Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ред.] ХХ ст.

Ред.] Друга половина 17 століття - 18 століття | Ред.] 1917 — 1918 роки | Ред.] 1920—1932 роки | Ред.] З 1933 року | Білоруси в Україні | Ред.] Розселення | Ред.] Білоруси в Криму | Ред.] Діяльність | Молдавани (молдовани) в Україні | Болгари в Україні |


Читайте также:
  1. Не могут оказать вам заступничество те, к кому вы взываете вместо Него.[Заступиться за людей смогут — Ред.] лишь те, кто свидетельствует об истине, и они знают.
  2. Неужели он хочет заменить[многих — Ред.]богов единым Богом?
  3. О нет! Он принёс истину и подтвердил[истинность прежних — Ред.]посланников.
  4. Ред.] 1917 — 1918 роки
  5. Ред.] 1920—1932 роки
  6. Ред.] XIV століття - перша половина XVII століття
  7. Ред.] Білоруси в Криму

Вся Бессарабія відійшла до Румунії в 1918 році після російської революції і розпаду Російської імперії. На відміну від попереднього періоду румунського контролю, найбільш культурні та освітні права болгарської меншини були відчужені, що призвело до випадків збройного опору, наприклад повстання у Татарбунарах у 1924 році.

1925 на Мелітопольщині були створені Романівський (1926 перейменований на Коларівський) і Цареводарський (1926 переформований з існуючого, 1927 перейменований на Ботевський, який 1930 приєднано до Коларівського районну), 1926 на Одещині – Великобуялицький (1926 перейм. на Благоєвський), а 1927 в Першотравневому окрузі – Вільшанський болгарські національні райони. В болгарських населених пунктах організовувалися болгарські сільради (кількість яких з 1925 до 1938 зросла з 33 до 52), а в райцентрах – болгарські судови органи влади (так званні судово-слідчі камери). [1]

Болгари проживали переважно компактно, в 40 чисто болгарських сільрадах було зосереджено 76% всіх українських болгар. 72,5% болгарських дітей вчилися в болгарських школах. Після 1933 р. болгарські райони були ліквідовані.

У 20–30-х рр. ХХ ст. виходила болгарською мовою преса: центральна болгарська газета «Сьрп и чук», 1926 перейменована на «Сьветско село» і 1930 – на «Колективіст»; газета органів Коларівського, Благоєвського і Вільшанського районних партійних і виконавчих комітетів – «Колективно поле», «Комунар», «Колхозен труд», журнали «Бьди готов!», «Млад ударник», «Агротехник». Виданням художнього, суспільно-політичного, учбової літератури займалися болгарські сектори Всеукраїнської філії Центрвидаву (з 1926 по 1931) і Укрдержнацменвидаву (з 1932 по 1941).

У болгарських районах функціонували болгарські школи, кількість яких зросла з 43 у 1924 до 57 у 1938 і в яких навчалось відповідно 4314 і 11 264 учні. Кадри для болгарських районів готували створена 1926 Дніпропетровська болгарська партійна школа, переведена у наступному році до Одеси, Преславські педагогічний технікум і агропрофшкола та болгарські сектори Одеських педагогічного та соціально-гуманітарних інститутва, медичного технікуму, театрального училища.

Болгарське театральне мистецтво розвивалося завдяки діяльності театральної пересувної трупи і болгарського театру-студії ім. Г.Димитрова (від- повідно створених 1926 і 1934). [2]

Пакт Молотова-Ріббентропа 1939 р. призвів до ультиматуму СРСР у червні 1940 р., вторгненню радянських військ в Бессарабію, та її включення до Радянського Союзу. Хоча будучи офіційно визнаною меншістю за радянської влади, місцеві болгари втратили деякі риси своєї культурної ідентичності в цей період.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ред.] ХVIII-XIX ст.| Ред.] Після проголошення Україною незалежності

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.004 сек.)