Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин

Мирось В.В. та ін. | Поняття про тканини | Апарат руху | Система органів шкірного покриву | Система органів крово- і лімфообігу | Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин. | Особливості індивідуального розвитку тварин | Домашніх тварин, років | Хімічний склад коров'ячого молока | Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації |


Читайте также:
  1. I Мышцы спины (названия, функциональная характеристика).
  2. I. Общая характеристика и современное состояние системы обеспечения промышленной безопасности
  3. I. Общая характеристика направленности и система мотивации человека
  4. I. Понятие малой группы. Виды и характеристика малых групп
  5. II. Товароведная характеристика чая, реализуемого в торговой сети г.Екатеринбург
  6. II. Характеристика источников права
  7. III Мышцы живота (названия, функциональная характеристика).
Вид тварин Об'єм еякуляту, мл. Загальна кількість сперміїв в усьому екуляті, млрд Концентрація сперміїв в 1 мл, млрд
Барани 1-2 2-10 2-4
Бугаї 4-5 4-10 1,0-1,5
Жеребці 50-120 6-15 0,1-0,25
Кнури 150-300 20-80 0,1-0,2

 

Дозрілі фолікули називаються граафовими міхурцями. При розриві граафового міхурця яйцева клітина виходить у черевну порожнину і потрапляє на бахрому яйцепроводу, а на місці граафового міхурця утворюється жовте тіло, що є залозою внутрішньої секреції. Якщо яйцеклітина, що вийшла з граафового міхурця, не запліднюється, жовте тіло швидко розсмоктується. При заплідненні яйцевої клітини жовте тіло збільшується і зберігається протягом усієї вагітності. Яйцеклітина (0,1-0,14 мм у діаметрі) виходить з граафового міхурця недозрілою. Дозрівання настає після виходу з яєчника. У цій стадії клітина після двох послідовних поділів містить половину кількості хромосом порівняно з усіма клітинами тіла.

По яйцепроводу (парний орган), що має вигляд довгих звивистих трубок, яйцеклітина потрапляє до матки. У процесі проходження по яйцепроводу яйцеклітина зустрічається зі сперміями і може запліднитись, внаслідок чого виникає клітина з диплоїдним набором хромосом (зигота), яка і дає початок новому організму.

Матка - це орган, в якому запліднена яйцеклітина розвивається у плід. У більшості сільськогосподарських тварин матка відноситься до типу дворогих. У ній розрізняють два роги, тіло та шийку.

Здатність до розмноження проявляється у тварин після досягнення ними статевої зрілості. Статева зрілість обумовлена повним розвитком статевих органів, утворенням зрілих статевих клітин і статевих гормонів. Вона виявляється появою у самців статевих рефлексів, явищами тічки та охоти у самок. Статева зрілість настає у різному віці залежно від виду тварин, породи, статі, умов годівлі, утримання та ін. Так, у коней вона настає у 18 місяців, у великої рогатої худоби - у 8-12, у овець і кіз - у 6-8, у свиней - 5-8, у собак – у 6-8, у кролів - у 4-5 місяців. Статева зрілість наступає раніше, ніж тварини досягають повного розвитку. Тому до парування їх пускають значно пізніше, тобто в період господарської зрілості, щоб це негативно не позначилось на їх розвитку та продуктивності. У самців здатніть до розмноження зберігається до старості, а самки втрачають цю здатність значно раніше.

Вихід яйцевої клітини з граафового міхурця яєчника називається овуляцією. З настанням статевої зрілості та першої овуляції у самок регулярно виникають типові явища статевого збудження, які змінюються періодами спокою. Такт чергування змін фізіологічних процесів у статевих органах самки у період від початку однієї овуляції до наступної називається статевим циклом. Його тривалість у корів, кобил і свиней складає 20-21 день, овець - 17 днів.

При дозріванні фолікулів змінюється поведінка тварин. Самиці стають неспокійними, стрибають одна на одну: у свиней спостерігається “рефлекс нерухомості", який виявляється у тому, що свиня стає нерухомою, якщо їй покласти руку на поперек. Самиці активно шукають самця. Такий стан тварин називається охотою, тобто готовністю до статевого акту. Охота займає тільки частину часу, протягом якого триває тічка. Тривалість тічки у різних видів тварин неоднакова. Так, у корів вона триває 24 - 36 годин, у кобил - 5-7 днів, свиней - 2-3 дні, у овець і кіз - 24-36 годин. Овуляція (вихід яйцеклітини в яйцепровід) у корів відбувається через 7-12 годин, у овець - через 24-36, у свиней через 25-40 годин від початку охоти, у кобил - за 24-48 годин до закінчення охоти.

Парування - це складний рефлекторний процес по введенню чоловічих статевих клітин до статевих органів самки. Під час природного парування корів, овець і кіз сперма потрапляє до піхви, а у кобил і свиней - до матки.

У статевих шляхах самиць спермії живуть порівняно довго. Так, у корів та овець тривалість життя сперміїв 36-48 годин, у свиней і кобил 24-48.

Стан матки від запліднення до народження плоду називається вагітністю. У кобил вона триває 11 місяців, у великої рогатої худоби – 285 днів, у свиней - 114, у овець і кіз - 150, у собак - 62, у кролів - 30 днів. По завершенню періоду вагітності починаються роди, тобто вигнання плоду через родові шляхи матері. Роди у кобил і свиней досить швидкі, оскільки плацента легко та швидко відокремлюється. У жуйних тварин плацента відокремлюється важче і роди триваліші (до 4 годин). У кобил після родів охота настає на 7-12 день, у корів - на 21, у овець - на 15, у свиней - на 3-5 день, у кролів - протягом перших днів після окролу. На строк настання першої охоти після родів впливає годівля та утримання тварин, а також їх вік.

1.2.8. Система органів внутрішньої секреції.

Високий ступінь диференціації організму потребує і високого рівня його інтеграції та координації, без якого неможливо забезпечити існування організму як єдиного цілого з його здатністю до самозахисту і самовідтворення.

У процесі еволюції це призвело до утворення в організмі нервової, ендокринної та імунної систем, що виконують функцію контролю, координації та інтеграції, метаболізму клітин, тканин та органів.

До ендокринної системи відносяться залози внутрішньої секреції, які виділяють свої секрети безпосередньо у кров або лімфу, їх секрети називаються гормонами.

Гормони - це хімічні сполуки, що мають високу біологічну активність. Вони впливають на ріст і розвиток тканин, обмін речовин та ін. Гормони виробляються в ендокринних залозах: гіпофізі, епіфізі, щитовидній, парощитовидній, зобній, надниркових, підшлунковій, статевих і в печінці.

Із числа гормонів, що виділяють ці залози, слід виділити такі: соматотропін (регулює ріст і продуктивність тварин), пролактин (стимулює функцію молочних залоз), тиротропін (стимулює функцію щитовидної залози), фолітропін (у самок стимулює ріст і розвиток фолікулів, а у самців – спермотогенез), окситоцин (підвищує тонус гладкої мускулатури матки), тироксин (регулює процеси енергообміну в організмі), інсулін (підтримує вміст цукру в крові на сталому рівні), адреналін і норадреналін (впливають на вуглеводний обмін, спричиняють розширення судин серця, мозку, скелетних м'язів), естрогени (естрадіол, естрон і естріол, що стимулюють ріст жіночих статевих органів і молочних залоз, спричиняють циклічні зміни у статевих органах і тічку, викликають прояв вторинних статевих ознак), тестостерон і андростерон (стимулюють ріст і розвиток чоловічих статевих органів, вторинних ознак і прояв статевих рефлексів) та ін.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 154 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Система органів розмноження| Нервова система

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)