Дума про Марусю Богуславку 1 страница

Про думу. Образ Марусі Богуславки – це художній вимисел, але сприймається він як дійсний факт. Літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів (Роксолана – Настя Лісовська).

Ця дума була добре відома Т.Шевченку, він її вмістив у свій «Буквар Южнорусский», виданий ним 1861 року для українських шкіл.

М.Старицький написав однойменну історико-побутову драму (1897), п’єсу (історичну драму) з цією ж назвою написав і І.Нечуй-Левицький (1895), Б.Грінченко написав за мотивами думи драму «Ясні зорі», П. Куліш написав твір під назвою «Маруся Богуславка. Староруська поема (1620‒1621)», роман «Маруся Богуславка» належить перу І.Багряного у 2007 році вийшов друком історичний роман у віршах «Маруся Богуславка» Миколи Т.Тюнника; композитор А.Свєчніков створив балет «Маруся Богуславка» (1951).

Дума про Марусю Богуславку Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. То до їх дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Приходжає, Словами промовляє: «Гей, козаки, Ви, біднії невольники! Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера?» Що тоді бідні невольники зачували, Дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, По річах познавали, Словами промовляли: «Гей, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко! Почім ми можем знати, Що в нашій землі християнській за день тепера? Що тридцять літ у неволі пробуваєм, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм, То ми не можемо знати, Що в нашій землі християнській за день тепера». Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачуває, До козаків словами промовляє: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень». То тоді ті козаки теє зачували, Білим лицем до сирої землі припадали, Дівку бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали: «Та бодай ти, дівко-бранко, Марусю, попівно Богуславко, Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник, роковий день Великдень сказала!» То тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Теє зачувала. Словами промовляла: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники, Та не лайте мене, не проклинайте, Бо як буде наш пан турецький до мечеті від’їжджати,

То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати; То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати». То на святий празник, роковий день Великдень, Став пан турецький до мечеті від’їжджати, Став дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, На руки ключі віддавати. Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка, Добре дбає,‒ До темниці приходжає, Темницю відмикає, Всіх козаків, Бідних невольників, На волю випускає І словами промовляє: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте, Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава не минайте, Моєму батьку й матері знати давайте: Та нехай мій батько добре дбає, Ґрунтів, великих маєтків нехай не збуває, Великих скарбів не збирає, Та нехай мене, дівки-бранки, Марусі, попівни Богуславки, З неволі не викупає, Бо вже я потурчилась, побусурменилась Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного!» Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників З тяжкої неволі, З віри бусурменської, На ясні зорі, На тихі води, У край веселий, У мир хрещений! Вислухай, боже, у просьбах щирих, У нещасних молитвах Нас, бідних невольників!

Це цікаво!

Ліна Костенко

Чадра Марусі Богуславки

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

Татари сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по-українськи – нелинь.

Святе письмо, по-їхньому – Коран.

Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

що я жива, що в мене муж паша.

А я – Маруся. Я – із Богуслава.

У мене є непродана душа.

О, як він любить, як він мене палить!

Як він мене цілує уночі!

Каблучки нанизав по дві на кожен палець.

Браслети на руках, на шиї дукачі.

І я ходжу, володарка темниці.

Скриплять у тиші двері за дверми.

Блищать очима слуги темнолиці,

мені у ноги стелять килими.

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту, і віночки, –

ну, як мені, чи гарно у чадрі?

І меч, і правда – цноти не жіночі.

Люблю чадру – і чорна, і густа.

Коли татарам брешуть мої очі,

ніхто не бачить, як тремтять вуста.

Мого лиця не видно під чадрою.

Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.

А то б я їм здавалася чудною, –

чого я зблідла і куди іду.

Чого дивлюся в море, у тумани.

Чого, як тінь, блукаю уночі.

…Бряжчать мені невільницькі кайдани.

А я шукаю сховані ключі.

Маруся Чурай

Маруся Чурай (1625‒1653) ‒ напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини що, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козаченьки» та інші. Також відома як Маруся Чураївна.

За переказами, Маруся Чурай народилася у 1625 (за іншими версіями ‒ у 1628 або 1629) році у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, який у 1648 році був спалений як бунтівник у Варшаві на багатті, залишилася жити з матір’ю у Полтаві. В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями ‒ Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла у місцевої баби-відьми, але яке ненароком випив Гриць. Влітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але повернувшись у 1653 році до Полтави померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними ‒ в 1652 році у Полтаві вiд сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

Образ Марусі Чурай у творах українських письменників

1834 ‒ «Чарівниця» ‒ балада Левка Боровиковського; 1837 ‒ «Чари» ‒ п’єса Кирила Тополі; 1839 ‒ «Маруся, малороссийская Сафо» ‒ повість Олександра Шаховського; 1854 ‒ «Розмай» ‒ балада Степана Руданського; 1876 ‒ «Ой не ходи, Грицю…» ‒ оперета Володимира Александорова; 1882 ‒ «Дай серцю волю, заведе в неволю» ‒ п’єса Марка Кропивницького; 1887 ‒ «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» ‒ драма Михайла Старицького; 1887 ‒ «Маруся Чурай, українська піснетворка» ‒ драма Григорія Бораковського; 1896 ‒ «Маруся Чураївна» ‒ драма Володимира Самійленка; 1909 ‒ «В неділю рано зілля копала» ‒ повість Ольги Кобилянської; 1934 ‒ «Маруся Шурай» ‒ історична п’єса Івана Микитенка (переробка драми М. Старицького); 1967 ‒ «Марина Чурай» ‒ драматична поема Івана Хоменка; 1968 ‒ «Дівчина з легенди» ‒ драматична поема Любов Забашти; 1975 ‒ «До тієї Чураївни (Парубоцька балада)» ‒ поема Бориса Олійника (збірка поезій «Гора»); 1978 ‒ «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» ‒ художній фільм Ростислава Синько, за мотивами твору Михайла Старицького; 1979 ‒ «Маруся Чурай» ‒ історичний роман у віршах Ліни Костенко; 1990 ‒ «Засвіт встали козаченьки...» ‒ історична повість Валентина Чемериса та ін.

Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються.   Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу.   Не поправлять сльози щастя, Серцю легше буде, Хто щасливим був часочок, По смерті не забуде...   Єсть же люди, що і моїй Завидують долі, Чи щаслива та билинка, Що росте на полі?

Що на полі, що на пісках, Без роси, на сонці? Тяжко жити без милого І в своїй сторонці!   Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися! Як я, бідна, тут горюю, Прийди подивися.   Полетіла б я до тебе, Та крилець не маю, Щоб побачив, як без тебе З горя висихаю.   До кого я пригорнуся, І хто приголубить, Коли тепер того нема, Який мене любить?

Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Виплакала Марусенька, Свої ясні очі.   Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися!   Стоїть місяць над горою, А сонця немає. Мати сина в доріженьку Слізно проводжає:   «Іди, іди, мій синочку, Та не забаряйся, За чотири неділеньки Додому вертайся!»

«Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось мій кінь вороненький В воротях спіткнувся.   Ой Бог знає, коли вернусь, В якую годину; Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину!»   «Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти, Та чи ж буде вона мене, Сину, шанувати?»   «Ой не плачте, не журітесь, В тугу не вдавайтесь: Заграв кінь мій вороненький, Назад сподівайтесь!»

Вислови про пісні

«Українська пісня – це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу…» (М.Гоголь)

«Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…» (Т.Шевченко)

«Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава» (О.Довженко)

«Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу» (О.Довженко)

Українські пісні – це «розрізнені перлини великого намиста» (В.Гнатюк)

А пісня ‒ це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа (І. Драч)

Народна пісня ‒ духовне обличчя нації (А. Міцкевич)

Пісня ‒ це коли душа сповідається (Г. Тютюнник)

Тести. Фольклор

1. Які з поданих жанрів належать до народного епосу?

А. Загадки, прислів’я, приказки, анекдоти.

Б. Казки, легенди, перекази, коломийки.

В. Колискові, байки, притчі, міфи.

Г. Легенди, перекази, думи, балади.

2. Які з поданих жанрів належать до народної лірики?

А. Колядки, веснянки, приказки, коломийки.

Б. Казки, легенди, щедрівки, коломийки.

В. Рекрутські пісні, веснянки, колискові, думи.

Г. Жниварські пісні, бурлацькі пісні, щедрівки, купальські пісні.

3. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Ой ви, тати, ой ви, мами»?

Ой, як серцю не жаль, не жаль?

Кого любив, не взяв, не взяв.

Ой, як серцю не розпука?

Кого любив, з тим розлука.

А. Родинно-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

4. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Була в Галі нерідная мати»?

Була в Галі нерідная мати,

Ой була в Галі нерідная мати.

Та й послала в неділеньку жати,

Ой та й послала в неділеньку жати.

А. Соціально-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Родинно-побутові.

Г. Історичні пісні.

5. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Болить в мене головонька»?

Нема мого миленького,

Нема мого сонця.

Ні з ким мені розмовляти

Ввечері в віконце.

А. Календарно-обрядові.

Б. Родинно-побутові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

6. До якої групи пісень належить уривок із пісні «З гори на долину, у гай по калину»?

З гори на долину, у гай по калину,

Там блудила дівчиночка сім день та й годину.

– Чого ж ти, дівчиночко, та й по гаю блудиш?

Ой відай ти, дівчиночко, мого сина любиш.

А. Історичні пісні.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Родинно-побутові.

7. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Оре Семен, оре»?

Оре Семен, оре,

На шлях поглядає...

"Чужі жінки обід несуть,

Моєї немає".

А. Родинно-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

8. До якої групи пісень належить уривок із пісні «А в сусіди хата біла»?

А в сусіди хата біла,

А в сусіди жінка мила,

А у мене ні хатинки,

Нема щастя, ані жінки.

А. Соціально-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Родинно-побутові.

Г. Історичні пісні.

9. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Бараболя говорила»?

Бараболя говорила,

Що хороше зародила:

"Мене печуть, мене варять,

Мене їдять, мене хвалять,

Як заслужу в Бога ласки,

То ще з мене спечуть паски"

А. Родинно-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

10. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Да сватав мене попів син»?

Да сватав мене попів син,

Да давав мені волів сім.

Дурна була не брала,

Шестьма була б орала,

А сьомого продала,

Погонича найняла.

А. Соціально-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Родинно-побутові.

Г. Історичні пісні.

11. До якої групи пісень належить уривок із пісні «В середу родився в північ при луні»?

В середу родився в північ при луні,

Славні були хлопці родичі мої.

Став я підростати, в школу вже ходив,

І не раз учитель мені говорив:

"У тебе, Ярема, умна голова,

Олія налита, розуму чортма!"

А. Календарно-обрядові.

Б. Соціально-побутові.

В. Родинно-побутові.

Г. Історичні пісні.

12. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Ой ходить сон коло вікон»?

Ой ходить сон коло вікон,

А дрімота коло плота.

Питається сон дрімоти:

"Де будемо ночувати?"

А. Родинно-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

13. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Льон збирала, тонкі нитки пряла»?

Льон збирала,

Тонкі нитки пряла,

Тонкі нитки пряла,

Сповиточки ткала.

Ой біленькі ткала,

Доленьку прохала,

Щоб було дитя вродливе,

Щоб було дитя щасливе.

А. Історичні пісні.

Б. Календарно-обрядові.

В. Родинно-побутові.

Г. Соціально-побутові.

14. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Ой кіт-воркіт»?

Ой кіт-воркіт

Та з віконця скік,

А з віконця додолу,

У зелену діброву.

Ой діброво шумова,

Приспи наше дитиня,

А дібровонька шумить,

Наше мале дитя спить.

А. Родинно-побутові.

Б. Календарно-обрядові.

В. Соціально-побутові.

Г. Історичні пісні.

15. До якої групи пісень належить уривок із пісні «Ой леле, леле, лелесенько»?

Леле, леле, лелесенько,

Засни ж, моє малесеньке.

Будеш легко, сину, спати,

Будеш здоров уставати.

А. Родинно-побутові.

Б. Історичні пісні.

В. Соціально-побутові.

Г. Календарно-обрядові.

16. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «А Пречиста Діва по світу ходила»?

Чи то сонце сходить, чи місяць заходить?

То Пречиста Діва свого Сина родить.

"Вставай, жінко, вставай. Доки будеш спала?

Вже наша стаєнка світлом засіяла".

А. Колядки.

Б. Веснянки.

В. Купальські.

Г. Обжинкові.

17. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «Ангел Божий із небес»?

Ангел Божий із небес

Радість нам звіщає днесь,

Що в Вифлеємі Бог воплотився,

Там у вертепі Він появився

Бідним пастирям.

А. Купальські.

Б. Веснянки.

В. Колядки.

Г. Обжинкові.

18. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «В Вифлеємі днесь Марія Пречиста»?

Прибігають до вертепу пастирі

І з собою несуть дари в офірі.

І Дитятку кланяються в оборі,

До Його ніг припадають в покорі.

А. Веснянки.

Б. Колядки.

В. Купальські.

Г. Обжинкові.

19. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «Бог ся рождає»?

Йосиф старенький колише Дитятко:

Люляй же, люляй мале Отрочатко!

Три царі славні у вертеп приходять,

Ливан і смирну, злото приносять.

А. Обжинкові.

Б. Веснянки.

В. Купальські.

Г. Колядки.

20. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «Ой чи є, чи нема»?

Ой чи є, чи нема

Пан-господар дома?

Щедрий вечір, добрий вечір,

Пан-господар дома.

А. Щедрівки.

Б. Веснянки.

В. Купальські.

Г. Обжинкові.

21. До якої групи календарно-обрядових пісень належить «Утомила нас та широкая нива»?

Утомила нас та широкая нива,

Що тепера нам і вечеря немила.

Ой не так нива, як високії гори,

Ой не так гори, як широкі загони.

Не так загони, як малейкеє жито, —

А вже ж нам спину, як києм перебито.

А. Щедрівки.

Б. Веснянки.

В. Обжинкові.

Г. Купальські.

Рядки

Благослови, мати,

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати!..

узяті з:

А. Соціально-побутової пісні.

Б. Календарно-обрядової пісні.

В. Історичної пісні.

Г. Балади.

Д. Думи.

Рядки

«Купайло, Купайло,

Де ти зимувало?»

«Зимувало в лісі,

Ночувало в стрісі…»

узяті з:

А. Історичної пісні.

Б. Балади.

В. Думи.

Г. Календарно-обрядової пісні.

Д. Соціально-побутової пісні.

Рядки

Ой весна, весна, ти красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

узяті з:

А. Ліричної пісні.

Б. Календарно-обрядової пісні.

В. Соціально-побутової пісні.

Г. Історичної пісні.

Д. Думи.

Рядки

"Ой світи, сонце, світи та й не грій,

Щоб мій віночок та й не згорів.

Щоб мій віночок живим зостався

Та й миленькому в руки дістався".

Пливи, віночку, по синій хвилі

До тої хати, де жиє милий.

узяті з:

А. Думи.

Б. Балади.

В. Історичної пісні.

Г. Календарно-обрядової пісні.

Д. Соціально-побутової пісні.

Рядки

А вже сонце котиться,

Нам додому хочеться.

Хочеться давно,

А ми не йдемо...

А наш пан кучеряв,

Під решетом ночував.

Пані на порозі,

Женці у дорозі.

узяті з:

А. Думи.

Б. Календарно-обрядової пісні.

В. Історичної пісні.

Г. Балади.

Д. Соціально-побутової пісні.

Рядки

Вийшли в поле косарі

Косить ранком на зорі.

До обіда покосили,

Гострі коси потупили.

узяті з:

А. Балади.

Б. Історичної пісні.

В. Соціально-побутової пісні.

Г. Календарно-обрядової пісні.

Д. Думи.

Рядки

Ой ти, лане, ланочку,

Скажи мені правдочку.

Чи дамо полю волю,

А рукам супокою?

узяті з:

А. Думи.

Б. Балади.

В. Історичної пісні.

Г. Календарно-обрядової пісні.

Д. Соціально-побутової пісні.

29. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:

	Уривок з пісні		Час виконання
	Чого вона так горда і пишна, Чого вона до Купайла не вийшла?	А	Зима
	Як пішла я в поле жито жати, Ой та й далеко від своєї хати.	Б	Весна
	А вже весна сім день красна, Із стріх вода капне.	В	Середина літа
	Діва Марія сина родила, В ясла положила.	Г	Кінець літа
		Д	Осінь

30. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:

	Уривок з пісні		Час виконання
	Утомила нас та широкая нива, Що тепера нам і вечеря немила.	А	Зима
	Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла.	Б	Весна
	Благослови, мати, весну закликати, Весну закликати, зиму проводжати.	В	Середина літа
	Ой темна нічка Купайлочка, Не виспалася Наталочка.	Г	Кінець літа
		Д	Осінь

31. Розташуйте уривки з народних пісень у порядку їх виконання:

	Уривок з пісні		Час виконання
	Весно, наша весно, що ти нам принесла? Принесла вам літо, щоб родило жито.	А	Зима
	Нарву квіточок, сплету віночок. Сплету віночок, пущу в ставочок.	Б	Весна
	Маяло житечко, маяло, поки на ниві стояло. Тепер не буде маяти, а буде в стодолі.	В	Середина літа
	Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати.	Г	Кінець літа
			Осінь

32. У якому жанрі пісень наявні мотиви стрибання через багаття, ворожіння на вінках?

А. Щедрівки.

Б. Гаївки.

В. Купальські.

Г. Обжинкові.

33. У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється народження Ісуса Христа?

А. Колядки.

Б. Гагілки.

В. Русальні.

Г. Обжинкові.

34. Поєднайте зображення з уривком із пісні, який його ілюструє.

	Уривок з пісні		Зображення
	Ой у Вифлеємі сталася новина – Породила Божая Мати та й Божого Сина.	А
	А вже весна скресла, трави зеленіють.	Б
	Гей, на Івана, гей, на Купала, Красна дівчина долі шукала. Квітки збирала, віночок вила, Долі водою його пустила.	В
	А вже сонце на заході, Нам робити годі, годі, Бо втомилися, бо втомилися, гу! Цілий день ми спини гнули, Серпи жито тнули, тнули, Притупилися, притупилися, гу!	Г

35. У якому жанрі календарно-обрядових пісень уславлюється прихід весни?

А. Щедрівки.

Б. Веснянки.

В. Купальські.

Г. Русальні.

36. У якому жанрі календарно-обрядових пісень наявні мотиви важкої праці в полі?

А. Колядки.

Б. Гаївки.

В. Обжинкові.

Г. Купальські.

37. Водіння кози супроводжує календарно-обрядову пісню:

А. Русальну.

Б. Гаївку.

В. Обжинкову.

Г. Купальську.

Д. Колядку.

38. Величають піснями господарів, а за це в жартівливій формі просять винагороду в:

А. Колядках.

Б. Гаївках.

В. Обжинкових.

Г. Купальських.

39. До найдавніших фольклорних жанрів належать:

А. Думи.

Б. Балади.

В. Історичні пісні.

Г. Календарно-обрядові пісні.

Д. Соціально-побутові пісні.

40. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.

	Уривок з пісні		Жанр
	А ішли чумаки, весело співали, та чаєчку ізігнали, чаєнят забрали.	А	Чумацька
	Ой шкода, шкода мене, молодого, Що пішов служити государю й Богу.	Б	Рекрутська
	Зажурився бурлачина, Що й копієчки нема. Сидить, лупає очима, Як голодная сова.	В	Наймитська
	Тече річка та й невеличка, Та й з-під синього же моря, Хто не служив та у багатого, Той не знає же горя.	Г	Козацька
		Д	Бурлацька

41. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.

	Уривок з пісні		Жанр
	А в неділю рано, раз, Ще сонце не сходить, два, Там молодий жовнір, шом-трія-ра, По кошарах ходить, ух-ха-ха.	А	Чумацька
	Та чорна хмара наступає, Дрібний сніжок пролітає, Бурлак ніжки підгинає, Батька й неньку споминає.	Б	Жовнірська
	А восени я вженивси, тяжче стало жити, Бо ми мусіли обоє на панів робити. А і став я та й думати, що маю робити, Може, піду до Канади, краще стане жити.	В	Емігрантська
	Була ж мені пригодонька, З Криму їдучи, В чистім полі при дорозі, Гей-гей, воли пасучи.	Г	Козацька
		Д	Бурлацька

42. Встановіть відповідність між уривком із соціально-побутової пісні та її жанром.

Дата добавления: 2015-07-16