Б). Об'єктивна сторона складу злочину.

Об'єктивна сторона складу злочину - це сукуп­ність передбачених законом про кримінальну відпові­дальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільне небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.

Об'єктивна сторона визначає: а) у чому полягає злочин, б) яким чином він скоюється, в) у яких умовах місця, часу, обстановки він протікає, г) за допомогою яких засобів і знарядь вчиняється.

Основні ознаки об'єктивної сторони зазначаються в диспозиціях статей Особливої частини КК. Наприклад, катування з об'єктивної сторони полягає в заподіянні сильного фізичного болю або фізичного чи морально­го страждання шляхом побоїв, мучення або інших на­сильницьких дій (ст. 127 КК); зґвалтування - у стате­вих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням без­порадного стану потерпілої особи (ст, 152 КК); шах­райство- у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання дові­рою (ст. 190 КК).

Об'єктивна сторона є важливим показником ступе­ню суспільної небезпеки злочинного діяння, визначає характер заподіяної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.

Важливість об'єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежовувати один злочин від іншого. Деякі злочини схожі між собою по об'єкту, суб'єктивній стороні, суб'єкту і відрізняються лише по об'єктивній стороні. Наприклад, об'єктивна сторона крадіжки полягає в таємному викраденні чужого майна (ст. 185КК), грабежу у відкритому викраденні чужого майна (ст. 186 КК), в той час як об'єкт названих злочи­нів, суб'єкт і суб'єктивна сторона їх співпадає.

Об'єктивну сторону необхідно розглядати у взає­мозв'язку з іншими елементами складу злочину, а особливо із суб'єктивною стороною, тому що злочин є завжди свідомим актом волевиявлення суб'єкта зло­чину. Об'єктивні ознаки суспільно небезпечного діяння, характер поведінки особи дозволяють судити і про суб'єктивні моменти злочину, про форму й вид вини, мотив і мету.

Наприклад, при вчиненні крадіжки діяння суб'єкта полягає в таємному викраденні майна (об'єктивна сто­рона), що свідчить про те, що суб'єкт усвідомлює сус­пільне небезпечний характер вчиненого, бажає обер­нути чуже майно на свою користь, тобто про наявність у його діях умислу (суб'єктивна сторона). У даному разі характер діяння впливає на форму й вид вини. Та­ким чином, саме об'єктивна сторона е критерієм з'ясування суб'єктивної сторони,

Структурно об'єктивну сторону складу злочину утворюють: а) суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), б) суспільне небезпечні наслідки, в) причиновий зв'язок між суспільно небезпечним ді­янням і суспільно небезпечним наслідком (у злочинах із матеріальним складом).

Ці ознаки вважаються основними, у своїй сукупно­сті вони складають об'єктивну сторону злочину.

До об'єктивної сторони також входять факульта­тивні ознаки: спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя й засоби вчинення злочину.

Основні і факультативні ознаки об'єктивної сторо­ни мають значення для: а) встановлення наявності складу злочину і тим самим для підстави кримінальної відповідальності, б) кваліфікації діяння за відповідни­ми статтями Особливої частини КК, в) призначення справедливого покарання, г) можливості звільнення від кримінальної відповідальності й покарання на під­ставі закону про кримінальну відповідальність.

Суспільно небезпечне діяння є обов'язковою, стержньовою ознакою по відношенню до інших ознак об'єктивної сторони. Без суспільно небезпечного ді­яння нема злочину.

Поняття «діяння» містить у собі дві форми поведін­ки особи, що вчиняє злочину, дію та бездіяльність.

Переважна більшість злочинів вчиняється дією. Це, наприклад, такі злочини як: державна зрада (ст. 111 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК) і багато інших злочинів.

Шляхом бездіяльності скоюються зокрема: ухи­лення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від повернення виручки в іноземній ва­люті (ст. 207 КК),) тощо.

Ряд злочинів можуть вчинятися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Це, зокрема: порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК), (ст. 328 КК).

Вчинення злочину шляхом дії означає активну вольову поведінку особи, що вчиняє злочин. Ця дія є суспільне небезпечною, протиправною, вона спричиняє шкоду об'єкту кримінально-правової охорони. Якщо дія особи не є суспільно небезпеч­ною, то діяння не може бути визнано злочинним (ч. 2 ст. 11 КК).

Бездіяльність у кримінальному праві розуміється як суспільно небезпечна вольова пасивна поведінка особи, що полягає у невиконанні того діяння, яке осо­ба повинна була і могла виконати чи попередити на­стання суспільне небезпечного наслідку. Оскільки злочинне діяння (дія чи бездіяльність) є поведінкою свідомою, вольовою, то вчинення його, наприклад, неосудною особою виключає кримінальну відповідальність навіть тоді, коли ним завдано істот­ної шкоди.

Особа не несе кримінальної відповідальності, якщо во­на вимушена діяти проти власної волі під впливом фізич­ного примусу, внаслідок якого воля особи була повністю паралізована і вона не могла керувати своїми вчинками (ст. 40 КК).

Кримінальна відповідальність не настає при непе­реборній силі, під якою розуміється дія сил природи, механізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати по­кладений на неї обов'язок. Так другою обовязковою ознакою є небез­печні наслідки, які виражаються у спричиненні шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.

Шкода може бути: а) фізичною наприклад, при вбивстві (ст.ст. 115-119) КК майновою зокрема, при гра­бежі (ст. 186 КК) моральною скажімо, при незаконному позбавленні волі або викраденні лю­дини (ст. 146 КК).Шкідливі наслідки настають як від злочинів, що вчиняються шляхом активних дій, так і злочинів, які з об'єктивної сторони характеризуються бездіяльністю.

У злочинах із матеріальним складом суспільно не­безпечні наслідки передбачені в якості обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. У законі вони формулюються по-різному:

а) називається сутність злочину, що свідчить прообов'язковість наслідку, наприклад, смерті людинипри вбивстві (ст. 115 КК);

б) наслідки перелічуються у диспозиції статті Осо­бливої частини КК - наприклад, у ст. 264 КК (недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, називаються загибель людей та інші тяжкі наслідків) вказується вид та (або) розмір спричиненої шко­ди (наприклад, у ст. 227 КК йдеться про випуск або реалізацію недоброякісної продукції, якщо такі дії вчинені у великих розмірах;

Усі названі види наслідків мають свої особливості, атому при розслідуванні і судовому розгляді криміна­льних справ необхідно детально з'ясовувати їх харак­тер і відповідність описаним у законі ознакам об'єктивної сторони.

Злочини з матеріальним складом вважаються закін­ченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особ­ливої частини КК.

Злочини з формальним складом - це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільне небезпечного діяння. Як зазначалось вище причиновий зв'язок між діянням і суспільне небез­печним наслідком- обов'язкова ознака об'єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільне небезпечного наслідку виключається.

У КК немає норм, які б вирішували питання причи­нового зв'язку. Однак цьому питанню приділяється значна увага в теорії кримінального права і практиці його застосування.

Наука кримінального права розглядає причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком із позиції філософії. При­чина у філософії - це таке явище, яке неминуче з вну­трішньою необхідністю породжує інше явище - наслі­док. Причина - це об'єктивний зв'язок між фактом ма­теріального світу й наслідком від цього факту. Чинне кримінальне законодавство передбачає зло­чини з матеріальним складом, які вчиняються як шля­хом дії, так і шляхом бездіяльності.

При випадковому причиновому зв'язку наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння люди­ни. Наслідок є результатом випадкового збігу обста­вин, він не є результатом внутрішнього розвитку діян­ня, а викликається іншими причинами й обставинами.

Що стосується факультативних ознак об'єктивної сторони то доних від­носяться: спосіб, місце, час, знаряддя, засоби й обста­новка вчинення злочину. Факультативні ознаки скла­дають умови скосння злочину.

Названі ознаки називаються факультативними, то­му що вони законом можуть передбачатися як ознака об'єктивної сторони складу злочину (зазначатися в диспозиціях статей Особливої частини КК), а можуть і не передбачатися в кримінально-правових нормах. Якщо такі ознаки передбачені в законі, вони є для цих злочинів обов'язковими.

Спосіб вчинення злочину - це форма прояву суспіль­не небезпечного діяння. Наприклад, крадіжка вчинюєть­ся шляхом таємного викрадення чужого майна (ст. 185 КК); грабіж- шляхом відкритого заволодіння чужим майном (ст. 186 КК); катування- шляхом нанесення по­боїв, мучення або інших насильницьких дій (ст. 127 КК); насильницьке донорство- насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини (ст. 144 ККМісце вчинення злочину - певна територія, на якій вчинюється злочин. Так, місцем вчинення контрабанди є митний кордон України (ст. 201 КК); незаконної по­рубки лісу- ліси, захисні та інші лісові насадження, заповідники, території та об'єкти природно-заповідного фонду, інші особливо охоронювані ліси (ст. 246 КК); тощо.

Місце є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони також злочинів, передбачених ст.ст. 273, 305, 331, 391, 392, 428, 433 та іншими статтями КК.

Час вчинення злочину- певний часовий період, протягом якого скоюється злочин. Кримінально-правове значення він має лише у випадках, коли пе­редбачений у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК. Так, часом вчинення злочину, передбаче­ного ст. 272 КК, є час виконання робіт із підвищеною небезпекою; самовільного залишення поля бою або відмова діяти зброєю- час бою (ст. 429 КК); часом вчинення опору представникові влади - час виконання ним службових обов'язків (ч. 1 ст. 342 КК).

Знаряддя і засоби вчинення злочину- це речі мате­ріального світу, за допомогою яких у той чи інший спо­сіб (фізичний вплив на потерпілого, обман тощо) поле­гшується вчинення злочину (виконання його об'єк­тивної сторони). До них можна віднести зброю, інстру­менти, транспортні засоби, підроблені документи тощо. Знаряддя і засоби є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, коли вони вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно виплива­ють з неї. Наприклад, зброя є обов'язковою ознакою складу бандитизму (ст. 257 КК), транспортні засоби - кваліфікованого складу незаконного полювання (ст. 248 КК), чужий товарний знак - складу незаконного його використання (ст. 229 КК).

Обстановка вчинення злочину- це об'єктивні умо­ви, в яких скоюється злочин. У ряді статей Особливої частини КК вказується на умови, в яких відбуваєтьс діяння. Наприклад, опір начальнику або примушування його до порушення службових обов'язків, вчинені в бо­йовій обстановці (ч. З ст. 404 КК), бездіяльність військо­вої влади в бойовій обстановці (ч. З ст. 426 КК), непові­домлення капітаном назви свого судна при зіткненні су­ден (ст, 285 КК), зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам (ст. 435 КК). У деяких статтях вказується на умови, в яких перебуває потерпілий. На­приклад, залишення в небезпеці (ст. 135 КК), ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК).

Обстановка, при якій вчинюється злочин, є обов'яз­ковою ознакою злочинного діяння лише у випадках, коли вона вказана у диспозиції статті Особливої час­тини КК.

З'ясування вказаних ознак об'єктивної сторони при розслідуванні кримінальних справ є важливим не тіль­ки тоді, коли вони є обов'язковими ознаками і впли­вають на кваліфікацію вчиненого, а й тоді, коли вони не передбачені в законі, оскільки вони можуть мати й інше кримінально-правове значення, скажімо, вплива­ти на міру покарання (див., наприклад, п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 67 КК).

Дата добавления: 2015-07-16