В умовах південного Лісостепу

Культура	Строк сівби, дата (день, місяць)	Строк використання, дата (день, місяць)	Врожайність, ц
початок	кінець
Пасовища на схилах		1-5.05	10-15.11
Озимі хрестоцвітні (свиріпа, перко, ріпак)	Минулого року	15-20.04	1-5.05
Озиме жито, пшениці чистих посівів та у суміші з озимою викою,тритикале	Минулого року	1-5.05	5-10.06
Багаторічні трави першого укосу	Минулого року	15-20.05	15-20.06
Вико-горохо-вівсяні сумішки першого строку сівби	5-10.04	5-10.06	20-25.06
Вико-горохо-вівсяні сумішки другого строку сівби	15-10.04	20-25.06	5-10.07
Багаторічні трави другого укосу	Минулого року	20-25.06	10-15.07
Кукурудза та суданська трава першого строку сівби	30.04-5.05	1-5.06	15-25.07
Кукурудза та суданська трава другого строку сівби	20-25.05	20-25.07	5-15.08
Отава суданської трави		5-10.08	15-20.09
Післяукісні посіви кукурудзи, соняшника та їх сумішок з бобовими	15.05-10.07	10.08	20-30.09
Післяжнивні однорічні злаково-бобові сумішки	15-25.07	10-15.09	10-15.10
Третій укіс багаторічних трав	Минулого року	10-15.08	10-15.09
Післяукісні посіви коренеплодів (цукрові та кормові буряки, морква)	15-20.05	15-20.10	10-5.11
Продовження таблиці 10
Озимі та озимо-ярі сумішки на зелений корм і випас	15-25.08	15-20.10	10-15.11
Кормова капуста весняної сівби	20-25.04	15-20.10	10-15.11
Кормова капуста післяукісної сівби	20-30.05	25-30.10	10-15.11
Кормові гарбузи з ущільнених посівів		25-30.10	25-30.11
Гичка цукрових буряків і відходи овочівництва		1.09	25-30.11

При великій кількості протеїну, вона містить лише 1,2% цукру, 0,9% крохмалю, цукропротеїнове співвідношення - 1: 4-5. У цьому кормі також широке співвідношення між кальцієм і фосфором. На одну частину фосфору припадає п'ять-сім частин кальцію. Люцерна має високу естрогенну активність особливо під час цвітіння, що негативно впливає на функцію розмноження тварин.

Щоб запобігти неефективному використанню азотних речовин люцерни та порушенню репродуктивних функцій у тварин, необхідно згодовувати люцерну у суміші зі злаковими травами.

Великій рогатій худобі, щоб не допустити тимпанії (здуття шлунку), молоду люцерну, а також зібрану після дощу або роси, необхідно згодовувати у невеликих кількостях або у суміші з іншими кормами (сіном, соломою).

Конюшина містить 18-24% сухої речовини, 4,0-4,5% протеїну, 0,9-1,0% жиру, 4-6% клітковини, 8-10% БЕР і 1,5-2,0% мінеральних речовин. Кращі строки її збирання - це стадія бутонізації. Клітковина має небагато лігніну, тому перетравність сухої речовини висока -70%. Як і люцерна, конюшина бідна на цукри (0,95%) та крохмаль (0,9%), а співвідношення між кальцієм і фосфором 1:5-6. Конюшина має майже вдвічі меншу екстрогенну активність, ніж люцерна. Вона теж викликає тимпанію у жуйних тварин при випасі їх після дощу або згодовуванні великої кількості цього вологого корму.

Еспарцет має 21-26% сухої речовини, 4,0-4,5% протеїну, 0,5-0,7% жиру, 4,5-5% клітковини, 9-11% БЕР, 1,4-1,6% мінеральних речовин. Перетравність сухої речовини жуйними складає 60-65%. В 1 кг цього корму міститься 0,20-0,25 к.од., 45-50 мг каротину. Його краще використовувати у фазі бутонізації і на початку цвітіння. Використання у більш пізніші фази приводить до зниження перетравності поживних речовин в організмі у зв’язку з накопиченням клітковини.

Вика використовується для висівання у сумішках із вівсом, ячменем, суданською травою. Містить близько 14% сухої речовини, 3,5% протеїну, 2,1% клітковини, 7,7% БЕР і 1,1% золи. В 1 кг зеленої маси вики близько 0,12 к.од. Зниження кількості протеїну та збільшення клітковини настає повільно, тому зелена маса досить довго зберігає високу поживність.

Люпин використовують в основному для жуйних тварин. Висівають люпин переважно білий. В 1 кг люпину міститься 10-15% сухих речовин, 23-30 г протеїну, 3-4 г жиру, 30-60 г клітковини, 40-70 БЕР. Тварини охоче поїдають люпин у фазах від цвітіння до утворення бобів. У зеленій масі та зерні міститься алкалоїд - люпинін. Безалкалоїдні сорти люпину в сухій речовині зерна містять до 0,025% алкалоїдів. Вегетативна маса мало придатна для силосування через надмірну вологість.

Озимий ріпак є однією з перших культур зеленого конвейєру. В 1 кг озимого ріпака (початок цвітіння) міститься 0,14-0,16 к.од. 24-30 г перетравного протеїну. Перетравність поживних речовин цього корму жуйними становить 85-89%. У зеленій масі ріпака містяться гірчичні масла та інші сполуки, які негативно впливають на процеси травлення, тому його рекомендують згодовувати у суміші з іншими кормами.

Перко - це гібрид тетраплоїдної озимої свиріпки з китайською капустою. На зелений корм його рекомендують використовувати до початку цвітіння. У фазі цвітіння рослини стають грубі, знижується їх поживність, а утворені алкалоїди негативно впливають на стан здоров'я і продуктивність тварин. В 1 кг корму міститься 0,11-0,14 к.од. і 24-26 г перетравного протеїну.

Кукурудза - це високоврожайна культура, яку використовують як на силос, так і на зелений корм. Найбільший вихід поживних речовин з одиниці площі одержують у фазі молочно-воскової та воскової стиглості качанів. В 1 кг корму міститься у залежності від фази стиглості 0,20-0,28 к.од., 18-19 г перетравного протеїну, 38 г цукру і 30-40 мг каротину. При значній кількості цукру кукурудза має недостатньо протеїну. У фазі молочно-воскової стиглості цукро-протеїнове співвідношення становить 5:1. Краще зелену кукурудзу використовувати у суміші з люцерною або іншими бобовими рослинами. Для подовження часу використання зеленої маси кукурудзи її висівають у декілька строків і використовують для повторних посівів.

Сорго містить більше цукру, ніж кукурудза. Зелена маса цієї культури повільно грубіє і тривалий час не втрачає поживності. Найбільший вихід поживних речовин буває у фазі молочно-воскової зрілості насіння. На зелений корм сорго використовують у період від виходу у трубку до викидання волоті. В 1 кг корму міститься 0,25 к.од, і 14 г перетравного протеїну. Для збільшення протеїнової поживності та виходу протеїну в урожаї сорго висівають у сумішках з бобовими: викою, соєю, чиною. У сорго до цвітіння, особливо у період засухи, може накопичуватись синильна кислота. Тому у цей період його згодовують у невеликій кількості. У силосі, сіні синильна кислота відсутня.

Суданська трава - це високоврожайна культура, її можна згодовувати жуйним у період від початку до повного колосіння. В 1 кг корму міститься 0,21-0,22 к.од., 12-14 г перетравного протеїну, 25 г цукру і 60-70 мг каротину. Поїдаємість трави висока. Дійні корови можуть з'їдати до 50-70 кг трави. Суданська трава добре відростає та дає повторний укіс.

Озиме жито раніше від інших культур відростає на зелений корм. Згодовувати його краще до фази колосіння, пізніше корм сильно грубіє, ^: тварини погано його поїдають і засвоюють. В 1 кг озимого жита міститься 0,17 к.од., 22 г перетравного протеїну, 25 г цукру та 30 мг каротину. Для збільшення протеїнової поживності краще висівати жито з озимим горохом.

Озима пшениця розвивається на 10-15 днів пізніше озимого жита. Згодовують тваринам до початку цвітіння. В 1 кг зеленої маси міститься 0,18 к.од., 15 г перетравного протеїну, 33 г цукру, 40-50 мг каротину.

Трава природних пасовищ. У залежності від ботанічного складу, поживність трави складає 0,19-0,21 к.од., 20-24 г перетравного протеїну, 1,9-2,0 г кальцію, 0,7-0,8 фосфору, 30-40 мг каротину.

Гичка коренеплодів містить близько 14-20% сухих речовин. Вона багата на протеїн і вуглеводи, мало містить клітковини. Перетравність сухої речовини гички жуйними тваринами знаходиться у межах 80-90%. В 1 кг гички кормових і цукрових буряків міститься відповідно 0,13 і 0,16 к.од., 12 і 20 г перетравного протеїну, 8 і 14 г цукру. У свіжому вигляді гичку добре поїдають як корови (30-40 кг), так і свині (5-10 кг). У гичці цукрових буряків міститься значна кількість щавлевої кислоти (2-3,7% у сухій речовині), яка може викликати порушення обміну мінеральних речовин та процесу травлення у тварин. Для нейтралізації щавлевої кислоти можна обробляти гичку крейдою з розрахунку 1 г крейди на 1 кг гички. У сухій речовині гички є значна кількість нітратів (до 2%). У передшлунках жуйних під впливом мікрофлори нітрати можуть перетворюватися у нітрити. Нітрити можуть викликати зниження концентрації гемоглобіну у крові тварин. Тому гичку потрібно згодовувати обережно. Привчати тварин до поїдання гички необхідно поступово, протягом трьох-чотирьох днів. Гичку для тварин можна використовувати і у вигляді силосу. Але у процесі силосування щавлева кислота майже не руйнується. Силос із гички можна використовувати як для жуйних, так і для свиней. У такому силосі міститься близько 110-120 г перетравного протеїну на 1 к.од. корму. Силос тваринам можна згодовувати близько 5-6 кг на 100 кг живої маси. Це дає можливість заощаджувати значну частину зернових кормів при відгодівлі худоби та свиней.

Трава культурних пасовищ містить мало сухих речовин, клітковини, жирів і велику кількість протеїну. Низький вміст клітковини (12-14%) у сухій речовині молодої трави викликає зменшення ферментативних процесів у рубці жуйних тварин, утворення оцтової кислоти і, як наслідок, зниження синтезу молочного жиру. Переведення тварин на культурні пасовища весною може призвести до порушень мінерального обміну та виникнення захворювання - пасовищної тетанії, викликаної нестачею магнію або наявністю його у важкозасвоюваній формі. Щоб не допустити цього у пасовищний період необхідно задавати коровам по 30-50 г магнієвої підкорми на добу.

Необхідно контролювати живлення тварин за співвідношенням між такими елементами: калієм і натрієм, кальцієм і фосфором. У траві співвідношення між калієм і натрієм може досягати 10-20: 1 при бажаному для організму 5:1, а між кальцієм і фосфором 3-5:1 при бажаному 2:1. Щоб витримати бажані співвідношення між окремими елементами, тваринам у цей період необхідно задавати відповідні підкормки (монокальцій фосфат, мононатрій фосфат, кухонну сіль).

Дата добавления: 2015-07-25