Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Значення складу злочину для кваліфікації.

Поняття та значення складу злочину. | Види складів злочину. | А)Обєкт злочину | Б). Об'єктивна сторона складу злочину. | В) Суб'єкт злочину |


Читайте также:
  1. Xiд визначення.
  2. XVI. Значення [Божественної] літургії у загальних рисах
  3. XXII. Про читання Писань, їхній порядок і значення
  4. А)Обєкт злочину
  5. Б). Об'єктивна сторона складу злочину.
  6. В) автобіографія-документ (за спеціальним призначенням).
  7. В) Суб'єкт злочину

Кваліфікація злочину є центральним питанням ви­рішення будь-якої кримінальної справи. Відповіді на питання, який саме злочин вчинено, хто його вчинив, винний він у цьому чи невинний, якого заслуговує по­карання, можливо одержати тільки внаслідок прави­льної кваліфікації.

Кримінально-правова наука дала поняття кваліфікації злочинів після другої світової війни. В1947 році А.А.Герцензон визначив кваліфікацію як встановлення відповідності конкретного діяння ознакам того чи іншого складу злочину, передбаченого кримінальним законом.[18]

Свій подальший розвиток поняття кваліфікації знайшло в наукових працях таких учених-правознавців, як В.М.Кудрявцев[19], Б.А.Курінов[20], С.А.Тарарухін[21], В.О. Навроцький[22], які розглядають кваліфікацію не тільки як процес встановлення точної відповідності між ознаками діяння й ознаками складу злочину, передба­ченого кримінальним законом, а ще і як юридичне за­кріплення в офіційному документі результату встанов­леної чи невстановленої відповідності.

У кримінальному праві кваліфікацією називається юри­дична оцінка злочину і встановлення (застосування) тієї кримінально-правової норми, яка повніше описує ознаки цього злочину. Кваліфікувати злочин означає встановити повну відповідність його ознак ознакам норми, яка передбачає від­повідальність саме за вчинення цього злочину. Кваліфікація взагалі — віднесення певного явища, речі за їхніми властивостями (якістю) до певного класу чи категорії.А правова кваліфікація — це пошук, вибір і застосу­вання до певної події, випадку конкретної правової норми. Кваліфікація може бути правильною лише тоді, якщо (буде застосовано саме ту норму, яка передбачає це діяння, тобто застосовано лише одну і лише певну, конкретну норму. Проте у визначенні А.А. Гєрцензона поняття кваліфі­кації злочинів вказівка на відповідність конкретного діян­ня ознакам того чи іншого складу злочину, передбаченого кримінальним законом, не визначає цієї норми, єдино правильної для цього випадку. Цей недолік робить поняття кваліфікації злочинів малопридатними для прак­тики.

Отже, для правильної кваліфікації злочину необхідно вибрати і застосувати ту норму, яка найповніше описує ознаки вчиненого діяння. В цьому і полягає юридична сут­ність кваліфікації злочинів. Визначити з багатьох подібних найнеобхіднішу норму буває складно, що призводить до помилок. Щоб їх уникнути, Пленум Верховного Суду Ук­раїни змушений майже у кожній постанові про практику застосування законодавства про відповідальність за окремі види злочинів вказувати судам на необхідність посилити увагу до кваліфікації злочинів. У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про су­дову практику в справах про корисливі злочини проти при­ватної власності" від 25 грудня 1992 р. вказується, що "суди допускають помилки при кваліфікації дій винних осіб, відмежуванні одних злочинів від інших, вирішенні питань про наявність або відсутність кваліфікуючих ознак та призначенні мір кримінальних покарань.

Необхідною умовою правильної кваліфікації є точ­не і достовірне встановлення усіх фактичних обставин вчиненого суспільне небезпечного діяння, а також глибоке знання діючого кримінального законодавства. Тобто, глибоке дослідження факту вчиненого діяння повинно поєднуватися з глибоким знанням закону.

Кваліфікація - це не тільки встановлення фактич­них даних про подію злочину, а й відшукання логіч­ного зв'язку між подією злочину і конкретним скла­дом злочину.

Кожен злочин має безліч ознак, але далеко не всі вони враховуються при кваліфікації: необхідно відібрати ли­ше ті юридичне значущі об'єктивні й суб'єктивні ознаки, що входять до складу конкретно вчиненого діяння. І як­що їх сукупність буде відповідати сукупності передба­чених законом ознак, то це свідчить про наявність у діях винної особи складу певного злочину, а відсутність хоча б однієї з необхідних ознак- про відсутність у діях особи конкретного складу злочину.

Кваліфікація - це, насамперед, певний розумовий процес, що виражається в послідовному встановленні точної відповідності усіх ознак конкретного суспільно небезпечного діяння ознакам складу злочину, закріп­леного кримінальним законом.

При цьому встановлення складу злочину, як підста­ви кримінальної відповідальності, є головним завдан­ням кваліфікації, а сам склад злочину виступає в якос­ті юридичної підстави кваліфікації.

Процес реалізації кваліфікації проходить ряд етапів, на кожному з яких здійснюється повний цикл пізнан­ня, наслідки якого відображаються в певних процесуа­льних документах: постановах слідчого та прокурора, ухвалах та вироках суду.

Залежно від того, хто здійснює кваліфікацію, розрі­зняють офіційну й неофіційну кваліфікацію.

Офіційна (легальна) кваліфікація - це кваліфікація, що здійснюється у кримінальних справах уповноваже­ними на те державою особами (працівниками органів дізнання, слідчими, прокурорами та суддями). Наслідки такої кваліфікації закріплюються в процесуальних до­кументах (постановах, ухвалах, вироках) і мають обо­в'язковий характер (є юридично значущими).

Неофіційна кваліфікація - це відповідна правова оцінка, що дається окремими громадянами, науковцями у наукових статтях, монографіях, підручниках, на­вчальних посібниках, у виступах на наукових конфе­ренціях тощо. Така кваліфікація не має обов'язкового характеру (не є юридично значущою), відображає ли­ше позицію автора, але може враховуватись суб'єкта­ми офіційної кваліфікації.

У процесуальних документах, що складаються за результатами офіційної кваліфікації, висновки остан­ньої закріплюються за допомогою так званої формули кваліфікації.

Формула кваліфікації являє собою скорочену умовну вказівку на статті, частини й пункти статей Загальної та Особливої частим КК, якими передба­чена відповідальність за вчинене діяння. Фактично, цс сукупність цифрових та буквених позначень, що вказують на кримінальпо-правові норми, які підля­гають застосуванню.У правозастосовчій діяльності правильна кваліфі­кація виступає необхідною умовою дотримання за­конності, забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб, відправлення справедливого правосуддя по кри­мінальних справах.

 


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Г) Суб'єктивна сторона.| Висновок.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)