Зниження в сироватці рівня кортизолу.

Диференціальний діагноз. У зв’язку із зазначеними труднощами може виникнути потреба в диференціальній діагностиці гіпотиреоїдної коми з низкою патологічних станів, зокрема:

нефротичним синдромом, хронічною нирковою недостатністю;

гострою серцево-судинною недостатністю іншого походження, включаючи інфаркт міокарда і тампонаду серця;

енцефалітом, порушенням мозкового кровообігу;

інтоксикаціями;

механічною кишковою непрохідністю;

Гіпокортицизмом, у т.ч. вторинним (на грунті гіпопітуїтаризму).

Лікування. Як і при інших критичних станах, необхідна термінова госпіталізація хворого у відділення інтенсивної терапії. Лікувальна програма при гіпотиреоїдній комі включає такі основні напрямки.

Замісна терапія препаратами тиреоїдних гормонів:

левотироксин одразу 300–500 мкг в/в, у наступні дні – по 50–100 мкг/добу в/в; при неможливості парентерального введення використовують назогастральний зонд;

Ліотиронін у першу добу по 50 мкг кожних 8 годин через назогастральний зонд, у наступні дні – по 50 мкг/добу кожних 12 годин; проте ця методика, за деякими даними, супроводжується зростанням смертності.

Лікування препаратами тиреоїдних гормонів здійснюють під контролем ЕКГ, частоти пульсу та дихальних рухів, АТ, температури тіла; у пацієнтів похилого віку задля безпеки розпочинають з менших доз.

Застосування глюкокортикоїдів (одночасно з тиреоїдними гормонами або ще перед ними!):

гідрокортизону гемісукцинат по 50–100 мг кожних 6–8 годин в/в;

Дата добавления: 2015-07-25