Ймовірність заклинювання колони труб у жолобі найбільша при

1,0<d/a<1,25, (3.1)

де d — зовнішній діаметр елемента бурильної колони;

а — ширина жолоба, яку можна у граничному випадку прийняти рівною діаметру бурильних замків.

Для змен­шення жолобоутворення і попередження зак­линювань КНБК в жо­лобних виробках необ­хідно:

• не допускати самодовільної різкої зміни азимута свердло­вини, а також зміни зе­нітного кута з інтенсив­ністю викривлення більше І⁰ на 100 м;

• при бурінні похило-направлених свердловин суворо витримуватипараметри режиму буріння і КНБК, які указані в програмі на проведення даної свердловини;

• у випадку, коли завчасно відомі інтервали можливого жолобоутворення і протяжність цих інтервалів значна (визначаються по поруч розташованих пробурених свер­дловинах), буріння стовбура свердловини в цих інт ервалах необхідно починати долотом діаметр яко­го менший зa проектний з наступним його розширенням після релаксації напружень у гірському ма­сиві та виникненні ознак наявності жолобів у сверд­ловині;

• в інтервалах жолобоутворень застосовувати в КНБК елементи, діаметр яких менше, або в 1,4-1,5 рази більше діаметра замків бурильних труб;

• для попередження попадання бурильної колони в жолобну виробку слід устанавлювати вивідні КЛС (довжиною корпусу 1,2—2,0 м, діаметр яких на 5—10 мм менший за діаметр долота) в прихватонебезпечних січеннях КНБК (перехід з одного діаметру ОБТ на інший; перехід з ОБТ або вибійного двигуна на бурильні труби і т. д.).

При ньому діаметр КЛС повинен не менше як в 1,35 рази перевищувати ширину жолобної виробки. Постійно слідкувати за спрацюванням вивідних КЛС, зміною конфігурації жолобних виробок і наявністю затягнень бурильного інструменту під час підйому. У разі необ­хідності проводити заміну вивідних КЛС на КЛС більшого діаметру.

Для попередження самодовільного розкручування колони бурильних труб і попадан­ня її в жолобні виробки напрямок витків лопатей зазначених КЛС має бути лівим;

• якщо виникла потреба зміни КНБК і включення в неї елемента, діаметр якого незначно відрізняється від діаметра замків бурильних труб, то інтервал стовбура з наявністю жолобів необхідно про­робляти, а швидкість спуску і підйому КНБК в цій зоні обмежити;

• для скорочення кількості спуско-підйомних операцій і меншої наробки жолобів слід, по-можливості, застосовувати найбільш високопродуктивні тришарошкові долота або алмазні та оснащені ІНМ долота в поєднанні з високомоментними турбобурами (вибійними двигунами).

Буріння тришарошковими долотами доціль­но вести гвинтовими двигунами або турбобурами з редукторними вставками;

• підйом бурильної колони в інтервалі жолоб­них виробок проводити на пониженій швидкості не допускаючи затягнень більше 50-80 кН зверх ваги бурильної колони, яка зафіксонана при підйомі;

• не звільнювати затягнуту в жолоб бурильну колону натягом її зверх власної ваги. У цьому випадку слід збивати інструмент вниз;

• періодично проводити інклінометрію і профілеметрію стовбура:

в твердих і породах середньої твердості не більше ніж через 300 м проходки, а в м'яких - через500м буріння нижче башмака останньої обсадної ко­лони, а потім не більш ніж через 200-300 м буріння та перед спуском обсадних колон. Заміри проводити кож­ний раз по усьому відкритому стовбурі. При виявленні жолобних виробок заміри повинні проводитись не рідше ніж через 100 м буріння;

• інтервал жолобоутворень і затягнень відміча­ти в буровому журналі і карті ускладнень, доводити до відома бурильників під час передачі вахт;

• параметри і тип бурового розчину повинен відповідати ГТН;

• п ри зростанні в часі затягнень в інтерва­лах жолобних виробок і неможливості збільшення діа­метра вивідного КЛС або при безпосередній загрозі заклинювання бурильної в жолоб­них виробках можна проводити руйнування цих жо­лобів з допомогою розширювачів або торпедуванням.

Практика буріння свердловин показує, що руйнувати жолобну виробку перед опусканням обсадних колон не має потреби, так як в процесі кріплення свердловин в місцях жолобоутворень посадок обсадних колон не спостерігається, а під час руйнування жолобів виникає небезпека отримати аварію з бурильним інструментом.

Руйнування жолобних виробок в м'яких породах слід проводити лопатевими розширювача­ми, а в твердих породах і середньої твердості - шарошковими (конструкції УкрНДІгазу).

У процесі руйнування жолобннх виробок розширювачами необхідно дотримуватися заходів по попередженню забурювання нового стовбура.

У випадку неможливості руйнування жолобних виробок розширювачем (наприклад, відсутність зумпфа достатньої довжини) рекомендується руйнувати жолоби вибухами гнучких торпед.

Після закінчення вибухових робіт свердловину сумлінно проробити з швидкістю не більше 20-30 м/год;

При жолобах великої протяжності та глибині, як виняток, можливе використання заливки цих жолобів цементним розчином з послідуючим розбурюванням цементного мосту.

Дата добавления: 2015-07-25