Перетравність кормів

Поживність кормів - це властивість корму задовольняти природні потреби тварин у різноманітних поживних речовинах, її можна визначити тільки у результаті взаємодії корму та організму, тобто за продуктивністю, станом здоров'я, за відтворювальною здатністю та ін.

Хоча за хімічним складом корми та тіло тварин складаються з одноіменних груп речовин, але вони знаходяться у кормах та у тілі тварин у різних кількісних співвідношеннях і якісно відрізняються одна від одної. Так, у кормах травоїдних тварин переважають вуглеводи: клітковина, крохмаль. У тілі тварин ці вуглеводи відсутні, а є глюкоза та глікоген, яких немає у рослинах. Рослинні жири мають інший склад та інші фізичні властивості, ніж тваринні жири. Білки кормів також відрізняються від білків тіла тварин. Щоб ввійти до складу тіла тварин, складові частини кормів повинні бути грунтовно перероблені та змінені.

Ця переробка та зміна починається у травному тракті тварин. У процесі травлення поживні речовини кормів змінюються на більш прості розчинні сполуки, що всмоктуються організмом і використовуються потім для синтезу складних речовин тіла тварин. Вивчення процесів травлення необхідне для визначення кількості перетравних речовин у кормах. Корми, які при подібному хімічному складі будуть мати більше перетравних речовин, будуть більш поживнішими, тому що тільки за рахунок перетравних поживних речовин відбувається синтез нових структур тіла і задовольняються потреби організму в енергії.

Перетравність кормів визначається у спеціальних дослідах на тваринах за різницею між поживними речовинами, що прийняті з кормами та виділені з калом. Ця різниця, що виражена у відсотках від прийнятої кількості відповідної поживної речовини у кормі, називається коефіцієнтом перетравності цієї речовини.

Наприклад, корова за добу одержала в раціоні 1200 г протеїну, з калом виділилось 300 г; таким чином, перетравлено 900 г. Звідси коефіцієнт перетравності буде дорівнювати (900 х 100: 1200 = 75%).

Якщо корова за добу одержувала вісім кг сіна з конюшини, 15 кг буряка кормового, 2 кг ячмінної дерті і виділила за цей час 20 кг калу, то розрахунки будуть слідуючі: в 1 кг сіна – 130 г перетравного протеїну, а у 8 кг буде 1040 г (130 х 8); в 1 кг буряка 13 г протеїну, а в 15 кг – 195 г (13 х 15); в 1 кг ячмінної дерті протеїну 123 г, а в 2 кг – 246 г (123 х 2). Всього у раціоні корови буде 1481 г (1040 + 195 + 246 г). В 1 кг калу корови протеїну міститься 21 г, а в 20 кг буде 420 г (21 х 20). Таким чином перетравлено 1061 г протеїну (1481 – 420). Звідси коефіцієнт перетравності дорівнює 71,4% (1061 х 100: 1481).

Таким чином, на основі даних про хімічний склад кормів і коефіцієнтів перетравності можна визначити кількість перетравних поживних речовин у кормах і порівняти їх поживність за цим показником.

На перетравність поживних речовин кормів впливають ряд факторів.

Різні види тварин мають певні особливості будови травного тракту. Тому одні і ті ж корми різні види тварин будуть перетравлювати не однаково. Жуйні тварини краще перетравлюють грубі рослинні корми, багаті клітковиною. Коні, а особливо свині та птиця, значно поступаються їм у перетравності цих кормів. Перетравність кормів залежить від віку тварин. З віком тварин вдосконалюється діяльність травного тракту і перетравність кормів збільшується. На перетравність кормів впливає характер годівлі тварин у період їх росту та розвитку. Дорослі тварини повніше використовують поживні речовини тих кормів, або того типу годівлі, до якого звикли ці тварини ще з молодого віку.

Це обумовлено адекватними змінами будови та функціями травного тракту в тварин з віком під впливом того або іншого типу годівлі.

Важливу роль у перетравності кормів відіграє їх хімічний склад та дієтичні властивості, структура раціонів. Чим більше у кормі сирої клітковини, тим менша перетравність усіх його поживних речовин. Встановлено, що на кожний відсоток збільшення клітковини у кормах знижується перетравність сухої речовини у великої рогатої худоби на 0,88%, у свиней - на 1,68 і у курей -на 2,.33%.

Перетравність поживних речовин залежить від вмісту та співвідношення окремих речовин у кормі або раціонах. Перетравності сприяють оптимальні співвідношення між азотистими та безазотистими (1:7-8) речовинами, перетравним протеїном і цукром (1:1), між цукром і крохмалем (1:2). Важливу роль у перетравності кормів відіграють мінеральні елементи. Включення до складу раціону глауберової солі (NаSO4), солей кобальту (СоCl) збільшує перетравність поживних речовин у великої рогатої худоби. Важливе значення для перетравності кормів мають і вітаміни. Нестача деяких вітамінів (А, В, С) викликає порушення секреторної діяльності травного тракту та знижує перетравність поживних речовин.

Одним з основних факторів, що впливає на перетравність кормів, є підготовка кормів до згодовування. Підготовка кормів полегшує механічну та секреторну обробку корму і робить більш доступними для організму поживні речовини кормів. Перетравність поживних речовин кормів залежить від розміру кормової дачі, кратності та регулярності згодовування кормів тваринами.

Для порівняння поживної цінності кормів у них обчислюють суму перетравних поживних речовин (СППР). Для визначення СППР у 100 одиницях корму роблять такий розрахунок: СППР = перетравний протеїн + перетравний жир х 2,25 + перетравна клітковина + перетравні безазотисті екстрактивні речовини.

Наприклад, якщо корм містить 10% протеїну, 3% сирого жиру, 10% клітковини, 65% безазотистих екстрактивних речовин, а перетравність цих речовин становила відповідно 75%, 80%, 50%, і 90%, тоді СППР складатиме 10 х 0,75+3 х 0,80 х 2,25+10 х 0,50+65 х 0,90 = 76,4%.

Дата добавления: 2015-07-25