Біологічна цінність кормів

3.1.5.1. Білкова цінність кормів. В організмі постійно проходить розпад і синтез білків. Джерелом синтезу білків тіла можуть бути тільки білки корму. У травному тракті білки розпадаються до амінокислот і всмоктуються у кров. З амінокислот клітини синтезують свої власні білки. Білки неможливо замінити іншими поживними речовинами, оскільки їх синтез в організмі можливий тільки з амінокислот, але білок може замінити собою жири та вуглеводи, тобто використовуватись для синтезу цих сполук. У рослинних і тваринних кормах знаходиться 20 амінокислот. Не всі амінокислоти, які складають білки, є рівноцінними для організму. Деякі амінокислоти не можуть синтезуватися в організмі і повинні обов'язково надходити з кормами. Ці амінокислоти називаються життєвонеобхідними або незамінними. До них відносяться лізин, триптофан, гістидин, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, метіонін, валін та аргінін.

Відсутність або нестача цих амінокислот у кормах приводить до порушення обміну речовин - негативного азотного балансу, припиненню росту, регенерації білків, виникнення патологічних змін у нервовій системі, внутрішніх органах, органах внутрішньої секреції, складі крові, шкіри. Настає закономірне зниження активності ферментних систем, порушуються функції печінки, нирок та ін.

Наприклад, при нестачі протеїну у раціонах свиней, що знаходяться на выдгодівлі, ними витрачається 10-12 корм. од. на 1 кг приросту, а при збалансованому раціоні – 4-4,5 корм. од.

Білки корму, що містять у своєму складі всі життєвонеобхідні амінокислоти, називаються повноцінними. До них належать тваринні білки (молоко, яйця, м'ясо). Ті білки, які не мають у своєму складі або містять недостатню кількість амінокислот, необхідних для синтезу білків тіла тварин, називаються неповноцінними (рослинні білки). Для порівняльної характеристики білкової поживності різних кормів необхідно знати їх амінокислотний склад. Чим більше незамінних і особливо критичних (лізин, метіонін, триптофан) амінокислот буде мати корм, тим більше він буде повноціннішим, порівняно з іншим кормом, де цих амінокислот буде менше. Для оцінки білкової повноцінності різних кормів вивчають амінокислотний склад у порівнянні з амінокислотним складом білка, прийнятого за стандарт (яєчний білок). Визначають, скільки відсотків складає та або інша амінокислота білків кормів від відповідних у стандартному білку. За найменшим процентним співвідношенням судять про повноцінність білка корму або обчислюють геометричне середнє цих співвідношень (індекс незамінних амінокислот), яке також є показником біологічної цінності білків. Але амінокислотний склад кормів не враховує потреб тварин в амінокислотах, співвідношень кормів у раціонах, при яких може змінюватись засвоєння амінокислот з них. Нарешті, він не показує, яка частина з амінокислот, які є у кормах, доступна для засвоєння. Тому для оцінки біологічної повноцінності протеїнів кормів використовують відсотоквикористання азоту корму при тій або іншій продуктивності:

За першою формулою визначають процент використання протеїну корму або раціону від наявного у кормі, за другою - від перетравного протеїну.

Поживність протеїну можна змінити різними способами підготовки кормів до згодовування (хімічними, фізичними, біологічними), які дозволяють підвищити доступність амінокислот для організму.

Повноцінність протеїну кормового раціону залежить від того, в якій комбінації згодовують корми. Два, три або більше неповноцінних білка можуть доповнювати один одного за амінокислотним складом і забезпечити повноцінність годівлі за протеїном. Важливо при цьому знати потребу тварин різних видів і продуктивності в амінокислотах з тим, щоб за рахунок кормосумішок досягнути необхідного співвідношення і кількості амінокислот у них і забезпечити повноцінну годівлю та ефективне використання тваринами білків кормів. Відносно біологічної повноцінності протеїну для жуйних тварин, то вона для них не має суттєвого значення. Мікробний білок, що утворюється у передшлунках жуйних, має високу біологічну повноцінність, за амінокислотним складом майже не поступається складу пісного м'яса.

3.1.5.2. Вітамінна поживність кормів. Вітамінами називаються низькомолекулярні органічні сполуки, що не мають енергетичних і пластичних властивостей, у більшості своїй не синтезуються в організмі та проявляють свою біологічну дію у незначних кількостях. Вони життєвонеобхідні для нормальної діяльності організму тварин. Тільки у присутності вітамінів фізіологічні процеси в організмі протікають нормально. Стан організму, пов'язаний знестачею у ньому вітамінів, називається гіповітамінозом. Авітамінози виникають при повній відсутності вітамінів у кормах.

Деякі вітаміни утворюються в організмі тварин з провітамінів, інші - у шлунково-кишковому каналі синтезуються мікроорганізмами, але більшість вітамінів надходять до організму з кормами. Всі вітаміни поділяються на розчинні у жирах і розчинні у воді.

Вітаміни, розчинні у жирах - це вітамін А (ретинол), вітамін Д (кальциферол), вітамін Е (токоферол) і вітамін К (нафтохінон).

Ретинол (вітамін А) утворюється у стінці тонких кишок з рослинного пігменту каротину, попередника вітаміна А. Вітамін А необхідний для нормального росту молодих тварин. Нестача вітаміну А негативно впливає на кісткоутворюючі клітини (остеобласти) та на обмін нуклеїнових кислот, викликає порушення в утворенні скелету та пригнічує синтез білків. Він підтримує нормальний стан епітелію травного тракту, дихальних шляхів, сечостатевих органів, шкірного покриву, очей. Коли його немає, ці клітини роговіють, у тварин розвиваються захворювання шлунково-кишкового тракту, легень, у них знижується опірність інфекційним хворобам, порушується статева функція.

Ретинол бере участь у процесах зору, з нього у темряві утворюється зоровий пурпур - родопсин. При нестачі вітаміну А спотерігається сухість кон'юнктиви та рогівки очей - ксерофтальмія. Вона може перерости у більш тяжку форму - кератомаляцію з утворенням більма.

Вітамін А бере участь в обміні фосфору, утворенні холестерину, протидіє токсичному впливу вітаміну Д, забезпечує стабільність клітинних мембран. Наявність вітаміну А у кормах виражається у міжнародних одиницях (МО), а каротину - у міліграмах. За одну міжнародну одиницю прийнято 0,33 мкг чистого вітаміну А або 0,6 мкг β -каротину. Потреба тварин у вітаміні А або каротині залежать від багатьох факторів: виду тварин, живої маси, продуктивності, фізіологічного стану. Вітамін А міститься у кормах тваринного походження (риб'ячий жир, молоко, яйця, рибна мука). Багата каротином суха речовина молодих зелених рослин, особливо бобових, трав'яне борошно, сінаж, сіно бобових, силос, морква, гарбузи, червоні буряки.

Відомо, що для задоволення потреби корів у каротині необхідно включати у раціон не менше 0,3 мг каротину на 1 кг живої маси. У крові його повинно міститися 0,4 мл на 100 мл сироватки.

Вітамін Д -кальциферол (антирахітичний) регулює обмін фосфору та кальцію в організмі. Він збільшує всмоктування кальцію у тонких кишках і зворотнє всисання фосфору у ниркових канальцях і забезпечує процес мінералізації кісток.

При нестачі вітаміну Д у молодих тварин розвивається рахіт; у дорослих тварин - остеомаляція (розм'якшення кісток), або – остеопороз (ламкість кісток). Є декілька форм вітаміну Д: Д₂ і Д₃. Д₂ утворюється у рослинах зі стеринів, а Д₃ - у шкірі тварин під дією ультрафіолетових променів.

Біологічна активність вітамінів Д₂ і Д₃ для сільськогосподарських тварин однакова, крім птиці, для якої вітамін Д₃ майже в 30 разів більш активний, ніж вітамін Д₂.

Біологічна активність вітаміну Д виражається у міжнародних одиницях (МО). Одна МО дорівнює 0,025 мкг вітаміну Дз.

Потреба у вітаміні Д залежить не тільки від продуктивності, віку, живої маси, фізіологічного стану, але й від наявності кальцію та фосфору у раціоні та їх співвідношення. Найменша потреба у вітаміні Д буває при співвідношенні у раціоні кальцію до фосфору близько 2: 1.

Вітамін Д міститься у кормах тваринного походження (риб'ячий жир, молоко, яйця). З рослинних кормів - у невеликих кількостях він є у сіні, висушеному на сонці, а також у кормових дріжджах, опромінених ультрафіолетом. Для профілактики Д - гіповітамінозу у стійловий період тварин опромінюють ультрафіолетом за допомогою кварцевих ламп (УФ-Г).

Вітамін Е - токоферол або вітамін розмноження. Він необхідний для нормального обміну речовин у м'язовій тканині, її скороченні, синтезу ацетилхоліну. Крім того вітамін Е сповільнює зсідання крові, сприяє засвоєнню вітаміну А, синтезу білків. Він входить до складу клітинних мембран. Вітамін Е - сильний антиокисник. При авітамінозі Е зменшується засвоєння тканинами, особливо м'язовою, кисню. М'язи стають в'ялими, білими, порушується діяльність м'язів серця. Якщо не вистачає цього вітаміну, у самців порушується утворення сперміїв, у самок гине плід.

Потреба тварин у вітаміні Е залежить від багатьох факторів. Нестача вітаміну Е загострюється при нестачі у кормах білків, селену або у районах з великою кількістю жиру з ненасиченими жирними кислотами у кормах. Добова потреба тварин у вітаміні Е становить 1-2 мг на 1 кг живої маси. Вітамін Е необхідний для птиці, кролів, свиней, овець. Багаті вітаміном Е зелені рослини та корми, які приготовані з них, а також зародки зерна злакових культур. Його багато у молоці, яйцях і риб'ячому борошні.

Вітамін К - антигеморагічний. Цей вітамін бере участь у синтезі білка - протромбіну, необхідного для зсідання крові. Коли не вистачає цього вітаміну, у тварин з'являються крововиливи (геморагії) у м'язах, кишечнику, під шкірою. Особливо чутливі до нестачі вітаміну К птиця та свині. Вітаміном К багате зелене листя рослин і корми, які з них приготовані. У дорослих тварин вітамін К синтезується мікроорганізмами шлунково-кишкового каналу.

До водорозчинних вітамінів належить велика група вітамінів групи В, вітаміни С і деякі інші.

Вітаміни групи В можуть у значних кількостях синтезуватись мікрофлорою у передшлунках жуйних і надходять з кормами. Вони необхідні молодняку жуйних до тих пір, поки у них повністю не розвинеться функція передшлунків. У тварин з однокамерним шлунком ці вітаміни утворюються у відділі товстих кишок, проте у недостатній кількості, щоб повністю задовольнити потреби у них організму.

Вітамін В₁ - тіамін входить до складу ферменту декарбоксилази, що бере участь в обміні вуглеводів, а саме - у засвоєнні піровиноградної кислоти тканинами. Коли його не вистачає, піровиноградна кислота накопичується у тканинах, особливо у нервовій, де обмін глюкози найбільш інтенсивний. Внаслідок цього виникають запалення нервової системи, судороги, паралічі, розлад рухів. Особливо чутливі до нестачі вітаміну В₁ різні види птиці, у яких виникає при В₁-авітамінозі захворювання - поліневрит. Багаті вітаміном В₁ висівки зерна злаків і бобових, макуха, горох, дріжджі. Він є у зелених рослинах та сіні високої якості. Його дуже мало у коренеплодах та білкових кормах тваринного походження.

Вітамін В₂ - рибофлавін, бере участь в окисно-відновних реакціях, що проходять у клітинах організму, регулюючи обмін білків, жирів та нуклеїнових кислот. При його нестачі сповільнюється ріст молодих тварин. У свиноматок знижується здатність до запліднення та збільшується ембріональна смертність. У підсвинків спостерігається запалення шкіри, слизової оболонки, травного каналу, випадання щетини, проноси. У курей порушується яйцекладка, різко погіршуються інкубаційні якості яєць, вилуплюються нежиттєздатні курчата. Багаті рибофлавіном зелені корми, дріжджі, трав'яне борошно, сіно, сінаж. Він є у молоці, яйцях, риб¢ячому борошні. Його мало у зерні злаків, а також у корене– і бульбоплодах і риб’ячому борошні.

Вітамін В₃ - пантотенова кислота, входить до складу ферменту що зумовлює використання оцтової кислоти клітинами організму з утворенням енергії. Вітамін В₃ потрібний для свиней, птиці та інших тварин, крім жуйних. Авітаміноз по В₃ проявляєтся у свиней дерматитами, випадінням щетини, запаленням слизової оболонки травного каналу, сильними проносами, зниженням приросту у ростучих свиней, порушенням функції відтворення у свиноматок.

Пантотенова кислота широко розповсюджена у рослинних і тваринних кормах. Найбільш багаті цим вітаміном трав’яне борошно, пшеничні висівки, знежирене молоко, соняшникова макуха, кормові дріжджі. Значно менше його у зерні та зовсім мало у коренеплодах.

Вітамін В₄ - холін, необхідний для збереження нормального жирового обміну, для утворення ацетилхоліну, який є провідником нервових імпульсів, для запобігання жирового переродження печінки. У рослинних і тваринних кормах холіну значно більше, ніж інших вітамінів. Для компенсації холіну в кормах у раціон включають рибне та м’ясне борошно, кормові дріжджі, макуху, молоду траву.

Вітамін В₅ - нікотинова кислота, входить до складу ферментів кодегідраз, які беруть участь у численних перетвореннях білків, жирів, вуглеводів та інших продуктів у клітинах організму. Нестача вітаміну В₅ у свиней викликає порушення функцій травного каналу (проноси), запалення слизової оболонки, ротової порожнини та язика. Потреба у вітаміні В₅ у тварин залежить від наявності амінокислоти - триптофану, з якої він утворюється. Нікотинова кислота міститься у соняшниковому шроті, м’ясному та рибному борошні, дріжджах, пшеничних висівках, пшениці, ячмені, молоці.

Вітамін В₆ - піридоксин, бере участь у процесі обміну білків, впливає на процеси кровотворення. Від нестачі пірідоксину у свиней і птицы з’являються дерматити, анемія, судороги, параліч. У молодняку затримується ріст. Вітамін В₆ є у траві, макусі, сої та дріжджах.

Вітамін В_с - фолієва кислота (антианемічний) сприяє підвищенню кількості гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів у крові. Нестача вітаміну В_с приводить до анемії, яка не лікується вітаміном В_12. Фолієва кислота міститься у зеленому листі рослин, хлібних злаках, дріжджах, капусті.

Вітамін В₁₂ - ціанкобаламін. Вітамін має складну будову і містить кобальт. Він бере участь у синтезі білків, нуклеїнових кислот і холіну. Вітамін необхідний для синтезу еритроцитів і гемоглобіну. Авітаміноз може бути у птицы і свиней, а також у молодняку жуйних у молочний період. Він міститься тільки у кормах тваринного походження, у рибному та м’ясо-кістковому борошні, молоці, висівках, сироватці.

Вітамін С - аскорбінова кислота синтезується в організмі усіх тварин. Цей вітамін необхідний для синтезу колагену – основи сполучної тканини, а також забезпечення нормального ходу окисно-відновних реакцій, підвищенню опору організму проти інфекційних захворювань (нейтралізує токсини), для стимулювання утворення антитіл, прискорення загоювання ран, забезпечення нормальної роботи капілярів. При авітамінозі С у людей розвивається цинга. У тварин під впливом стрес-факторів знижується здатність до синтезу вітаміну С і зростає потреба в ньому. Це може привести до гіповітамінозу у свиней і птиці, що супроводжується зниженням продуктивності та якості яєчної шкаралупи. Аскорбінова кислота міститься у значній кількості в зелених рослинах, корене- і бульбоплодах, трав'яному та хвойному борошні.

Дата добавления: 2015-07-25