Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Інша розв'язка проблеми

Митрополит Стефан Сулик | Слово про автора | Несподіваний надзвичайний Синод | Виборчий Синод | Синод Єпископів УГКЦ 1995р. | Нова пропозиція | Обрання єпископа-помічника блаженнішому Мирославу | Меморандум | Згадуваня "православних" християн | Як зарадити лихові? |


Архиєпископ Антоніо Франко, апостольський нунцій в Kиєві нe тратив часу, щоб знайти іншу розв'язку проблеми проводу нашої Церкви. Під час Синоду єпископів в листопаді 1995 року він вистарався у папи, щоб папа визнав таємні архиєрейські свячення з 1977 року владик, які уділив їм покійний верховний архиєпископ Йосиф Сліпий: о. Любомирові Гузареві і о. Іванові Хомі. Тому, що хіротонія відбулася без дозволу пaпи, тo самим законом хіротонізовані підпали карі суспензи. (Подібну кару отримав архієпископ Лефебр, який створив рух Лефебристів.) Папа, однак, зняв з них кару суспензи, але протягом сімнадцяти років відказувався визнати тi свячення і дозволити їм на архиєрейське служіння. Йому ходило не про владику Хому, але про владику Гузара. Той, колишній священик Стемфордської єпархії, без дозволу покинув свою парафію, поїхав до Риму. Там він продовжував навчання та осягнув докторат. Відтак вступив до Отців Студитів і незабаром став їхнім архімандритом. Він воднораз з о. Іваном Дацьком є однодумцями, дуже близько й гармонійно протягом багатьох років співпрацювали, коли ще жив у Римі покійний Йосиф Сліпий. Воднораз із о. Іваном Музичкою і о. Дмитром Блажейовським вони творили в Римі т. зв. Крилос Львівської Архиєпархії. 3 діяльності нунція можна було легко додуматися, що він послуговується тільки порадами о. Дацька.

I не довго довелось чекати на наступний почин нунція. Усі наші владики одержали листа від нунція, датованого 8 -го серпня 1996 року, такого змісту:

"На прохання Його Еміненції кардинала Анджело Содано, Державного Секретаря, пересилаю вам копію його листа адресованого до всіх Отців Синоду Української Католицької Церкви. У залученні пересилаю також офіційний переклад (на українську мову) цього ж листа. Оригінал цього листа буде переданий синодальному збору для збереження в архіві Синоду.

Хочу також повідомити вас, що Їx Еміненція кардинал Содано водночас із згаданим листом посилає другого листа кардиналу Любачівському, верховному архиєпископу Львівському. У цьому листі він просить верховного архиєпископа представити Синодові, двох або трьох кандидатів з поміж яких Синод може обрати одного, що буде принятий ним і більшістю владик.

Запевняю вас про мої молитви в час підготування до Синоду, прохаючи доброго Господа, щоб спомагав кожного з вас зробити правильний крок для добра Греко-Католицької Церкви в можливо найкращий спосіб у сучасних обставинах.

3 глибокою пошаною і теплим привітанням, остаюсь в Христі.

+ Антоніо Франко."

 

Лист кардинала Содано:

"Державнии Секретаріят. Дано у Ватикані. 18-го липня 1996 р.

Архиєпископам тa Єпископам, членам Синоду Української Церкви.

Преосвященний владико!

Нещодавні святкування 400 річного ювілею Берестейської Уніі виповнили глибокою радістю серце Святійшого Отця. Ще раз, через мене, Biн висловлює всю свою спорідненість із вашою Церквою, дякуючи Господу за дар вірности престолу святого Петра і за свідоцтво любови до Церкви, яку Xpиcтoc хотів бачити єдиною, святою, католицькою і апостольською.

Присутність у Римі з цієі нагоди більшості єпископів дозволила Святішому Отцеві докладніше познайомитися з нинішним становищем вашої Церкви тa її потребами в майбутньому.

У цьому зв'язку Святіший Отець наголосив, як першочергову необхідність для блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського мати допомогу єпископа для ефективнішого здійснення свого архиєпископського служіння. 3 цією метою Римський Архиєрей доручив мені вислухати думку Конгрегації Східних Церков i звернутися до всіх всечесніших i преосвященних Отців Синоду з проханням про обрання на майбутньому Синоді у жовтні місяці єпиcкoпa, який міг би надати суттєву допомогу верховному архиєпископу в керівництві Львівською архиєпархією i y виконанні його обов'язків відповідального за українську Церкву.

Вищезгаданий єпископ має бути обраний серед кандидатів, яких представить блаженніший кардинал Любачівський. Це забезпечить кращу координацію їх діяльності.

Обраний єпископ міг би бути призначений цим же Синодом помічником верховного архиєпископа і виконавчим секретарем Синоду Української Церкви. Це дозволить йому координувати, від імені верховного архиєпископа із наданням ним повноваженнями, як душпастирську так i адміністративну роботу в питаннях, які стосуються всієї Української Католицької Церкви.

Із свого боку, я певний тoгo, що єпископи, які зустрінуться нa наступному Синоді, приймуть це братнє звернення Римського Архиєрея, яке продиктоване душпастирською турботою пpo благо возлюбленої української Церкви. (Кард. Содано діє тут протизаконно. Лист показує що це він головний організатор цієї узурпацї для однієї ним поставленої особи, а нунцій А. Франко і о. І. Дацько його "співпрацівники.")

Цього дня я написав до верховного архиєпископа, прохаючи його від імені Святішого Отця вказати наступному Синодові імена кандидатів, які могли б йому допомагати у майбутньому. Вдячний за увагу, яку ви приділите цьому листові, я шлю вам вітання і побажання всього самого найкращого у вашій душпастирській праці. 3 глибокою пошаною залишаюсь відданий в Господі Вашому преосвященству - Анджело кардинал Содано".

 

Митрополит Стефан був задоволений, що його пропозиція на Синоді в листопаді 1995 р., щоб дати блаженнішому Мирославу помічника з делегованими правами була схвалена Апостольською столицею, однак, кандидата, якого обрав Синод відкинули.

Всі владики були згідні з тим, що блаженнішому Мирославу необхідно треба такого помічника, бо з огляду на його вік й немочі багато дечого занедбано. Постанови вже п'яти Синодів не були проголошені, як цього вимагає церковний закон, щоб синодальні постанови стали правосильними. Так, отже, рішення Синодів цілковито зігноровані так, немов би не відбулися. Протоколи та постанови Синодів у дечому самочинно змінено. "Cтaтyт патріяршої курії"; який Синод не схвалив, бо в ньому канцлерові передали всю владу верховного архиєпископа і проти волі Апостольської столиці дали до схвалення державній владі України, яка його прийняла і схвалила.

Владики, однак, були дуже стурбовані і збентежені тим, що на основі зарядження кардинала Содано листом від 18-го липня 1996 року Синодові відобрали законну владу ставити кандидатів до вибору.

Якщо Синод не може пропонувати кандидатів, то він не Синод, a тільки печатка, не правляче тіло, a тільки знаряддя чинити чиюсь волю. Кардинал Содано суперечить Кодексові законів і дає право тільки самому блаженнішому Мирославу "представити наступному Синодові імена кандидатів". A в листі нунція і те обмежили до тільки "двох або трьох" кандидатів. (Постає питання, кому служить Кард. Содано, коли діє всупереч церковного права, і як показалося не в інтенції св. Отця.) Усім владикам і всім в Україні відомо що не блаженніший Мирослав керує нашою Церквою, але його канцлер о. Іван Дацъко. Це було ще тоді, коли блаженніший Мирослав був здоровий і пpи cилi. Очевидно, що о. Дацько обере таких кандидатів, які йому вигідні і котрі будуть з ним співпрацювати. 3 такою ситуацією владики не погоджувалися і просили митрополитів, щоб тi від їхнього імені написали протест до префекта Конгрегації для Східних Церков у Ватикані. Це вони зробили дня 10-го вересня 1996 року.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Узурпація верховно-архиєпископської влади| Синод у Львові 1996 року

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)