Ред.] Історія. Угорські племена мігрували до Дунайської низовини через причорноморські степи

Угорські племена мігрували до Дунайської низовини через причорноморські степи, далі нинішні Поділля і Галичину, карпатські перевали і нинішнє Закарпаття в IX столітті нашої ери. Заселення ними території нинішнього Закарпаття проходило також в більш пізній період в результаті двох великих хвиль міграції: у другій половині XIII століття (після татаро-монгольської навали) і в другій половині XVI століття (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу Угорського королівства (рівнинна частина в ΙΧ-X столітті, гірська частина — XIII-XIV століття) і до входження до складу Чехословаччини (1919 р.) угорці були панівним у соціально-економічному плані етносом в регіоні. За переписом 1910 року вони становили 30% населення нинішнього Закарпаття, а в 1930 році тільки 16%, так як включення краю до складу Чехословаччини сприяло еміграції угорців на державну територію Угорщини. Угорці, що залишилися об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920-1930-х роках від 10 до 11% голосів виборців.

На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 р. Після приєднання краю до УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6% населення області. Надалі їх частка в населенні продовжувала повільно зменшуватися в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.

Дата добавления: 2015-07-16