Методи розроблення господарських рішень

Методи розробки господарських рішень - набір заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямований на формування господарських рішень. Найбільш поширеними методами розробки господарських рішень є:

4. аналітичні;

5. логістичні;

6. математико-статистичні;

7. евристичні.

1. Аналітичні методи. Аналітичний метод - цілеспрямована організація прийомів, способів і дій людини, що дозволяє розкласти складний об'єкт на складові частини, дослідити їх, а отримані результати об'єднати за допомогою іншого логічного прийому – синтезу цілого, збагаченого новими знаннями.

Засновані на роботі керівника чи фахівця з набором аналітичних залежностей, що визначають співвідношення між умовами виконання задачі та її результатами у вигляді формул, графіків чи логічних виразів. Основу цих методів складають: теорія ймовірностей та теорія масового обслуговування.

Теорія масового обслуговування - розділ теорії ймовірностей, метою досліджень якого є раціональний вибір структури системи обслуговування та процесу обслуговування на основі вивчення потоків вимог на обслуговування, що надходять у систему і виходять з неї, тривалості очікування і довжини черг. Теорію масового обслуговування використовують при розв'язанні виробничо-господарських задач, пов'язаних з організацією обслуговування та ремонту устаткування, проектуванням потокових ліній, планування маршрутів міського транспорту тощо.

2. Логістичні прийоми. Своєю чергою, логістичні прийоми поділяються на:

9. методи порівняння;

10. методи елімінування;

11. прийом "вузьких місць" і ведучих ланок;

12. деталізація;

13. прийоми групування;

14. балансові прийоми;

15. прийом ланцюгових підстановок;

16. індексний метод.

Характерним для логістичних методів є творче осмислення цілей і принципів дослідження, застосування загальнонаукового підходу до дослідження зміни і розвитку явищ та процесів через їх диференціацію і синтез (інтеграцію) та абстрактний підхід.

2.1 Центральнамісце в цій групі методів займає порівняння, сутність якого полягає в оцінці і аналізі об'єкту, що досліджується, через інші аналогічні об'єкти. При використанні цього методу варто пам'ятати два вирази: "Все пізнається в порівнянні" та '"Будь-яке порівняння хромає". Такий метод в англо язичній літературі має назву “ bootstrapping” (метод шнурків для черевиків, якими особа, що приймає рішення, прив'язує себе до раніше прийнятих рішень). Пріоритетним при застосуванні методу порівняння є вибір бази порівняння та досягнення якісної порівняльності параметрів.

Для аналізу застосовують такі типи порівнянь:

- Порівняння фактично досягнутих результатів із даними минулих періодів. Тут зіставляють результати сьогоднішнього дня з учорашнім, поточного місяця, кварталу, року з минулими. Це дає можливість оцінити темпи зміни показників, що вивчаються, і визначити тенденції та закономірності розвитку економічних процесів.

- Зіставлення фактичного рівня показників із плановими. Таке порівняння необхідне для оцінювання ступеня виконання плану, для визначення невикористаних резервів підприємства.

- У практиці аналітичної роботи широко використовують порівняння із затвердженими нормами витрати ресурсів (матеріалів, сировини, палива, енергії, води тощо). Таке порівняння необхідне для виявлення економії або перевитрати ресурсів на виробництво продукції, для оцінювання ефективності використання їх у процесі виробництва і визначення втрачених можливостей збільшення випуску продукції і зниження собівартості.

- Порівняння з кращими результатами, тобто з кращими взірцями праці, передовим досвідом, новими досягненнями науки і техніки. На підприємстві проводять порівняння середнього рівня показників, яких досяг колектив у цілому, з показниками передових дільниць, бригад, робітників. Це дає змогу виявити інноваційні можливості підприємства.

- Дуже часто в аналізі показники досліджуваного підприємства порівнюють з даними, середніми по галузі, або із середніми по міністерству, об'єднанню, концерну і т. д. Таке порівняння потрібне для визначення рейтингу аналізованого підприємства серед інших суб'єктів господарювання цієї галузі, для отримання повнішої й об'єктивнішої оцінки рівня розвитку підприємства, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його господарської діяльності.

- Порівняння паралельних і динамічних рядів використовують в аналізі для визначення й обґрунтування форми та напряму зв'язку між різними показниками. З цією метою числа, що характеризують один із показників, необхідно розташувати у зростаючому порядку, або у порядку, що зменшується, і подивитися, як у зв'язку з цим змінюються інші досліджувані показники: чи вони зростають, чи зменшуються і до якого ступеня.

- В аналізі також застосовують порівняння різних варіантів розв'язання економічних завдань, що дає змогу обрати найоптимальніший з них і тим самим повніше використати можливості підприємства. Особливо широко це порівняння використовують у попередньому аналізі для обґрунтування планів та управлінських рішень.

- Для розрахунку впливу факторів і визначення величини резервів також широко використовують зіставлення результатів діяльності до і після зміни якого-небудь фактора чи виробничої ситуації. [2, с. 34].

2.2. Елімінування (вибіркове освітлення) - найбільш простий і доступний спосіб визначення впливу окремих факторів на відхилення фактичних результативних показників від базових. Всі фактори, що впливають на результативні показники при аналізі періоду базового розміщені в суворій послідовності від кількісних до якісних.

2.3. Прийом "вузьких місць" полягає у виявленні диспропорцій і можливостей їх усунення. Дозволяє встановити, які ділянки або які недоліки ресурсного забезпечення обмежують ефективність фінансово-господарської діяльності, перешкоджає виконанню планових завдань.

2.4. Деталізація (роздрібнення об'єкта чи показників на більш часткові) може здійснюватись по видам витрат, по стадіям життєвого циклу виробів тощо.

2.5. Прийом групування використовується для оцінки взаємозв'язку і взаємозалежності об'єктів вияву тенденцій і закономірностей зміни їх стану. При аналізі діяльності підприємств використовується групування по видам продукції, типів обладнання, персоналу, норм виробітку.

2.6. Балансовий прийом забезпечує можливість виміру впливу на результуючий показник об'єктивно пов'язаних з ним факторів. Напідприємстві за допомогою балансового прийому вивчаються напрямки використання матеріалів; ефективність використання обладнання, робочого часу, фінансовий стан тощо.

Визначаючи, наприклад, забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, складають баланс, в якому, з одного боку, відображають потребу в трудових ресурсах, а з іншого — фактичну наявність їх.

Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини надпланових втрат робочого часу.

Для визначення платоспроможності підприємства використовують платіжний баланс, в якому платіжні засоби співвідносяться з платіжними зобов'язаннями.

2.7. Метод ланцюгових підстановок використовують для розрахунку впливу окремих факторів на сукупний результат. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і наступних факторів, допускаючи, що інші не змінюються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дає змогу елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на приріст результативного показника.

2.8. Індексний метод широко використовується у практиці аналітичної роботи для вивчення ступеня виконання різних планових завдань, визначення динаміки аналізованих показників, розрахунку впливу окремих факторів на зміну результатів виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.

Математико-статистичні. Найбільше розповсюдження отримали математико-статистичні методи, в основі яких лежить наявність неповного ймовірнісного (стохастичного) зв'язку між показниками, що досліджуються.

Статистичні методи. Засновані на використанні інформації про минулий позитивний досвід організації (ряду інших організацій) у певній сфері діяльності. Реалізуються через збір, обробку й аналіз статистичних матеріалів, як отриманих у результаті реальних дій, так і створених штучно, шляхом статистичного моделювання на ЕОМ.

Статистичні методи можна застосовувати як на стадії розробки, так і на стадії вибору рішень. На стадії розробки після вироблення попереднього рішення воно обговорюється з колегами свого чи родинного підприємства для врахування їх позитивного досвіду (фільтр). Потім приймається остаточне рішення. На стадії вибору остаточного рішення у працівників підприємства вже є в наявності (в ЕОМ чи у виді різних картотек) постійно поповнюваний набір рішень. На самій початковій стадії розробки рішень працівники використовують позитивний досвід інших організацій та з його врахуванням приймають остаточне рішення. Потім це нове рішення з результатами виконання також ввійде до набору рішень.

Математичні методи. Охоплюють безліч методів, серед яких найбільш поширені оптимізаційні методи. Метод математичного програмування дозволяє розраховувати кращий варіант рішення за критеріями оптимальності (мінімум часу, максимум якості тощо) програми дій рішення. На основі вихідної інформації будується цільова функція (головна мета прийняття рішення) та її обмеження (як економічного, так і неекономічного характеру), на основі чого знаходиться оптимальний план за допомогою методів нелінійного і динамічного програмування, графічного, симплексного методів. Метод ефективний тільки за наявності чітко сформульованої мети.

Основні з них:

7. кореляційно-регресійний аналіз;

8. дисперсний аналіз;

9. факторний аналіз;

10. кластерний аналіз;

11. статистичне моделювання;

12. багатомірне групування;

13. теорія ігор;

14. імітаційне моделювання;

15. сітьові моделі.

Математичну теорію гри використовують для вибору найкращих рішень, при організації статистичного спостереження і контролю, при організації господарських взаємовідносин з партнерами та в інших ситуаціях.

Евристичні методи. Евристичні (психологічні) методи - методи генерації варіантів вирішення проблеми, отримання нових знань, які базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення під час розв'язування аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку економічних ситуацій.

У сучасній практиці управління часто рішення приймають не на підставі результатів глибокого кількісного й якісного дослідження причинно-наслідкових зв'язків, а інтуїтивно. Це пояснюється тим, що для виважених рішень не вистачає часу або недостатньо інформаційного та кадрового забезпечення аналізу. За оцінками близько 25 % господарських рішень приймаються інтуїтивно, тому все частіше використовують аналітичні методи експертних оцінок. Евристичні методи застосовуються у випадках, коли на основі реальних умов чи минулого досвіду не можна знайти спосіб вирішення проблеми. Використання цих методів часто призводить до абсолютно нових рішень.

Евристичні прийоми класифікуються за двома ознаками:

1. За наявністю або відсутністю алгоритму творчого мислення:

- прийоми маловпорядкованого пошуку (мозкового штурму", "експертних оцінок", "колективного блокнота", "контрольних питань", "асоціацій та аналогій", ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради)

- впорядкованого пошуку рішень (морфологічний метод, алгоритм розв'язання винахідницьких задач)

- комбіновані.

2. За характером застосування:

- індивідуальні

- колективні [1, с. 41].

В практиці використовують наступні евристичні прийоми:

- аналогії;

- інверсії;

- мозкового штурму;

- синектики;

- прийом контрольних питань;

- прийом колективного блокноту;

- морфологічний аналіз;

- метод Дельфі;

- кільцева система прийняття рішень "кінгісьо";

- прийом ідеалізації;

- метод гірлянд і асоціацій;

- метод каталогу;

- модель сміттєвого контейнеру;

- метод асоціацій та аналогій;

- “універсальне передбачення";

- пракселогічний аналіз;

- метод семикратного пошуку тощо.

Найбільш поширеним та типовим є метод "мозкового штурму", який широко застосовується для генерації нових ідей унаслідок творчої співпраці групи спеціалістів. Працюючи як єдине ціле, група спеціалістів намагається "штурмом" подолати труднощі, які заважають розв'язати проблему, що досліджується. "Мозковий штурм" як метод активізації творчого мислення потребує передовсім створення належної творчої атмосфери, коли навіть "найбезглуздіші", на перший погляд, ідеї розглядаються уважно і серйозно. Доцільно, щоб в обговоренні брали участь різні фахівці (бухгалтери, фінансисти, менеджери, конструктори, технологи, працівники служб збуту), причому з різним рівнем досвіду. Зрозуміло, що вони мають бути обізнані з проблемою, але детальне її знання є необов'язковим. Небажано, щоб до групи потрапляли начальники та їхні підлеглі.

Основні правила методу. Керівник сесії (як правило, це керівник групи, яка проводила аналіз) формулює в загальному вигляді сутність завдання, наприклад: досягти перетворення виробу "А" зі збиткового на рентабельний; налагодити виробництво виробу "Б" протягом наступного кварталу; прискорити оборотність оборотних коштів на 2 дні.

У процесі такого штурму учасники висувають власні ідеї, розвивають ідеї своїх колег, використовують певні ідеї для розвитку інших, комбінують їх. Щоб забезпечити максимальний ефект, "мозковий штурм" треба проводити за певними правилами. Інакше він перетворюється на звичайну нараду.

Дійовий "мозковий штурм" має ґрунтуватися на суворому дотриманні розподілу в часі процесу висування ідей та процесу їх обговорення й оцінки. На першій стадії штурму забороняється критикувати висунуті ідеї та пропозиції (критичні зауваження порушують творчий процес). Завдання керівника групи полягає в активізації творчого мислення учасників засідання з тим, щоб вони висунули якнайбільшу кількість варіантів розв'язання певного завдання. На цій стадії перевага віддається кількості, а не якості висунутих ідей. На другій стадії ідеї ретельно обговорюються, економічно оцінюються та в кінцевому підсумку відбирається найліпша з них.

На стадії обговорення учасники повинні розвивати висунуті ідеї: у будь-якій з них можна знайти раціональне зерно. Значний ефект дає комбінування ідей з допомогою складання переліку всіх запропонованих варіантів виконання аналізованої функції із зазначенням переваг та недоліків кожного з варіантів. Максимальна тривалість засідання - 1,5 год. (може бути кілька засідань з одного питання).

Основний ефект "мозкового штурму" досягається внаслідок розмежування в часі висунення ідей та їх обговорення: кількість висунутих у такий спосіб ідей в одиницю часу є вдвічі більшою, ніж за традиційних способів.

Однак не будь-яке завдання можна розв'язати цим методом. Він ефективний здебільшого для розв'язування не дуже складних проблем загального (особливо організаційного) характеру, коли учасники засідання мають достатню інформацію про них.

Метод синектики грунтується на обговоренні різнорідних елементів проблеми спеціалістами різних професій.

Метод контрольних питань дозволяє за допомогою навідних питань підвести науковців до вирішення певної проблеми.

Прийом колективного блокноту дає можливість поєднати висування ідей кожним членом робочої групи з колективною їх оцінкою та процесом продукування рішення.

Морфологічний аналіз з аснований на комбінаториці - системному дослідженні всіх теоретично можливих варіантів, що виходять із закономірностей побудови досліджуваного об´єкта.

Модель сміттєвого контейнеру. Уперше цей принцип прийняття рішень описав американський професор управління Джеймс Марч. Просто кажучи, це така організаційна модель, коли, задля прийняття рішення, співробітники компанії повинні Генерувати невпинний потік завдань та пропозицій щодо їх вирішення. Увесь цей матеріал зрештою потрапить до сміттєвого кошика і лише малу частку запропонованих рішень буде розглянуто і залучено до фінального висновку.

Метод "асоціацій та аналогій" полягає в тому, що варіанти вирішення проблеми шукають на основі співставлення з вже відомими чи подібними проблемами на даному або інших аналогічних об'єктах.

“Універсальне передбачення". Це переконання, що все можна передбачити. Хоч як наївно звучить воно тепер, проте ще кілька років тому науковці справді вірили, в те що, маючи в розпорядженні достатній обсяг комп'ютерних ресурсів та необхідні дані, можна передбачити все.

Метод "семикратного пошуку" - творчий процес аналізу, що складається із 7 стадій:

- аналіз проблеми;

- вияв умов її вирішення;

- постановка задачі;

- генерування ідей;

- конкретизація варіантів;

- вибір найкращого варіанту;

- його реалізація.

В основу експертних методів покладено п'ять основних умов групового вибору рішень:

7. універсальність, тобто наявність достатньої різноманітності можливостей вибору експертів та можливостей визначення для них індивідуальних профілів переваг;

8. наявність позитивного зв'язку колективних та індивідуальних переваг, при якому відмова (або доповнення) від однієї альтернативи в індивідуальних перевагах окремого експерта не повинна змінити направленості переваги відносно колективної альтернативи;

9. незалежність неепов'язаних альтернатив;

10. наявність суверенності експертів, тобто відсутність "нав'язаного" колективом ступеня переваг;

11. відсутність диктаторства.

Дата добавления: 2015-07-16