Діагностика прихватів розглядає такий перелік ознак і факторів:
• місце прихвату(розташування меж прихвату);
• глибина свердловини та розташування в ній інструменту;
• властивості породи і пласта(літологія, тектоніка, проникність, пластовий тиск, температура, флюїдонасиченість);
• особливості стовбура свердловини(діаметри, наявність каверн, жолобів, перегинів);
• характер траєкторіїсвердловини(зенітний та азимутальний кути);
• характеристика інструменту у зоні прихвату;
• технологічні властивості бурового розчину(густина, фільтрація, реологічні параметри, мастильна здатність та ін.),реагенти, якими оброблено буровий розчин;
• технологічна операція, що передувала прихват(нарощування, підйом, спуск, промивання і т.ін.);
• характер циркуляції бурового розчину після прихвату(витрата та перепад тиску під час промивання);
• ускладнення, що передували прихвату, та брак під час виконання допоміжних робіт(осипання, затягування, посадки, падіння сторонніх предметів у свердловину);
• додаткові ускладнення, що мали місце в процесі ліквідації прихвату(поглинання та ін.).
Використовуючи подану систематику ознак і класифікацію прихватів, можна з достатньою достовірністю діагностувати різновиди прихватів.
