Племінна робота у птахівництві

Для вдосконалення існуючих порід і збільшення поголів'я високопродуктивної птиці використовують чистопородне розведення, схрещування та гібридизацію.

У племінних господарствах під час добору птиці для подальшого відтворення її оцінюють за комплексом господарсько-корисних і племінних ознак.

Несучість курей обліковують за допомогою контрольних гнізд або індивідуальних кліток за 300 днів життя (за прискореною оцінкою), за 475 або 500 днів життя і за рік. Несучість індичок ураховують за перший цикл яйцекладки.

Середню масу одного яйця визначають на основі зважування десяти штук, знесених підряд: у яєчних курей - у 30- і 50-тижневому віці, у м'ясних - у 30-34-тижневому; у качок - у 40 тижнів; у гусок - у 40-45 тижнів.

Відтворні здатності птиці визначають за кількістю виведеного потомства. Для цього визначають запліднюваність яєць і виводимість молодняку. Життєздатність оцінюють за двома ознаками: відсотком смертності і вимушеного вибракування.

Збереження молодняку курей несучих порід обліковують з 1 до 150-денного віку, для курей м'ясного напряму - від 1 до 63 днів, для качок - від 1 до 50 днів, для гусей - від 1 до 60 днів, для індичок - від 1 до 120 днів.

Швидкість опереності м¢ясних курчат визначають у семи-восьмитижневому віці; каченят - у віці семи тижнів; гусенят – шести-восьмитижневому віці. Живу масу птиці визначають у яєчних порід курей віком 17 тижнів і 12 місяців; у м'ясних порід курей - у 7 і 34 тижні; індиченят - у 8, 13 і 17 тижнів; каченят - у 7 тижнів; гусенят - у 8, 26 і 36 тижнів. Дорослу птицю зважують у 12-місячному віці.

У птахівництві застосовують чотири основні способи парування:

· групове парування - великі групи самиць із відповідною кількістю самців утримують разом у пташнику. Самців і самиць у стаді утримують у такому співвідношенні: курей яєчних порід - 1:10, курей м'ясо-яєчних порід - 1:8, качок - 1:7, індиків - 1:10, гусей легких - 1:4, важких - 1:3;

· родинно-групове парування - самців і самок добирають за подібними ознаками продуктивності і від них виводять потомство для комплектування свого стада;

· індивідуальне парування - застосовують для гніздового та кліткового утримання самців. Гніздовим передбачають утримання одного самця з відповідною кількістю самок. Для кліткового утримання в індивідуальну клітку самця по черзі підсаджують по одній самиці для парування;

· штучне осіменіння - у яйцепровід самки (усіх видів домашньої птиці) вводять сперму самця медичною піпеткою. Цей спосіб у птахівництві застосовується обмежено з науково-селекційною метою.

Для визначення племінних і продуктивних якостей птиці у племінних господарствах застосовують бонітування. Молоду птицю бонітують за показниками продуктивності матерів, дорослу - за показниками основних продуктивних ознак.

Дата добавления: 2015-07-25