Розгорнута форма рецепт

Rp.: Analgini 3.0

Olei Cacao q.s.

M. f. suppositorium rectalia

D.t.d. N 6.

S. Ректально.

Аерозолі – це дуже дрібні частинки твердих або рідких речовин, які знаходяться в газоподібному середовищі у зваженому стані. Їх поділяють на тумани і дими.

Дими звичайно містять тверді частки, а тумани – крапельки рідких речовин, що знаходяться в постійному русі. Використовують аерозолі для інгаляції або для зовнішнього застосування. Одержують їх за допомогою аерозольних балонів, аерозольних генераторів і розпилювачів.

Аерозольні балони це металева ємність циліндричної форми з спеціальними балонами де знаходиться лікарський препарат і пропеллент, що витискує його із балона. Як пропеллент найчастіше використовують зріджений фреон. Вказана суміш знаходиться в балоні під тиском 2 – 3 атмосфери і виділяється назовні у вигляді аерозолю при натискуванні на клапан. Перевага аерозольних балонів полягає в тому, що вони зручні для використання, портативні, надійно захищені від висихання і забруднення.

Аерозольні генератори – апарати спеціальної конструкції для одержання аерозолів. За принципом дії вони бувають механічні і термомеханічні.

Аерозольні розпилювачі бувають різної конструкції. Принцип їх роботи полягає в тому, що із компресора під тиском 0,5 – 1,5 атмосфери в розпилювач подається стиснуте повітря, під дією якого рідкі речовини перетворюються у найдрібніші частинки, які заповнюють приміщення.

Залежно від природи частинок розрізняють аерозолі бактеріальні, дезінфікуючі, хіміотерапевтичні, протигельмінтні, антидотні тощо. Аерозольний метод застосування лікарських речовин досить перспективний.

? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Технологія виготовлення та виписування порошків.

2. Технологія виготовлення та виписування зборів.

3. Технологія виготовлення та виписування болюсів та пілюль.

4. Технологія виготовлення та виписування таблеток.

5. Технологія виготовлення та виписування мазей.

6. Технологія виготовлення та виписування паст.

7. Технологія виготовлення та виписування лініментів.

8. Технологія виготовлення та виписування кашок.

9. Технологія виготовлення та виписування свічок.

10. Значення та застосування аерозолей.

Виписати рецепти "

1. 50,0 10% сірої ртутної мазі (Hydrarqyrum сinereum).

2. 10 вагінальних паличок (свічок) з неофуром (Neofurum) 0,8 кожна. Вагінально при вагініті (скорочено і розгорнуто).

3. 200гр пасти з вмістом 10% розчину формальдегіду (Formaldehydum) 50% вазеліну, 25% окису цинку (Zinci oxydum) і 25% пшеничного крохмалю. Зовнішньо.

4. 150,0 10% мазі ментолової (Mentholum).Розгорнуто, мазева основа – свиняче сало.

5. 10 вагінальних суппозиторії з вмістом 0,2 іхтіолу (Ichthyolum). Розгорнутим рецептом. Корові вагінально.

6. 2,0 фенобарбіталу (Phenobarbitalum), в формі таблеток, собаці на 3 дні із розрахунку 3 рази в день, доза 1 таблетки 0,5.

7. 150,0 10% мазі іхтіолової (Ichthyolum). Зовнішнє коню.

8. 2,5 порошкоподібного листя Сени (Folium Sennae) у вигляді густої кашки свині на 1 прийом.

9. Лінімент, що складається з 25,0 дьогтю (Pix liquidae), 25,0 зеленого мила (Sapo viridis) і 25,0 етилового спирту. Зовнішньо.

10. Дивізійним та диспензаційним методом скорочено та розгорнуто 6 свічок, які утримують 0,5 анестезину (Anaesthesinum). Собаці для введення в пряму кишку.

11. 50,0 порошку, що складається з 50% цинку окису (Zincum oxydum) 20% ксероформу (Xeroformium) і 30% тальку (Talcum). Для зовнішнього застосування.

12. Збір, що складається з 25,0 трави кропиви (Urtica), 25,0 трави деревію (Millefolii) і 20,0 натрію хлориду (Natrium chloridum). Внутрішньо корові. Заварити стаканом кип’ятку.

13. Болюси, що складаються з 5,0 порошку листя наперстянки (Folium Digitalis). Внутрішньо корові по 1 болюсу в день на 5 днів. Виписати дивізійно та диспензаційно.

14. Таблетки, які містять заліза - лактат (Ferrum lactas) 0,5 г в кожній. Собаці по 1 таблетці 3 рази в день на 5 днів.

ЗМІСТ

1.Види дії лікарських речовин: місцева, рефлекторна та резорбтивна.

2.Зміни функції окремих органів та систем: збудження та пригнічення.

3.Види дії лікарських речовин.

4.Дія лікарських речовин при повторному застосуванні.

5.Поняття про дозу.

¨ Література

1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою К.: Аграрна освіта, 2001. - 13 – 39 с.

2. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія. Харків Парітет 1995. - 21 – 38 с.

! Основні терміни і поняття

Місцева та резорбтивна дія;дії: пряма, непряма, загальна, вибіркова, основна, побічна, бажана побічна, небажана побічна, канцерогенна, тератогенна, мутагенна, ембріотоксична; звикання, тахіфілаксія, матеріальна кумуляція, кумуляція ефекту, синергізм, антагонізм; доза: терапевтична, токсична, смертельна; ширина фармакологічної дії, терапевтичний індекс, ударна та дробна дози.

& Теоретичні вказівки

Види дії лікарських речовин

Під місцевою дією слід розуміти дію, яка з’являється на місці застосування тієї чи іншої лікарської форми. Вона зумовлена безпосереднім впливом лікарської речовини на тканини чи збудників захворювання під час її застосування.

Резорбтивна – дія яка проявляється навіть у віддалених місцях введення та органах після всмоктування лікарських речовин у кров і проникнення в клітини.

Рефлекторна дія це - дія лікарських речовин через центральну нервову систему, або рефлекторну дугу.

Дія лікарських речовин може бути збуджуючою або пригнічуючою, прямою і непрямою, загальною і вибірковою, основною і побічною, зворотною і незворотною.

Зміни функції окремих органів та систем: збудження та пригнічення

Збудження – це посилення функцій чи процесу порівняно з тим станом, який був до застосування ліків. Якщо орган знаходиться в фізіологічній рівновазі, підсилення його функцій за допомогою лікарських засобів прийнято називати стимулюючою дією.

Пригнічення – це послаблення функції чи процесу порівняно з тим станом, який був до застосування ліків. Виходячи з вихідного стану, орган міг бути в стані фізіологічної рівноваги, збудження або пригнічення.

Якщо пригнічувальні засоби застосовувати при фізіологічні рівновазі, то функція буде послаблюватись.

Види дії лікарських речовин

Під прямою дією слід розуміти зміну функції клітини чи органу під безпосереднім впливом на них лікарської речовини.

G Непряма дія – це зміна функції клітин чи органів, які не вступають безпосередньо у взаємодію з лікарською речовиною. Вона проявляється безпосередньо за допомогою нервових або гуморальних шляхів. Наприклад, серцеві глікозиди після всмоктування в кров спочатку прямо діють на міокард, а потім на нирки - сечогінно (непряма дія).

Загальна дія – проявляється в тому випадку, коли речовина одночасно змінює функцію клітин багатьох органів та систем завдяки однотипності впливу на біохімічні реакції.

G Вибіркова дія – це специфічна дія лікарської речовини на окремі органи та системи, яка зумовлюється специфічністю хімічної структури і фізичних властивостей самої речовини, а також морфологічною специфічністю органа.

Основна – це дія, що за своєю силою та властивістю домінує над іншими сторонами впливу лікарського засобу на фізіологічні функції організму.

Побічна – це дія, що має другорядний, за силою досить часто менш виражений характер, нерідко зустрічається лише в окремих індивідуумів, але інколи надзвичайно небезпечна.

G Бажана побічн а – це дія, що розширює і доповнює основну яка в тій чи іншій мірі сприяє прояву основної дії і нормалізації функцій інших органів та систем при захворюванні.

Небажана – дія, яка проявляється негативною реакцією різних органів та систем, що не сприяє видужанню, а навпаки, нерідко загрожує життю.

Однією з найбільш поширених побічних небажаних дій є алергія, яка може бути природженою та набутою, або токсичність чи дисбактеріоз.

Небажаними діями є:

Канцерогенна (cancer -рак) – дія виявлена у багатьох хімічних сполуках, тому для лікарських речовин вона не допускається.

Тератогенна – дія проявляється дефектами розвитку ембріонів під впливом різних фізичних, біологічних, хімічних факторів.

Мутагенна – дія проявляється стійкими раптовими або викликаними штучно змінами спадкового апарату, що призводить до різних змін морфологічних і якісних ознак організму.

Ембріотоксична – дія проявляється негативним впливом на розвиток зародків. Вона притаманна лікарським засобам, що мають здатність проникати через плацентарний бар’єр і проявляти токсичний вплив на ембріон.

Дія лікарських речовин при повторному застосуванні

При тривалому застосуванні ліків найчастіше зустрічається послаблення фармакологічної дії, яке прийнято називати звиканням. В основі лежить біологічна закономірність адаптації організму до нових умов.

Тахіфілаксія – гостра форма звикання, результат прискореного виведення ліків з організму.

GПосилення дії лікарського засобу при повторному застосуванні можливе, як наслідок нагромадження діючої речовини в тканинах організму – матеріальна кумуляція або кумуляції ефект у, яка характеризується стійкими змінами компонентів клітин, які не відновлюються до повторного застосування, хоча сама речовина в організмі довго не затримується..

Комбінована дія лікарських речовин

G Синергізм – це одночасна дія двох або більше засобів в одному напрямі. Сумування дії зустрічається найчастіше в тому випадку, коли різні засоби діють аналогічно на одні й ті ж елементи – це прямий синергізм. Прикладом непрямого синергізму може бути одночасне застосування наркотичних та нейролептичних засобів, які підсилюють дію наркотиків.

G Антагонізм – одночасна дія двох або більше лікарських засобів у протилежних напрямках, що призводить до послаблення кінцевого фармакологічного ефекту. Розрізняють фізичний, хімічний та функціональний або фізіологічний антагонізм.

Під фізичним слід розуміти обмеження дії лікарських засобів чи отрут, в основі якого лежать фізичні явища.

Хімічний пов’язаний із втратою фармакологічної активності як наслідок утворення нових неактивних сполук.

Фізіологічний проявляється протилежною дією лікарських засобів на органи та системи що призводить до послаблення фармакологічної активності.

Дата добавления: 2015-07-25