Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пристрій для зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату

Ймовірність заклинювання колони труб у жолобі найбільша при | Внаслідок порушення режиму промивання | Підготовчі роботи до ліквідації прихватів | Руйнування вежі та інше. | Діагностика прихватів | Визначення межі прихвату | Способи ліквідації прихватів | Ванни можна використовувати тільки за умови збереження циркуляції. | Гідроімпульсний спосіб з використанням рідини, яка має значно меншу густину. | Суть методу полягає у такому. |


Читайте также:
  1. Визначення межі прихвату
  2. Вплив диференціального тиску на зміну механічної швидкості буріння
  3. Засоби зниження вібрації
  4. Зниження в сироватці рівня кортизолу.
  5. Зниження порядку деяких диференціальних рівнянь другого порядку.
  6. Основною метою сучасного свинарства є збільшення виробництва свинини за умови зниження витрат на її виробництво.
  7. Перший закон Рауля: відносне зниження тиску насиченої пари розчинника над розчином дорівнює мольній частці розчиненої речовини.

Результатом вдосконалення цього способу є пристрій для зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату, запропонований Є.Д. Співаком, B.C. Розновцем, В.Г.Ясовим і М.А. Мислюком (рисунок 3.20).

Пристрій забезпечено пакером і зворотним золотниковим клапаном, який після відкриття гідравлічно з'єднує підпакерний простір із внутрішньотрубним простором бурильної колони, що заповнений буровим розчином на задану висоту, а саме це визначає різке зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату і ліквідує притискувальну силу.

Рисунок 3.20 - Схема пристрою для зниження гідростатичного тиску в зоні прихвату: 1 — верхній перехідник; 2 — пакеруючий елемент;3 — шток; 4 — допоміжний пакер; 5 — корпусний перехідник; 6 — корпус з отвором 10; 7 — поршень з отвором 8;9 — зворотний клапан; 11 — регулювальне кільце; h — хід поршня

 

 

Пристрій опускають у свердловину на бурильній колоні і з'єднують з прихопленою частиною труб. Довжину компоновки і місце роз'єднання підбирають так, щоб розмістити пристрій на потрібній глибині (всередині обсадної колони або у визначеному місці пакерування), що забезпечує надійність пакерування.

Після розвантаження інструменту на пакер і пакерування тиск у зоні прихвату знижується, що сприяє звільненню прихопленої частини інструменту.

При використанні пристрою слід забезпечити стиск пакера для надійного розпакерування.

У зв'язку з цим виникає потреба визначити мінімальну глибину опускання пристрою, за якої забезпечується заданий тиск у зоні прихвату, а також мінімальну глибину, за якої досягається необхідна вага бурильної колони.

Механічні способи ліквідації прихвату охоплюють застосування ударних механізмів, торпед, оббурювання інструменту та звільнення його частинами.

Суть цих способів зводиться до руйнування глинистої кірки, сальника чи породи шляхом нанесення ударно-хвильових навантажень по прихопленому інструменту (дія ударними механізмами та вибухами торпед) або шляхом безпосереднього механічного руйнування зони прихоплення (оббурювання, установлення мосту і забурювання нового стовбура свердловини).

► Ударні механізми широко використовують у вітчизняній та зарубіжній практиках і можуть виготовлятися різних конструкцій:

• гідравлічної дії (ГУМ);

• пневматичної дії (пневмовібратори);


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Бурильну колону роз­вантажують для пакерування.| Механічної дії (ВУК).

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)