульгатори використовують камедь, желатину, желатозу, яєчний жовток – з розрахунку 2 частини олії, 1 частина емульгатора і 17 частин води.
Виписують олійні емульсії у скороченій і розгорнутій формах.
Насінні емульсії одержують розтиранням з водою насіння льону, плодів коноплі, гарбузів. Насіння і плоди цих рослин містять олії і слизові речовини білкової природи, які мають емульгуючі властивості. Співвідношення насінних емульсій 1: 10.
Виготовляють олійні емульсії так. До зваженої кількості емульгатора додають олію і старанно розтирають у сухій ступці до однорідної сметаноподібної маси. Після цього при постійному розтиранні доливають поступово необхідну кількість води до утворення молокоподібної рідини. До емульсій нерідко додають порошки, настойки, сиропи.
Мікстура – рідка лікарська форма для внутрішнього введення, яку одержують розчиненням або змішуванням лікарських речовин в рідинах. Рідкою основою для мікстури може бути вода, рослинні олії, спирт, настої, відвари, слизи, настойки. Мікстури містять 3 і більше інгредієнтів. Інгредієнтами можуть бути тверді і рідкі лікарські форми.
GМікстури бувають прозорими, каламутними, опалесцентними, а також з осадом. Призначають їх всередину.
Виписують мікстури, як правило, в розгорнутій формі, тобто в рецепті перераховують усі інгредієнти і зазначають їх кількості.
Слизі – густа рідина, одержана з рослин, що містять слизові речовини: насіння льону, крохмаль, алтейний корінь.
Застосовують слизі здебільшого як обволікаючі речовини з лікарськими засобами, що мають подразнювальну дію. Вводять їх через рот або у вигляді клізми через пряму кишку, рідше зовні. У ветеринарній практиці широко застосовують слиз з крохмалю і насіння льону.
Для виготовлення крохмального слизу одну частину крохмалю, змішують з чотирма частинами холодної води, потім додають 45 частин гарячої води і доводять до кипіння. Кип’ятять протягом 3 – 5 хв, постійно помішуючи.
GСлиз насіння льону одержують збовтуванням або кип’ятінням у склянці протягом 15 хв 1 частини насіння і 30 частин гарячої води.
Галенові і новогаленові препарати.
Галенові препарати одержують в результаті технологічної обробки (екстрагування, перегонка, осаджування) лікарської сировини мінерального, тваринного і головним чином, рослинного походження. До галенових препаратів належать настойки, екстракти, ароматичні води, сиропи. Недоліком галенових препаратів є те, що склад їх непостійний як в кількісному, так і в якісному відношенні.
Новогаленові препарати – витяжки лікарських речовин (в основному з рослин), максимально очищені від побічних речовин. До них належать гітален, адонізид, лантозид. Випускають новогаленові препарати для ін’єкцій в ампулах, а для внутрішнього застосування – у флаконах.
Сюди належать настойки, екстракти, сиропи.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які бувають лікарські форми?
2. Назвати класифікацію рідких лікарських форм?
3. Вказати класифікацію твердих лікарських форм?
4. Вказати класифікацію м’яких лікарських форм?
5. Вказати водні розчинники?
6. Назвати олійні та спиртові розчинники?
7. Які є способи виготовлення розчинів?
8. Якими рецептами виписують розчини?
9. Технологія виготовлення та виписування мікстур.
10. Технологія виготовлення та виписування відварів та настоїв.
11. Технологія виготовлення та виписування слизей.
12. Технологія виготовлення та виписування емульсій.
Виписати рецепти "
1. Виписати 50,0 10% олійного розчину камфори (Camphora) зовнішньо, скороченим та розгорнутим рецептом, а також в ампулах (доза 1 ампули 10мл). Як розчинник взяти персикову олію. Підшкірно корові.
2. 40,0 лініменту, що складається з 1 частини хлороформу (Chloroformium) і 3 частин свинячого сала. Зовнішнє натирання.
3. 400,0 настою з квітів ромашки (Flores Chamomilla). Внутрішньо вівці.
4. 100,0 10% спиртового розчину йоду (Iodum). Зовнішнє.
5. 200,0 слизу крохмалю картопляного з вмістом 5,0 хлоралгідрату (Chloralum hydratum). Корові, ректально на 1 прийом.
6. 200,0 10% розчину кальцію хлориду (Calcii chloridиm) для внутрішньовенної ін’єкції в ампулах по 10 мл кожна, скороченим та розгорнутим рецептом.
7. Настій трави звіробою (Hyperici) – 200,0. Вказати концентрацію двома способами.
8. 100,0 1% спиртового розчину метиленового синього (Methylenum coeruleum). Зовнішньо.
9. 200,0 20% розчину глюкози, внутрішньовенно вівці. Скорочено, розгорнуто та в ампулах, якщо доза 1 ампули 20мл.
10.Відвар, що складається з 20,0 кореневища аїру (Rhizomatis Calami) 20,0 кори дуба. Для внутрішнього застосування, корові по 1 стакану 2 рази в день.
11. Настій із плодів ялівцю (Fructus juniperi) 30,0 свині по 3 ложки 2 рази в день, з введенням в нього 2,0 левоміцєтину (Laevomycetini)
12. 250мл 10% розчину глюконату кальцію (Calcii qluconas) внутрішньовенно на 1 ін’єкцію корові. Скороченим, розгорнутим рецептом та в ампулах.
ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ
1.Чи можна застосовувати розчини зовнішньо, внутрішньо та парентерально?
2.Чи стерилізують розчини для ін’єкцій методом тиндалізації (подрібненої стерилізації)?
3.Чи бувають розчини прості, складні, дозовані та не дозовані?
4.Мікстури застосовують внутрішньо та зовнішньо?
5.Мікстура – це рідка лікарська форма, яка зовнішньо нагадує молоко?
6.Чи готують настої із ніжних частин рослин на водяній бані при температурі 70 – 80º С?
7.Ністої фільтрують після охолодження?
8.Настої та відвари застосовують внутрішньо та зовнішньо?
9.Чи готують відвари із грубих частин рослин у водяній бані при температурі 70 – 80º С?
10.Чи можна виписувати настої скорочено та розгорнуто?
11.Емульсія – це рідка лікарська форма, яка містить менше трьох інгредієнтів?
12.Чи потрібен емульгатор при виготовленні справжньої насінневої емульсії?
13.Чи додають при виготовленні емульсії спирт, ефір або хлороформ?
14.Строк зберігання настоїв 2 – 3 дні?
15.Насіннєві емульсії готують у співвідношенні 1: 10?
16.Слиз із насіння одержують кип’ятінням або збовтуванням у колбі протягом 15 хв. у співвідношенні 1: 30?
17.Чи вводять слизі внутрішньо, ректально та парентерально?
18.Чи бувають розчини прозорі та з осадом?
Тестові завдання для самоконтролю і корекції знань
Варіант № 1
1.Яка наука вивчає правила виписування ліків і технологію виготовлення лікарських форм?
1.Фармакологія;
2.Рецептура;
3.Фармакопея.
2.Як називається рідка лікарська форма, яка є водною витяжкою із ніжних частин рослин?
1.Відвар;
2.Слизь;
3.Настій;
4.Емульсія.
3.Як та якими рецептами можна виписувати розчини?
1.Дозовано, не дозовано, розгорнуто;
2.Скорочено, розгорнуто, в ампулах;
3.Дивізійно та диспензаційно;
4.Скорочено.
4.Які бувають розчини?
1.Прості, складні;
2.Олійні, водні, спиртові;
3.Дозовані, недозовані, в ампулах;
4.Розгорнуті і скорочені.
5.Щоб приготувати розчин глюкози для внутрішньовенної ін’єкції, необхідно взяти:
1.Aguae coctae і glucosum;
2.Aguae destillatae і glucosum;
3.Aguae proingectionibus і glucosum з кип’ятінням 30 хвилин;
4.Aguae fontanae і glucosum з кип’ятінням 30 хвилин.
6.Яке формоутворююче беруть для приготування свічок?
1.Вазелін;
2.Ланолін;
3.Бутіроль;
4.Віск.
7.В яких співвідношеннях готують відвари та настої звичайних рослин?
1. 1: 10;
2. 1: 30;
3. 1: 400.
8.Скільки потрібно брати формоутворюючих для приготування пілюль?
1.Порівну (аˉа);
2.Скільки треба (q. s.);
3.1: 10.
9.Як застосовують капсули
1.Внутрішньо;
2.Зовнішньо;
3.Ректально.
10.Як виписуються свічки?
1.Скорочено, розгорнуто;
2.Дивізійно, диспензаційно;
3.Скорочено, розгорнуто, дивізійно, диспензаційно;
4.Дозовано, не дозовано.
11.Які надписи проставляють в рецептах на випадок негайного відпуску ліків?
1.Verte!
2.Cito!
3.Antidotum!
4.Varia.
12.Яку лікарську форму можна приготувати з насіння льону?
1.Настій;
2.Розчин;
3.Лінімент;
4.Слизь.
13.Які діючі початки утримуються у відварі?
1.Алкалоїди;
2.Глікозиди;
3.Дубільні речовини;
4.Вітаміни.
14.В якій частині рецепту вказується застосування і дозування ліків?
Inscriptio;
Praepositio;
Signatura;
Subscriptio.
15.Які лікарські речовини відносяться до списку А?
1.Venena;
2.Heroica;
3.Varia.
Варіант № 2
1.Скільки порошкоподібних речовин містить паста?
1.Не менше 50%;
2.Порівну з формоутворюючим;
3.Не менше 25%;
4.1: 10.
2.Якими рецептами виписують таблетки?
1.Скорочено, диспензаційно;
2.Розгорнуто;
3.Розгорнуто, дивізійно;
4.Магістрально.
3.Як готують насіннєві емульсії?
1.Збовтуванням;
2.Кип’ятінням;
3.Розтиранням в ступках;
4.Відстоюванням.
4.Якими рецептами можна виписувати порошки?
1.Скорочено, розгорнуто, дивізійно, диспензаційно;
2.Скорочено, розгорнуто;
3.Дозовано, не дозовано;
4.Диспензаційно.
5.Які діючі початки утримуються в настоях?
1.Слизі, смоли;
2.Дубільні речовини;
3.Алкалоїди, глікозиди;
4.Таніди.
6.Який розчинник використовують для приготування олійного розчину камфори для ін’єкції?
1.Воду дистильовану;
2.Олію соняшникову;
3.Олію персикову;
4.Спирт.
7.Як позначають в аптеках лікарські речовини з групи отруйних?
1.Чорним по білому;
2.Білим по червоному;
3.Білим по чорному;
4.Червоним по білому.
8.В якій частині рецепту вказується перелік лікарських речовин?
1.Inscriptio;
2.Invocatio;
3.Designatio materiarum;
4.Signatura.
9.Як правильно вказано розчин в краплях?
1.ХХ gtt;
2.20 gtt;
3.20 крапель;
4.20,0.
10.Яка лікарська форма має консистенцію м’якушки свіжого хліба і придатна для внутрішнього застосування крупним тваринам?
1.Пілюля;
2.Кашка;
3.Болюс;
4.Суппрозиторія.
11.Які бувають емульсії?
1.Олійні і водні;
2.Олійні і насіннєві;
3.Спиртові і водні;
4.Спиртові і олійні.
12.Коли потрібно фільтрувати настої?
1.Після водяної бані;
2.До водяної бані;
3.Після повного охолодження;
4.Гарячими.
13.Як називається густа лікарська форма, яка одержана з рослин, що містять слизові речовини?
1.Настій;
2.Слизь;
3.Крохмаль;
4.Мікстура.
14.Як називається речовина, яка має лікувальні властивості?
1.Лікарська форма;
2.Лікарський препарат;
3.Лікарська речовина;
4.Лікарський засіб.
15.Як застосовують кашки?
1.Зовнішньо;
2.Ректально;
3.Внутрішньо.
ЗМІСТ
1. Загальна характеристика твердих і щільних лікарських форм, їх класифікація, значення і застосування.
2. Технологія приготування і виписування твердих лікарських форм
2.1 Порошків;
2.2 Пілюль і болюсів;
2.3 Зборів, капсул;
2.4 Таблеток.
3. Загальна характеристика м’яких лікарських форм, їх класифікація.
4. Технологія приготування і виписування м’яких лікарських форм
4.1 Мазей;
4.2 Паст;
4.3 Лініментів;
4.4 Кашок;
4.5 Суппозиторіїв.
5.Аерозолі їх значення та практичне застосування.
¨ Література
1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта, 2001. – 269 - 290 с.
! Основні терміни і поняття
Прості і складні порошки, дивізійний та диспензаційний способи виписування порошків, пілюлі, болюси, формоутворююча пілюлє – болюсна маса, q. S.-скільки треба, таблетки, збори, капсули, мазі, формоутворюючі для мазей, пасти, свічки, лініменти.
&Теоретичні вказівки
Тверді, щільні та м’які лікарські форми мають широке застосування в практичній діяльності ветеринарних спеціалістів. Ці форми зручні при введенні, легко дозуються, не потребують стерилізації, легко готуються.
Порошки – сипка (суха) лікарська форма для зовнішнього і внутрішнього застосування. У формі порошку можна виписати різні синтетичні препарати, продукти життєдіяльності деяких мікроорганізмів, речовини рослинного і тваринного походження. Виготовляють порошки подрібненням твердих лікарських речовин у ступці або в спеціальних машинах. За ступенем подрібнення розрізняють грубі, дрібні й найдрібніші порошки.
Найдрібніші порошки використовують зовні для нанесення на поверхні ран або слизової оболонки. Їм властива адсорбтивна дія, і вони не спричинюють механічного подразнення.
GПорошки бувають прості й складні. Простий порошок складається з однієї речовини, складний – з двох і більше лікарських речовин. Відпускають порошки не дозованими або дозованими.
Не дозовані порошки відпускають загальною масою, з якої ложками чи іншими мірками ліки поділяють на окремі дози. Застосовують їх як зовні, так і всередину. До складу таких порошків, як правило, не входять сильнодіючі і отруйні речовини.
Дозовані порошки відпускають окремими, точно визначеними дозами.
GВиписують і виготовляють їх дивізійним і диспензаційним способами. При виготовленні порошків дивізійним способом кожну речовину відважують з розрахунку на всю кількість порошків, прописаних у рецепті, і окремо розтирають їх у ступці. Потім їх змішують і розділяють на окремі порошки, маса яких може різнитися на 3 – 15%.
Для виготовлення порошків диспензаційним способом кожну лікарську речовину в разовій дозі зважують окремо, а потім змішують у ступці і упаковують.
Ліки, виписані у формі порошку, розфасовують у паперові капсули, а гігроскопічні та леткі – у пропарафіновий папір.
Пропис рецепта диспензаційним способом
Собаці
Rp.: Analgini 0.25
Dimedroli 0.1
M. f. pulvis
D.t.d. N 20
S. Внутрішньо.
Пропис рецепта дивізійним способом
Собаці
Rp.: Analgini 5.0
Dimedroli 4.0
M. f. pulvis
Divide in partes aeguales N 20
S. Внутрішньо.
Болюси – щільна лікарська форма консистенції розім’ятого м’якуша свіжого хліба для внутрішнього застосування великим тваринам. Форма болюсів яйцеподібна або циліндрична. Маса від 1 г до 20 г. Задають з допомогою болюсозадавача через рот.
Для виготовлення болюсів беруть лікарські і формотворні речовини. З формотворних використовують житнє чи пшенишне борошно Farina secalina, - triticиm, білу глину Bolus alba, а також воду.
Виготовляють болюси так. Відважують потрібну кількість лікарської речовини, висипають у ступку, додають до неї суху формотворну речовину (маса становить половину маси готового болюса) і все змішують. Потім доливають обережно воду, перемішують до однорідної маси потрібної консистенції і з неї викачують болюси. Болюсна маса не повинна кришитись і прилипати до товкачика.
Використовують болюси в день їх виготовлення. Відпускають болюси в коробках або загортають у пергаментний папір, попередньо обсипавши їх порошком формотворної речовини.
GВиписують болюси дивізійним або диспензаційним способом.
Диспензаційний спосіб
Rp.: Analgini 3.0
Farinae secalinae et
Aquae coctae q. s.
M. f. bolus
D.t.d. N 6.
S. Внутрішньо, по одному болюсу в день.
Дивізійний спосіб
Rp.: Analgini 18.0
Farinae secalinae et
Aquae coctae q. s.
M.f. bolі N 6.
S. Внутрішньо по одному болюсу в день.
Пілюлі – щільна дозована лікарська форма для внутрішнього застосування у вигляді кульок. Виготовляється з однорідної пластичної маси. Маса пілюль від 0,1 г до 0,5 г. Пілюлі складаються з лікарських і формотворних речовин. З формотворних речовин беруть порошки коренів алтею (Pulvis radicis Althaeae) і кульбаби (Pulvis radicis Taraxaci), а також воду, цукровий сироп, рідкі екстракти, гліцерин.
Виготовляють пілюлі в аптеках ручним способом. Відважують лікарську речовину, розтирають її у ступці до найдрібнішого стану, потім добре змішують з формотворною масою. Ця маса повинна добре формуватися в пілюлі. Для виготовлення пілюльної маси формотворних сухих речовин беруть з розрахунку половини маси пілюль. Формотворні речовини добре змішують з лікарськими, додаючи при цьому невеликими порціями воду. Одержану масу викачують у вигляді палички рівномірної товщини, а потім розрізують різаком пілюльної машини на однакові частини, з яких формують кулькоподібні пілюлі. Готові пілюлі обсипають порошком лікоподію (Licopodium) або крохмалем (Amylum) і відпускають в коробках або паперових пакетах. Пілюлі повинні розпадатися у воді при температурі 37ºС протягом години.
Застосовують пілюлі всередину дрібним тваринам.
GВиписують їх диспензаційним та дивізійним методами як і болюси.
Збори – суміш висушених і грубо подрібнених різних частин лікарських рослин (листків, кореневищ, квітів, плодів). Зрідка до зборів додають мінеральні солі чи ефірні олії. Застосовують збори зовні (припарки, примочки) і всередину з кормом або для виготовлення настоїв, відварів.
При виписуванні зборів перелічують усі лікарські речовини (рослини), що входять до збору. Відпускають у пакетах (коробках). Офіцинальні збори (жовчо-, сечо-, потогінний) виписують за скороченою формою, зазначаючи його назву та кількість.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 967 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Зразок спиртового розчину | | | Зразок рецепта |