Читайте также:
|
Загальновизнана думка, що наділяє інтоксиканти магічними властивостями, поставлена під великий сумнів багатьма дослідами (див. частини 5 і 6). Крім того, психологічні ефекти і ефекти поведінки інтоксикантів так сильно відрізняються у залежності від навчання і культури, що п'яна поведінка навряд чи зможе бути приписана хімічній дії цих речовин.
Значить, повинно бути знайдене альтернативне пояснення.
Ми певно можемо стверджувати, що інтоксиканти використовуються у символічних і ритуальних цілях (частина 1). Сп'яніння служить як алібі при поганому виконанні чого-небудь (див. частину 2) або ж для антисоціальної поведінки (див. частину 3). Це певно не непідтверджена гіпотеза, а встановлені мотиви споживання інтоксикантів. Ці фактори є необхідним і достатнім поясненням поведінки, які ми спостерігаємо, і вони також пояснюють величезні індивідуальні і культурні розбіжності у п'яній поведінці.
До того часу, поки ми будемо ігнорувати соціопсихологічні переваги інтоксикантів і їх споживання, воно може здаватися містичним і незбагненим. Традиційне споживання інтоксикантів було погано зрозуміло. Це підтверджується тим, що було видано декілька публікацій на тему «Теорії пияцтва і наркоманії...»
Було висунуто декілька теорій. З якої статі люди споживають інтоксиканти і чому вони споживають їх у таких шкідливих дозах? Це було давньою загадкою в області вивчення алкоголю і наркотиків.
Запропонований тут аналіз мало обґрунтований на теоріях. Інтоксиканти, безперечно, використовуються у символічних і ритуальних цілях. Сп'яніння дійсно служить як алібі для людей, що стикаються з ризиком поганого виконання або можливістю прояву ганебної поведінки. І всі види магічних властивостей, які приписуються інтоксикантам стають стають такими, що виконуються самі по собі, через навчання, навіяння і самонавіяння.
Можна, однак, стверджувати, що одне припущення все ж присутнє у соціопсихологічному аналізі мотивів споживання інтоксикантів — це принцип, що ці підсвідомі мотиви є достатнім поясненням споживання алкоголю і наркотиків, причому навіть у згубній кількості.
— Люди дуже стараються отримати символи і ритуали, що є вирішальними для особистості або усвідомлення групи (див. частину 1).
— Ефекти, що приписуються інтоксикантам, вельми привабливі. Ці ефекти, очевидно, спостерігаються як результат сподівань, самонавіяння або засвоєного тлумачення внутрішніх зв'язків, безвідносно до фармакологічних ефектів речовин.
— Якщо людина передчуває погане виконання нею чогось або ж імовірність ганебної поведінки, яка сприймається гірше, ніж сп'яніння, то сп'яніння стає привабливим виходом. Дані психіатрії, психотерапії і психоаналізу чітко вказують на те, що збереження відповідної репутації і — перш за все — власної подоби є головною ціллю спрямувань людини. Турбота про самоповагу у дійсності є такою могутньою силою, що може навіть викликати надмірно ризиковану поведінку. Провідний теоретик соціальної психології А.Бандура стверджує, що «нема більшої кари, ніж самопрезирство». Самовбивство досить часто мотивується саме самопрезирством, люди нерідко вдаються до інших крайностей, щоб уникнути катування самопрезирством. Сп'яніння може викликати менше самопрезирство, ніж погане виконання чогось або порушення норм у стані повної відповідальності.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Хімічна гіпотеза або безперечні мотиви? | | | Відокремлення споживання алкоголю від розгальмування |