Для вирощування на м¢ясо

Вік, міс.	Для великих за живою масою молочно-м¢ясних порід	Для середніх за живою масою молочно-м¢ясних і молочних порід
к.од.	обмінна енергія, МДж	к.од.	обмінна енергія, МДж
0-1	2,9		3,7
1-2	3,5		3,8
2-3	3,8		4,0
3-4	4,3		4,4
4-5	5,1		5,4
5-6	5,9		6,9
6-9	7,3		7,7
9-12	8,3		8,8
12-15	8,9		10,3
15-18	10,6		11,3

У молочному скотарстві, що спеціалізуються по виробництву яловичини існує три технології:

- з повним циклом виробництва (вирощування телят з 10-20-денного віку з

послідуючим дорощуванням та відгодівлею на одному комплексі;

- дорощування та відгодівля вирощенних телят на фермах господарств;

- заключна відгодівля підрослого молодняку та вибракованої худоби.

При технології з повним циклом виробництва, технологічний процес поділяється на 2 періоди, які в свою чергу поділяються на дві фази. В першому періоді розділяють дві фази. Молочна, яка триває 45-55 днів і післямолочна – 50 днів. В другому періоді розрізнюють фазу дорощування молодняку і фазу заключної інтенсивної відгодівлі. Дві фази другого періоду тривають близько 280 діб. При цьому використовують власні корми, залишки харчової промисловості (жом, барда), а також нагул на природних і культурних пасовищах.

Технологія при дорощуванні на відгодівлі передбачає використання молодняку, який вирощено на молочній фермі доярками до 6-місячного віку при подальшому дорощуванні та відгодівлі.

На дорощування відбирають здоровий молодняк молочних і комбінованих порід – бичків та надремонтних телиць. Дорощування проводять на протязі 210-280 діб. Основні корми – силос, сінаж, сіно, солома, зелені корми, з економічною витратою концентратів (24%). Після дорощування тварин ставлять на відгодівлю (120-150 діб) і закінчують при досягненні живої маси 420-450 кг.

При використанні технології заключної відгодівлі ставлять бичків у віці 15-18 місяців середньою живою масою 280-350 кг та дорослих вибракованих тварин. Тривалість такої відгодівлі 120-180 діб, затрати кормів на 1 кг приросту 10-11 корм. од.

Найбільш інтенсивно росте м¢язова тканина у телят у перші шість-вісім місяців після народження. У цей період в організмі переважають процеси синтезу білка. Із віком синтез білка знижується і збільшується відкладання жиру.

Із 18-місячного віку інтенсивність відкладання білка в тілі тварин різко знижується, а відкладання жиру підвищується. Жир відкладається не тільки на внутрішніх органах, але й між м¢язами та під шкірою.

Зниження рівня або неповноцінність годівлі негативно позначається на тих частинах тіла і тканинах, що в цей період найбільш інтенсивно ростуть. Ріст тварин затримується, анатомічні та морфологічні зміни, що настають при цьому, неможливо виправити на краще навіть дуже високим рівнем годівлі у наступні періоди. Інтенсивна відгодівля молодняку дозволяє не тільки збільшити живу масу тварин, але й значно поліпшити морфологічну структуру туш, підвищити масу м¢яса без кісток.

У період вирощування (15-20 днів – 6 місяців) необхідно забезпечити інтенсивність росту тварин на рівні середньодобових приростів не менше як 700 г і досягненні ними живої маси у шестимісячному віці не менше 150-160 кг. У цей період для годівлі телят використовують як незбиране (≈200 л), так і збиране (до 300 л) молоко, а також ЗНМ або молоко, що одержують від спеціальної групи корів-годувальниць. Крім молока, у раціони молодняку вводять повнораціонні комбікорми, сіно, трав’яне борошно, сінаж, силос та інші корми. Важливо привчати телят із раннього віку до поїдання грубих і концентрованих кормів, що забезпечить економію молочних кормів та інтенсивний розвиток передшлунків для інтенсивного використання грубих і соковитих кормів у наступні періоди відгодівлі.

Під час використання замінників молока молодняк одержує значно менше молочних білків (близько 50%), ніж при годівлі збираним і незбираним молоком. Тому під час вирощування телят на замінниках молока в їх раціони обов’язково вводяться комбікорми-стартери. Вміст перетравного протеїну в комбікормах стартерах повинен бути не менше як 160-180 г в 1 кг. До їх складу включають 15-25% шротів, 5-8% борошна тваринного походження, 5-7% кормових дріжджів, 10-15% сухого знежиреного молока, висівки, зернові корми. Привчають телят до поїдання комбікормів-стартерів з 10-15-денного віку. До кінця молочного періоду вони поїдають не менше як 1 кг такого комбікорму, крім звичайної концентрованої сумішки.

Період дорощування (від шести до 10-12 місяців) характеризується активним ростом м’язової тканини, формуванням кісткової, сполучної та хрящової тканини й визначає наступний рівень м’ясної продуктивності. У цей період необхідно забезпечити збалансовану та повноцінну годівлю тварин за рахунок використання різноманітних кормів власного виробництва. Причому використовуються у період дорощування та під час відгодівлі одні і ті ж корми тільки у різних співвідношеннях.

За період відгодівлі необхідно досягти максимального приросту живої маси тварин. Середньодобові прирости повинні становити 800-1000 г. Цього можна досягти за рахунок використання кормів з високою концентрацією енергії у сухій речовині.

Типи відгодівлі великої рогатої худоби визначаються за основним кормом у раціоні: відгодівля силосом, жомом, бардою, зеленими кормами та ін.

Відгодівля на силосі дає можливість вести інтенсивне виробництво яловичини рівномірно протягом року за мінімальними витратами кормів. Це обумовлено тим, що силос задовольняє потребу тварин в енергії та деяких інших поживних речовинах, збагачення основного раціону перетравним протеїном, мінеральними речовинами та вітамінами забезпечується за рахунок використання концкормів, амідомінеральних добавок та ін.

У раціон відгодівельного молодняку силос включається до 45-50% за поживністю, або 5-7 кг на кожні 100 кг їх живої маси. Доцільно згодовувати силосні раціони у вигляді повнораціонних силосно-концентратних (або силосно-сінажних) сумішок, що забезпечують повноцінну годівлю тварин і досить високі середньодобові прирости їх живої маси при мінімальному використанні концентрованих кормів.

Відгодівля жомом та бардою. Під час використання жому слід враховувати, що він бідний на клітковину, жир і протеїн, фосфор та вітаміни.

Для поповнення нестачі протеїну в раціон тварин включають сечовину, діамонійфосфат або використовують аміачну воду для розкислення жому. До кормових раціонів також слід включати солому, сіно, трав’яне борошно, силос або сінаж, а також мінеральні корми для забезпечення повноцінної годівлі тварин (табл. 28)..

До великих даванок жому худобу привчають поступово (протягом п´яти-семи днів), здобрюючи його розведеною мелясою з сечовиною та кухонною сіллю. При цьому структура раціону може бути такою (%): жом – 55-65, грубі корми - 6-8, меляса - 10-15, концентрати - 25-30.

Дата добавления: 2015-07-25