Читайте также: |
|
А. 40.
Б. 30.
В. 60.
Г. Жодної.
26. Особливістю байок Г.Сковороди є:
А. Віршова форма.
Б. Прозова форма.
В. Цезура посередині рядка.
Г. Жодної.
27. Що таке «сила» у байках Г.Сковороди?
А. Вся байка.
Б. Епіграф.
В. Основна частина.
Г. Мораль.
28. Рядки: «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть?» - узяті з твору:
А. «Бджола і Шершень».
Б. «Орел і Черепаха».
В. «Всякому місту».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
29. Персонажеві якого твору Г.Сковороди належать слова: «Не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі»?
А. «Орел і Черепаха».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
30. Рядки: «Нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо» - взяті з твору:
А. «Орел і Черепаха».
Б. «Розмова п’яти подорожніх».
В. «Всякому місту».
Г. «Бджола і Шершень».
31. Персонажеві якого твору Г.Сковороди належать слова: «Нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо»?
А. Черепасі, «Орел і Черепаха».
Б. Ліричному герою, «Всякому місту».
В. Бджолі, «Бджола і Шершень».
Г. Шершню, «Бджола і Шершень».
32. « Незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені…», - заявляє персонаж твору:
А. Івана Котляревського.
Б. Івана Вишенського.
В. Івана Карпенка-Карого.
Г. Григорія Сковороди.
Д. Григорія Квітки-Основ’яненка.
33. Шершень, за Г.Сковородою, – це образ людей, які:
А. Живуть крадіжкою чужого.
Б. Допомагають усім.
В. Працюють в міру своїх сил.
Г. У природженому ділі трудяться.
34. Бджола, за Г.Сковородою, – це образ людей, які:
А. Живуть крадіжкою чужого.
Б. У природженому ділі трудяться.
В. Працюють в міру своїх сил.
Г. Допомагають усім.
35. З якого твору Г.Сковороди подані рядки: «Веселість серця - життя для людини»?
А. «Орел і Черепаха».
Б. «Всякому місту».
В. «Бджола і Шершень».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
36. У якому творі Г.Сковорода звертається до хорта, мисливця і кота?
А. «Розмова п’яти подорожніх».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Орел і Черепаха».
37. З якого твору подані рядки: «Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла»?
А. «DE LIBERTATE».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
38. Якого філософа цитував Г.Сковорода: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»?
А. Сократа.
Б. Аристотеля.
В. Епікура.
Г. Діоген.
39. Темою байки «Бджола і Шершень» є:
А. Роздуми Шершня про наїдок.
Б. Суперечка Бджоли й Шершня про лінощі.
В. Осуд Шершнем Бджоли.
Г. Розмова Бджоли й Шершня про працелюбність.
40. Ідеєю байки «Бджола і Шершень» є:
А. Людина ніколи не повинна бути голодною.
Б. Кожен повинен працювати з огляду на те, як йому віддячують за це.
В. Праця повинна стати для кожної людини природною потребою.
Г. Шершень ніколи не стане Бджолою.
41. Яка філософська ідея Г.Сковороди лягла в основу байки Г.Сковороди «Бджола і Шершень»?
А. «Філософія серця».
Б. «Нерівна рівність».
В. «Мікрокосмос і макрокосмос».
Г. Ідея «спорідненої праці».
42. Назвіть 10-ту пісню із «Саду Божественних пісень» Г.Сковороди?
А. «Тайна явна i преславна!»
Б. «Всякому місту…»
В. «Гей, поля, поля зелені …»
Г. «Ой ти, пташко жовтобока».
43. З якого твору «Саду божественних пісень» Г.Сковороди подані рядки: «Блажен муж, що в премудростi помре i що в разумi своїм повчається святинi»?
А. Пісня 3.
Б. Пісня 8.
В. Пісня 10.
Г. Пісня 12.
44. У якому творі Г.Сковорода висміює вади суспільства?
А. «Ой ти, пташко жовтобока».
Б. «Тайна явна i преславна!»
В. «Гей, поля, поля зелені …»
Г. «Всякому місту…»
Рядки
Всяка тримає свiй ум голова,
Всякому серцю любов своя є,
Всякому горлу до смаку своє…
взяті з твору:
А. «Ой ти, пташко жовтобока».
Б. «Тайна явна i преславна!»
В. «Всякому місту…»
Г. «Гей, поля, поля зелені …»
Рядки
А я у полонi одних лише дум,
Одне непокоїтъ тiльки мiй ум…
взяті з твору:
А. «DE LIBERTATE».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
Рядки
Панськi Петро для чинiв тре кутки,
Федiр-купець обдурити прудкий…
взяті з твору:
А. «Всякому місту».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «DE LIBERTATE».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
Рядки
Той зводить дiм свiй на новий манiр,
Iнший гендлює, вiзьми перевiр…
узяті з твору:
А. «DE LIBERTATE».
Б. «Всякому місту».
В. «Бджола і Шершень».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
Рядки
Той безперервно стягає поля,
Той iноземних завозить телят,
Ti на ловецтво готують собак,
В цих дiм, як вулик, гуде вiд гуляк…
узяті з твору:
А. «DE LIBERTATE».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Ой ти, пташко жовтобока».
Рядки
Той панегiрик сплiтає з брехнi,
В лiкаря мертвi iдуть в пiдряднi.
Туза картяр i шанує, й честить,
В позов Степан, як на свято, бiжить…
узяті з твору:
А. «Алфавіт, або Буквар світу».
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Бджола і Шершень».
Г. «Всякому місту».
Рядки
Ладить юриста на тон свiй права,
З диспуту учню трiщить голова,
Тих непокоїтъ Венерин амур…
узяті з твору:
А. «DE LIBERTATE».
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Всякому місту».
Г. «Розмова п’яти подорожніх».
Рядки
Всякому голову крутить свiй дур.
В мене ж турботи лише однi,
Щоб безрозумно не вмерти менi…
взяті з твору:
А. «Ой ти, пташко жовтобока».
Б. «Тайна явна i преславна!»
В. «Всякому місту…»
Г. «Гей, поля, поля зелені …»
Рядки
Знаю, що смерть, як коса замашна,
Навiтъ царя не обiйде вона…
взяті з твору:
А. «Ой ти, пташко жовтобока».
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Всякому місту…»
Г. «Бджола і Шершень».
Рядки
Байдуже смертi, мужик то чи цар,
Все пожере, як солому пожар…
узяті з твору:
А. «Всякому місту…»
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «Бджола і Шершень».
55. Хто може зневажити смерть («Всякому місту» Г.Сковорода)?
А. Той, хто «ладить на тон свій права».
Б. Той, хто «панегірик сплітає з брехні».
В. Той, в кого «мертві ідуть в підрядні».
Г. Той, в кого «совість, як чистий кришталь».
56. Кому байдуже, « мужик ти чи цар » («Всякому місту» Г.Сковорода)?
А. Богові.
Б. Смерті.
В. Совісті.
Г. Щастю.
57. Перед ким / чим усі люди рівні («Всякому місту» Г.Сковорода)?
А. Смертю.
Б. Богом.
В. Суддею.
Г. Лікарем.
58. Який із названих творів побудований на антитезі?
А. «Всякому місту…»
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «Бджола і Шершень».
59. Які рядки із «Всякому місту…» є рефреном?
А. «Байдуже смерті, мужик то чи цар, Все пожере, як солому, пожар»
Б. «Iнший гендлює, вiзьми перевiр».
В. «Всякому місту звичай і права».
Г. «Я ж у полоні нав’язливих дум, Тільки одне непокоїть мій ум».
60. Хто із українських письменників використав пісню «Всякому місту…» у своєму творі?
А. Т.Шевченко.
Б. І.Франко.
В. І.Квітка-Основ’яненко.
Г. І.Котляревський.
61. З уст якого персонажа «Наталки Полтавки» І.Котляревського звучить пісня «Всякому місту…»?
А. Возний.
Б. Виборний.
В. Наталка Полтавка.
Г. Петро.
62. У якому із поданих творів Г.Сковорода згадує людей різних професій?
А. «Всякому місту…»
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «Бджола і Шершень».
63. У якому із поданих творів Г.Сковорода згадує Б.Хмельницького?
А. «Бджола і Шершень».
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «Всякому місту…»
64. У якому із поданих творів Г.Сковорода говорить про волю як найвищу цінність для людини?
А. «Всякому місту…»
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «DE LIBERTATE».
Рядки
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
узяті з твору:
А. «Всякому місту…»
Б. «Ой ти, пташко жовтобока».
В. «DE LIBERTATE».
Г. «Бджола і Шершень».
Рядки
…зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото
взяті з твору:
А. «Всякому місту…»
Б. «Бджола і Шершень».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «DE LIBERTATE».
Рядки
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись …
узяті з твору:
А. «Всякому місту…»
Б. «DE LIBERTATE».
В. «Ой ти, пташко жовтобока».
Г. «Бджола і Шершень».
68. Кому належить вислів: « Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений »?
А. І.Франку.
Б. І.Огієнку.
В. І.Котляревському.
Г. Г.Сковороді.
69. Кому належить вислів: « Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?»
А. Т.Шевченку.
Б. Лесі Українці.
В. Г.Сковороді.
Г. І.Котляревському.
70. Кому належить вислів: « З усіх втрат втрата часу найтяжча»?
А. І.Франку.
Б. Г.Сковороді.
В. І.Котляревському.
Г. І.Огієнку.
71. Кому належить вислів: « Будь вовк кухарем, ведмiдь м’ясником, а лошак пiд верхівцем. Це справа чесна. Коли ж вовк грає на сопілцi, ведмiдь танцює, а лошак носить поноску, не можна не сміятись. Всяка нешкiдлива непристойність смiшить. А коли вже став вовк пастухом, ведмiдь ченцем, а лошак радником, це вже не жарт, а біда»?
А. І.Величковському.
Б. Г.Сковороді.
В. Павлу Русину.
Г. І.Огієнку.
72. Кому належить вислів: « Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе»?
А. І.Франку.
Б. І.Огієнку.
В. І.Котляревському.
Г. Г.Сковороді.
73. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
Цитата з твору | Назва твору | ||
«Хоть і тяжко тій голові бути без пліч - зле тілу без голови» | А | «Слово про Ігорів похід» | |
«Веселість серця - життя для людини» | Б | «Всякому місту» | |
«А Ольга кинулася з сином своїм на Іскоростень-город…» | В | «Бджола і Шершень» | |
«Знаю, що смерть, як коса замашна, Навiтъ царя не обiйде вона» | Г | «Повість минулих літ» | |
Д | «DE LIBERTATE» |
74. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
Цитата з твору | Назва твору | ||
«Всякому серцю любов своя є, Всякому горлу до смаку своє». | А | «Слово про Ігорів похід» | |
«Коли сокіл до гнізда летить - соколича розстріляємо своїми золоченими стрілами» | Б | «Всякому місту» | |
«Немає гіршої муки, як хворіти думками» | В | «Бджола і Шершень» | |
«Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить» | Г | «Повість минулих літ» | |
Д | «DE LIBERTATE» |
75. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
Цитата з твору | Назва твору | ||
«Хворіють думки, позбавляючись природженого діла» | А | «Слово про Ігорів похід» | |
«Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося» | Б | «Всякому місту» | |
«Здоров’я князям і дружині, що стають за християни на поганії полки!» | В | «Бджола і Шершень» | |
«Хто ж бо зневажить страшну iї сталь? Той, чия coвicть, як чистий кришталь» | Г | «Повість минулих літ» | |
Д | «DE LIBERTATE» |
76. Встановіть відповідність між назвою твору і рядками з нього.
Цитата з твору | Назва твору | ||
«Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном» | А | «Слово про Ігорів похід» | |
«О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись» | Б | «Всякому місту» | |
«Видно, що ви без пуття закохані в мед». | В | «Бджола і Шершень» | |
«Чому, господине, простерло гарячі промені свої на лади воїв, в полі безводнім спрагою їм луки звело, тугою сайдаки стягло?» | Г | «Повість минулих літ» | |
Д | «DE LIBERTATE» |
77. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
«Чому, господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти хановськії стрілки на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв?» | А | Поезія | |
«Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою!» | Б | Поема | |
«Володіють бо хозарами руські князі й до сьогоднішнього дня» | В | Літопис | |
«Нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати» | Г | Повість | |
Д | Байка |
78. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
«Побіля нього ж (моря) учив святий апостол Андрій». | А | Пісня | |
«А я у полонi одних лиш дум, Одне непокоїтъ тiльки мiй ум». | Б | Літопис | |
«Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином…» | В | Повість | |
«Ні хитрому, ні скритному, ні чаклуну спритному - суда Божого не минути» | Г | Поема | |
Д | Байка |
79. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
«До сього ми народжені і будемо такі». | А | Байка | |
«Уже понизіте стяги свої, вкладіте свої мечі пощерблені: ви-бо вже вискочили з дідівської слави!» | Б | Поема | |
«Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами». | В | Повість | |
«Тих непокоїтъ Венерин амур, Всякому голову крутить свiй дур» | Г | Літопис | |
Д | Поезія |
80. Встановіть відповідність між рядками з твору і його жанром.
«Туза картяр i шанує, й честить, В позов Степан, як на свято, бiжить». | А | Поема | |
«Не поїдемо ми ні на конях, ні пішки [не] підемо, а понесіте нас у човні» | Б | Байка | |
«Та се зле: князі мені - не пособники, нінащо ся година обернулась» | В | Повість | |
«Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах?» | Г | Літопис | |
Д | Поезія |
81. Персонаж якого твору зображено на малюнку?
А. «Всякому місту». Б. «Бджола і Шершень». В. «DE LIBERTATE». Г. «Слово про похід Ігорів». |
82. Персонаж якого твору «Байок Харківських» Г.Сковороди зображено на малюнку?
А. Байка 23. Б. Байка 12. В. Байка 17. Г. Байка 27. |
83. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола
Костомаров про:
А. Пантелеймона Куліша.
Б. Івана Вишенського.
В. Тараса Шевченка.
Г. Григорія Сковороду.
Козацькі літописи
Особливе значення серед літописів 2-ї пол. XVII ‒ поч. XVIII ст. мають історичні твори, присвячені козацьким війнам. Звідси їх умовна назва ‒ «козацькі», «козацько-старшинські» літописи, хоч від літописів у традиційному розумінні вони значно відрізняються. До нас дійшли три найвидатніші козацькі літописи ‒ Самовидця, тобто очевидця (про події 1648 ‒ 1702, вірогідний автор ‒ Роман Ракушка-Романовський), Григорія Граб’янки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) та Самійла Величка (1720, про події в Україні 1648 ‒ 1700).В усіх цих літописах не лише докладно розповідається про Визвольну війну українського народу 1648-54, а й подається економічна, політична і культурна характеристика країни, подаються факти з історії Росії, Польщі, Угорщини, Швеції, Молдови, Туреччини та ін. Джерелами козацьких літописів були давні українські літописи, власні спостереження, спогади сучасників, документальні матеріали (урядові офіційні і приватні листи, акти, грамоти, універсали), твори чужоземних істориків, народні легенди, перекази тощо.Мандрівні дяки
Мандрівні дяки (або як їх ще називають «мандровані дяки», «школяри», «спудеї», «нищістуденти», «бакаляри», «миркачі», «канцеляристи», «недоуки», «вандровані пахолки», «пиворізи») — представники української сміхової культури XVII–XVIII ст., творці бурлескно-гумористичної літератури, що ознаменували появу низового бароко.
Це культурний феномен, який зародився у студентському середовищі, про який згадував Іван Франко: «Се тип, що витворився при Київській Академії не раніше другої половини XVII в., а в XVIII віці зробився характерним признаком Подніпровської України — елемент кочовий та цинічний, носитель усяких веселих та сороміцьких оповідань та пісень, скорий на вигадки і жарти, захланий на їду, а особливо на випивку. Се були невдачники академії, що осилили початкові науки, але не зуміли довести їх до кінця і добитися якоїсь посади і пішли у світ, хапаючись за що можна, за дяківство, за малярство, оправу книжок, часто голодуючи та ніколи не покидаючи свого гумору, їм завдячуємо певно, значну частину тих гумористичних віршів про празники християнської церкви». Це студенти-бурсаки, вихованці духовних шкіл, що, мандруючи по Україні, заробляли гроші приватним навчанням. Вони розповсюджували рукописні твори, ставили вистави, ходили з вертепом.
Інтермедія (від лат. intermedius ‒те, що знаходиться посередині) ‒ жанр невеликої комічної п’єси або сцени, яку виконували між діями основної драми. Твори цього жанру могли бути комічною травестією, пародією теми, опрацьованої в основній драмі (як то було і в античній драмі сатирів), або ж сценами, ніяк не пов’язаними з її змістом. Інтермедія виникає як фарсова вставка в містеріях XV століття, маючи на меті послабити емоційне напруження й розважити стомлених глядачів.
Найбільшої популярності цей жанр набув у шкільному театрі XVII‒XVIII століть в Україні та Росії. Так, до нашого часу збереглися по п’ять інтермедій з великодніх і різдвяних драм Митрофана Довгалевського й Георгія Кониського. Інтермедії інсценізували народні анекдоти (анонімні українські інтермедії «Продав кота в мішку» і «Найкращий сон»), пародіювали обряди й повір’я (перші інтермедії до п’єс М. Довгалевського та Г.Кониського), зображали народний побут («Пиворізи»). Українська інтермедія відбилася в ляльковому театрі (вертеп), вплинула на подальше формування таких драматичних жанрів, як побутова комедія й водевіль.
Вплив інтермедії відчутний у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Гоголя, М.Старицького та інших. Приклади інтермедій:
«Продав кота в мішку». До Стецька, що йде з горшками, приступає Климко. Хоче найнятися в Стецька на службу та питає його, що йому буде варити. Стецько хоче знати, що Климко вміє робити. Климко хвалиться, що знаменито полює на звірів. Ось і тепер зловив лиса й хоче його продати. Після торгу купує Стецько звіра. Климко відходить, обіцяючи незабаром повернутися. При тім забирає горшки й одежу Стецька. Стецько розв’язує міх, з якого вискакує кіт. Стецько в розпуці:
Вертається Клим, перевдягнений в іншу одежу, накриває горшки свитою й присипає травою. Коли Стецько докоряє йому за обман, Климко показує на горшки і запевняє, що то лежить обманець. Радить його вибити палицею. Стецько б’є палицею власні горшки.
«Найкращий сон». Максим і Грицько з Городка продали на ярмарку волів. Вертаються додому. До них пристає в дорозі Денис із Кам’янця-Подільського. Всі троє вже почувають голод, але не мають що з’їсти. Чують запах пирога. Зачинають шукати і знаходять один пиріг. Хитрий Денис радить покластися спати. Кому найкращий сон присниться, той з’їсть пиріг. Максим і Грицько кладуться спати. Тоді Денис скоро з’їдає пиріг і будить товаришів. Просить розказати, що кому снилося. Максим розказує, що був у небі й розкошував при небеснім пирі. Грицько оповідає, що бачив у сні пекло й пекельні муки. Тоді Грицько говорить, що і його ангел заніс на небо і він бачив, як Максим радувався там при небеснім бенкеті; йому ж, Денисові, казав з’їсти пиріг. Потім ангел завів його в пекло, де Грицько кричав: «Не побачиш мене ніколи вже! Йди і з’їси пиріг». От він і з’їв. Максим і Грицько сердяться, Денис утікає.
Іван Котляревський(1769 ‒ 1838) – представник просвітницького реалізму
(цей творчий метод поєднував у собі реалізм, сентименталізм та класицизм)
Нова доба в українській літературі почалася 1798-го року, коли Іван Котляревський видав поему «Енеїда» українською мовою. Це була перша книжка написана українською мовою. Тому Котляревського називаємо зачинателем нової української літератури. М.Коцюбинський (про І.Котляревського): він показав, що «під грубою свитою б’ється людське серце».
Іван Петрович Котляревський народився 9 вересня (29 серпня ст. ст.) 1769 року в родині дрібного дворянина, що служив канцеляристом у Полтавському магістраті. Тут, у Полтаві, і минули дитячі та шкільні роки Котляревського (на фото – будинок І.Котляревського: 1 – малюнок, виконаний Т.Шевченком; 2 – садиба-музей І.Котляревського у Полтаві).
Початкову освіту Іван Котляревський здобув у дяка (що було на той час дуже поширено) і в десятирічному віці вступив до місцевої семінарії. Навчання в таких закладах тривало тоді десять-тринадцять років. Спочатку це було читання й письмо, згодом ‒ російська й латинська мови та літератури, поетика, риторика, філософія та богослов’я. Вивчаючи поетику й риторику, семінаристи робили переклади російською поезій Вергілія, Овідія, Горація, писали, наслідуючи їх, власні віршовані твори.
Згодом, у 1780 ‒ 1789 роках, Котляревський вчиться у Полтавській духовній семінарії. 1789р. Котляревський залишає семінарію, не закінчивши її повного курсу; напевно, його не приваблювала духовна кар’єра. Спочатку він служив чиновником у різних полтавських канцеляріях, пізніше був домашнім учителем у поміщицьких родинах на Полтавщині.
На цей період (1794) припадає і початок його роботи над першим відомим власним літературним твором ‒ бурлескно-травестійною поемою «Енеїда» на сюжет Вергілія (на фото).
У період учителювання в житті Івана Петровича трапилися дві події, які спричинили важливі наслідки. По-перше, в маєтку біля Золотоноші (це місто належало тоді до Полтавщини), де Іван Котляревський навчав дітей господаря, він познайомився з гостем, який був від нього у великому захопленні і взяв почитати рукописний примірник «Енеїди». Це був конотопський поміщик Максим Парпура. Він служив у Петербурзі колезьким асесором і завідував там друкарнею медичної колегії. По-друге, Іван Котляревський закохався. Та почуття його виявилося заздалегідь приреченим, бо дівчина була служницею-кріпачкою в того ж таки поміщика з-під Золотоноші, й останній навіть слухати не захотів про те, щоб відпустити її на волю.
Ображений у своїх найкращих почуттях, Іван Котляревський покинув учителювання й вирішив утвердитися на іншому поприщі. Від 1796 р. він перебував на військовій службі у сформованому з українських козацьких полків Сіверському карабінерному полку (згодом його перетворили на драгунський). До 1806 р. полк стояв на Полтавщині, тож Котляревському не потрібно було кардинально змінювати свій стиль життя й побут, поривати зі старими зв’язками. Тривала в цей період і його робота над «Енеїдою». Крім того, збереглася написана ним наприкінці 1804 р. «Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну» (тодішньому генерал-губернатору Полтавської і Чернігівської губерній).
У 1798 р. Іван Котляревський несподівано дізнався, що в Петербурзі коштом згаданого Максима Парпури було видано перші три частини «Енеїди» під назвою «Энеида, на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским». Це, кажучи сучасною мовою, «піратське» видання аж ніяк не входило у плани самого Івана Петровича й до глибини душі його обурило. Проте помста Котляревського була не позбавлена гумору: він присвятив колезькому асесорові, який вирішив, не питаючи дозволу, прославитися за його рахунок, кілька рядків у доопрацьованій «Енеїді», «вдостоївши» його честі посмажитись у відвіданому Енеєм і Сивілою пеклі:
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Та й списую Сковороду 1 страница | | | Та й списую Сковороду 3 страница |