|
Компоненти молока | % | Компоненти молока | % | |
Вода | 87,5 | Лимонна кислота | 0,20 | |
Суха речовина | 12,5 | Фосфатиди | 0,10 | |
В тому числі: | Вітаміни | |||
жир | 3,8 | розчинні у жирі (А,Д,Е) | ||
молочний цукор | 4,7 | розчинні у воді (В,С) | ||
Білки | 3,3 | Ферменти: | ||
В тому числі: | гідролізуючі (амілаза) | |||
Казеїн | 2,7 | Галактаза | ||
Альбумін | 0,5 | Каталаза | ||
Глобулін | 0,1 | відновлюючі (редуктаза) | ||
Мінеральні речовини | 0,7 | окислюючі (пероксидаза) | ||
Кальцій | 0,12 | Оксидаза | ||
Фосфор | 0,10 | |||
Калій | 0,15 | |||
Магній | 0,12 | |||
Хлор | 0,10 | |||
Молоко утворюється клітинами секреторного епітелію, що вистилає внутрішню поверхню альвеол молочної залози та молочних протоків, з поживних речовин, що надходять до альвеол із кров'ю, Для утворення 1 л молока необхідно, щоб через вим'я пройшло 400-500 л крові.
Молочна залоза найбільш активно функціонує у перші два-три місяці після отелення, після чого (2-3 місяці) її активність стабілізується, а потім з кожним місяцем лактації знижується і досягає мінімальної величини перед запуском (рис.1.).
Рис.1. Оптимальна тривалість фаз лактації
Відрізок часу від отелення до кінця утворення молока у молочній залозі називається лактаційним періодом. Період від запуску до нового отелення називається сухостійним. Тривалість сухостійного періоду повинна бути не менше 45-60 днів. Тривалість лактації у корів при нормальному сухостійному періоді залежить від тривалості сервіс-періоду.
Сервіс-період - це період від отелення корови до її запліднення. Його тривалість може бути різною в залежності від умов існування корів. При опти-мальному сервіс-періоді тривалістю 80-85 днів лактаційний період становить 300-305 днів, а міжотільний період -365. При скороченні сервіс-періоду (наприклад 60 днів) лактаційний період буде становити 285 днів, а міжотільний - 345.
Збільшення сервіс-періоду, порівняно з оптимальним, подовжує лактацію, але знижує інтенсивність відтворення стада. Так, при сервіс-періоді у 150 днів тривалість лактації буде становити 150+(285-60)=375 днів, а міжотільного періоду - 150 + 285 = 435 днів. Тобто зі 100 корів отелиться протягом року тільки
, тобто 84 корови, а 16 - залишаться яловими.
Збільшення тривалості сервіс-періоду призводить до зниження загальної продуктивності за період використання корови у стаді.
Велике значення для підвищення молочної продуктивності корів за послідуючу лактацію має сухостійний період. Протягом цього періоду проходить відновлення залозистих тканин вим'я і поновлення запасів поживних, мінеральних речовин та вітамінів у тілі тварин. Оптимальний сухостійний період сприяє нормальному розвитку плоду та утворенню повноцінного молозива, необхідного для живлення новонароджених телят у перші 5-6 днів їх життя.
Надій молока за лактацію та його склад значно залежить від породних особливостей тварин. Відомо, що найбільшою молочною продуктивністю відзна-чаються тварини сучасних заводських спеціалізованих пород молочного напряму.
На молочну продуктивність впливає вік корови. У міру загального росту та розвитку всього організму тварин молочна продуктивність зростає. Після досягнення максимального надою, у зв'язку зі старінням організму продуктивність починає знижуватися. У більшості молочних корів по першій лактації надої становлять біля 75% від максимального надою, а по другій - біля 85-88%, по третій - 93-95%.
Значно впливає на молочну продуктивність і вік, у якому корова вперше отелиться. Надто раннє перше парування негативно позначається на молочній продуктивності, оскільки при цьому гальмується розвиток корови. Запізніле перше парування, хоча і не різко позначається на надоях, але економічно невигідне, тому що на вирощування тварин, що пізно паруються, витрачається більше кормів, праці і коштів.
Молочна продуктивність корів залежить від їх живої маси.
Наприклад, корові живою масою 500 кг з надоєм 2000 кг за лактацію потрібно кормів загальною поживністю 2800 к. од., тобто на 1 кг молока витрачається 1,4 к. од, але такій же корові з надоєм 4000 кг на рік потрібно 3800 к. од. Таким чином годівля низькопродуктивних тварин обходиться в 1,5-2 рази дорожче, ніж високопродуктивних.
На секрецію молока впливає функціональна гімнастика: правильний систематичний масаж вимені у нетелів сприяє більш рівномірному розвитку всіх долей залозистої тканини, підвищує молочну продуктивність як первісток, так і корів старшого віку.
Щодо кратності доїння та впливу його на молочну продуктивність, то дворазове доїння економічно вигідніше. Але слід враховувати розмір і місткість вимені. Від корів з вим'ям великої місткості при однакових інтервалах між двома доїннями одержують майже стільки молока, скільки й при триразовому доїнні. Корови з малою місткістю вимені при дворазовому доїнні, порівняно з триразовим, зменшують кількість видоєного молока.
Вирішальним фактором, що зумовлює вміст жиру та білка у молоці, є спадкові особливості. Тому одним з істотних засобів підвищення жирномолочності повинен бути відповідний добір тварин або застосування схрещування жирномолочних порід з рідкомолочними.
На вміст жиру у молоці лактуючих корів впливає період лактації. Високий вміст жиру спостерігається у молозиві. Потім у період роздоювання корів, коли досягається максимальний надій, вміст жиру у молоці знижується. Надалі, з кожним місяцем лактації, жирність молока дещо підвищується та досягає найбільшої величини перед запуском (табл. 4).
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 197 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Домашніх тварин, років | | | Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації |