Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновок. В науці кри­мінального права склад злочину розглядається як кримінально-правова

Поняття та значення складу злочину. | Види складів злочину. | А)Обєкт злочину | Б). Об'єктивна сторона складу злочину. | В) Суб'єкт злочину | Г) Суб'єктивна сторона. |


Читайте также:
  1. Висновок.

В науці кри­мінального права склад злочину розглядається як кримінально-правова категорія, тобто найбільш широке по­няття у цій галузі знань, над яким не може бути ще ширших понять[23]. Із цим, очевидно, можна погодитися, зробивши одне уточнення: мова йде про галузь саме кримінально-правових знань. На рівні загальної теорії пра­ва відповідні категорії після певного узагальнення можуть втратити свій "галузевий статус" і охоплюватися більш широкими поняттями (злочин — правопорушення; склад злочину — склад правопорушення тощо). В окремих ви­падках, як вже зазначалося, використання таких широких понять дає можливість вирішити проблеми, які в межах галузевої науки залишаються спірними протягом тривалого часу.

Таке розуміння специфіки галузевих категорій дозволяє зробити ряд конкретних зауважень щодо складу злочину як категорії науки кримінального права.

З'ясовуючи співвідношення складу злочину з іншими кримінально-правовими категоріями, не треба намага­тись охопити одну категорію іншою, як це іноді робиться в навчальній літературі[24]. Як правило, таке співвідношення має більш складний характер і може бути з'ясоване з урахуванням механізму кримінально-правового регулюван­ня в цілому.

Неприпустимо в межах науки кримінального права позначати одним і тим самим терміном "склад злочину"різні за своїм змістом явища. Кожне із цих явищ має позначатись окремим терміном, лексична форма якого, поможливості, має хоча б частково відображати відповідний правовий зміст.

Не можна погодитися з наведеною вище точкою зору,за якою склад злочину розглядається як суто теоретична конструкція і робиться висновок, що підставою кримі­нальної відповідальності, основою законності і науки є невизначена теоретична побудова"[25]. Як вже зазначалося,"суто теоретична конструкція" відображає реальні правові явища. При цьому дискусія в науці з приводу змісту цих явиш, а інколи і їх суті, не можуть "відмінити" їх реаль­ного існування.

Одже,ретельно розглянувши данне питання „склад злочину зробимо висновки” про те,що:

1. У теорії кримінального права термін "склад злочину"вживається в трьох різних значеннях: а) як законодавча модель злочину певного виду; б) як поєднання юридичних фактів (діяння особи з іншими фактичними обставинами);в) як категорія науки кримінального права, суто теоретич­наконструкція.

2.Законодавча модель злочину певного виду є, по суті,юридичною конструкцією, за допомогою якої законодавець,певний тип суспільне небезпечної поведінки визначає в кримінальному праві як злочин певного виду. Для найме­нування такої юридичної конструкції доцільно вживати термін "юридичний склад лочину".

3.Поєднання діяння особи з іншими фактичними обста­винами (юридичними фактами) має системний характер, є своєрідною "фактичною конструкцією". Це означає, що для визнання діяння конкретним злочином потрібна нелише наявність (сукупність) відповідних юридичних фак­тів, а й певних зв'язків між ними. Для найменування даної "фактичної конструкції" доцільно вживати термін "фактичний склад злочину".

4.Як реально існуючі правові явища юридичний склад злочину і фактичний склад злочину належать до різних елементів механізму кримінально-правового регулювання,виконують у ньому різні функції. Тому, очевидно, кожний зних в теорії кримінального права має розглядатись окремо.

5.Різні погляди на юридичну природу складу злочину в теорії кримінального права не дають підстав розглядати його лише як наукову абстракцію, суто теоретичну побу­дову. У зв'язку з цим не можна погодитися з пропо­зиціями взагалі відмовитися в науці кримінального прававід категорії "склад злочину". Навпаки, реальність право­вих явищ, які пов'язуються з цією категорією, ставить завдання перед наукою кримінального права дослідити за­значені явища глибше і, відповідно, осмислити та виявитисуть і зміст категорії "склад злочину" більш повно і точно.

 

Список використаної літератури:

1.Конституція України // Відомості Верховної ради України. - 1996р. № ЗО (ст. З,
6,61,68). '

2. Постанова пленуму Верховного суду України №9 від 1 листопада 1996 року
"Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" // Юридичний
вісник України. - 1996р. - 28 листопада - 4 грудня.

3. Кримінальний кодекс України. - К., 2001р.

4. Уголовное право Украины. Общая часть. 1992. Уголовное право УССР. - К.Вышая школа 1984.

5.Воробей П.А. Загальне визначення кримінальне - правового режиму предмету злочину. // Іменем закону. - 21.02.1997р.

6.Карпушин М.П., Курляндский В. Й. Уголовная ответственность й состав
преступления. - М, 1974, с. 5-20.

7.Кригер Г. Состав преступления й квалификация содеянного. - Сов. Юстиция -
1985 -№12-с. 18-19.

8.Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. - К,
1964р.

9.Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком. - 1998р.

10.Навроцький В. Теорія кваліфікації злочинів. - К.. 1999р.

11.Коржанский Н.И. Обьект й предмет уголовно - правовой охраны. М. 1980 -с
3-104.

12.Коржанский Н.И. Предмет преступления (понятие, виды й значение для
квалификации) - Волгоград: ВСШ МВД СССР. 1976г.

13.Коржанський М.Й. Об'єкт і предмет злочину. 1995р. Лекція.

14.Матвійчик В.К. Відмежування знарядь від засобів злочину. Удосконалення
кримінального законодавства -К. 1995р.

15.Таций В.Я. Обьект й предмет преступления по советскому уголовному праву
- Харьков, 1988г.

16.Никифоров В.О. Обьект преступления. М, 1960г.


[1] Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть Общая: Лекции. —Т. 1. — М., 1994. — С. 141.

[2] Там само.

[3] Див., наприклад: Бажанов М.И. Уголовное право України. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1993. — С. 26; Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина Загальна: Курс лекцій. —С. 89; Наумов А.В. Росеийское уголовное право. Общая часть: Курс лекций. — С. 136.

[4] Курчнов Б.А. Научные основи квалификации преступлениА. — М.,1984. — С. 34.

 

[5] Кригер Г.А. Состав преступления и квалификация содеянного // Советская юстиция. — 1985. — № 12.

[6] Советское уголовное право. Общая часть. — М., 1981. — С. 98.

[7] Болдырев Е.В., Галкин В.М. Уголовно-правовая норма и состав преступления // Проблеми совершенствования советского законодательст- ва: Труды. — М., 1977. — Вып. 10. — С. 131.

[8] Малахов И.П. Основания уголовной ответственности // Советское государство й право. — 1991. — № 6. — С. 76.

[9] Див.: Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в 2 т. — Т. 2. —
С. 275—276.

[10] Там само.

[11] Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая. 1 том. -М., 1994.-С. 141.

[12] Див.: Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. -М., 1957.-С. 59-60.

[13] Див.: Кримінальне право України. Загальиа частина. Підручник / За редакцією професора П.С. Матишевського, до­центів П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко. - К., 1997. - С.113-114.

[14] Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник / За редакцією професора П.С. Матишевського, доцентів П.П. Ан­друшко, С.Д. Шапченко. - К., 1997. - С.114.

[15] Див.: Кудрявцсв В.1І. О соотношении предмета й об-ьскта преступлеііий по советскому уголовному праву // ТрудьІ ВІОА. -1961. - Вьіп. 13. - С. 64-65; Фролов Е.А. Спорньїс попроси общс-го учення об обьекте прсступления // Сборник ученьїх трудов Свердловского Іорид. ин-та. - 1969. -С. 212.

[16] Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. про­фесорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - X., 1997.— СЛ29

[17] Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. про­фесора І1.С. Мотишевського, доцентів П.ГІ. ЛндруІІІка, С.Д. Шапченка. - К, 1997.-С. 169

[18] Герцензоп А.А. Кнаїификация преступлений. - М., 1947.-С.4.

[19] Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификациипреступле­ний. - М, 1972.-352с.

[20] Куринов В.А. Научіше осоновьі квалификаци преступле­ний. - М., 1976. - 182 с.

[21] Тарарухим С.А. Квалификация преступлений в судебной йследственной практике. - К., 1995.

[22] Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива час­тина: Курс лекцій. — К., 2000. — С. 33.

[23] Див.: Жеребкин В.Е. Логический анализ понятий права. — К.., 1976. — С.

 

[24] Наприклад, у підручнику з кримінального права Московського уні­верситету стверджується, що за обсягом поняття злочину ширше за поняттяскладу злочину, що "злочин — це діяння, яке містить склад злочину" (Див.: Советское уголовное право. Общая часть. — С. 103).

[25] Малахов В.П. Осиования уголовной ответственности // Советское государство й право. — 1991. — № 6. — С. 76


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 108 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Значення складу злочину для кваліфікації.| Злочини з двома формами вини.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)