Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ред.] Угорці у політичному житті

Ред.] Розселення | Ред.] Білоруси в Криму | Ред.] Діяльність | Молдавани (молдовани) в Україні | Болгари в Україні | Ред.] ХVIII-XIX ст. | Ред.] ХХ ст. | Ред.] Після проголошення Україною незалежності | Угорці в Україні | Ред.] Історія |


Читайте также:
  1. Історія поселення угорців в Україні.
  2. Не могут оказать вам заступничество те, к кому вы взываете вместо Него.[Заступиться за людей смогут — Ред.] лишь те, кто свидетельствует об истине, и они знают.
  3. Неужели он хочет заменить[многих — Ред.]богов единым Богом?
  4. О нет! Он принёс истину и подтвердил[истинность прежних — Ред.]посланников.
  5. Ред.] 1917 — 1918 роки
  6. Ред.] 1920—1932 роки
  7. Ред.] XIV століття - перша половина XVII століття

Іштван Гайдош, міський голова Берегово, член ДСУУ

Угорська етнічна меншина є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах. Українські угорці намагаються включитися у політичну боротьбу не лише на регіональному закарпатському рівні, а й на загальноукраїнському.

Угорці, у березні 1990 р., брали участь у виборах до республіканських та місцевих рад народних депутатів, що проходили на хвилі національного відродження. За підсумками виборів, у Верховну Раду України не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік – обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %). [4]

Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно-політичному житті, створювались угорські громадські організації, з’являлись нові національні лідери.

На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної Спілки Угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу. М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі. М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину. В 1994 р. у Верховній Раді України створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин. До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта. Він 5 березня 1996 р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракційне депутатське об’єднання національних меншин у Верховній Раді України. Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.

Особливістю парламентських виборів 1998 р. було створення угорського національного виборчого округу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин. Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України»)[5] Саме тому, що кількість угорців у Закарпатті є найбільшою після українців, а місце проживання меншини – компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією (ЦВК) був створений 72 виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці. Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу. За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35170 голосів виборців (29,27 %) [31, 143]. Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем. За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала – 13,3 %, у Берегівському районі – 75,6 %, у Виноградівському районі – 26,9 %. В обласній раді із 60 делегатів – 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів. 49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців. За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в Севастополі. Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на титульний етнос, в той час як боротьба за електорат національних меншин несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.

Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І.Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців. [6]

Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей регіоналізму та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці. Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців. Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними. Зіграло свою роль у поразці М.М. Ковача балотування його майже двійника М.І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.

І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України. З 2002 р. по 2004 р. І. Гайдош представляв Соціал-демократичну партію України (об’єднану), в 2004 р. перейшов до Соціалістичної партії України, з 2005 р. очолив Демократичну партію угорців України. Слід відмітити, що на президентських виборах 2004 р. угорська національна меншина активно підтримували кандидатуру В. Януковича. Тому одна із останніх передвиборчих поїздок В. Януковича у третьому турі виборів була здійснена ним саме в м. Берегів.

За результатами виборів в Закарпатську обласну раду, що відбулись 2006 року (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) із 115 обласних осередків політичних партій, які зареєстровані на Закарпатті, участь у виборах взяли 52. Так, до обласної ради п`ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок «Наша Україна» – 30 чол. (23 % голосів виборців), БЮТ – 25 чол. (19,2 %), Партія регіонів – 15 чол. (11,5 %), Народний Блок Литвина – 7 чол. (5,2 %), СПУ – 4 чол. (3,1 %). Вперше в сучасній вітчизняній політичній практиці до облради потрапили представники «КМКС» – Партії угорців України, яка набрала 3,3 % голосів виборців (5 чол.), та Демократичної партії угорців України (ДПУУ) – 3,1 % (4 чол.) [7]


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ред.] Особливості розселення| Ред.] Представництво у районних радах Закарпаття

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)