|
Об'єктивна сторона складу злочину - це сукупність передбачених законом про кримінальну відповідальність ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільне небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання.
Об'єктивна сторона визначає: а) у чому полягає злочин, б) яким чином він скоюється, в) у яких умовах місця, часу, обстановки він протікає, г) за допомогою яких засобів і знарядь вчиняється.
Основні ознаки об'єктивної сторони зазначаються в диспозиціях статей Особливої частини КК. Наприклад, катування з об'єктивної сторони полягає в заподіянні сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом побоїв, мучення або інших насильницьких дій (ст. 127 КК); зґвалтування - у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст, 152 КК); шахрайство- у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 190 КК).
Об'єктивна сторона є важливим показником ступеню суспільної небезпеки злочинного діяння, визначає характер заподіяної шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.
Важливість об'єктивної сторони полягає і в тому, що вона дає можливість відмежовувати один злочин від іншого. Деякі злочини схожі між собою по об'єкту, суб'єктивній стороні, суб'єкту і відрізняються лише по об'єктивній стороні. Наприклад, об'єктивна сторона крадіжки полягає в таємному викраденні чужого майна (ст. 185КК), грабежу у відкритому викраденні чужого майна (ст. 186 КК), в той час як об'єкт названих злочинів, суб'єкт і суб'єктивна сторона їх співпадає.
Об'єктивну сторону необхідно розглядати у взаємозв'язку з іншими елементами складу злочину, а особливо із суб'єктивною стороною, тому що злочин є завжди свідомим актом волевиявлення суб'єкта злочину. Об'єктивні ознаки суспільно небезпечного діяння, характер поведінки особи дозволяють судити і про суб'єктивні моменти злочину, про форму й вид вини, мотив і мету.
Наприклад, при вчиненні крадіжки діяння суб'єкта полягає в таємному викраденні майна (об'єктивна сторона), що свідчить про те, що суб'єкт усвідомлює суспільне небезпечний характер вчиненого, бажає обернути чуже майно на свою користь, тобто про наявність у його діях умислу (суб'єктивна сторона). У даному разі характер діяння впливає на форму й вид вини. Таким чином, саме об'єктивна сторона е критерієм з'ясування суб'єктивної сторони,
Структурно об'єктивну сторону складу злочину утворюють: а) суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), б) суспільне небезпечні наслідки, в) причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком (у злочинах із матеріальним складом).
Ці ознаки вважаються основними, у своїй сукупності вони складають об'єктивну сторону злочину.
До об'єктивної сторони також входять факультативні ознаки: спосіб, місце, час, обстановка, знаряддя й засоби вчинення злочину.
Основні і факультативні ознаки об'єктивної сторони мають значення для: а) встановлення наявності складу злочину і тим самим для підстави кримінальної відповідальності, б) кваліфікації діяння за відповідними статтями Особливої частини КК, в) призначення справедливого покарання, г) можливості звільнення від кримінальної відповідальності й покарання на підставі закону про кримінальну відповідальність.
Суспільно небезпечне діяння є обов'язковою, стержньовою ознакою по відношенню до інших ознак об'єктивної сторони. Без суспільно небезпечного діяння нема злочину.
Поняття «діяння» містить у собі дві форми поведінки особи, що вчиняє злочину, дію та бездіяльність.
Переважна більшість злочинів вчиняється дією. Це, наприклад, такі злочини як: державна зрада (ст. 111 КК), зґвалтування (ст. 152 КК), грабіж (ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК) і багато інших злочинів.
Шляхом бездіяльності скоюються зокрема: ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 КК), ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК),) тощо.
Ряд злочинів можуть вчинятися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Це, зокрема: порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 КК), (ст. 328 КК).
Вчинення злочину шляхом дії означає активну вольову поведінку особи, що вчиняє злочин. Ця дія є суспільне небезпечною, протиправною, вона спричиняє шкоду об'єкту кримінально-правової охорони. Якщо дія особи не є суспільно небезпечною, то діяння не може бути визнано злочинним (ч. 2 ст. 11 КК).
Бездіяльність у кримінальному праві розуміється як суспільно небезпечна вольова пасивна поведінка особи, що полягає у невиконанні того діяння, яке особа повинна була і могла виконати чи попередити настання суспільне небезпечного наслідку. Оскільки злочинне діяння (дія чи бездіяльність) є поведінкою свідомою, вольовою, то вчинення його, наприклад, неосудною особою виключає кримінальну відповідальність навіть тоді, коли ним завдано істотної шкоди.
Особа не несе кримінальної відповідальності, якщо вона вимушена діяти проти власної волі під впливом фізичного примусу, внаслідок якого воля особи була повністю паралізована і вона не могла керувати своїми вчинками (ст. 40 КК).
Кримінальна відповідальність не настає при непереборній силі, під якою розуміється дія сил природи, механізмів, людей, звірів та інших факторів, через які особа реально позбавлена можливості виконати покладений на неї обов'язок. Так другою обовязковою ознакою є небезпечні наслідки, які виражаються у спричиненні шкоди об'єкту кримінально-правової охорони.
Шкода може бути: а) фізичною наприклад, при вбивстві (ст.ст. 115-119) КК майновою зокрема, при грабежі (ст. 186 КК) моральною скажімо, при незаконному позбавленні волі або викраденні людини (ст. 146 КК).Шкідливі наслідки настають як від злочинів, що вчиняються шляхом активних дій, так і злочинів, які з об'єктивної сторони характеризуються бездіяльністю.
У злочинах із матеріальним складом суспільно небезпечні наслідки передбачені в якості обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину. У законі вони формулюються по-різному:
а) називається сутність злочину, що свідчить прообов'язковість наслідку, наприклад, смерті людинипри вбивстві (ст. 115 КК);
б) наслідки перелічуються у диспозиції статті Особливої частини КК - наприклад, у ст. 264 КК (недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, називаються загибель людей та інші тяжкі наслідків) вказується вид та (або) розмір спричиненої шкоди (наприклад, у ст. 227 КК йдеться про випуск або реалізацію недоброякісної продукції, якщо такі дії вчинені у великих розмірах;
Усі названі види наслідків мають свої особливості, атому при розслідуванні і судовому розгляді кримінальних справ необхідно детально з'ясовувати їх характер і відповідність описаним у законі ознакам об'єктивної сторони.
Злочини з матеріальним складом вважаються закінченими з моменту настання суспільне небезпечного наслідку, який передбачено в диспозиції статті Особливої частини КК.
Злочини з формальним складом - це злочини, для визнання яких закінченими достатньо самого факту скоєння суспільне небезпечного діяння. Як зазначалось вище причиновий зв'язок між діянням і суспільне небезпечним наслідком- обов'язкова ознака об'єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільне небезпечного наслідку виключається.
У КК немає норм, які б вирішували питання причинового зв'язку. Однак цьому питанню приділяється значна увага в теорії кримінального права і практиці його застосування.
Наука кримінального права розглядає причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком із позиції філософії. Причина у філософії - це таке явище, яке неминуче з внутрішньою необхідністю породжує інше явище - наслідок. Причина - це об'єктивний зв'язок між фактом матеріального світу й наслідком від цього факту. Чинне кримінальне законодавство передбачає злочини з матеріальним складом, які вчиняються як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.
При випадковому причиновому зв'язку наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння людини. Наслідок є результатом випадкового збігу обставин, він не є результатом внутрішнього розвитку діяння, а викликається іншими причинами й обставинами.
Що стосується факультативних ознак об'єктивної сторони то доних відносяться: спосіб, місце, час, знаряддя, засоби й обстановка вчинення злочину. Факультативні ознаки складають умови скосння злочину.
Названі ознаки називаються факультативними, тому що вони законом можуть передбачатися як ознака об'єктивної сторони складу злочину (зазначатися в диспозиціях статей Особливої частини КК), а можуть і не передбачатися в кримінально-правових нормах. Якщо такі ознаки передбачені в законі, вони є для цих злочинів обов'язковими.
Спосіб вчинення злочину - це форма прояву суспільне небезпечного діяння. Наприклад, крадіжка вчинюється шляхом таємного викрадення чужого майна (ст. 185 КК); грабіж- шляхом відкритого заволодіння чужим майном (ст. 186 КК); катування- шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій (ст. 127 КК); насильницьке донорство- насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини (ст. 144 ККМісце вчинення злочину - певна територія, на якій вчинюється злочин. Так, місцем вчинення контрабанди є митний кордон України (ст. 201 КК); незаконної порубки лісу- ліси, захисні та інші лісові насадження, заповідники, території та об'єкти природно-заповідного фонду, інші особливо охоронювані ліси (ст. 246 КК); тощо.
Місце є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони також злочинів, передбачених ст.ст. 273, 305, 331, 391, 392, 428, 433 та іншими статтями КК.
Час вчинення злочину- певний часовий період, протягом якого скоюється злочин. Кримінально-правове значення він має лише у випадках, коли передбачений у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК. Так, часом вчинення злочину, передбаченого ст. 272 КК, є час виконання робіт із підвищеною небезпекою; самовільного залишення поля бою або відмова діяти зброєю- час бою (ст. 429 КК); часом вчинення опору представникові влади - час виконання ним службових обов'язків (ч. 1 ст. 342 КК).
Знаряддя і засоби вчинення злочину- це речі матеріального світу, за допомогою яких у той чи інший спосіб (фізичний вплив на потерпілого, обман тощо) полегшується вчинення злочину (виконання його об'єктивної сторони). До них можна віднести зброю, інструменти, транспортні засоби, підроблені документи тощо. Знаряддя і засоби є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, коли вони вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з неї. Наприклад, зброя є обов'язковою ознакою складу бандитизму (ст. 257 КК), транспортні засоби - кваліфікованого складу незаконного полювання (ст. 248 КК), чужий товарний знак - складу незаконного його використання (ст. 229 КК).
Обстановка вчинення злочину- це об'єктивні умови, в яких скоюється злочин. У ряді статей Особливої частини КК вказується на умови, в яких відбуваєтьс діяння. Наприклад, опір начальнику або примушування його до порушення службових обов'язків, вчинені в бойовій обстановці (ч. З ст. 404 КК), бездіяльність військової влади в бойовій обстановці (ч. З ст. 426 КК), неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст, 285 КК), зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам (ст. 435 КК). У деяких статтях вказується на умови, в яких перебуває потерпілий. Наприклад, залишення в небезпеці (ст. 135 КК), ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК).
Обстановка, при якій вчинюється злочин, є обов'язковою ознакою злочинного діяння лише у випадках, коли вона вказана у диспозиції статті Особливої частини КК.
З'ясування вказаних ознак об'єктивної сторони при розслідуванні кримінальних справ є важливим не тільки тоді, коли вони є обов'язковими ознаками і впливають на кваліфікацію вчиненого, а й тоді, коли вони не передбачені в законі, оскільки вони можуть мати й інше кримінально-правове значення, скажімо, впливати на міру покарання (див., наприклад, п. п. 11, 12 ч. 1 ст. 67 КК).
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 212 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
А)Обєкт злочину | | | В) Суб'єкт злочину |