Несподіваний надзвичайний Синод

Святіший Отець папа Іван Павло II зробив нашій Церкві милу несподіванку. Він запросив до себе до Ватикану всіх єпископів нашої Церкви з України і з поселень на наради від 25-го до 26-го червня 1990 p. Десять владик Української Греко-Католицької Церкви, що щойно недавно вийшли зі своїми таємними священиками і вірними із скритих новітніх катакомб, за старанням Апостольської столиці, одержали дозвіл вперше виїхати за кордон із Радянського Союзу до Риму. Їхали вони дуже довго поїздом з усіма контролями й невигодами.

Владики з поселень приїхали раніше, щоб привітати своїх братів у єпископаті і висловити їм подяку й признання за геройське ісповідання їхньої несхитної віри, чим вони здивували ввесь вільний світ. Вони одержали таємну архиєрейську хіротонію від отих наших владик-мучеників, що їх ув'язнила радянська влада у 1945 році, ліквідуючи Українську Греко-Католицьку Церкву. Були вони гідними наслідниками своїх святителів-мучеників і, як тi так і вони не зламалися під час переслідування; гонення і ув'язнення та нi один з них не відрікся своєї віри. Владики з поселень i тi з України були взаємно невідомі собі, не знали один одного і ніколи не мали змоги спілкуватися. Митрополит Стефан, однак, мав щастя познайомитися з ними у Львові, коли в березні 1990 р. побував там у зв'язку з працею у Чотиристоронній Комісії (цілі спогади Митрополита Стефана написані від другої особи - прим. ред.). [*]

З вoлi вселенського архиєрея, папи Івана Павла ІІ, двадцять дев'ять наших владик зібралися у давній залі синодів у Ватикані 25-го червня 1990 p., o годині 9-ій ранку. Незабаром прийшов Святіший Отець разом із кардиналом Августином Касаролі, кардиналом Симоном Люрдусамі, архиєпископом Едвардом Кассіді, архиєпископом Мирославом Марусином та з іншими ватиканськими достойниками. Кожний з наших владик підходив до папи, представлявся йому та вітався з ним особисто. (...)

Блаженніший (Мирослав Любачівський) пояснив, що цей Синод повинен звернутися до Святішого Отця з проханням про призначення вже існуючих єпископів-єпархів в Україні та їх помічників.

Ha цю тему завелась дискусія. Одні твердили, що наших владик з України вже визнав Святіший Отець, a інші твердили, що Синод повинен представити - імена кандидатів на єпархів і їхніх помічників. Блаженніший тоді сказав, що має листа від кардинала Kacapoлi з вимогами до синоду, але відмовився його публічно прочитати, бо він, ніби, адресований особисто до нього.

Пo цій дискусії Синод явним голосуванням обрав одноголосно єпархів і їхніх помічників на владичі престоли в Івано-Франківську і Ужгороді в Україні. Тоді Святіший Отець запропонував, щоб використати теперішню нагоду, де є всі наші владики присутні, і обрати також терно на Львівський престол в Україні. Ha це владика Володимир Стернюк ентузіастично заявив, що ми всі раді це зробити таки тепер. Інші голоси радили, тому що зближається пopa йти на обід, a нам треба трохи призадуматися кого нам обирати, To хай це відбудеться під час пополудневої сесії.

(...) Тут під час обідової пори були таємні наради і рішення, які стали несподіванкою, коли о годині 4-ій пополудні владики знову зійшлися до Ватикану на продовження нарад цього Надзвичайного Синоду. По проведенні молитви, встав знову владика Володимир Стернюк і, звернувшись з проханням до Святішого Отця, благально мовив: "Святіший Отче, ми, подумавши про справу вибору нового верховного архиєпископа, прийшли до висновку, що тепер Mи ніяк не готові приступити до цього так важливого діла для нашої Церкви. Нам потрібно більше часу добре подумати про цю справу і розглянутись, хто найкраще надавався б нa це дуже важливе становище. Це особливо тому, бо наша Церква на рідних землях дуже ослаблена, зруйнована пiв столітнім переслідуванням і гоненням. Mи не можемо спішитися з цим важливим рішенням".

Тоді блаженніший Мирослав став і попросив Святішого Отця, щоб дозволив перенести ці вибори до вересня, a він тоді скличе новий Синод для цієї справи. Святіший Отець, нічого не кажучи, помахав головою, що годиться. Ha цьому закінчився перший Надзвичайний Синод, що його скликав сам папа Римський.

Наступного дня владики виїхали з Риму, щоб повернутись додому. Осталися тільки владики - члени Президії Синоду (митрополити Максим Германюк і Стефан Сулик, владика Михайло Гринчишин - секретар Синоду), щоб відбути свої наради. Під час нарад блаженніший Мирослав Іван на прохання присутніх владик прочитав листа від Секретаря Стану, кардинала Августина Kacapoлi, який, нa доручення Святішого Отця заряджує, щоб Синод, користаючи з присутності владик з України, обрав терно кандидатів на тaкi становища: верховного архиєпископа Львівського, єпископа Івано-Франківського і єпископа Ужгородського.

Блаженніший запропонував, щоб такий Синод для обрання вище названих терн відбувся в oceні цього року. По виміні думок на цю тему, схвалили дату наступного Синоду в Римі на час від 21 -го до 28-го вересня 1990 p.

Дата добавления: 2015-07-19