Педагогіка народознавства у вихованні учнів початкових класів

Педагогіка народознавства — напрям у сучасній педагогіці шкільній практиці, який забезпечує практичне засвоєння учнями культурно-історичних, мистецьких надбань батьків, дідів і прадідів.

Педагогіка народознавства об'єднує здобутки народної педагогіки і досягнення психолого-педагогічної науки, а також сучасних наук про людину, народ.

Поняття “народознавство” вжинається в двох значеннях. У першому (вужчому) воно є синонімом до поняття “етнографія”— наука про культуру і побут народу, його походження і розселення, національні традиції, звичаї, обряди. У другому (ширшому) значенні народознавство—це сукупність сучасних наук про народ, його національну духовність, культуру, історію, а також здобутки народного і професійного мистецтва, які відображають багатогранність життя народу, нації.

Засвоєння учнями початкової школи системи фундаментальних знань про рідну мову, літературу, етнографію, історію, психологію, демографію народу запобігає історичному безпам'ятству, бездуховності, сприяє прилученню до світової культури через рідну культуру.

Ідеї та засоби педагогіки народознавства у початковій школі використовуються, щоб уникнути деформації природних почуттів любові до матері і батька, бабусі і дідуся, (пошани до старших, девальвації совісті, доброти, правдивості, гідності, честі та інших основ народної моралі.

Педагогіка народознавства мас свої принципи і підходи у вихованні, форми і методи роботи.

Принцип природовідповідності виховання. У нинішньому навчально-виховному процесі є чимало факторів, які суперечать природі дітей, а значить, є насиллям над ними, гальмом їхнього розвитку.

Принцип народності виховання. Нехтування і забуття цього принципу означає зневажання культурно-історичних традицій, які діти вбирають у себе з молоком матері. Це призводить згодом до гірких втрат, болісних соціальних наслідків; історичного безпам'ятства, занепаду моралі, національного нігілізму.

Принцип самодіяльності. Педагогічне керівництво дітьми, регулювання їхньої діяльності має здійснюватися не авторитарним шляхом постійним контролем, нав'язуванням занять, примусом та ін., а гуманним, демократичним шляхом, створенням відповідних психолого-педагогічних умов тощо. Реалізація принципу самодіяльності забезпечує пробудження і розкриття природних задатків, нахилів дітей, формування самобутньої творчої особистості.

Педагогіка народознавства утверджує такі підходи у вихованні.

Народознавчий підхід у вихованні забезпечує всебічне і глибоке, засвоєння учнями всього культурно-історичого шляху розвитку рідного та інших народів. Розкриття навчального матеріалу всіх основ наук, змісту освіти в народознавчому аспекті створює сприятливі умови для виховання високоморальної особистості, повноправного господаря країни, палкого українського патріота, громадянина.

Людинознавчий підхід — у навчально-виховному процесі є відображенням демократизації і гуманізації шкільного життя. У вихованні не допускає душевної байдужості і черствості, емоційної та естетичної «товстошкірості, формує в учнів почуття милосердя, уміння сприймати біль інших людей, відгукнутися на чуже горе.

Особистісний відхід у вихованні створює умови для впливу на молодшого школяра, глибокого знання педагогом її душі, рівня сформованості якостей характеру, компонентів світогляду.

Основним змістом і напрямом народознавчої роботи з молодшими школярами є рідна мова, усна народна творчість, народне мистецтво (пісенне, музичне, декоративно-прикладне та ін..), національні традиції, звичаї та обряди, національна символіка, народні ігри, іграшки, сімейно-побутова культура,родинна етнопедагогіка (любові до матері і батька, бабусі та дідуся, повага до померлих предків, трудових, моральних, мистецьких традицій та ін..), фольклорно-календарні традиції (колискові пісні, прислів’я і приказки, думи тощо), сімейно-побутові звичаї та обряди (книги, портрети, художнє-декоративну оформлення хати тощо), народна символіка, народна мораль тощо.

Реалізуються названі напрями народознавчої роботи різноманітними формами і методами виховання, які відповідають матеріально технічній базі, віковим і психологічним особливостям учнів, їх рівню знань, подобаються вихованцям і гармонійно вписуються у вітчизняні педагогічні та культурно-історичні традиції.

Дата добавления: 2015-07-25